Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка вищої школи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зміст освіти у вищій школі

У ст. 42 Закону України "Про освіту" стверджується, що "вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-професійних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовки та підвищення їх кваліфікації".

Національна доктрина розвитку освіти серед пріоритетних напрямів вдосконалення вищої освіти вказує на необхідність "забезпечення високої якості вищої освіти та професійної мобільності випускників вищих навчальних закладів на ринку праці шляхом інтеграції вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації, наукових установ та підприємств, запровадження гнучких освітніх програм та інформаційних технологій навчання".

Ступеневість вищої освіти

Сутність ступеневості вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виникнення концепції ступеневої освіти зумовлене:

  • – демократизацією суспільства, формуванням нових соціально-економічних структур, їх орієнтацією на ринкові відносини, жорсткою професійною конкуренцією;
  • – необхідністю розрізнення двох процесів, що є основою діяльності вищого навчального закладу, – освіти і професійної підготовки;
  • – необхідністю забезпечення випускникам можливості здійснювати професійну кар'єру за дотримання ними принципів соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей і моралі;
  • – диференціацією вимог до характеру і змісту освіти і професійної підготовки фахівців з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;
  • – впровадженням механізму об'єктивного педагогічного контролю з визначенням результатів діяльності системи вищої освіти і навчальних досягнень тих, хто навчається; йдеться, зокрема, і про технологію стандартизованого тестування.

У структурі вищої освіти виокремлюють освітньо- кваліфікаційні (молодший спеціаліст, бакалавр, магістр) та освітньо-науковий (доктор філософії) рівні. У вищих навчальних закладах підготовка за напрямами і спеціальностями фахівців усіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними програмами, ступенево або неперервно, залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю умінь та навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Освітньо-кваліфікаційні та освітньо-науковий рівні вищої школи

Вони передбачають здобуття певного рівня освіти і кваліфікації.

1. Молодший спеціаліст. Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти пройшов загальнокультурну підготовку, здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для розв'язання типових професійних завдань, передбачених для відповідних посад у певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки молодшого спеціаліста забезпечує одночасне здобуття базової вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації молодшого спеціаліста на базі повної загальної середньої освіти або загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту. Ця програма складається з навчальних дисциплін фахового спрямування, різних видів практичної підготовки, окремих дисциплін освітньо-професійної програми бакалавра. Реалізується вона зазвичай вищими навчальними закладами І рівня акредитації. Навчальний заклад вищого рівня акредитації може здійснювати підготовку молодших спеціалістів, якщо в його складі є вищий навчальний заклад І рівня акредитації або відповідний структурний підрозділ.

Нормативний термін навчання на базі повної середньої освіти не може перевищувати трьох років, а базової середньої освіти – чотирьох. Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації молодшого спеціаліста.

У вищих навчальних закладах І рівня акредитації дозволяється навчатися за освітньо-професійними програмами підготовки молодшого спеціаліста і програмою повної загальної середньої освіти.

2. Бакалавр (лат. baccalaurens – увінчаний лаврами). Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійноорієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці і здатний розв'язувати типові професійні завдання, передбачені відповідними посадами у певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра забезпечує одноразове здобуття базової вищої освіти за напрямом підготовки та кваліфікації бакалавра на базі повної загальної середньої освіти і охоплює загальні фундаментальні, гуманітарні та соціально-економічні дисципліни, спеціальні дисципліни відповідного напряму підготовки, а також різні види практичної підготовки. Термін навчання не може перевищувати чотирьох років, а для осіб, що мають освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за відповідною до напряму підготовки спеціальністю, термін навчання зменшується на один-два роки.

Особи, які пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття базової вищої освіти за відповідним напрямом підготовки та кваліфікацію бакалавра.

Наказом МОН "Про затвердження Примірного положення про міжгалузеву індивідуалізовану гуманітарну освіту" передбачено можливість здобуття студентом другого диплома бакалавра. Студенти першого і другого курсів крім основного профілю зможуть навчатися за бакалаврською програмою з культурних, гуманітарних чи суспільно- політичних наук. Право на таке навчання матимуть лише студенти з середнім балом успішності не нижче 4,0. Термін навчання за програмами Міжгалузевої індивідуалізованої гуманітарної освіти (МІГО) становитиме 3 роки (180 кредитів ECTS).

Оскільки бакалавр здобуває академічний освітній рівень базової вищої освіти, то це дає йому право на продовження навчання за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців вищого освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, або, за бажанням, можливість працевлаштуватись.

3. Магістр (лат. magister – начальник, учитель). Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні знання та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для розв'язання проблемних професійних завдань у певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки магістра забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати одного року, а для окремих спеціальностей за погодженням з Міністерством освіти і науки України може бути встановлений термін півтора року. Здобуття кваліфікації магістра може здійснюватися на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста (термін навчання визначається індивідуальною програмою з урахуванням академічної різниці між освітньо-професійною програмою спеціаліста та магістра, але не може перевищувати одного року).

Зазначена освітньо-професійна програма передбачає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково- практичну підготовку.

Освітньо-професійна програма підготовки магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямування може забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі освітньо-професійної програми післядипломної підготовки (клінічної ординатури, інтернатури тощо). Нормативний термін навчання визначається відповідним міністерством за погодженням з Міністерством освіти і науки. Освітньо- професійна програма підготовки магістра юридичного спрямування в разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі повної загальної середньої освіти.

Згідно з наказом МОН "Про Концепцію організації підготовки магістрів в Україні" термін навчання для цього рівня збільшиться до 1,5–2 років. Освітні програми підготовки магістрів буде поділено на дослідницькі, створені з метою поглиблення досліджень в одній із наукових галузей; професійні, що забезпечать розвиток професійних і формування управлінських компетенцій майбутніх фахівців; кар'єрні, що передбачають удосконалення теоретичних і практичних знань для кар'єрного зростання і є вдалим рішенням для післядипломної освіти.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації магістра. Після закінчення другого циклу навчання випускник вищого навчального закладу здобуває професійну кваліфікацію та освітній рівень повної вищої освіти, що дає йому право на продовження навчання за програмами підготовки наукових та науково-педагогічних працівників (третій цикл – аспірантура (3 роки), що відповідає ступеню доктора філософії (PhD), програмам європейських університетів). Наявність ступеня магістра (спеціаліста) дає власникам доступ до отримання докторського ступеня.

4. Спеціаліст. Це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування при розв'язанні складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад у певній галузі народного господарства.

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Вона складається із спеціальних дисциплін, у т. ч. соціально-економічних, та різних видів практичної підготовки.

Ця програма реалізується вищими навчальними закладами III та IV рівнів акредитації. Термін навчання не може перевищувати одного року (для окремих спеціальностей за погодженням з Міністерством освіти і науки України може бути встановлено термін півтора року).

Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста медичного, ветеринарно-медичного, мистецького, а також юридичного спрямування в разі цільової підготовки за замовленням правоохоронних органів може забезпечувати одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі повної загальної середньої освіти. За таких умов нормативний термін навчання визначає відповідне міністерство за погодженням із Міністерством освіти і науки України.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста. Однак у подальшому підготовка спеціалістів не передбачається, а всі спеціалісти отримуватимуть дипломи магістрів.

5. Доктор філософії. Це освітньо-науковий рівень вищої освіти, який здобувають на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Він передбачає засвоєння особою відповідної освітньо-наукової програми, набуття компетенцій, володіння методологією й методикою дослідницької роботи, здійснення досліджень, отримання наукових результатів, які мають суттєву наукову новизну та практичне значення, їх опублікування в наукових виданнях, підготовку і публічний захист в установленому порядку дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Нормативний термін навчання за освітньо-науковою програмою доктора філософи – чотири роки. Підготовку докторів філософії здійснюють в аспірантурі університетів, академій, наукових установ за денною формою навчання.

Освітньо-науковий рівень доктора філософії не означає глибоких знань лише з дисципліни "філософія". Йдеться про високий рівень пізнання у певній науці, наприклад "доктор філософії з математики" тощо. Оскільки ступінь кандидата наук буде прирівняно до доктора філософії, який еквівалентний європейському PhD, це дасть можливість уникнути розбіжностей у визначенні наукових статусів в Україні та за кордоном.

Нині в Україні на законодавчому рівні вже затверджено систему стандартів з кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та профілю підготовки. Стандарти містять усі вимоги до компетентності та кваліфікаційну характеристику і системи діагностики якості знань. Перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців дасть змогу задовольнити можливості особи в здобутті певного освітнього і кваліфікаційного рівнів за бажаним напрямом відповідно до здібностей та забезпечити її мобільність на ринку праці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші