Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Порядок фінансування за рахунок бюджетних позик через банки України

Порядок фінансування інвестиційних потреб підприємства здійснюється за рахунок бюджетних позик через уповноважені банки України:

  • 1. Перерахування на окремий рахунок коштів, у межах яких надається бюджетна позика відповідно до Державної програми економічного і соціального розвитку України.
  • 2. Укладання кредитної угоди з визначенням умов надання позик та їх повернення у відповідний термін.
  • 3. Порядок надання інформації про об'єкти, які фінансуються.
  • 4. Укладання кредитних договорів у місячний термін з моменту одержання замовником бюджетних позик.
  • 5. Копії кредитних договорів і додатків до них, які подаються у двотижневий термін з моменту підписання їх банком.

Бюджетні кредити уповноважені банки використовують відповідно до цільового призначення.

Виконані роботи з будівництва, реконструкції, технічного переобладнання підприємств і об'єктів оплачуються банками в межах бюджетної позики за умови надходження від позичальника розрахунково-грошових документів. Для цієї мети оформляється кредит терміновим зобов'язанням підприємства з умовним терміном погашення бюджетної позики.

Загальна заборгованість переоформляється строковими зобов'язаннями підприємства перед банком з конкретними термінами повернення бюджетної позики після введення в дію виробничих потужностей.

В установлені терміни за користування бюджетним кредитом підприємства сплачують відсоток за двома додатковими строковими зобов'язаннями (бюджету і банку).

Кошти підприємств, які надходять до банку за користування бюджетною позикою, перераховуються до Державного бюджету в обсязі 60%, а коли до позичальника застосовано штрафні санкції – 70% від цих сум. Решта суми надходить до уповноваженого банку для покриття витрат на обслуговування бюджетної позики.

Оплата відсотків здійснюється за рахунок власних коштів підприємства.

Банки, які фінансують позичальника, здійснюють контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних кредитів, до підприємств-позичальників, що порушують кредитну угоду, застосовують штрафні санкції.

Не застосовуються штрафні санкції до підприємств-позичальників:

  • – за несвоєчасне одержання позичальником бюджетної позики у передбачених обсягах;
  • – за тимчасової консервації об'єкта через брак коштів для продовження його будівництва.

Умови надання кредитів за рахунок коштів Державного позабюджетного капіталу

Кредити за рахунок коштів Державного позабюджетного капіталу приватизації надаються за таких умов:

  • у Статутному капіталі приватизованого підприємства державна частка не перевищує 25%;
  • – загальний обсяг кредиту не перевищує 33% загального обсягу надходження коштів від продажу майна відповідного підприємства (незалежно від його вартості);
  • – продаж підприємства не був здійснений за приватизаційні папери;
  • – приватизаційні підприємства не належать до об'єктів комунальної власності.

Розмір плати за кредит встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку України.

Для одержання цільових кредитів підприємства подають до Фонду Державного майна відповідні документи:

  • – заяву про одержання кредиту;
  • – довідку комерційного банку про залишок коштів на рахунку підприємства і відсутність заборгованості за одержаними раніше позиками;
  • – копії засновницьких документів підприємства-засновника;
  • – довідку органів Державної податкової адміністрації про своєчасну сплату податків;
  • – висновки останньої аудиторської перевірки фінансового стану підприємства;
  • – баланс (копію) на останню звітну дату, засвідчений податковою інспекцією;
  • – перелік майна, яке слугуватиме заставою і є власністю підприємства-позичальника:
  • – техніко-економічне обґрунтування використання кредиту у вигляді бізнес- плану;
  • – інші документи на вимогу Фонду.

Контроль за цільовим використанням і своєчасним погашенням кредиту і відсотків за користування ним здійснює комерційний банк.

У разі несплати підприємством-позичальником суми кредиту, відсотків за користування ним чи відповідних комісійних перерахування належних сум на рахунок Фонду здійснюється в межах вартості заставного майна, яке реалізується на доручення банку.

Лізинговий процес

Підприємство може отримати основні засоби на умовах кредиту-оренди, але воно має пройти лізинговий процес, який складається з таких окремих процесів:

  • – підготовка та обґрунтування лізингового проекту;
  • – юридичне оформлення лізингової угоди;
  • – виплата лізингових платежів;
  • – повернення об'єкта лізингу або викуп його за залишковою вартістю.

Недоліки лізингу

Лізинг поряд із перевагами мас певні недоліки:

  • – вартість лізингу для лізингоодержувача вища, ніж вартість звичайної позики на суму лізингової маржі. Внаслідок інфляції лізиногоодержувач може програти на збільшенні залишкової вартості обладнання;
  • – лізингодавець бере на себе ризик можливого морального старіння основних засобів та неповного і несвоєчасного отримання лізингових платежів;
  • – складання лізингової угоди потребує тривалого часу та складнішої організації, ніж складання угоди про звичайну банківську позику.

Після позитивного висновку щодо платоспроможності й ефективності лізингового проекту лізингодавець направляє постачальникові замовлення-наряд на придбання об'єкта лізингу. Між підприємством-постачальником та лізинговою компанією укладається договір куплі-продажу основних засобів, які передаються в лізинг підприємству-лізингоодержувачу.

Операції при передачі майна в лізинг

Ці операції оформлюють такими документами:

  • 1. Акт приймання-передачі об'єкта лізингу в експлуатацію;
  • 2. Лізинговий договір між лізиногодавцем та лізингоодержувачем;
  • 3. Договір на технічне обслуговування майна, що передасться в лізинг, коли обслуговування здійснюватиме лізингодавець.

У лізинг майно передається тільки після укладання лізингоодержувачем договору страхування об'єкта лізингу на користь лізингодавця.

Здійснювати виплати відповідних лізингових платежів та забезпечувати підтримку в належному стані лізингового майна зобов'язаний лізиногоодержувач.

Лізингові платежі підприємство-лізингоодержувач перестає сплачувати по закінченні терміну чинності лізингової угоди. При цьому лізингоодержувач мас право:

  • – поновити або укласти лізингову угоду;
  • – придбати обладнання за залишковою вартістю;
  • – повернути обладнання лізингодавцю.

Лізинг-кредит сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, активізації інвестицій приватного капіталу у сфері виробництва, поліпшенню фінансового стану товаровиробників.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші