Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Облік орендованих необоротних активів

Нормативні джерела

  • 1. Цивільний кодекс України, затверджений Законом України УРСР №1540-06 від 18.07.1963 р., зі змінами і доповненнями.
  • 2. Закон України “Про оренду державного і комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995 р., зі змінами і доповненнями.
  • 3. Закон України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 р., зі змінами і доповненнями.
  • 4. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22.05.1997 р. зі змінами і доповненнями Законом України №349-IV від 24.12.2002 р.
  • 5. Закон України “Про лізинг” №723/97-ВР від 16.12.1997 р., зі змінами і доповненнями.
  • 6. Закон України “Про оренду землі” №161-XIV від 06.10.1998 р. (із змінами від 08.09.99 р. №1019-XTV включно до 27.11.03 р. №1344-ГУ).
  • 7. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” №996- XIV від 16.07.1999 р.
  • 8. Постанова Кабінету Міністрів України “Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна” №786 від 4 жовтня 1995 р. (із змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №699 від 18 травня 1998 р. – №542 від 21 травня 2001 р.

З 1 жовтня 2000 р. втратили силу

  • – Наказ Міністерства фінансів України №128 від 25.07.95 р. “Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку орендних операцій”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України №273/809 від 02.08.95 р.;
  • – Наказ Міністерства фінансів України №50 від 06.03.98 р. “Про внесення змін в Інструкцію по бухгалтерському обліку орендних операцій, зареєстрований у Міністерстві юстиції України №186/2626 від 23.03.98 р.
  • 9. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку реєстрації договорів лізингу” №913 від 16.06.1998 р.
  • 10. Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін і доповнень до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду №75 від 19.01.2000 р.

Лист Державної податкової адміністрації України “Про обкладання податком на додану вартість сум орендної плати за використання державного майна” №6514/7/16-1201 від 12.05.2000 р.

  • 11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда” №181 від 28.07.2000 р. із змінами: Наказ Міністерства фінансів України №591 від 24.09.2004 р.
  • 12. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди нерухомого майна” №1692 від 29 жовтня 2003 р.
  • 13. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 “Інвестиційна нерухомість” № 779 від 02.07.2007 р.
  • 14. Постанова Кабінету Міністрів України “Про оренду державного майна” №1223 від 17.10.2007 р.

Економічний зміст оренди (лізингу). Форми фінансово-економічних відносин в Україні

Термін “лізинг” походить від англійського слова “to lease” – орендувати, брати в оренду.

Визначення поняття "лізинг"

Лізинг це – згідно з Цивільним кодексом України (ст. 256) за договором майнового найму майнодавець зобов'язується надати наймачу майно у тимчасове користування за визначену плату.

Згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємства” №349-IV від 24.12.2002 р. (п.1.18, ст. 1): лізингова (орендна) операція – це господарська операція (крім операцій із фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений термін.

Оренда землі

Оренда землі регулюється Земельним кодексом України, Законом України “Про оренду землі” №161-XIV від 06.10.1998 р.

Згідно з Законом України “Про оренду землі” – оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У комерційній практиці розрізняють різні види та форми лізингу залежно від форми організації угоди, термінів, обсягу обслуговування, типу майна, сфери ринку, умов амортизації, податкових пільг, форми платежів тощо.

В Україні впроваджуються у практику нові форми фінансово-економічних відносин, що сприяють підвищенню ефективності підприємств і стимулюють надходження інвестицій у суспільне виробництво. Світова практика свідчить, що досить перспективною серед таких форм є лізинг (оренда).

Історія розвитку лізингу

Перше відоме використання терміна “лізинг” датується 1877 р., коли телефонна компанія “ВМ” прийняла рішення не продавати свої телефонні апарати, а здавати в оренду, тобто встановлювати обладнання в домі і в офісі клієнта тільки на основі орендної угоди. Це дозволяло не тільки отримувати дохід, а і на відміну від продажу, захистити своє монопольне право на використання “ноу-хау”.

У світі максимальний розвиток лізингових відносин відбувся на початку 50-х років минулого століття. В колишньому СРСР з поняттям “лізинг” ознайомилися під час Другої світової війни, коли у 1941-1945 рр. по Leand-lease здійснювалось постачання техніки. Це були перші угоди міжнародного лізингу.

Рішення Європейської федерації національних лізингових компаній “Євролі- зинг”, згідно з яким, Україна стала повноправним членом цієї організації є першою подією при переході України до цивілізованого регулювання лізингових відносин.

Другою подією стало прийняття Закону України “Про лізинг” №723/97- ВР від 16.12.97 р., який набрав чинності з дня опублікування, тобто з 10.01.98 р., зі змінами і доповненнями від 14 січня 1999 р., визначає механізм здійснення лізингових операцій, а стаття 1 цього Закону України дає відповідь на запитання – що таке лізинг?: “Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних або залучених фінансових коштів та проявляється у наданні лізингодавцем у виняткове користування на визначений термін лізинго-одержувачу майна, що є власністю лізингодавця або придбавається ним у власність за дорученням і згодою з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови здійснення лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів”. Таким чином, згідно із Законом України “Про лізинг”, суб'єктами лізингу можуть бути тільки суб'єкти підприємницької діяльності.

Визначення поняття "оренда"

Поняття оренди визначено Законом України “Про оренду державного майна” №98/95-ВР від 14.03.95 р.: “...Оренда являє собою засноване на договорі термінове платне володіння і користування майном, необхідним орендарю для здійснення підприємницької та іншої діяльності”. З цього Закону випливає, що орендні відносини можуть виникати як між суб'єктами підприємницької діяльності, так і між несуб'єктами підприємницької діяльності. На рисунку 3.13 наведена організаційна структура орендного підприємства.

З прийняттям Закону України “Про лізинг” орендні відносини в Україні набули легального статусу. У вказаному Законі України чітко визначено зміст, види лізингу, суб'єкти, їх права і обов'язки, засоби захисту і низка інших питань.

Найпоширенішими видами лізингу є фінансовий та оперативний.

Організаційна структура орендного підприємства

Рис. 3.13. Організаційна структура орендного підприємства

Фінансовий лізинг – це договір лізингу, у результаті висновку якого лізиногоодержувач за своїм замовленням одержує в платне користування від лізингодавца об'єкт лізингу на термін, не менший терміну, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день висновку договору.

По закінченні терміну договору фінансового лізингу об'єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу відповідно до договору, переходить у власність лізингоодержувача чи викуповується ним за залишковою вартістю.

Оперативний лізинг – це договір лізингу, у результаті висновку якого лізингоодержувач за своїм замовленням одержує в платне користування від лізингодавача об'єкт лізингу на термін, менший терміну, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день висновку договору.

По закінченні терміну договору оперативного лізингу він може бути продовжений чи об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавачеві і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

В Україні оперативний лізинг набув значного поширення. Із 100 операцій оренди – 90 укладається з оперативного лізингу.

Лізингові відносини у сфері бухгалтерського обліку регулюються Положенням (стандартом) 14 “Оренда” від 28.07.2000 р., яке визначає методологічні засади формування інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності.

Згідно з П(С)БО 14 “Оренда” – оренда – це угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем терміну.

Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 “Оренда” не поширюється на:

  • 1) угоди, пов'язані з розвідкою та використанням природних ресурсів (за винятком оренди земельних ділянок);
  • 2) угоди щодо використання авторських і суміжних прав;
  • 3) угоди щодо оренди цілісних майнових комплексів.

Види оренди за П(С)ВО 14 "Оренда"

Згідно з П(С)БО 14 “Оренда” №591 від 24.09.2004 р. існує два види оренди – фінансова та операційна (рис. 3.14), ці види оренди по-різному відображаються в обліку. Також немає повного визначення операційної оренди, лише таке: “Операційна оренда – оренда інша, ніж фінансова”. З погляду автора підручника операційна оренда – це оренда, яка передбачає передачу орендарю (лізингоодержувачу) в платне користування від лізингодавача необоротні активи (об'єкти лізингу) на термін, що не перевищує термін їх повної амортизації (до 90% вартості об'єкта лізингу), з обов'язковим поверненням таких необоротних активів орендодавцю у зв'язку з закінченням терміну дії операційної оренди, визначеного договором оренди.

Ознаки фінансової оренди

Фінансова оренда за П(С)БО 14 “Оренда” №591 від

24.09.2004 р. – це оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов'язаних із правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

Класифікація оренди за П(С)БО 14 “Оренда” згідно з Наказом Мінфіну України №181 від 28.07.2000 р. зі змінами – Наказ №591 від 24.09.2004 р.

Рис. 3.14. Класифікація оренди за П(С)БО 14 “Оренда” згідно з Наказом Мінфіну України №181 від 28.07.2000 р. зі змінами – Наказ №591 від 24.09.2004 р.

  • 1) орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення терміну оренди;
  • 2) орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
  • 3) термін оренди становить більшу частину терміну корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди;
  • 4) теперішня вартість оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди;
  • 5) орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його модернізацію, дообладнання;
  • 6) орендар може подовжити орендну плату, значно нижчу за ринкову орендну плату;
  • 7) оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його витрати від припинення оренди.

Об'єктами оренди можуть бути як цілісні майнові комплекси або їхні структурні підрозділи, так і окреме індивідуально визначене майно, яке, у свою чергу, поділяється на нерухоме (будівлі, споруди, приміщення) і рухоме або інше окреме індивідуально визначене майно (машини, обладнання та ін.).

Орендодавці державного майна

Орендодавцями такого майна є:

  • Фонд державного майна України (його регіональні відділення та представництва) – щодо нерухомого державного майна;
  • органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим і органами місцевого самоврядування керувати майном, – щодо нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим і перебуває у комунальній власності;
  • підприємства державної і комунальної форм власності – стосовно іншого окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу Фонду державного майна, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування – щодо нерухомого майна;
  • підприємства-власники – стосовно майна підприємств інших форм власності;
  • фізичні особи – стосовно майна, що належить їм за правом власності.

У зв'язку з внесеними змінами до Закону України “Про оренду” для одержання дозволу Фонду державного майна на передачу в оренду нерухомого майна підприємствам державної форми власності необхідно:

  • 1) надіслати листа до регіонального відділу Фонду державного майна про дозвіл на укладення договору оренди нерухомого майна, що перебуває на балансі підприємства;
  • 2) до листа додати проект Договору (договорів), дозвіл органів управління (міністерства, відомства тощо) на оренду приміщення, звіт про експертну оцінку об'єкта та розрахунок орендної плати за перший місяць оренди.

Орендарями майна можуть бути фізичні та юридичні особи України, іноземні держави, міжнародні організації та особи без громадянства. Класифікацію оренди наведено на рисунку 3.14.

Якщо фізична особа має бажання укласти Договір про оренду, до його укладання необхідно одержати Свідоцтво у суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 153 Цивільного кодексу України Договір вважається укладеним, якщо сторонами досягнуто угоди за всіма існуючими умовами.

Умови Договору при фінансовому лізингу

У Договорі про надання фінансового лізингу вказуються сторони Договору (їх найменування, особи керуючих) – “Лізингодавець” та “Лізингоодержувач”, які уклали чинний Договір.

Умови Договору:

  • 1. Предмет Договору – майно (наприклад, обладнання), яке наводиться у Додатку;
  • 2. Термін лізингу, на який укладається договір оренди;
  • 3. Лізингова плата (розмір, термін, порядок сплати, відповідальність за ризик випадкового знищення або пошкодження);
  • 4. Передача обладнання в лізинг (засвідчується Актом приймання-передачі);
  • 5. Використання, технічне обслуговування та ремонт обладнання (відповідно до норм та правил експлуатації);
  • 6. Право власності на об'єкт лізингу (обладнання) протягом терміну дії Договору;
  • 7. Дострокове припинення дії Договору (за взаємною згодою сторін);
  • 8. Інші умови (при зміні вартості кредитних ресурсів на ринку України розмір лізингової плати може підлягати перегляду, про що сторони укладають додаткову угоду до цього Договору);
  • 9. Форс-мажор (до форс-мажорних обставин належать: події надзвичайного характеру, такі як війна, пожежа, повінь, землетрус та інші обставини, які не передбачені укладанням Договору);
  • 10. Вирішення спорів (за домовленістю або шляхом арбітражного суду);
  • 11. Заключні положення (дата вступу в дію підписаного Договору, втрачання сили Договору, зміни юридичної адреси, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо).

Договір складається у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу як для Лізингодавця так і для Лізингоодержувача.

У зв'язку зі змінами частини другої статті 17 Закону України “Про оренду” змінилися умови продовження терміну дії Договору. Раніше Договір вважався продовженим на той самий термін і на тих самих умовах за відсутності Заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору одразу ж після закінчення його дії. Тепер після закінчення терміну дії Договору повинен пройти місяць, і тоді, в разі відсутності Заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

При здачі в оренду майна підприємства має провадитися інвентаризація необоротних активів. Для проведення інвентаризації наказом керуючої організації створюється інвентаризаційна комісія за участю представників орендодавця і орендарів.

При проведенні інвентаризації уточнюють вартість майна, яке передають в оренду, з урахуванням фактичного зносу.

Коригування суми нарахованого зносу в обліку

У бухгалтерському обліку на основі даних оцінки коригують суму нарахованого зносу (амортизації) за відповідними видами необоротних активів. При цьому бухгалтерський запис:

Дебет рахунку №13 “Знос (амортизація) необоротних активів”

Кредит рахунку №42 “Додатковий капітал” або

Дебет рахунку №42 “Додатковий капітал”

Кредит рахунку №13 “Знос (амортизація) необоротних активів”.

Виходячи з уточненої залишкової вартості основних засобів, у Договорі оренди визначають термін майбутньої служби основних засобів, які здають в оренду, але не більше нового амортизаційного терміну, що відповідає чинним нормам амортизації відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби” і П(С)БО 8 “Нематеріальні активі”.

На основі даних проведеної інвентаризації складають Акт передачі в оренду основних засобів, який підписують представники обох сторін: тієї, що передає, і тієї, що приймає. Зазначений Акт є додатком до Договору оренди.

Нематеріальні активи, які передають в оренду, відображають на день передачі у передавальному бухгалтерському звіті й Балансі відповідно до форм річного звіту підприємства.

Майно державного підприємства (об'єднання), не взяте в оренду, зберігається на Балансі орендодавця.

Річна орендна плата

Річна орендна плата, відповідно до статті 19 Закону України “Про оренду”, не може перевищувати 5% вартості орендованого майна для об'єктів оренди, які належать державі, Автономній Республіці Крим і органам місцевого самоврядування. Для майна підприємств інших форм власності орендна плата встановлюється за згодою сторін без будь-яких обмежень. Орендна плата включається до складу валових витрат орендаря поряд з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зобов'язаннями за умови ведення господарської діяльності платником податку.

У випадку оренди державного майна, як пояснює ДПАУ у своєму Листі №6514/7/16-1201 від 12.05.2000 р. “Про обкладання податком на додану вартість сум орендної плати за використання державного майна”, податковий кредит орендаря виникає тільки за наявності податкової накладної і за умови фактичної сплати орендної плати за користування майном.

Згідно з Постановою Вищого державного суду України, який своєю Постановою за №17-3-23/01-6801 від 21.03.2002 р. визначив необхідність сплачувати орендарями нерухомого державного майна 30% 1 січня 2004 р. – 25%) орендної плати до Державного бюджету.

Бухгалтерський запис у орендаря наведено у таблиці 3.13.

Таблиця 3.13

Кореспонденція рахунків з обліку оренди у орендаря

п/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

1

Відображено надходження цілісного майнового комплексу в сумі зносу

10 "Основні засоби”

131 "Знос (амортизація) основних засобів"

2

Відображено надходження цілісного майнового комплексу за залишковою вартістю

10 "Основні засоби"

425 "Інший додатковий капітал"

3

Нараховано орендну плату за звітний місяць

  • 91 "Загальновиробничі витрати"
  • 92 “Адміністративні витрати”
  • 93 "Витрати на збут"

642 “Розрахунки за обов'язковими платежами"

4

Перераховано орендну плату до Державного бюджету

642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"

311 "Поточні рахунки в національній валюти”

Кабінетом Міністрів України впроваджена Постанова “Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди нерухомого майна” №1692 від 29 жовтня 2003 р.

Відповідно до пп. 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” Кабінетом Міністрів України встановлено, що з 1 січня 2004 р. “Повідомлення про нотаріальне посвідчення договорів оренди нерухомого майна” (табл. 3.14) надсилаються державними та приватними нотаріусами до податкових органів за місцем проживання платників податків (орендодавців) у день посвідчення таких договорів.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про оренду державного майна” від 17.10.2007 р. №1223 встановлено плату у розмірі 1% вартості нерухомого майна орендної плати при використанні його орендарем для розміщення закладів соціального обслуговування для сімей, дітей та молоді, що утримують за кошти місцевого бюджету, зокрема центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальних центрів матері та дитини, центрів соціально-психологічної допомоги, центрів реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді.

Таблиця 3.14

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші