Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Витрати, що виникають у зв'язку із зменшенням активів

Згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” №87 від 31 березня 1999 р., витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками. До витрат, пов'язаних із зменшенням економічних вигод (активів) або із збільшенням зобов'язань протягом облікового періоду відносяться:

  • а) витрати, шо виникають у зв'язку зі зменшенням активів:
    • списання сировини, матеріалів на виробництво (рах. №23), матеріалів для ремонту обладнання, на адміністративні потреби;
    • витрати від знецінення запасів;
    • нестачі запасів (сировини, комплектуючих, готової продукції, товарів тощо);
    • нарахування амортизації;
    • списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП та інших необоротних активів, що стали непридатними і не використовуються;

Класифікація витрат за видами діяльності

Рис.6.1. Класифікація витрат за видами діяльності

  • визнані економічні санкції – штрафи, пені, неустойки, що підлягають сплаті чи сплачені;
  • нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, що не може бути погашена.

Витрати, що збільшують зобов'язання

Таким чином, все, що не може бути визнане активом, списується на витрати;

  • б) витрати, що збільшують зобов'язання підприємства:
    • заробітна плата;
    • податки, збори, обов'язкові платежі;
    • відрахування на обов'язкове та добровільне страхування;
    • транспортні витрати;
    • послуги сторонніх організацій (консультаційних, юридичних, медичних, аудиторських);
    • оренди, витрати зв'язку, послуг з реклами, комунальних послуг, інше нарахування витрат, пов'язаних зі збільшенням зобов'язань.

Особливістю Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку с те, що всі витрати, пов'язані зі звітним періодом, відносяться на витрати такого періоду. Навіть такі витрати, як крадіжки, сплачені штрафи відносяться на рахунки обліку витрат, оскільки ці та подібні витрати пов'язані зі зменшенням або збільшенням зобов'язань – зменшують прибуток (не оподатковуваний), а відповідно зменшують і власний капітал.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів та інших витрат.

Дані обліку витрат на виробництво продукції використовуються для визначення результатів діяльності структурних підрозділів і підприємства в цілому, фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та вдосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків.

За місцем виникнення витрати на виробництво продукції групуються за цехами, дільницями, службами й іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами виробництв.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” № 318 від 31 грудня 1999 р. визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. До елементу витрат належить сукупність економічно однорідних витрат.

Об'єктом витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які погребують визнання пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Склад витрат виробничої собівартості продукції за П(С)БО 16 *Витрати"

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

  • – прямі матеріальні витрати;
  • – прямі витрати на оплату праці;
  • – інші прямі витрати;
  • – загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість:

  • – сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції;
  • – купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;
  • – допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному у пункті 11 П(С)БО 16 “Витрати”.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема:

  • – відрахування на соціальні заходи;
  • – плата за оренду земельних майнових паїв;
  • – амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Таким чином, прямими називаються витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів.

Непрямі витрати – це витрати на виробництво, які не можуть бути внесені безпосередньо до конкретного об'єкту витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу.

Не включаються до виробничої собівартості та списуються на витрати періоду, в якому вони були здійснені такі витрати:

  • – понаднормативні відходи;
  • – витрати на зберігання, крім тих, які необхідні у виробничому процесі, що передував наступній стадії виробництва;
  • – адміністративні витрати;
  • – витрати на збут.

Склад витрат виробничої собівартості продукції за П(С)БО 16 "Витрати"

Стаття 138, п. 138.8 собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконаних робіт, наданням послуг, а саме:

  • – прямих матеріальних витрат;
  • – прямих витрат на оплату праці;
  • – амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
  • – вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
  • – інших прямих витрат, у т.ч. витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

У Податковому Кодексі України є невідповідність до П(С)БО 16 "Витрати": "до виробничої собівартості продукції (у ПКУ – товарів) не відносять загальновиробничі витрати (ні постійні, ні змінені). Загальновиробничі витрати включаються до складу “інших витрат”".

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші