Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік основних засобів (рах. №10)

Класифікація основних засобів

Методологію обліку основних засобів і порядок їх розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” №92 від 27.04.2000 р.; облік орендованих або наданих в оренду основних засобів здійснюється відповідно до П(С)БО 14 “Оренда” №181 від 28.07.2000 р. із змінами №591 від 24.09.2004 р.; облік інвестиційної нерухомості здійснюється відповідно до П(С)БО 32 “Інвестиційна нерухомість”.

Рахунки, що використовуються для обліку основних засобів

Для обліку основних засобів використовуються рахунки №10 “Основні засоби” і №13 “Знос (амортизація) необоротних активів”, субрахунок №131 “Знос (амортизація) основних засобів”. Сальдо рахунка №11 “Інші необоротні матеріальні активи” разом із сальдо рахунка №10 “Основні засоби” відображається у Балансі (форма №1) загальною сумою за статтею “Основі засоби”.

Норми Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами всіх форм власності (крім бюджетних установ).

П(С)БО 7 “Основні засоби” не поширюється на відтворювані природні ресурси та операції з основними засобами, особливості яких визначаються іншими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Визначення основних засобів за П(С)БО 7

Основні засоби відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби” – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

Об'єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; або конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин (компонентів), які мають різний термін корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Визначення основних засобів за Податковим кодексом України станом на 10 грудня 2010 р. пп. 14.1.138

Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 грн і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Класифікація основних засобів за функціональним призначенням, галузевою ознакою

Основні засоби в Україні класифікують: за їх функціональним призначенням; за галузевою ознакою (рис. 3.1):

  • – за використанням;
  • – за ознакою належності;
  • – за натурально-матеріальним складом.

За функціональним призначенням розрізняють:

  • виробничі – основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;
  • невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб населення (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

Поділ основних засобів за галузевою ознакою

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку та ін.

Більша частина основних засобів належить до галузі “Промисловість”. Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ та ін.) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі “Будівництво”, підсобного сільського господарства – до галузі “Сільське господарство” тощо.

У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі (непромислові).

До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

Поділ основних засобів за використанням

За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Поділ основних засобів за ознакою належності

Істотне значення в обліку основних засобів має поділ їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

Поділ основних засобів за натурально-матеріальним складом

Орендовані основні засоби (операційна оренда) показуються у Балансі орендодавця, при фінансовій оренді – у орендаря, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих основних засобів.

За натурально-матеріальним складом основні виробничі засоби до прийняття Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.97 р. поділялись на 12 груп:

  • 1. Будови.
  • 2. Споруди.
  • 3. Передавальні пристрої.
  • 4. Машини і обладнання, у тому числі: силові, робочі машини та обладнання; вимірювальні прилади і обладнання, лабораторне обладнання; обчислювальна техніка; інші машини та обладнання, у тому числі автоматизовані.
  • 5. Транспортні засоби.
  • 6. Інструменти.
  • 7. Виробничий інвентар та приналежності.
  • 8. Господарський інвентар.
  • 9. Робочі та продуктивні тварини.
  • 10. Багаторічні насадження.
  • 11. Капітальні затрати на покращання земель (без споруд).
  • 12. Інші основні засоби, об'єднуючі бібліотечний фонд, засоби музеїв, навчальні кабінети та ін.

Класифікація основних фондів за КОФ

Державний класифікатор України – Класифікація основних фондів (КОФ) ДК 013-97 (дата запровадження 01.01.98 р.) запроваджувала нову структуру класифікації основних фондів (засобів).

Класифікація основних фондів України була розроблена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про концепцію побудови національної статистики України і Державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики” №326 від 04.05.93 р., а також відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про порядок визначення амортизації” №1075 від 06.09.96 р.

Структура коду КОФ була подана у вигляді такої схеми:

і поділена на три групи основних фондів (а не основних засобів).

Класифікація основних засобів за функціональним призначенням, галузевою ознакою, використанням та належністю

Рис. 3.1. Класифікація основних засобів за функціональним призначенням, галузевою ознакою, використанням та належністю

Поділ основних фондів не три групи; на чотири групи

Класифікація основних фондів за натурально-матеріальним складом згідно з Законом України №283/97-ВР від 22 травня 1997 р. також поділена на три групи основних фондів, а внесеними змінами Законом України №349-IV від 24 грудня 2002 р. основні фонди поділяються на чотири групи.

Класифікація основних фондів (засобів) (КОФ) е складовою Державної системи класифікації та координування техніко-економічної та соціальної інформації (ДСК ТЕСІ).

КОФ призначена для використання у автоматизованих системах управління для вирішення таких задач:

  • – організація систематичного обліку та звітності у частині основних фондів;
  • – визначення норм амортизації основних фондів і віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва;
  • – проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки об'ємів складу та стану основних фондів;
  • – реалізація комплексу облікових функцій з основних фондів у рамках робіт із державної статистики;
  • – здійснення міжнародних зіставлень за структурою та станом основних фондів;
  • – визначення розрахунків виробничих економічних показників, включаючи фондоємкість, фондоозброєність, фондовіддачу та ін., а також рекомендованих нормативів проведення капітальних ремонтів основних засобів.

КОФ побудована за ієрархічним методом класифікації з використанням послідовної системи координування. Кожна позиція у класифікації містить шестирозрядний цифровий код і найменування відповідних класифікаційних групувань.

Введення в дію КОФ (з 01.01.98 р.) припинило дію класифікатора "Загальнодержавний класифікатор. Основні фонди”.

Класифікацію основних фондів згідно з Законом України № 283 від 22 травня 1997 р. та Законом України № 349-IV від 24 грудня 2002 р. наведено на рисунках 3.2. і 3.3.

Класифікація основних фондів згідно з Законом України

Рис. 3.2. Класифікація основних фондів згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 року №283/97-ВР

Класифікація основних фондів згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” №349-IV від 24 грудня 2002 р.

Рис. 3.3. Класифікація основних фондів згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” №349-IV від 24 грудня 2002 р.

Класифікація за Планом рахунків №291 І за періодом до 1997 р.

Класифікація основних засобів за Планом рахунків бухгалтерського обліку №291 від 30.11.1999 р. та згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”№92 від 27.04.2000 р. за натурально-матеріальним складом поділена на 9 груп (аналогічні за назвами 12-ти групам до 1997 р.) з виділенням 7-ми груп рахунку №11 “Інші необоротні матеріальні активи”, таблиця 3.1.

Таблиця 3.1

Класифікація основних засобів за Планом рахунків №291 від 21.12.99 р. – на 9 груп і за періодом до 1997 р. – на 12 груп (майже аналогічні) *

групи

Субрахунки (рахунки другого порядку) за Планом рахунків №291 від 21.12.99 р.

групи

Назва групи (до 1997 р.)

Код

Назва групи (за стандартом 7)

1

2

3

4

5

Основні засоби (рахунок 10)

100

інвестиційна нерухомість

1

101

Земельні ділянки

-

2

102

Капітальні витрати на поліпшення земель

11

Капітальні витрати на поліпшення земель (без споруд)

3

103

Будинки та споруди

1.2

Будови; Споруди

4

104

Машини та обладнання

4

Машини та обладнання

5

105

Транспортні засоби

5

Транспортні засоби

6

106

Інструменти, прилади та Інвентар

8, 7, 8

Інструменти. Виробничий інвентар І прилади. Господарський інвентар

7

107

Тварини

9

Робоча І продуктивна худоба

8

108

Багаторічні насадження

10

Багаторічні насадження

9

109

Інші основні засоби

12

Інші основні засоби, які об'єднують бібліотечний фонд, засоби музеїв, навчальні кабінети тощо

Інші необоротні матеріальні активи (рах. 11)

1

111

Бібліотечні фонди

2

112

Малоцінні необоротні матеріальні активи

3

113

Тимчасові (нетитульні) споруди

4

114

Природні ресурси

5

115

Інвентарна тара

6

118

Предмети прокату

7

117

Інші необоротні матеріальні активи

* Згідно з Законом України №349, що вніс деякі зміни до Закону України №283/97, в окрему групу виділені деякі види основних фондів, які раніше входили до групи 2. Однак у порівнянні з виключеними з групи 2, перелік об'єктів, які входять до групи 4, більш широкий. Ті об'єкти, які включені, позначено курсивом, їх не було в складі групи 2.

Класифікація основних засобів та Інших необоротних активів, строки be реалізації за Податковим Кодексом України (стаття 145, п. 145.1)

У табл. 3.1 а наведено класифікацію груп основних засобів та інших необоротних активів та мінімально допустимі строки їх реалізації, за Податковим кодексом України (Розділ ПІ, ст. 145).

Таблиця 3.1 а

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації за Податковим Кодексом України (Київ-2011), Розділ III, ст. 145., п. 145.1

Групи

(номера)

Мінімально допустимі строки корисного використання, років

1

2

Група 1 – земельні ділянки

-

Група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом

15

Група 3 – будинки,

20

- споруди,

15

- передавальні пристрої

10

Група 4 – машини та обладнання

5

з них: – електронно-обчислювальні машини, інші машини

для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень

2

Група 5 – транспортні засоби

5

Група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)

4

Група 7 – тварини

6

Група 8 – багаторічні насадження

10

Група 9 – інші основні засоби

12

Група 10 – бібліотечні фонди

-

Група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи

-

Група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди

5

Група 13 – природні ресурси

-

Група 14 – інвентарна тара

6

Група 15 – предмети прокату

5

Група 16 – довгострокові біологічні активи

7

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України, протягом таких строків:

Групи

Строк дії

права користування

група 1 – права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);

відповідно до правовстановлюючого документа

група 2 – права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

відповідно до правовстановлюючого документа

група 3 – права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа

група 4 – права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років

група 5 – авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки

група 6 – інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)

відповідно до правовстановлюючого документа

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші