Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Векселі: податкові зобов'язання, облік (Клас 1, субрах. №143, №182; Клас 3, рах. №34; Клас 5, рах. №51; Клас 6, рах. №62)

Функції, види векселів

Визначення терміна "вексель"

Вексель (відповідно до “Порядку видачі, обліку і погашення векселів”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №26 від 13.02.96 р.) – це цінний папір, що засвідчує безумовний грошовий обов'язок векселедавця сплатити до настання терміну визначену суму коштів власникові векселя (векселетримачеві).

637

Вексель як універсальний кредитно-розрахунковий документ виконує кілька функцій:

  • 1. Створюються умови для своєчасного отримання грошей за продані товари; надані послуги, прискорення обертання коштів, що особливо важливо для прийняття заходів проти обесцінювання грошей;
  • 2. Вексель дозволяє встановлювати термін платежів, який корисний постачальникам і платникам;
  • 3. Вексель дозволяє здійснювати угоду без коштів;
  • 4. Вексель можна використовувати замість грошей із своїми контрагентами при розрахунках.

Види векселів, що застосовуються у вексельному обігу, наведено на рисунку 8.6.

Види векселів, що застосовуються у вексельному обігу України

Рис. 8.6. Види векселів, що застосовуються у вексельному обігу України

Постановою Правління Національного банку України затверджено Положення про порядок здійснення банками операцій із векселями в національній валюті на території України №508 від 16.12.2002 р.

  • 1. Вексель доміцілірований – вексель, у якому вказане місце оплати не збігається з місцем проживання векселедержателя.
  • 2. Вексель іногородній – вексель, що підлягає оплаті у іншому населеному пункті, ніж місце проживання векселедержателя.
  • 3. Вексель місцевий – вексель, що підлягає оплаті у місці знаходження векселедержателя.
  • 4. Вексель опротестований – вексель, відносно якого векселедержатель нотаріально засвідчив відмову боржника від оплати або акцепту цього векселя.
  • 5. Вексель переказний – вексель, що містить письмовий наказ однієї особи (юридичної чи фізичної) іншій особі сплатити в указаний термін визначену суму грошей третій особі.
  • 6. Вексель простий – вексель, що містить зобов'язання векселедавача сплатити в указаний термін визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Згідно із Законом України №2761-III від 04.10.2001 р. та Порядком видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (Затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України №83 від 25.02.2002 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №248/6536 від 13.03.2002 р.), уточнено визначення терміна “вексель". Тепер це не лише безумовно грошове, але і податкове зобов'язання, яке векселедавець визначає самостійно та узгоджує з органом податкової служби в той день, коли вексель взято на облік податковою інспекцією. Таке податкове зобов'язання не може бути оскаржено векселедавцем в адміністративному або судовому порядку.

За новими правилами (згідно з Порядком №83 від 25.02.02 р.) не вимагається зазначати на звороті векселя (письмового зобов'язання) дату і ВМД (завіреної підписом і особистою печаткою інспектора митниці), на підставі якої ввезена давальницька сировина або готова продукція. Останній день терміну погашення векселя, який припадає на вихідний (святковий) день, переносять на наступний робочий день.

Пункт 15 Порядку, що зобов'язує передбачати в контракті можливість часткового вивезення готової продукції за межі митної території України або часткового продажу готової продукції на території України, передбачає погашення векселя (письмового зобов'язання) на відповідну частину сировини або продукції.

Якщо вексель не погашають у термін, сума податкового зобов'язання, зазначеного у ньому, переходить до розряду податкового боргу і надалі його стягують відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-111 від 21.12.2000 р. Оплата векселя може бути відстрочена органами податкової служби не більше ніж на 270 днів, а письмового зобов'язання – не більше ніж на 90 днів.

Умови здійснення перерахунку суми плати за користування податковим кредитом

Змінені правила визначення розміру і внесення до бюджету плати за користування податковим кредитом при відстроченні погашення векселя. Тепер векселедавець розраховує суму плати виходячи з повної облікової ставки НБУ, встановленої на останній робочий день періоду, за який вноситься плата. Раніше її розмір визначали виходячи з половини облікової ставки НБУ”. Порядком №83 від 25.02.2002 р. (Наказ Державної податкової адміністрації України) передбачено, що векселедавець протягом періоду нараховує і вносить плату за користування податковим кредитом щомісяця рівними частинами, а загальний її розмір розраховує виходячи з облікової ставки НБУ, що діє на день видачі дозволу на відстрочення оплати (погашення) векселя. Якщо на останній день періоду відстрочення облікова ставка НБУ змінилася, орган податкової служби, який видав дозвіл на відстрочення, здійснює перерахунок суми плати за користування податковим кредитом:

  • при зменшенні облікової ставки НБУ різницю, що виникла, можна або зарахувати в рахунок відповідних платежів (в оплату яких був виданий вексель), або за письмовою заявою векселедавця повернути на його поточний рахунок;
  • при збільшенні облікової ставки НБУ векселедавцю надсилають податкове повідомлення про необхідність доплатити до бюджету різницю між перерахованою і вже внесеною сумами.

Векселедавцями можуть виступати тільки юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які визнаються такими відповідно до чинного законодавства України.

Векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги, за винятком векселів Мінфіну, НБУ та Кабінету Міністрів України.

Банк, який авансує клієнтові кошти при обліку векселів, утримує з нього плату – обліковий відсоток (дисконт). Банк скуповує векселі до закінчення терміну їх дії.

Суть індосаменту

Передаточний надпис на векселі, шо засвідчує перехід прав за цим документом від однієї особи до іншої, називається індосаментом.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми 2001 виготовлення вексельних бланків” №338 від 22.11.2001 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №360/6648 від 11.04.2002 р.) затверджено вимоги до типової форми вексельних бланків (простих і переказних) номіналом 50, 100, 200, 500, 1000, 2000,5000,10000,50000, 100000, 500000, 1000000 грн. Не можна виписувати вексель на суму більшу, ніж сума, зазначена на його бланку. Вексельні бланки одного виду повинні мати однаковий дизайн і виготовлятися із застосуванням однакових технологій та засобів захисту.

Векселі поділяються за декількома ознаками.

За способами оформлення і особливостями обігу розрізняють прості (соло- вексель) або звичайні та переказні (трасант).

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 1 квітня 2008 р. № 312 затверджено Роз'яснення від 01.04.2008 р. “Про порядок заповнення деяких реквізитів простого та переказного векселів нового зразка.

Суть простого векселя

Простий вексель (англ, promissory note) – письмовий документ, за яким векселедавець зобов'язується сплатити векселедержателеві або за його вказівкою третій особі певну

суму у встановлений термін (табл. 8.7). Простий вексель випускається і підписується боржником (векселедавцем) і становить його боргове зобов'язання сплатити кредитору вказану суму у встановлений термін. Тобто при виписці Простого векселя платником є векселедавець. Підписавши Простий вексель, він стає на певний термін боржником отримувача, вказаного у векселі. Векселедавець, на відміну від трасанте (Переказного векселя), бере на себе зобов'язання особисто сплатити за векселем.

Реквізити простого векселя

За своїм змістом та оформленням Простий вексель як суворо формалізований документ включає сім основних реквізитів. Щоб мати правову силу векселя і перетворити боргове зобов'язання у готівку, Простий вексель обов'язково має містити такі реквізити:

  • а) найменування “звичайний” чи “простий” вексель;
  • б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;
  • в) зазначення терміну платежу;
  • г) зазначення місця, в якому повинен здійснюватися платіж;

ґ) найменування того, кому або за наказом кого повинен здійснюватися платіж;

  • д) дату і місце складання векселя;
  • е) підпис того, хто видає документ – трасанта (векселедавця); ідентифікаційний номер (код).

Документ, у якому немає хоча б одного з визначених реквізитів, втрачає силу Простого векселя.

Нині Прості векселі в країнах з розвинутою економікою мають обмежене обертання, тому що за своєю суттю вони наближаються до простого позичкового листа.

До недавнього часу в Україні Прості векселі застосовувалися лише іноземними засновниками для відстрочки платежу податку на додану вартість та для оплати акцизних зборів з давальницької продукції (до 90 днів), яка після переробки в Україні повертається іноземним замовникам.

Таблиця 8.7

Суть переказного векселя

Переказний вексель – це письмовий наказ векселе-держателя (трасанта), адресований платникові (трасату), про сплату зазначеної у векселі суми коштів третій особі – першому держателю векселя (ремітенту).

Якщо в документі відсутній хоча б один із реквізитів, зазначених вище, то ані Простий, ані Переказний (табл. 8.8) векселі не мають сили, за винятком таких випадків:

  • 1) вексель, в якому не вказане місце його складання, визнається підписаним у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця;
  • 2) вексель, термін платежу за яким не вказано, розглядається як належний до оплати за пред'явленням.

Переказний вексель нині фактично став найпоширенішим посередником у кредиті та найважливішим комерційним документом. У порівнянні з ним Прості векселі і векселі під вартість товару відіграли лише локальну роль. Уже в середині XIX століття практично на всіх ринках Європи Переказні векселі користувалися перевагою навіть над готівкою, тому що приносили прибуткові відсотки. А трансферти, індосаменти, дисконт зробили вексель мандрівником з одного ринку на інший, від одного товаровиробника до іншого.

Таблиця 8.8

Зародження обігу Переказного векселя об'єктивно відображає більш високий рівень ринкових відносин. Воно пов'язане з тим, що як колись, так і тепер комерсанти погоджувалися на виписку Простого векселя лише вимушено, у виключних випадках, тому що кожен з них фактично завжди мав уже надані кредити іншим своїм партнерам, на ім'я яких і можна виписати Переказний вексель. Тому об'єктивно, з розширенням і розвитком ринкових відносин коло обігу Простих векселів звужувалося.

Водночас зростав масштаб обігу Переказних векселів.

Переказний вексель (англ, dill of exchange) – це комерційний вексель, яким кредитор (трасант) доручає своєму дебіторові (трасату) сплатити певну суму в установлений термін певній особі (бенефіціарові). Він є документом, за яким на прохання трасанта оплату здійснює не векселедавець, а інша особа. Переказний вексель є наказом боржнику сплатити у зазначений термін вказану в ньому суму третій особі (ремітенту).Тобто ним переказується оплата.

У торговому обороті Переказні векселі випускаються продавцем на покупця на користь свого Банку, у якого він отримує кредит, необхідний для фінансування угоди. Переказний вексель може бути виставлений також за особистим наказом трасанта (векселетримача). В цьому випадку трасант і ремітент (перший тримач векселя) є однією і тією ж особою.

Через індосамент (перехід прав за документом від однієї особи до іншої) та акцепт, що гарантують оплату у визначений термін, вексель набув статусу, оборотності, тобто став засобом перетворення комерційного кредиту у готівку.

Оплата переказного векселя

Переказний вексель маже підлягати оплаті у місці проживання третьої особи, тобто в тому місці, де проживає платник або ж у якомусь іншому місці. Якщо платіж за векселем надходить достроково, то платникові повертається відповідна сума дисконту за ті дні, які залишилися до терміну погашення (як правило, не менше ніж за 7-Ю днів), але виходячи із ставки банківського відсотка, який сплачується за вклади до запитання. Якщо оплата надійшла після терміну платежу, то платник зверх вексельної суми сплачує векселедержателеві за прострочені дні, а також відшкодовує затрати, пов'язані з опротестуванням, надсиланням повідомлень та ін.

Простий і Переказний векселі мають багато спільних ознак. Переказний вексель має дві важливі особливості: по-перше, він не визначає платника та висвітлює пропозицію сплатити певну суму тією особою, яка згідно з індосаментом (перехід прав) виявилася останньою в ланцюгу платіжників, що їх обслугував даний Переказний вексель; по-друге, не вказує платника, яким є той боржник, який виписав Простий вексель.

За чинним законодавством України Переказний вексель може видаватися у кількох тотожних примірниках, які обов'язково нумеруються в самому документі, бо інакше кожен із них міг би розглядатися як окремий Переказний вексель. Якщо ж у векселі не вказано, що він виданий одним примірником, то векселедержатель може вимагати видачі йому їх за його ж рахунок.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку затвердила роз'яснення “Про застосування законодавства України, регулюючого вексельний обіг в Україні” №41 від 17 січня 2006 р. про зміни у текст векселя, які може вносить тільки векселедатель за ініціативою векселедержателя, закресливши старий реквізит та написавши новий з вказівкою дати внесення змін.

Застосування векселів

Векселі застосовуються у випадках, коли необхідно провести відстрочення платежу або коли є потреба оперативно провести фінансову операцію. У торговельних операціях часто Переказний вексель виписує продавець – клієнт певного банку, де він брав кредит для здійснення операції (трасант) на покупця-контрагента (трасат) на користь банку – кредитора (ремітент).

Будь-який Переказний вексель може бути переданий шляхом індосаменту, тобто передавального напису на векселі. Індосамент має бути простим і нічим не обумовленим. Індосамент має бути написаний на Переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші та підписаний особою, що володіє векселем на підставі індосаменту, – індосаментом. Особа, в якої знаходиться Переказний вексель, вважається законним векселедержателем.

Визначення терміна “акцепт"

Переказний вексель може до настання терміну платежу бути пред'явлений векселедержателем для акцепту платнику за місцем його проживання. Акцепт – це згода платника на оплату Переказного векселя.

Суть терміна "аваль”

Платіж за Переказним векселем може бути забезпечений повністю або в частині вексельної суми через аваль. Аваль - це вексельне доручення, яке гарантує оплату векселя. Для авалю достатньо лише підпису, поставленого авалістом на лицьовому боці переказного векселя. У авалі повинно бути вказано за кого від виданий. У разі відсутності такої вказівки він вважається виданим за векселедавця.

Негативна якість Переказних векселів: використання підприємствами, які мають податкову заборгованість, використання Переказних векселів для розрахунків з постачальниками матеріальних цінностей дає змогу таким підприємствам, як і при звичайному бартері, ухилятися від сплати зарахованих податків і зборів.

При плануванні операцій з продажу товарів, розрахунки за які буде проведено шляхом видачі Простого векселя, слід враховувати вимоги Закону України “Про обіг векселів в Україні” №2374-111 від 05.04.2001 р. Статтею 4 цього Закону передбачено, що видавати Переказні та Прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, тобто вексель можна видавати лише за фактично придбані товари. Законом України “Про податок на додану вартість” №168/97 від 03.04.97 р., пункт 4.8 встановлено, що векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють суми податкових зобов'язань або податкового кредиту незалежно від видів операцій, за якими такі векселі використовуються. Тобто, вексель, яким покупець розраховується за придбані товари, не обкладається ПДВ.

Обіг Простого і Переказного векселів та форму, в якій може виступати вексель наведено на рисунку 8.7.

Обіг Простого і Переказного векселів

Рис. 8.7. Обіг Простого і Переказного векселів

Форми, в яких може виступати вексель, це товар, цінний папір, форма розрахунку.

Емісія будь-якого векселя має в своїй основі товарну операцію. Тобто вексель емітується як боргове зобов'язання, а потім може надійти в обіг як цінний папір.

Рахунки (субрахунки), які призначені для обліку вексельних операцій, наведено в таблиці 8.9.

Таблиця 8.9

Рахунки, які призначені для обліку вексельних операцій

Шифр (№) субрахунка

Назва субрахунка

Призначення

1

2

3

182

"Довгострокові векселі одержані"

для обліку векселів, одержаних у забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості

341

"Короткострокові векселі, одержані в національній валюті”

для обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, забезпеченими векселями

342

"Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті"

для обліку заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, забезпеченими векселями

352

"Інші поточні фінансові інвестиції"

для обліку наявності і руху поточних фінансових інвестицій

373

'Розрахунки за нарахованими доходами"

для обліку нарахованих відсотків, що підлягають отриманню

377

"Розрахунки з іншими дебіторами"

для обліку переданого векселя торгівцю цінними паперами

511

"Довгострокові векселі, видані в національній валюті”

для обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями і не є поточним зобов'язанням

512

"Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті”

для обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги і за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями і не є поточним зобов'язанням

611

“Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті”

для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових при настанні терміну погашення протягом 12 місяців з дати Балансу

612

"Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті”

для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових при настанні терміну погашення протягом 12 місяців з дати Балансу

621

"Короткострокові векселі, видані в національній валюті”

для обліку заборгованості постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за отримані сировину, матеріали, товари, виконані роботи та послуги.

622

“Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті”

для обліку заборгованості постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за отримані сировину, матеріали, товари, виконані роботи та послуги.

684

"Розрахунки за нарахованими відсотками"

для обліку нарахованих відсотків, що підлягають сплаті

У таблиці 8.10 наведено порядок застосування і ставки державного мита за операціями вексельного обігу.

Таблиця 8.10

Порядок застосування і ставки державного мита за операціями вексельного обігу

пор.

Господарські операції

Ставка держмита 1 посилання на документ, яким встановлюється її вилучання

1

Придбання бланка векселя

10% від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (1,70 грн)

2

Отримання векселя на забезпечення дебіторської заборгованості (вексель виданий боржником - юридичною особою як письмове боргове зобов'язання на вказану суму коштів для оплати за поставлену продукцію, виконання роботи, надані послуги, що дають його власникові (векселедержателю) право вимагати цю суму в зазначений термін

Не нараховується

3

Видача векселя боржником - юридичною особою як письмового боргового зобов'язання на сплату зазначеної суми грошей за отриману продукцію, виконані роботи, надані послуги

Не нараховується

4

Передача (індосація) раніше отриманого 0,2% від суми погашення векселя на рахунок погашення кредиторської заборгованості за отриману продукцію, виконані роботи, надані послуги

0,2% від суми погашення заборгованості. Передача векселя за індосаментом є складенням згоди уступки вимоги

5

Продаж раніше отриманого векселя

0,2% продажної вартості

6

Обіг (дисконт) векселів - при цій операції складається договір обігу векселів між банком і пред'явником векселя

0,2% вартості обігу векселя

7

Отримання кредиту під забезпечення векселів

0,2% залогової вартості векселів

8

Переоблік і перезалік векселів

0,2% суми згоди

9

Купівля (продаж) банківських векселів

0,2% суми згоди

10

Зміна термінів платежу за векселем

Не нараховується

11

Акцепт векселя

Не нараховується

12

Домициляція векселів

Не нараховується

13

Протест векселя

0,3% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

14

Авалювання векселя

Не нараховується

15

Обмін цінних паперів (кожний із тих, хто бере участь в обміні, є продавцем того майна, яке сам дає в обмін, і покупцем майна, яке він отримує)

0,2% кожної зі сторін від ціни (своїх) цінних паперів, що підлягають обміну

Облік векселів. Заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами, забезпечену одержаними векселями, підприємством обліковується на рахунку №34 “Короткострокові векселі одержані”. Аналітичний облік векселів одержаних ведуть за кожним одержаним векселем.

Сума заборгованості за векселем продовжує враховуватися як дебетове сальдо на рахунку №34 “Короткострокові векселі одержані”. У випадках, коли неможливо одержати заборгованість за векселем у зазначений на ньому термін, Банк може пред'явити видану суму для погашення з Поточного рахунка в Банку векселедержателя.

Особливості купівлі і продажу векселів

Купівля векселів полягає в їх оплаті, як правило, частковій, до закінчення терміну векселя з тією метою, щоб, одержавши за векселем борг повністю, після настання терміну платежу різницю зарахувати на прибуток підприємства.

Продаж векселів полягає в одержанні грошових коштів за вексель до закінчення терміну його оплати. Різниця між ціною векселя і одержаною за нього сумою є збитком підприємства.

Оперативний контроль за оплатою одержаних і виданих векселів рекомендується вести за допомогою картотеки, упорядкованої за термінами погашення заборгованості.

Бланки векселів зберігаються й обліковуються підприємствами аналогічно Порядку, викладеному в п. 7.3 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 р.

Для обліку руху бланків векселів використовується позабалансовий рахунок № 08 “Бланки суворого обліку”.

Слід зазначити, що внутрішнього вексельного обігу до останнього часу в Україні не існувало. Тільки 17 червня 1992 р. Верховною Радою України було прийнято Постанову “Про застосування векселів у господарському обігу України”. Згідно з Постановою Верховної Ради України Національний банк України листом №22001 /85 від 25 лютого 1993 р. увів до дії Положення про переказний і простий векселі, затверджене ще Постановою бувшого Центрального виконавчого Комітету і Ради народних комісарів СРСР №10/1341 від 7 серпня 1937 р., а також Порядок проведення банками операцій з векселями. Крім того, Національним банком України було введено до дії Положення про порядок забезпечення підприємств бланками простих і переказних векселів, а Міністерством фінансів розроблено для підприємств Порядок бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних із вексельним обігом.

У подальшому з метою забезпечення умов для подолання платіжної кризи, збільшення сфери обігу векселів у господарському обігу України Кабінетом Міністрів України і Національним банком України (спільна Постанова № 379 від 31 травня 1995 р.) було прийнято рішення (до виконання Указу Президента України “Про випуск і обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України” №530 від 14 вересня 1994 р.) про проведення на беземісійній основі заліку взаємної заборгованості підприємств і організацій всіх форм власності з подальшим оформленням простроченої заборгованості на користь кредитора. При цьому суб'єкти підприємницької діяльності були звільнені від сплати державного мита за вексельні бланки.

Указом Президента України № 658 від 28 липня 1995 р. знято обмеження на суму одного векселя (раніше воно становило 1 млн крб., тобто 10 грн) і надано право суб'єктам підприємницької діяльності визначати цю суму самостійно.

Хоча світовий досвід підтверджує перевагу вексельної форми розрахунків, в Україні векселі ще не посіли відповідного місця у платіжній системі.

У таблиці 8.11 наведена кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій з векселями; на рис. 8.8 наведена схема комп'ютерізації обліку вексельних розрахунків.

Схема комп'ютеризації' обліку вексельних розрахунків.

Рис. 8.8. Схема комп'ютеризації' обліку вексельних розрахунків.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші