Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оцінка запасів за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку

Методи оцінки запасів за міжнародними стандартами

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку передбачають вільний вибір методики оцінки матеріальних цінностей, тобто вони не обмежуються рекомендаціями з вибору мінімальної оцінки з двох можливих. За міжнародними стандартами бухгалтерського обліку використовуються такі методи оцінки:

  • а) первісна вартість являє собою грошовий вираз ціни придбання конкретного предмета;
  • б) відновлена вартість являє собою суму коштів, яку потрібно було б виплачувати на даний момент за необхідності заміни предмета іншим таким самим;
  • в) чиста вартість реалізації – це ціна продажу за відрахуванням торговельних витрат у розумних межах прибутку. Цей метод дає змогу визначити втрачену вигоду у випадках, коли предмет не буде реалізований на сторону;
  • г) приведена вартість – дисконтована величина майбутніх надходжень коштів, яку, як передбачається, може принести реалізація даного предмета у процесі звичайної комерційної операції.

У міжнародній практиці користуються спеціальними термінами, що характеризують методи оцінки матеріальних цінностей в активі балансу.

Метод Fifo – це метод, за яким матеріальні цінності оцінюються за ціною придбання (заготівельна собівартість), якщо вона менша від ціни продажу. Різниця відображає можливий прибуток. Ціна придбання визначається як середня зважена величина з усіх партій закуплених матеріальних цінностей або за вартістю першої придбаної одиниці запасів. Fifo – це метод оцінки за первісною вартістю (табл. 4.1).

Приклад

Необхідно розрахувати вартість використаної сировини та її залишку різними методами відповідно до даних про рух запасів.

Методика розрахунку вартості використаного запасу за методом Fifo

Розрахунок вартості використаного матеріалу за методом Fifo:

[(24 + 50) × 20] + (30 × 18) + [120(24 + 50 + 30)] × 16 == 2276 грн.

Ціна: 2276: 120 = 18,97 грн.

Залишок матеріалу на 1.09 оцінюється:

2980 – 2276 = 704 грн.

Оцінки за методом Fifo вимагає аналітичного обліку надходження кожного матеріалу за партіями, а це надто трудомістка й невигідна з економічної точки зору справа.

Звичайно, можна обійтися й без попартійного обліку матеріалів, виходячи з оцінки кінцевого залишку. За методом Fifo, кінцевий залишок оцінюється за цінами останнього надходження. Витрати на виробництво можна оцінити за загальним результатом:

2980 – 704 = 2276 грн.

Таблиця 4.1

Рух сировини за період з 01.01 по 31.12.2010 р.

Рух сировини

Одиниця

Кількість

Ціна, грн

Сума, грн

Залишок на 01.06.

тонни

24

20

480

Надійшло в і декаді

50

20

1000

Надійшло в II декаді

30

18

540

Надійшло в III декаді

60

16

960

Надійшло з залишком

164

18-17

2980

Витрати на виробництво: Оцінка за Fifo

тонни

120

18-97

2276

Залишок в одиниці за Fifo

44

16

704

Використана кількість матеріалу оцінюється:

  • 120 × 18,17 = 2180,40 грн. Залишок на 01.01. оцінюється:
  • 44 × 18,17 = 799,48 грн.

Документальне оформлення надходження виробничих запасів на склад, відпуску зі складу, облік

Шляхи надходження, відпуску виробничих запасів, документальне оформлення

Шляхи надходження виробничих запасів на склад підприємства:

  • – придбання за плату;
  • – виготовлення власними силами і знаходження в процесі виробництва з метою подальшої реалізації;
  • – внесення до Статутного капіталу;
  • – безоплатне надходження;
  • – обмін на подібні запаси;
  • – обмін на неподібні запаси.

Шляхи відпуску запасів зі складу та іншого вибуття:

  • – передача до основного чи допоміжного виробництва;
  • – використання у невиробничій сфері;
  • – продаж надлишкових матеріальних цінностей;
  • – безоплатна передача юридичним чи фізичним особам;
  • – внесення до Статутного капіталу інших підприємств;
  • – вибуття в результаті стихійного лиха;
  • – вибуття при нестачі, псуванні та крадіжці запасів;
  • – виявлення браку у виробництві.

У процесі документального оформлення первинного обліку запасів необхідно користуватися відповідними нормативними документами (табл. 4.2).

Матеріальні, сировинні та паливні ресурси є одними з найважливіших на підприємстві, тому й документальне оформлення надходження, наявності і витрачання зазначених ресурсів є досить відповідальним процесом, який повинен забезпечити необхідну інформацію як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом матеріальних цінностей.

Типові первинні облікові документи з обліку сировини і матеріалів затверджено Наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 р. за №193 і введено в дію з 1 липня 1996 р. Наказом Державного казначейства України від 18 грудня 2000 р. №130.

Усі матеріальні цінності, що прибувають на підприємство, повинні бути своєчасно оприбутковані відповідними складами.

У будівельних організаціях оприбуткування масових будівельних матеріалів допускається проводити поза складом.

Таблиця 4.2

Перелік типових форм первинних документів для обліку виробничих запасів

п/п

Типова

форма

(ТФ)

Назва типової форми

Призначення типової форми

1

2

3

4

1

М-1

Журнал обліку вантажів, що надійшли

Використовується для реєстрації надходження вантажів

2

М-2, 26

Довіреність

На отримання цінностей, видається тільки МВО

3

М-2а

Акт списання бланків довіреностей

Для списання невикористаних довіреностей

4

М-3

Журнал довіреностей реєстрації

Для реєстрації довіреностей

5

М-130

Книга кількісно-сумового обліку залишків запасів

Для обліку залишків запасів

6

М-4

Прибутковий ордер

Для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальників або з переробки. Заповнюється при відсутності якісних та кількісних розбіжностей з документами постачальника, а також при оприбуткуванні запасів з переробки. Використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного та синтетичного обліку надходження запасів

7

М-5

М-6

Товарно-транспортна

накладна

Для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для кількісного та якісного обліку запасів

8

М-7

Акт про приймання матеріалів

Для оформлення приймання запасів, що мають кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжувальних документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів

9

М-8, 8а

Лімітно-забірна картка

Для систематичного відпуску матеріалів для одних виробничих одиниць на одне найменування

10

М-9, 9а

Лімітно-забірна картка (відпуск)

Теж на багаторазовий відпуск

11

М-10, 10а

Ακτ-вимога на заміну матеріалів

Для додаткового відпуску матеріалів

12

М-11

Накладна-вимога на відпуск

Внутрішнє переміщення матеріалів на одноразове використання матеріалів

13

М-12

Картка складського обліку матеріалів

Для руху матеріалів

14

М-13

Реєстр приймання-здавання документів

Оформлюється приймання-передача первинних документів. Складається в одному примірнику матеріально відповідальною особою і передається до бухгал – терії підприємства разом із первинними документами і необхідними додатками

15

М-14

Відомість обліку залишків матеріалів на складі

Складається на основі матеріальних звітів матеріально відповідальною особою і показує рух матеріальних цінностей на складі за день

16

М-16

Матеріальний ярлик

Містить дані про матеріали

17

М-19

Матеріальний звіт

Містить інформацію про надходження та вибуття запасів за весь період

18

М-20

Накладна на відпуск ТМЦ

Містить інформацію про вибуття запасів

19

М-21

Інвентаризаційний опис

Містить фактичні дані про наявність запасів

20

М-22

Акт на списання матеріалів відкритого зберігання

Містить інформацію про вибуття запасів

Запаси (сировина й матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара й тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення тощо), що надходять на склади підприємства (будівництва) повинні підлягати реальній перевірці щодо відповідності їх асортименту (кількості, вазі, об'єму, Рахунку-фактурі) і якості, вказаних у супровідних документах.

Приймання і оприбуткування запасів (матеріалів і тари під матеріали), що надходять зі сторони від постачальників, оформляються відповідними складами підприємства шляхом складання типової форми №М-4 Прибутковий ордер (табл. 4.3), який виписується на підставі Рахунка-фактури (табл. 4.4) постачальника та інших супровідних документів. Заповнюється при відсутності якісних та кількісних розбіжностей із документами.

Прибутковий ордер повинен виписуватись на фактично прийняту кількість цінностей.

На масові однорідні вантажі (вугілля, вапно, пісок, каміння бутове, руда тощо), що прибувають від одного і того самого постачальника декілька разів протягом дня, дозволяється складати Прибутковий ордер у цілому за день. При цьому на кожне окреме приймання матеріальних цінностей протягом дня виписуються тимчасові приймальні квитанції, які потім об'єднують у Прибутковий ордер за день.

Прибуткові ордери нумеруються порядковими номерами.

При встановленні невідповідності матеріальних цінностей, що надійшли, їх асортименту, якості і кількості, вказаних у Рахунках-фактурах та інших документах постачальника, складається типова форма №7 “Акт про приймання матеріалів” (табл. 4.5).

Таблиця 4.3

Таблиця 4.4

Таблиця 4.5

2-га сторінка форми №М-7

Закінчення форми №М-7

Прибутковий ордер використовується для оперативного обліку на складах, аналітичного та синтетичного обліку надходження запасів.

При одержанні вантажів із залізничної станції експедитор повинен перевірити відповідність кількості місць, що надходять, і знаків маркування на них з даними супровідних документів. Якщо вантаж прибув у справному вагоні без ознак злому, експедитор повинен домагатися вибіркової перевірки маси і стану прибулих матеріалів.

Якщо при прийманні вантажу буде встановлено розходження з даними, зазначеними у транспортних документах, або виникнуть питання щодо цілісності вантажу (зірвана або пошкоджена пломба), складають комерційний акт. Цей акт є основою для подання претензій до залізниці або пароплавства про відшкодування збитків.

Матеріальні цінності, що надійшли від постачальника автомобільним транспортом, оприбутковуються на склад на підставі Товарно-транспортної накладної, одержаної від вантажовідправника (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

У випадках, якщо матеріальні цінності, наприклад, листове залізо, надходять в одній одиниці виміру (за вагою), а витрачаються в іншій (за рахунком), то його оприбуткування, зберігання і відпуск необхідно відображати у всіх документах у двох одиницях виміру.

У разі надходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує наказ складу про прийом вантажу без документів. Завідуючий складом здає накази до бухгалтерії разом з прибутковими ордерами.

Для одержання матеріалів від іногороднього постачальника покупець повинен видати експедитору (або представнику відділу постачання) Довіреність ТФ №М-2 (табл. 4.7), зареєстровану у Журналі реєстрації довіреностей (табл. 4.8). Бланки довіреностей перестали бути документами суворого обліку (Постанова Кабміну України 381 від 17.04.2008 р.). Необхідно налагодити суворий контроль за своєчасним оприбуткуванням матеріалів та поверненням невикористаних доручень.

При дрібних купівлях матеріалів готівкою (наприклад, канцелярського приладдя) підзвітна особа зобов'язана здати матеріали на склад, а комірник на Рахунку постачальника повинен поставити відмітку про дату, номер прибуткового ордера і підпис.

Необхідно щоденно одержувати в банку Рахунки-фактури ф. №868 (табл. 4.4), перевіряти їх відповідність надходженню матеріальних цінностей на склад підприємства (відділ постачання) і контролювати своєчасність їх оплати (фінансовий відділ підприємства, а на малому підприємстві – головний бухгалтер).

За умови тривалої відсутності й перебування в дорозі матеріальних цінностей потрібно вживати заходів до розшуку вантажу.

Контроль за своєчасним надходженням матеріалів здійснюється відділом постачання і бухгалтерією, а вживання оперативних заходів щодо розшуку вантажу покладається на відділ постачання, менеджера тощо.

Необхідно забезпечити своєчасне оформлення надходження матеріалів, за цим мають слідкувати працівники бухгалтерії (матеріальний відділ або головний бухгалтер малого підприємства).

Суть невідфактурованих поставок

На практиці трапляються випадки, коли виробничі запаси надходять до складу без рахунків-фактур постачальників. Такі поставки називають невідфактурованими. Бухгалтерія повинна організувати окремий облік розрахунків за ці матеріали і вжити заходів для своєчасного одержання рахунків від постачальників.

У разі надходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує Наказ про прийняття вантажів без документів до складу (табл. 4.9). Завідуючий складом подає Накази бухгалтерії разом з прибутковими ордерами.

На склади також можуть надходити запаси із своїх цехів – це продукція власного виготовлення і зайві одержані й невикористані матеріали, а також матеріали, одержані від ліквідації основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, браку у виробництві та відходи. Ці матеріали оприбутковують на склади за допомогою накладної. Накладна складається матеріально відповідальною особою складу (цеху), що здав цінності, у двох примірниках, один з яких слугує складу (цеху), що здав матеріальні цінності, підставою для списування цінностей, а другий – складу (цеху) для оприбуткування цінностей.

Таблиця 4.7

Таблиця 4.8

Таблиця 4.9

Накладна на повернення із цеху на склад матеріалів, не використаних у виробництві, виписується тільки в тому разі, якщо ці матеріали були відпущені не за лімітно-забірною карткою, оскільки у ній передбачено облік повернення матеріалів, відпущених у виробництво.

Відпуск сировини і матеріалів у виробництво – це відпуск їх безпосередньо для виготовлення продукції, а також на ремонтні та господарські потреби.

Матеріали у виробництво повинні відпускатися відповідно до лімітів, встановлених на підставі норм витрат запасів на одиницю виробу, а також плану випуску продукції на місяць.

Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу для внутрішньогосподарських потреб, є Накладна-вимога (ТФ №М-11), табл. 4.10, Лімітно-забірна картка (ТФ №М-8), табл. 4.11.

Суть документа "Накладна вимога"

Накладна-вимога являє собою єдність розпорядчого і виправдного документів і використовується для одноразового відпуску матеріалів.

Типова форма №М-11 Накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів виписується при надходженні матеріалів невикористаних із цехів свого підприємства у двох примірниках: один примірник залишається у здавальника (складу, цеху), другий – у одержувача. На повернення невикористаних матеріалів виписується Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів за формою №М-11 тільки у випадку, коли цінності відпускались за Накладними, а не за Лімітно-забірними картками, тому що у Лімітно-забірних картках передбачається облік повернення матеріалів (запасів), раніше відпущених у виробництво і повністю не використаних.

Відпуск матеріалів, що повторюються, можна оформлювати лімітно-забірними картками, які об'єднують у собі як розпорядчий документ, який містить ліміт (обмежену кількість) відпуску, та накопичуваний виправдний документ, який підтверджує багаторазовий відпуск матеріалів зі складу в рахунок ліміту, а також для поточного контролю за дотриманням встановлених лімітів їх відпуску. Зазначається місячний ліміт даному цеху. Лімітно-забірні картки заповнюються планово-виробничим відділом напередодні одержання матеріалу (місяця) і візуються відділом постачання (на малому підприємстві – заступником директора). Використовують також лімітно-забірні картки типової форми №М-28 і М-28а (при будівельних роботах).

Визначення ліміту відпуску запасів (матеріалів)

У лімітно-забірних картках зазначається місячний ліміт відпуску даному цеху (фізичній особі – робітникові) матеріалів певного номенклатурного номера (або декількох номерів). Ліміт визначається виходячи з виробничої програми цеху та діючих норм витрат матеріалів з урахуванням наявних у цехах залишків невикористаних матеріалів на початок місяця. Ліміт може встановлюватися на кожне замовлення окремо.

Лімітно-забірні картки виписують у двох примірниках: один до початку місяця передається цеху-споживачу, другий – складу. Бажано друкувати їх на папері різного кольору, щоб чіткіше відрізняти примірник цеху від примірника складу.

Таблиця 4.10

Таблиця 4.11

Ті лімітно-забірні картки, що видаються, реєструються відділом постачання у реєстрі, копія якого після роздачі карток здається до бухгалтерії для контролю за своєчасною здачею лімітно-забірних карток.

Лімітно-забірні картки №9, №9а теж використовуються на багаторазовий відпуск.

Використання лімітно-забірних карток

Здавання складом лімітно-забірних карток виконується негайно після використання ліміту. На кінець місяця повинні бути здані всі лімітні картки незалежно від використання ліміту для подальшої їх обробки, тобто ведення бухгалтерського обліку виробничих запасів. До здавання лімітних карток їх підсумкові дані вивіряються з аналогічними даними цехових примірників лімітних карток.

Завідуючий складом (чи комірник) робить відмітку про кількість відпущеного матеріалу в обох примірниках лімітно-забірної картки і визначає залишок (сальдо) невикористаного ліміту. Факт відпуску підтверджується двома підписами: завідуючого складом і одержувача матеріалів.

По закінченні місяця або використання ліміту лімітно-забірні картки здають до бухгалтерії.

Відпуск матеріалів на сторону виконується на підставі договорів, нарядів та інших документів і письмового розпорядження керівника підприємства.

Відпуск, як і надходження матеріалів, оформлюють також товарно-транспортною накладною (за потребою).

Внутрішнє переміщення матеріалів зі складу на склад оформлюють також Накладною-вимогою типової форми №М-11 (табл. 4.10), як і здачу відходів виробництва на склад і повернення невикористаних у виробництві матеріалів.

У відділі постачання підприємства-покупця провадять оперативний облік виконання договорів постачальниками і покупцями матеріалів. У цьому разі відкривають спеціальний Журнал обліку надходження вантажів, в якому відділ постачання зобов'язаний: зареєструвати всі документи вантажів, що надходять; перевірити відповідність даних документів постачальника договору; відмітити реалізацію вантажів; передати уповноваженій особі розпорядження на одержання і доставку вантажу (у разі надходження матеріалів залізницею або водним шляхом); передати первинні документи до бухгалтерії або фінансового відділу.

Таким чином, постачання кожного підприємства матеріальними ресурсами являє собою єдність двох процесів:

  • а) транспортування і доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставі відповідної первинної документації;
  • б) оформлення заборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей (виробничих запасів).

Підприємство-покупець зобов'язане проконтролювати доставку вантажу, організувати його приймання і вивантаження, відповідне зберігання на складі або в інших місцях. Відповідальність за доставку вантажу та його зберігання в дорозі несе організація, що перевозить вантаж на підставі належно оформлених транспортних документів.

Покупець приймає вантаж за кількістю і якістю на своєму складі. Можливе також одержання вантажу самовивозом, коли представник покупця одержує вантаж на складі постачальника за довіреністю, вивозить його своїм транспортом.

Частина II. Бухгалтерський фінансовий обпік

Відповідальність покупця за одержані матеріальні цінності виникає з моменту підписання його представником товарних документів на одержання вантажу.

Придбання матеріальних цінностей у натурі завершується після їх надходження і оприбуткування на склад покупця.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші