Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка вищої школи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Трудове виховання студентів

Умови прискореного науково-технічного прогресу передбачають чесну, сумлінну, напружену та ініціативну роботу кожного працівника, формування якого є одним із найважливіших завдань трудового виховання у вищому навчальному закладі.

Трудове вихованняпроцес формування потреби в праці і сумлінного, творчого ставлення до неї, гордості за свою професію, високих моральних і професійних рис громадянина, працівника, фахівця, вироблення практичних умінь і навичок культури праці.

Найважливішим завданням трудового виховання студентів є формування у них професійних здібностей і потреб, умінь, навичок, звичок професійного призначення, психологічна підготовка до праці з обраної спеціальності; виховання волі, терпеливості та наполегливості в подоланні труднощів.

Ефективність трудового виховання у вищому навчальному закладі значною мірою залежить від кількох чинників:

  • – визначення мети трудового виховання для кожного курсу і на перспективу, а також форм, напрямів, засобів і методів для її досягнення;
  • – врахування індивідуальних особливостей студентів;
  • – вміння передбачити результати впливу запланованих заходів з послідовним ускладненням завдань трудового виховання;
  • – широкого використання всіх засобів трудового виховання, спонукання студентів до трудового самовиховання, самовираження, самоконтролю і самооцінювання.

Трудове виховання студентів здійснюється в процесі усіх видів діяльності: навчальній праці, науково-дослідній роботі, виробничій практиці, громадській, побутовій праці.

1. Навчальна праця. Це основний вид трудової діяльності студента і, відповідно, основний засіб трудового виховання. За своїм характером навчальна праця належить до пізнання, в процесі якого студенти здобувають знання, набувають умінь та навичок. Вона передбачає формування в суб'єкта ініціативи і творчості, вміння долати труднощі, виявляти волю і наполегливість, а також потребує значних фізіологічних і розумових напружень.

У вищому навчальному закладі навчальна праця має свою особливість: студент виступає одночасно об'єктом цього процесу (оскільки піддається впливу професорсько- викладацького колективу) і суб'єктом, оскільки без самостійної роботи неможливо оволодіти знаннями і професійними навичками.

Упровадження у навчальний процес вищої школи активних методів навчання і виховання, розвиток пошукової діяльності студентів сприяє перетворенню навчальної праці на пізнання, на творчу розумову працю. Цьому ж сприяє захоплення молодих людей навчанням, зацікавленість ним, відчуття задоволення від досягнутих результатів.

За швидких темпів оновлення інформації навчально-виховний процес вищого навчального закладу повинен бути спрямований не тільки на засвоєння студентами наукових знань, а й на оволодіння практичною діяльністю щодо якісної трансформації і вдосконалення суспільного та професійного досвіду. Тобто предметом навчальної праці є не лише знання, а й розвиток творчих здібностей майбутнього спеціаліста. У процесі лекцій, семінарських і лабораторних занять, курсового і дипломного проектування, а також самостійної роботи із засвоєння програмного матеріалу формуються необхідні професійні якості майбутнього спеціаліста.

Отже, навчальна праця виконує кілька функцій: вона є засобом надбання професійних знань і засвоєння методів професійної діяльності, розвитку інтелектуальних здібностей, фактором всебічного розвитку особистості, необхідною умовою реалізації суспільно-політичної, виробничої, соціальної і культурної активності майбутнього фахівця.

  • 2. Науково-дослідна робота. Незважаючи на те що цей вид діяльності пов'язаний з навчальним процесом, він залишається відносно самостійним видом роботи студента. Завдяки йому в стінах вищого навчального закладу в молодої людини формуються такі якості, як здатність творити, втілювати нові досягнення у виробництво. Науково- дослідна робота є найкращим способом зацікавлення студентів в обраній спеціальності і застосування здобутих знань ще у вищому навчальному закладі. Студенти, займаючись нею, опиняються в наближених до практичної діяльності умовах, які спонукають їх розв'язувати проблеми самостійно.
  • 3. Виробнича практика. Як вид трудової діяльності вона має великі можливості виховання професійно-трудової культури майбутніх спеціалістів. В її процесі студенти набувають необхідних знань, умінь та навичок, пізнають специфіку обраної спеціальності, ознайомлюються з передовими методами праці, вчаться працювати в трудових колективах. Виробнича практика безпосередньо розкриває зміст і характер сучасних вимог до фахівця. Підвищенню ефективності цієї форми підготовки спеціалістів сприяє закріплення за вищими навчальними закладами базових підприємств, науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, які мають високий рівень сучасної техніки.

Досвід роботи багатьох вищих навчальних закладів переконує, що перетворення виробничої практики на головний іспит професійної придатності та професійної зрілості студента потребує створення робочих навчальних місць. Пошук нових, ефективніших шляхів проведення виробничої практики має бути спрямованим на розв'язання основного завдання вищого навчального закладу – виховання висококваліфікованого спеціаліста, вмілого керівника, соціально активного громадянина.

  • 4. Громадська діяльність. Вона є невід'ємною складовою навчально-виховного процесу. Громадську діяльність відносять до трудової діяльності, яка має добровільний характер і є за своєю суттю працею на громадських засадах. Цей вид праці охоплює всі сконцентровані у вищому навчальному закладі напрями і форми громадської роботи студентів, синтезує їх, піднімає на якісно новий рівень. У багатьох вищих навчальних закладах діють студентські клуби: англійський, бізнес-клуб, інтелектуальний, євро- клуб, дебатний, політклуб, екоклуб, спортклуб, лекторська група та ін. Крім того, діють і студентські трудові загони: ремонтно-будівельні, охорони порядку, волонтерські, сільськогосподарські, загони вожатих, які працюють улітку в дитячих оздоровчих таборах і в підшефних шкільних класах. Студентський трудовий загін – це не тільки фінансова допомога малозабезпеченим студентам, а й, передусім, школа виховання особистості, її духовного саморозвитку. У студентів формується відповідальне ставлення до трудової діяльності, вміння підтримувати коректні стосунки з людьми. Він є також школою розвитку лідерських якостей і формування навичок роботи в колективі.
  • 5. Побутова праця. Це також складова системи трудового виховання студентів. Вона передбачає підтримання студентами порядку і чистоти в навчальних аудиторіях, майстернях, лабораторіях, рекреаціях, на подвір'ї. Роботу із самообслуговування студенти виконують і в гуртожитку: прибирання приміщень, готування їжі, приведення в порядок одягу, взуття тощо. Залучають студентів і до ремонту навчальних приміщень, до роботи у підсобних господарствах тощо.

Організовуючи трудове виховання студентів, слід враховувати усі чинники, які підвищують його ефективність.

Важливим елементом трудового виховання студентів є формування чітко вираженої позитивної трудової мотивації. Адже від бажання ефективно працювати значною мірою залежить активність особистості до оволодіння професійною майстерністю, до нормалізації умов трудової діяльності. Психологи стверджують, що людина найчастіше зупиняється не там, де вона "не може" (наприклад, вичерпала свої функціональні можливості, здібності тощо), а там, де вона "не хоче", тобто де не зацікавлена, не бачить позитивного ефекту чи необхідності.

Істотне значення для трудового виховання студентів має творчий характер праці. Підбираючи завдання відповідної складності, студентів залучають до вдосконалення виробничих процесів (знарядь праці, технології, організації праці). Для цього їм доводиться вносити свої пропозиції, спираючись на власний досвід, застосовувати свої знання та вміння в нових умовах. На виробництві найвища ефективність від творчої роботи студентів досягається під час залучення їх до дослідництва.

Нові можливості для трудового виховання відкриває встановлення трудових відносин між учасниками трудових процесів. За колективного характеру діяльності ніхто не може залишатися байдужим до ледарів, бо результати роботи кожного позначаються на результатах роботи колективу загалом. Сильніші починають допомагати слабшим, а відповідальність слабших значно зростає. Усі усвідомлюють, що від єдності колективу значною мірою залежить успіх у роботі, починають поважати колектив, розуміти його силу.

У трудовому вихованні студентів необхідно, щоб пропонована їм праця ґрунтувалася на таких важливих засадах: ефективне використання робочого часу, раціональні прийоми праці, економне витрачання матеріалів, електроенергії, естетичний вигляд виробу, дотримання особистої гігієни й техніки безпеки тощо.

Кожен вищий навчальний заклад повинен мати відрегульовану систему збирання і аналізу інформації про діяльність своїх випускників. Це дасть змогу оперативно розв'язувати проблеми, позв'язані з удосконаленням трудової підготовки студентів.

Необхідно також передбачати створення умов для формування професійно-трудової культури майбутніх спеціалістів. З цією метою слід забезпечити комплексне управління трудовим вихованням з боку професорсько-викладацького складу. Із зростанням провідної ролі викладача як головного організатора пізнавальної, професійної, науково-дослідної діяльності студента необхідно сформувати систему його педагогічної підготовки, оволодіння мистецтвом і методикою виховної роботи; поліпшити організування і стимулювання праці викладачів з урахуванням їх творчого внеску в удосконалення навчально-виховного процесу, трудового виховання.

Критерієм трудової вихованості студентів є висока особиста зацікавленість і продуктивність праці, відмінна якість продукції, трудова активність і творче, раціоналізаторське ставлення до процесу праці, трудова, виробнича, технологічна дисципліна.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші