Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Амортизація основних засобів (рах. №13)

Класифікація основних засобів відповідно до нарахування амортизації наведена на рисунку 3.5.

Класифікація основних засобів підприємства (відповідно до нарахування амортизації)

Рис. 3.5. Класифікація основних засобів підприємства (відповідно до нарахування амортизації)

Земля та інші основні засоби, що мають необмежений термін корисного використання, не є об'єктом амортизації.

Амортизація походить від давньолатинського amortization – сплата боргів.

Визначення амортизації

З точки зору бухгалтерського обліку “амортизація” – це джерело коштів для відтворення (придбання нових об'єктів основних засобів, для заміни вибулих). Для того, щоб забезпечити безперервне функціонування засобів праці протягом амортизаційного терміну служби (експлуатації), необхідним є періодичний їх ремонт або заміна окремих деталей, які зношуються раніше, ніж основні засоби в цілому. Розмір амортизаційних відрахувань мав би розраховуватися тільки на основі норм на повне відновлення. Такі норми зумовлюють економічно доцільний термін служби засобів праці виходячи із темпів фізичного та морального зносу.

Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів були визначені листом Мінфіну УРСР і Мінекономіки УРСР №04-5033/21-31/31 від 25.01.1991 року “Про нарахування амортизації”.

Амортизаційні відрахування здійснювалися згідно з нормами, що були введені в дію 22 грудня 1990 р. Постановою Ради Міністрів СРСР №1072 з подальшими змінами.

З 1 січня 1991 р. введені індекси зміни норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення активної частини основних виробничих засобів по основних групах машин, обладнання та транспортних засобів і порядок визначення загальної суми цих відрахувань.

Використання норм прискореної амортизації

6 червня 1994 р. затверджено Наказом Мінфіну та Мінекономіки України за №48/59 “Положення про порядок використання норм прискореної амортизації активної частини (машин, обладнання, транспортних засобів) основних виробничих засобів” з метою підвищення зацікавленості підприємств та організацій у відновленні основних виробничих засобів. Норми прискореної амортизації машин та обладнання могли використовуватися під час реалізації інвестиційних проектів за участю іноземних інвесторів відповідно до вищевказаного “Положення” за дозволом Міністерства фінансів та Міністерства економіки України, перевага у наданні дозволу надавалася тим підприємствам та організаціям, котрі одноразово здійснювали заходи щодо масової заміни зношеної і морально застарілої техніки на більш продуктивну або нову.

Основні засоби, на які не поширювався метод прискореної амортизації

Річна норма амортизації на повне відновлення основних виробничих засобів (машин, обладнання, транспортних засобів) мала підвищуватися не більше ніж у два рази.

Метод нарахування прискореної амортизації не поширювався на такі основні засоби: машини, обладнання і транспортні засоби з нормативним терміном служби до трьох років, а також введені в дію з 1 січня 1991 р.; рухомий склад автомобільного транспорту, по якому нарахування амортизації на реновацію робилося за нормами, що визначалися у відсотках від вартості машин, віднесеної до 1000 км фактичного її пробігу; унікальну техніку і обладнання, призначені для використання тільки при визначених видах випробування і виробництві обмеженого виду конкретної продукції.

Якщо основні засоби перебували на реконструкції і модернізації з їх повного зупинкою або ж законсервовані знос (амортизація) не нараховувався. На цей же період продовжувався термін нарахування амортизації.

Згідно з Наказом Міністерства фінансів України №671 від 12.12.2003 р. передбачено, що облік нарахування та використання амортизаційних відрахувань ведеться на позабалансовому рахунку №09 “Амортизаційні відрахування” та показники нарахованої та використаної амортизації включені до Приміток до річної фінансової звітності (форма №5). При цьому амортизація може використовуватися за такими напрямками: будівництво об'єктів, придбання (виготовлення) основних засобів, поліпшення (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) основних засобів, придбання (створення) нематеріальних активів, інші капітальні роботи, погашення отриманих на капітальні інвестиції позик.

Законами України № 283/97-ВР від 22 травня 1997 р. та № 349-IV від 24.12.2002 р. встановлена амортизація основних фондів і нематеріальних активів (а не основних засобів) за трьома, а потім чотирма групами з відповідними необгрунтованими нормами.

За Законом України № 283/97-ВР від 22 травня 1997 р.:

Річна норма

Квартальна норма

група 1

5%

1,25%

група 2

25%

6,25%

група 3

15%

3,75%

З 1 січня 2004 р. (Закон України 349-IV від 24.12.2002 р.) введені нові норми амортизації за 4-ма групами:

Річна норма

Квартальна норма

група І

8%

2%

група 2

40%

10%

група 3

24%

6%

група 4

60%

15%

Правила амортизації витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин

Перелік витрат, що включаються до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Алгоритм нарахування амортизації на витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин п. 1484 ПКУ

Сума амортизаційних відрахувань за звітний період об'єкта необоротних активів з видобутком корисних копалин (за винятком свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ), розраховується за формулою:

де С(а) сума амортизаційних відрахувань за звітний період;

Б(а) балансова вартість об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин на початок звітного періоду, яка дорівнює балансовій вартості об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин на початок періоду, що передує звітному, збільшеній на суму витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування запасів (родовищ) корисних копалин, понесених протягом попереднього періоду;

- обсяг (у натуральних величинах) корисних копалин, фактично видобутих протягом звітного періоду;

– загальний розрахунковий обсяг (у натуральних величинах) видобутку корисних копалин на відповідному родовищі, який визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин, на коефіцієнт індексації, який нараховується за формулою:

де – індекс інфляції, за результатами якої провадиться індексація (за минулий рік).

Якщо значення К, не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

Встановлені норми амортизації для свердловин (ст. 148.5 ПКУ)

Норми амортизації для свердловин (Закон України № 283/97-ВР), що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, встановлюються у відсотках до їх первісної вартості у такому розмірі (в розрахунку на рік):

  • 1-й рік експлуатації – 10%;
  • 2-й рік експлуатації – 18%;
  • 3-й рік експлуатації – 14%;
  • 4-й рік експлуатації – 12%;
  • 5-й рік експлуатації – 9%;
  • 6-й рік експлуатації – 7%;
  • 7-й рік експлуатації – 7%;
  • 8-й рік експлуатації – 7%;
  • 9-й рік експлуатації – 7%;
  • 10-й рік експлуатації – 6%;
  • 11 -й рік експлуатації – 3%.

Платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані із проведенням ремонту, реконструкції, модернізації та іншим поліпшенням свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, у сумі, що не перевищує 10% первісної вартості окремої свердловини.

Витрати, що перевищують зазначену суму, включаються до складу відповідної групи основних засобів, як окремий об'єкт свердловини, що амортизується за нормами, визначеними цим пунктом.

У разі, якщо діяльність, пов'язана з розвідкою (дорозвідкою) запасів (родовищ) корисних копалин не приведе до їх відкриття або платником податку було прийнято рішення щодо недоцільності проведення подальшої розвідки чи розробки таких запасів (родовищ) у зв'язку з їх економічною недоцільністю, дозволяється віднести витрати з такої розвідки (дорозвідки) чи розробки до складу витрат виробництва звітного податкового періоду такого платника податку, за виключенням витрат п. 138.10, статті 138. При цьому балансова вартість такої групи витрат, пов'язана з видобутком корисних копалин, прирівнюється до нуля.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші