Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Податок за землю

Законом України “Про плату за землю” № 378/96-ВР від 19.09.96 р. передбачено, що використання землі є платним, платником податку за землю є власник землі або землекористувач, тобто юридична або фізична особа, права якої на земельну ділянку відповідно до Земельного кодексу України повинні бути засвідчені актом на право власності або право користування. Виходячи з площі земельної ділянки, що вказана у такому акті, розраховується податок на землю, з урахуванням її грошової оцінки.

Ставки за земельні ділянки при обчисленні земельного податку

Статтею 7 цього Закону встановлено, що ставка земельного податку з земель, грошова оцінка яких проведена, складає 1% щодо їх грошової оцінки, крім земельних ділянок, вказаних у частинах п'ятій-десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону України.

Статтями 8 та 11 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що при обчисленні земельного податку за землі, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення за межами населених пунктів, платники застосовують одну ставку – 5% від грошової оцінки 1 га ріллі по області. Ставка за земельні ділянки, надані на землях водного фонду” – 0,3% грошової оцінки 1 га ріллі по області.

Впливають на плату за землю опосередковано Земельний кодекс України та інші закони України, зокрема закони про державний бюджет України, які щороку встановлюють коефіцієнти до деяких ставок податку. Також пов'язані з платою за землю нормативні акти регулюють грошову (нормативну) оцінку землі, що використовується для розрахунку розміру земельного податку, мають вплив відповідні роз'яснення норм Закону про податок на землю Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом землі та Податковим кодексом України.

Види плети за землю

Плата за землю має два види:

  • – земельний податок;
  • – орендна плата.

Земельний податок сплачують власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, якими є особи, що мають земельну ділянку у постійному чи тимчасовому користуванні.

Орендну плату сплачують орендарі на підставі договору оренди. Орендні відносини регулює Закон України “Про оренду землі” №161-XIV від 6 жовтня 1998 р.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державну реєстрацію.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Проведення грошової оцінки земельних ресурсів

Закон України “Про плату за землю” №378/96-ВР від 19.09.96 р. передбачає різний підхід до обчислення земельного податку за землі з проведеною і не проведеною грошовою оцінкою. До грошової оцінки земельних ділянок застосовували ставки земельного податку за видами земельних ділянок у відсотках до їх грошової оцінки.

Порядок розрахунку земельного податку:

Сума податку – грошова оцінка 1 га землі х ставку податку х площу дільниці

Грошову оцінку потрібно щороку коригувати на коефіцієнт індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України №783 від 12.05.2000 р. затверджено Порядок проведення індексації грошової оцінки земель, згідно з якою необхідний коефіцієнт визначають за формулою:

Кі = (1-10): 100,

де І середній індекс інфляції року, за результатами якого проводять індексацію.

Індексацію не проводять, якщо значення і не перевищує одиниці.

Якщо врахувати індекс інфляції за 2003 рік, який склав 100,8 (газета “Урядовий кур'єр №2 за 04.01.2003 р.), то грошову оцінку земель станом на 01.01.2003 р. індексувати було непотрібно:

Кі = (100,8 -10): 100 = 0,91 < 1,0.

У такому випадку, обчислюючи зобов'язання зі сплати земельного податку, потрібно скористатися грошовою оцінкою за станом на початок попереднього року.

При обчисленні суми земельного податку та орендної плати за землю державної і комунальної власності нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2008 рік необхідно було індексувати на коефіцієнт 1,028.

Земельний податок не сплачують (ст. 12 Закону України “Про плату за землю” №378/96-ВР від 19.09.96 р.) окремі категорії платників. Так, у 2003 р. звільнено від сплати земельного податку:

  • – заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні парки, ботанічні сади тощо;
  • – зареєстровані релігійні та благодійні організації, що не займаються підприємницькою діяльністю, та ін.

Звільнено від земельного податку фізичних і юридичних осіб суб'єктів малого підприємництва, які відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №727/98 від 03.07.1998 р. сплачують податок лише за ті землі, які вони використовують для здійснення підприємницької діяльності, зазначеної у Свідоцтві про оплату єдиного податку (п. 6 Постанови КМУ №507 від 16.03.2000 р.).

Не сплачують земельного податку, відповідно до Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” №320-XIV від 17.12.1998 р., сільськогосподарські підприємства – платники фіксованого сільськогосподарського податку. Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” встановлена плата за землю – 2008 (податки ростуть).

При оренді будівлі, споруди або іншого об'єкта основних засобів з відповідною частиною земельної ділянки платником земельного податку є не орендар, а орендодавець.

Сплата податку за землю орендарем як у складі орендної плати, так і окремо від неї, не може бути віднесена до витрат виробництва.

Якщо власники землі та землекористувачі – юридичні особи, що користуються пільгами щодо сплати податку, надають в оренду земельні ділянки, будівлі або

Категорії платників, які звільнені від сплати земельного податку

Порядок проведення індексації грошової оцінки земель

їх частини, вони зобов'язані сплатити податок на землю та на ці об'єкти на загальних умовах. Якщо в оренду здається частина будівлі, податок на землю сплачується пропорційно площі, що надається в оренду.

У разі, коли будівля належить двом власникам, а земельна ділянка рішенням міської ради надана у користування одному з них, до переоформлення документів на право користування земельною ділянкою платником є тільки той власник, якому надана ділянка. До такого переоформлення другий власник не може включати сплачену ним частину загальної суми податку на землю до складу власних витрат.

Законом України “Про внесення змін до статті 12 Закону України “Про плату за землю” №756-IV від 15.05.2003 року та п. 46 ст. 80 Закону про Держбю- джет-2004 встановлено, що:

з 1 січня 2004 року податок не повинні сплачувати за земельні ділянки:

  • – дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України;
  • – підприємства, установи і організації, зайняті структурними підрозділами (філіями, представництвами), що надають санаторно-курортні та оздоровчі послуги дітям. Встановлені пільги зі сплати земельного податку для окремих категорій платників.

У 2004 році земельний податок звільнено від сплати: (ст. 75 Закону про Держбюджет-2004):

  • – військові частини, військові навчальні заклади, науково-дослідні установи, які утримуються за рахунок бюджету та належать до сфери управління військових формувань, утворених відповідно до законів України;
  • – підприємства Міністерства оборони України та органів і установ виконання покарань. Перелік підприємств з визначенням розмірів земельних ділянок затверджує Уряд.

Пільга не поширюється на випадки використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та передачі їх в оренду.

У половинному розмірі (замість 100% звільнення) мали сплачувати земельний податок:

  • – госпрозрахункові установи, організації та підприємства, що віднесені до відання Національної академії наук України;
  • – підприємства з виробництва автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них, що діють відповідно до Закону України №535/97-ВР від 19.09.97 р.;
  • – підприємства суднобудівної промисловості, визначені Законом України №1242-XIV від 18.11.99 р.;
  • – підприємства, науково-дослідні інститути та організації, визначені Законом України №1991-111 від 21.09.2001 року;
  • – підприємства концерну “Бронетехніка України”;
  • – підприємства літакобудівної промисловості, визначені Законом України №2660-111 від 12.07.2001 року.

Не мали сплачувати земельний податок у 2004 році (ст. 75 Закону України про Держбюджет-2004):

– спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих та вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечен

ня, фізичної культури та спорту, якщо вони утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

– громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України” №2505-IV від 25.03.2005 р. доповнено Закон України “Про плату за землю” новим розділом такого змісту:

“Прикінцеві положення

  • 1. Установити, що звільнення від земельного податку, передбачені в пунктах 6, 13, 19, 23 частини 1-ї статті 12 цього Закону України здійснюється:
    • з 1 квітня 2005 року – на рівні 75% діючих ставок на відповідних територіях;
    • – з 1 січня 2006 року – на рівні 50% діючих ставок на відповідних територіях;
    • з 1 січня 2007 року – на рівні 25% діючих ставок на відповідних територіях.
  • 2. З 1 січня 2008 року пункти 6, 13, 19,23 частини першої статті 12 цього Закону виключаються”.

Відповідно до Податкового кодексу України з 1 січня 2011 р. платниками податку за землю є:

  • – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
  • – землекористувачі.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші