Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Єдиний податок

Запровадження спрощеної системи оподаткування

Спрощена система оподаткування запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” №727/ 98 від 03.07.98 р. Відповідно до п. 1 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України ставки єдиного та фіксованого податків згідно з Указом Президента України № 727/98 і Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" залишаються незмінними та становить:

  • 6% та 10% – для юридичних осіб – єдинників;
  • – від 20 до 2000 грн – для фізичних осіб – фіксованих патентників.

Указом Президента України № 746/99 від 28 червня 1999 р. внесено зміни

до Закону № 727/98 у такій редакції:

  • 1. Встановити, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:
    • фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;
    • юридичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень.

Згідно з прикінцевими положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 25.03.2005 р. №2505-IV спрощена система оподаткування обліку та звітності не поширюється на:

  • – суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу;
  • – суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, паливномастильних матеріалів (у т.ч. і в роздріб);
  • – суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері обігу дорогоцінних металів тощо;
  • – фізичних осіб – підприємців, які займаються діяльністю у сферах торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення, архітектури, надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань, аудиту, діяльністю з надання в оренду нерухомого майна.

Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відособлених підрозділів.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок у національній або іноземній валюті або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно зі статтею 1 Указу № 727/98 граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт (послуг) для фізичних осіб у звітньому календарному році становить 500 тис. грн. У разі перевищення обсягу виручки суб'єкт підприємницької діяльності втрачає можливість перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у наступному році. Виручку понад 500 тис. грн податком з доходів не обкладають. Починаючи з наступного року такий суб'єкт повинен зареєструватися платником ПДВ.

Суб'єкти підприємницької діяльності – юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

У разі здійснення операції з продажу основних засобів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих засобів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.

2. Суб'єкти малого підприємництва – фізичні особи мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставки єдиного податку

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб визначається місцевими Радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць 01 січня 2005 р. – незмінні).

У разі, коли фізична особа – суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких визначено різні ставки єдиного податку, нею придбається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У разі, коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу (з 01 січня 2005 р. незмінно).

Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20-го числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Розміри перерахування сум єдиного податку

Відділення Державного казначейства України відповідно до Указу Президента від 3 липня 1998 р. № 727, наступного дня після надходження коштів перераховували суми єдиного податку у таких розмірах:

  • – до Державного бюджету України – 20%;
  • – до місцевого бюджету – 23%;
  • – до Пенсійного фонду України – 42% (10% від вартості придбаного фіксованого патенту в рахунок сплати пенсійних внесків);
  • – на обов'язкове соціальне страхування – 15% (у тому числі до Державного фонду сприяння населення – 4%) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до чинного законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Згідно з ч. 1 п. 4 Прикінцевих положень Закону України №2505 “Про Держбюджет – 2005” усім платникам єдиного податку і власникам фіксованого патенту дозволено платити за самих себе та із заробітку найманих працівників внески до Пенсійного фонду і фондів загальнообов'язкового соціального страхування у тому самому порядку, що й діяв до 1 січня 2005 р., тобто 42% до Пенсійного фонду від сплаченого єдиного податку і 10% від вартості придбаного фіксованого патенту в рахунок сплати пенсійних внесків, тобто 32%. З 1 червня 2006 р. ставка пенсійних внесків складала 31,8%; з 01.01.2008 р. – 33,2% (Закон України № 107-VI від 08.12.2007 р.) і в наступні роки (2009, 2010) незмінні 33,2%.

Діючий уряд України (Постанова Кабінету Міністрів України № 1196 від 27.10.2010 р.) відредагував постанову "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р." №727/98, від 16.03.2000 р. № 507. Внесено зміни:

  • 1. Виключена норма, за якою платниками ПДВ мали право бути слинники – фізичні особи (відповідно до Податкового кодексу України).
  • 2. Держказначейство не розподілятиме сплаченого суб'єктом малого підприємництва єдиного податку. Суб'єкт малого підприємництва самостійно сплачуватиме 43% нарахованого єдиного податку иа рахунки відповідних бюджетів, а 57% – на рахунки органів Пенсійного фонду України, як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до абзацу 3 статті 98 Закону України “Про державний бюджет – 2006” закріплене зобов'язання для платників єдиного та фіксованого податку сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при:

  • – здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют (1,3% від суми операції з купівлі);
  • – відчуженні легкових автомобілів (3% вартості);
  • – торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручальних колець), платини та дорогоцінного каміння (5% вартості);
  • – наданні послуг супутникового стильного зв'язку (7,5% вартості послуг);
  • – проведенні операцій купівлі-продажу нерухомого майна (1% вартості нерухомого майна).

Ставки податку при спрощеній системі оподаткування

  • 3. Суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку:
    • 6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України “Про податок на додану вартість” обов'язковою реєстрацією суб'єкта);

Визначення загальної виручки від реалізації для розрахунку сплати єдиного податку

10% суми виручки від реалізації продукції (товарів,

робіт; послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва – юридичною особою, яка сплачує податок за ставкою 10%, потрібно визначити загальну виручку від реалізації, що складається із виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без врахування акцизного збору та виручки від реалізації основних засобів, використовуючи формулу:

а) загальна виручка від реалізації:

ЗВР = [(ВРПАЗ) + ВРоз] (грн); (1)

б) розрахунок сплати єдиного податку:

ЗВР × 10% (грн), (2)

де ЗВР- загальна виручка від реалізації, грн;

ВРП виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) грн;

АЗ – акцизний збір, грн;

ВРоз – виручка від реалізації основних засобів, грн.

Платники єдиного податку – юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом.

4. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на розсуд суб'єкта малого підприємництва.

Форма та порядок видачі “Свідоцтва про право сплати єдиного податку” встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України.

Для переходу на спрощену систему оподаткування звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву про видачу свідоцтва до Податкового органу за місцем державної реєстрації.

Суб'єкт малого підприємництва – юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу на календарний рік.

Видача свідоцтва про право сплати единого податку

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову вмотивовану відмову.

Про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть оголосити з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) в разі подання відповідної заяви до Податкового органу не пізніше 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Форма Книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва – юридичні особи подають до Податкового органу до 20-го числа місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6%, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Суб'єкт малого підприємництва – юридична особа зобов'язана вести Книгу Обліку доходів та витрат і Касову книгу.

Перехід платника єдиного податку на загальну систему оподаткування

5. У разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасно поданих розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Податки, які не сплачує платник єдиного податку

  • 6. Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів):
  • 1) податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподатковування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;
  • 2) податку на прибуток підприємств;
  • 3) податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – суб'єктів малого підприємництва);
  • 4) плати (податку) за землю;
  • 5) збору за спеціальне використання природних ресурсів;
  • 6) збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
  • 7) збору до Державного інноваційного фонду;
  • 8) збору на обов'язкове соціальне страхування;
  • 9) відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;
  • 10) комунального податку;
  • 11) податку на промисел;
  • 12) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
  • 13) збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;
  • 14) внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;
  • 15) внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;
  • 16) плати за патенти згідно із Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Згідно із ст. 2 Указу Президента України №746/99 від 28.06.99 р. “Про внесення змін до Указу Президента №727/98 від 03.07.98 р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва”:

Особливість доходу за підсумками звітного року, що оподатковується єдиним податком

“Доходи, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються єдиним податком, з 19.09.99 р. не включаються до складу оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника і осіб, які знаходяться з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які знаходяться з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, що беруть участь у підприємницькій діяльності”.

Платник єдиного податку не звільняється від обов'язків нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який сплачується найманими робітниками, включаючи членів їхніх сімей, і подання зведень про отримані доходи до податкових органів.

Новостворені та зареєстровані в установленому порядку суб'єкти малого підприємництва, які подали до Податкового органу за місцем їх реєстрації заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, вважаються суб'єктами спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

Суб'єкти підприємницької діяльності – фізичні особи – платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків зі споживачами.

Затвердження порядку ведення спрощеного обліку та звітності

Порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва відповідно до цього Указу затверджується Міністерством фінансів України.

Згідно із ст. З Указу Президента України № 727/98 від 03.07.98 р. ставки єдиного податку застосовуються до виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без акцизного збору. Виручкою, згідно із зазначеним Указом, вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або (та) в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Вартість безкоштовно отриманих основних засобів не входить до виручки і тому не обкладається єдиним податком.

  • 7. Дія цього Указу не поширюється на:
    • суб'єкти підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині придбання спеціального патенту;
    • довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи;
    • суб'єкти підприємницької діяльності, у Статутному капіталі яких частки, що належать юридичним особам – учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25%;
    • фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами;
    • – спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Усі підприємства щоквартально подають звіти встановленої форми за встановленим терміном у двох примірниках.

Внески всі підприємства сплачують двічі на місяць – у терміни, встановлені при реєстрації підприємств організаціями Пенсійного фонду України.

Сума податку, не внесена в установлені терміни, і сума податку, обчислена з прихованого (заниженого) доходу, а також застосовані санкції утримуються з підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та результатів фінансово-господарської діяльності у безспірному порядку (допов. див. ст. 17 “Штрафні санкції (штрафи)” Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000 р.)

Нарахування пені

Сума податку, своєчасно не сплачена, сплачується за весь період заборгованості бюджету з нарахуванням пені у розмірі 0,2% суми недоїмки за кожен день прострочки (включаючи день сплати).

Відстрочка або розстрочка сплати до бюджету податків на доходи згідно зі статтею Кабінету Міністрів України “Про утримання не внесених в строк податків і неподаткових платежів” №893 від 21.01.93 р. надаються платникам податків на умовах податкового кредиту.

Платники за користування податковим кредитом сплачують до відповідного бюджету плату в розмірі 0,5% облікової ставки Національного банку України, що застосовується на день одержання платником суми кредиту.

Згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97 р. (пп. 7.2.4 статті 7) суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими ніж визначені пунктом 6.1. статті 6 або пунктом 8 цього Закону України, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід.

Подання заяви про реєстрацію платником ПДВ

Відповідно до змін та доповнень до Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР, внесених Законом України, №2505-ГУ від 25.03.2005 р., приватний підприємець – платник єдиного 10-відсоткового податку і юридична особа за певних умов зобов'язані подати заяву про реєстрацію платником ПДВ, якщо загальна сума, отримана (нарахована) у результаті операції поставки (продажу) товарів (послуг), що підлягають обкладанню ПДВ, за останні 12 місяців перевищує 300 тис. грн (пп. 2.3.1 Закону України №2505-ГУ) та сплачувати ПДВ. Платнику єдиного податку, який торгує пільговими товарами, не погрібно реєструватися.

Авансовий внесок при нарахуванні дивідендів

Платник єдиного податку, який нараховує дивіденди, повинен нараховувати і авансовий внесок у розмірі 25% від суми дивідендів (пп. 7.8.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” з усіма змінами і доповненнями, у т. ч. внесеними Законом України №349-IV від 24.12.2002 р.). Цей авансовий внесок сплачують не за рахунок одержувача дивідендів, а за кошти самого підприємства-емітента корпоративних прав, тобто платника єдиного податку.

Згідно з п. 9.3. Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” №889- IV від 22.05.2003 р. з нарахованих на користь фізичних осіб дивідендів утримують податок з доходів 15% (п. 7.1.).

Відповідно до Закону України Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України № 799-VI від 25.12.2008 р.: “Юридичні та фізичні особи, які працюють за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок), у разі використання праці фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, повинні також нараховувати та сплачувати страхові внески в розмірі 1,6 % (якщо фізична особа перебуває з ними в трудових відносинах) та 2,2 % (якщо фізична особа не перебуває з ними в трудових відносинах).

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 р. (набрав чинності з 1 січня 2011р.). Відповідно до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення". крім підпункту 8 частини першої статті 1, підпунктів 7 та 8 (в частині пред'явлення посвідчення застрахованої особи), 9 частини другої статті 6, абзацу другого підпункту 1 частини третьої статті 20, статті 22 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2014 р.

З дня набрання чинності цим Законом України суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р. № 10, с. 77) нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не Здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші