Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Платники податків згідно з ПКУ

Платниками податків (стаття 15 ПКУ) визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України, або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Об'єкт оподаткування згідно з ПКУ

Об'єктом оподаткування (стаття 22 ПКУ) можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороги з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

База оподаткування згідно з ПКУ

1. Базою оподаткування (стаття 23 ПКУ) визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і яким використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

  • 2. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються Податковим кодексом України для кожного податку окремо.
  • 3. У випадках, передбачених Податковим кодексом, один об'єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.
  • 4. У випадках, передбачених Податковим кодексом України, конкретна вартість. фізична або інша характеристика певного об'єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.

Обов'язки платника податків згідно з ПКУ

Платник податків зобов'язаний (стаття 16 ПКУ):

  • 1) стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;
  • 2) вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
  • 3) подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
  • 4) сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;
  • 5) подавати належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;
  • 6) подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку);
  • 13) допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Права платника податків згідно з ПКУ

Платник податків має право (стаття 17 ПКУ):

  • 1) безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;
  • 2) обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;
  • 3) оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення;
  • 4) за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України, вести облік тимчасових та постійних податкових різниць, та використовувати дані такого обліку для складання декларації з податку на прибуток та інші.

Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів, що стягуються у встановленому законами України порядку, складає систему оподаткування в Україні (рис. 1.1 і рис. 1.1а).

Система оподаткування в Україні (згідно із Законом України “Про систему оподаткування” №77/97-ВР від 18.02.97 р. з урахуванням змін та доповнень)

Рис. 1.1. Система оподаткування в Україні (згідно із Законом України “Про систему оподаткування” №77/97-ВР від 18.02.97 р. з урахуванням змін та доповнень)

Система оподаткування згідно з Податковим кодексом України з 1 січня 2011 р.

Рис. 1.1а. Система оподаткування згідно з Податковим кодексом України з 1 січня 2011 р.

Податки в Україні є основним видом державного доходу.

Податки виконують дві основні функції – фіскальну та економічну. За допомогою фіскальної функції здійснюється формування бюджетного фонду країни, реалізація економічної функції дає змогу державі безпосередньо впливати на процес суспільного відтворення в цілому, стимулюючи або стримуючи розвиток тих чи інших галузей народного господарства, посилюючи платоспроможний попит населення

Основне призначення системи оподаткування

Основне призначення системи оподаткування полягає в тому, щоб максимально сприяти розвитку підприємництва, тобто різних форм власності, й тим самим максимально можливого зростання дохідної частини Державного бюджету.

Податкова система України будується на сполученні прямих і непрямих податків. Прямі податки характеризуються тим, що вони встановлюються безпосередньо на дохід чи майно платника податків, непрямі – включаються у вигляді додатку до ціни товару чи тарифу на послуги і сплачуються споживачами цих товарів. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державою та самим платником податку, при непрямому – суб'єктом податку стає продавець товару (послуги), який виступає посередником між державою та виробником, споживачем товару чи послугами.

Податковий Кодекс України регулює відносини, пов'язані зі встановленням, зміною та скасуванням податків і зборів в Україні, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючої органів та повноваження їх посадових осіб при здійсненні податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Податковий кодекс – це інструмент впровадження податків.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші