Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка вищої школи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Економічне виховання студентів

Ринкова економіка передбачає формування нової особистості – дбайливої, упевненої у власних силах, ініціативної, здатної самостійно орієнтуватися в економічній ситуації, ознайомленої із досягненнями світової економічної думки і практики. Формування такого типу особистості потребує належного економічного виховання студентів вищої школи.

Економічне вихованняпедагогічна діяльність, спрямована на формування на основі спеціальних знань економічної свідомості, економічного мислення, умінь і навичок економічної діяльності, економічно значущих якостей особистості.

Під економічними знаннями розуміють сукупність економічних теорій про зміст, характер матеріальних благ, їх виробництво, обмін, розподіл і споживання, про вплив реального життя на розвиток суспільства. Здатність особистості виконувати економічну діяльність спирається на її економічні вміння.

На основі економічних знань формується економічна свідомість, тобто усвідомлення людиною реальної картини економічного життя, економічних відносин, власної діяльності, взаємозв'язку між економічною активністю та рівнем задоволення особистих і суспільних потреб.

Складовою економічної свідомості є економічне мислення – здатність людини усвідомлювати явища економічного життя, засвоювати економічні поняття, ідеї, теорії, зіставляти їх з практикою і орієнтуватися в економічному житті.

Засвоєні економічні знання, сформоване вміння застосовувати їх у житті та праці, моральні якості, які виявляються у всіх видах економічних відносин у процесі економічної діяльності, економічне мислення формують економічну культуру особистості.

Економічне виховання має бути зорієнтоване на формування економічного мислення, почуття власника, реального господаря; вміння прогнозувати наслідки своїх рішень, економічно обґрунтовувати ставлення до праці та її результатів; усвідомлення свого статусу платника податку, його прав і обов'язків; прагнення до нарощування трудових доходів, до поліпшення якості життя; готовність брати участь у різноманітних формах економічної діяльності; моральний вибір в ситуаціях, пов'язаних з економічною діяльністю; вміння долати економічні труднощі в кризовій ситуації; здатність ефективно використовувати механізм соціально-економічного захисту своїх та суспільних інтересів та ін. (О. Шпак).

Досягнення зазначеної мети в економічному вихованні студентів можливе за умови вивчення основних напрямів розвитку економіки держави, формування економічної свідомості та мислення, бажання досконало володіти обраною професією; формування навичок раціональної організації праці та економічного використання бюджету часу (навчального і особистого), а також елементарних навичок економічного рахунку, вміння співвідносити затрати праці й кінцевий результат з кожного виду діяльності; виховання бережливості, ініціативності, діловитості, дисциплінованості тощо.

З огляду на завдання економічного виховання визначають його зміст. При його структуруванні виходять з моделі економічної діяльності громадянина сучасного суспільства, яка має кілька компонентів (Ю. Васильєв):

  • 1. Професійна діяльність особистості. Вона передбачає планування і організацію своєї праці; виконання професійних обов'язків, трудових завдань згідно з установленими економічними та іншими нормативами; оцінювання результатів своєї праці за специфічними для різних видів професійної діяльності критеріями; пошук шляхів підвищення ефективності своєї праці (зниження різних витрат – трудових, матеріальних, фінансових; підвищення якості праці; збільшення виробітку тощо); удосконалення своєї професійної діяльності (раціоналізація і винахідництво, науково-технічна творчість).
  • 2. Суспільна діяльність. Вона полягає у плануванні та вдосконаленні господарського механізму; плануванні й здійсненні подальшого розвитку підприємства; колективному самоврядуванні чи особистому управлінні підприємством.
  • 3. Діяльність у позапрофесійному житті. Нею передбачається: планування і організація особистого бюджету, прибутків-витрат сім'ї; економічне обґрунтування придбаних в особисте користування товарів і раціональне їх використання; розумне ставлення до свого здоров'я, режиму і способу життя, використання вільного часу тощо.

Складовою охарактеризованих видів економічної діяльності особистості є діяльність щодо бережливого і господарського ставлення до природи, її ресурсів, до народного добра, суспільної і приватної власності; активне вивчення і осмислення економічної політики держави та ін.

Здійснюючи економічне виховання студентів, слід брати до уваги його зв'язок з іншими напрямами виховання: трудовим, моральним, правовим, екологічним, естетичним і фізичним.

Єдність трудового і економічного виховання полягає в тому, що мотиви і потреби трудового виховання зумовлені економічними стимулами. Трудове виховання формує ці потреби, приводить їх у відповідність з економічними можливостями. Обидва напрями виховання спрямовані на формування сумлінного ставлення до праці, навичок загальної трудової культури, наукової організації праці. Економічні категорії (планування, нормування праці, облік, стимулювання) використовуються і в трудовому вихованні.

Існує тісний зв'язок між економічною та моральною культурою. Наприклад, такі моральні принципи, як любов до своєї країни, почуття колективізму та товариської взаємодопомоги є важливою умовою реалізації заходів економічного виховання. З іншого боку, економічне виховання сприяє утвердженню таких моральних принципів, як усвідомлення суспільного обов'язку, непримиренність до несправедливості та антисуспільних явищ.

Безперечним є зв'язок економічного і правового виховання. Формування правової свідомості, високої правової культури і правомірної поведінки у студентської молоді здійснюється в єдності з підготовкою її до економічного життя, оскільки ефективність правового виховання часто визначається саме показниками економічної діяльності в усіх її сферах: виробництві, розподілі, обміні та споживанні матеріальних благ.

Взаємозв'язок естетичного та економічного виховання полягає передусім у формуванні естетичних понять і смаків, які мають узгоджуватися з економічною діяльністю, економічними можливостями особистості та суспільства. Окрім того, Цей зв'язок виявляється в естетиці праці і виробництва, яка є засобом гуманізації праці, реалізації заходів щодо підвищення її ефективності та якості.

Економічне значення фізичного виховання полягає передусім у тому, що воно сприяє підвищенню продуктивності праці, формуванню розумних потреб, бережливому ставленню до свого здоров'я, боротьбі із шкідливими звичками тощо.

Єдність економічного і екологічного виховання зумовлена необхідністю охорони навколишнього середовища, взаємодією і взаємозумовленістю процесів технології та природи.

Економічне виховання студентів у вищих навчальних закладах передусім здійснюється у процесі вивчення навчальної дисципліни "економіка". її матеріал спрямований на засвоєння студентами економічних понять. Важливим завданням викладача економіки є донесення до студентів того, яким чином здобуті економічні знання він зможе застосувати у майбутній трудовій діяльності, навчити їх кваліфіковано оцінювати конкретні економічні ситуації.

Здійснюється економічне виховання студентів у межах навчальної і позааудиторної роботи. У позааудиторній роботі з економічного виховання використовуються різні її методи і форми: лекції, бесіди, зустрічі "за круглим столом", вечори запитань і відповідей, економічні олімпіади, вікторини, диспути на економічні теми, зустрічі студентів з економістами, приватними підприємцями тощо.

Особливе місце в економічному вихованні належить діловим іграм, у процесі реалізації яких студентами розігруються різноманітні економічні ситуації.

Успішному розв'язанню завдань економічного виховання студентів сприяє також розширення економічної підготовки студентів шляхом включення економічних питань в коло обов'язків під час проходження ними виробничої практики.

В економічному вихованні особливе місце належить формуванню вміння раціонально використовувати час. Від цього залежить у житті людини дуже багато. А починати слід з упорядкування власного побуту: лягати спати, вставати, робити ранкову гімнастику, приймати їжу тощо у визначений час. Процес виховання у собі цієї звички довготривалий і потребує впертості, наполегливості, послідовності. Однак успіх прийде лише тоді, коли людина стає власником свого часу. Прикладом для наслідування у цьому питанні є вітчизняний хірург М. Амосов. Він був надзвичайно послідовним у використанні часу.

Уміння практично застосовувати економічні знання у будь-якому виді діяльності допомагає самостійно приймати рішення, відкрити власну справу тощо.

Ефективність економічного виховання студентської молоді потребує: високого рівня економічної компетенції викладацького складу; залучення студентів до суспільно корисної, продуктивної праці, яка супроводжується засвоєнням знань з економіки й організації виробництва; прищеплення студентам умінь раціонально вести домашнє господарство, економити матеріальні цінності й час, дотримуватись економії у сфері матеріального виробництва, обслуговування.

Отже, економічне виховання у вищому навчальному закладі спрямоване на формування висококваліфікованого фахівця, людини, яка вміє бути господарем своєї долі, здатна об'єктивно оцінювати своє становище в суспільстві, свої вчинки й дії з погляду економічної доцільності та результативності, вміє планувати свою життєдіяльність, розраховувати і прогнозувати її.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші