Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка вищої школи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Специфічні принципи правовиховної роботи

Особливості змісту і методики правового виховання студентів, необхідність регулювання їх правової поведінки у навчально- виховному процесі вимагає дотримання специфічних принципів правового виховання.

Принцип єдності правового і морального виховання випливає з того, що принципи і норми моралі мають загальний характер, охоплюють усі аспекти суспільного життя і регулюють відносини людей, їх ставлення до суспільства і держави. На цих моральних нормах ґрунтуються норми права і правові відносини.

Реалізація принципу оперативності виховання передбачає своєчасне пропагування і роз'яснення прийнятих законів чи нормативних актів, а також організацію цілеспрямованої правовиховної роботи в тій академічній групі, на курсі чи факультеті, де виявлено випадки порушень дисципліни чи правопорушень.

Суть принципу поєднання переконання з примусом полягає в тому, що у правовиховній роботі окрім засобів переконання у деяких випадках застосовують і засоби примусу (покарання студентів адміністрацією вищого навчального закладу, правоохоронними органами тощо). Це змушує недисциплінованого студента чи правопорушника дотримуватись загальноприйнятих морально-правових норм людського співжиття. Однак домінуючим у правовому вихованні має бути переконання.

Принцип законності вимагає дотримання почуття міри, уникнення образи людської гідності чи порушення законності. Реалізація його передбачає передусім, щоб педагоги у своїй діяльності самі суворо дотримувалися норм права і моралі.

Принцип єдності прав і обов'язків студентів ґрунтується на поєднанні інтересів особи і суспільства. Конституційні права і свободи громадян забезпечуються широкою системою політичних, економічних і юридичних гарантій. Надаючи першорядного значення охороні прав і свобод громадян, держава водночас вимагає від кожного громадянина неухильного виконання своїх обов'язків. Адже демократія – це не тільки права, а й висока громадянська відповідальність. І чим ширші права, тим вища й відповідальність перед суспільством і державою. Тільки сумлінне виконання обов'язків громадянина сприяє реалізації ним своїх прав в усій повноті.

У практичній діяльності з правового виховання слід остерігатися перенесення центра ваги правової інформації на заборони і санкції. Однак знання обов'язків без знання прав сприяє формуванню пасивної особистості, байдужої до явищ навколишнього життя. Не можна також усю правову інформацію зводити до наголошування на правах. У такому разі обов'язки видаються незначними, з'являється думка, що ними можна нехтувати, що їх виконання необов'язкове. Отже, крайнощі небезпечні. Студенти мають знати свої права, передбачені законом для активної діяльності на благо суспільства і держави, і свої обов'язки перед суспільством. Лише за таких умов правове виховання сприятиме формуванню соціально активної молодої людини з почуттям високої відповідальності.

Знання педагогами особливостей загальних принципів виховання і специфічних принципів правового виховання дає змогу добирати оптимальний зміст, ефективні форми і методи роботи з формування правової культури студентської молоді.

Викладання правознавства у вищих навчальних закладах передбачає формування у студентів усвідомлення соціальної цінності права і його ролі у суспільстві, значення законності, правопорядку, правомірної поведінки, юридичної відповідальності тощо.

Для студентів неюридичних вищих навчальних закладів важливе не лише застосування права в конкретній галузі, пов'язаній з майбутнім фахом, а й практика організації праці, управління, матеріально-технічного забезпечення тощо. Викладач права має знати, в яких умовах працюватимуть випускники, а також проблеми, з якими вони стикатимуться. Тоді він зможе зорієнтувати студентів, за допомогою яких правових засобів можуть бути розв'язані їхні проблеми.

Розкриваючи передбачений навчальною програмою правовий матеріал, викладач правознавства повинен пояснити, у який спосіб здобуті правові знання допоможуть студентові в майбутній трудовій діяльності кваліфіковано оцінювати конкретні правові ситуації, розв'язувати відповідно до закону господарські й соціальні питання та ін. Зміст кожного правового поняття слід розкривати доступно, використовуючи відомі студентам поняття і приклади із галузі, що стосується спеціальних дисциплін, які вони вивчають.

Успішному розв'язанню завдань правового виховання студентів сприяє впровадження правових питань у коло обов'язкових під час виробничої практики, а також тісний зв'язок з кафедрами при підготовці дипломних проектів і складанні державних іспитів.

Здійснюється правове виховання студентів і в позааудиторний час (бесіди, "круглі столи", вечори запитань і відповідей, університети правових знань, юридичні олімпіади, вікторини, диспути на морально-правові теми, зустрічі студентів з працівниками суду і юстиції, прокуратури, органів внутрішніх справ, проведення зборів у групах з обговоренням поведінки правопорушників-студентів, участь студентів у різних формах охорони громадського порядку). Ефективним засобом у правовиховній роботі є ділові ігри. В них студенти виступають як підсудні, судді, звинувачувані, свідки.

Правове виховання сприяє підвищенню ролі молоді в студентському самоврядуванні. Реалізовуватися права студентських колективів щодо участі в управлінні справами вищого навчального закладу можуть лише в процесі практичної діяльності. Важливо створити правову основу студентського самоврядування: адміністрація вищого навчального закладу зобов'язана сприяти студентським колективам у здійсненні їх повноважень, надавати на їх прохання необхідну для прийняття рішень інформацію, приміщення для проведення заходів, обладнання і матеріальні засоби, у встановлені терміни давати відповіді на пропозиції, що вносяться студентськими колективами. Студентські колективи повинні мати право призупиняти виконання рішень адміністрації, прийнятих без урахування інтересів студентів.

У процесі планування правовиховної роботи зі студентською молоддю необхідно враховувати зміни, які відбуваються у правовій свідомості студентів від курсу до курсу, та особливості їх колективної діяльності. Так, на першому курсі у правовому вихованні важливо акцентувати на таких факторах: рівень правової вихованості першокурсників як результат правовиховної роботи загальноосвітньої школи; відбір і залучення до активу академічних груп студентів, які зможуть створити серед своїх однокурсників атмосферу поваги до морально-правових норм; ознайомлення першокурсників зі станом порядку і законності, трудової дисципліни в колективі, з їх правами і обов'язками як студентів; залучення молодих людей до доступних форм громадсько корисної і правоохоронної практики тощо.

На другому курсі продовжується збагачення досвіду громадсько корисної і правової діяльності студентів. Розширюється склад активу в академічних групах, поліпшується морально-правовий клімат шляхом залучення до активу студентів з високими моральними якостями. Зростає вимогливість до роботи студентського самоврядування з боку самого колективу. Молодь ширше залучається до трудової діяльності, вдосконалюється взаємодія особистості з державними органами.

На старших курсах, у період підготовки майбутніх спеціалістів до переходу до трудових колективів, у правовому вихованні набирає значення: зміцнення активу академічних груп, розширення спектра діяльності з розв'язання завдань морально-правової підготовки членів групи; розвиток і зміцнення зв'язків вищих навчальних закладів з трудовими колективами як необхідна умова успішної адаптації молоді до майбутньої трудової діяльності, вивчення прав і обов'язків молодого спеціаліста відповідно до майбутньої професії; залучення студентської молоді до колективного обговорення соціально- правових проблем тощо.

Одним із важливих напрямів виховної роботи зі студентами вищого навчального закладу є профілактична робота, спрямована на запобігання негативним проявам поведінки окремих студентів.

Найпоширенішими видами порушення студентами дисципліни є: систематичні запізнення на лекції; прогулювання пар; критика або висміювання особистісних якостей викладача, організації навчального процесу кафедрами; невиконання навчального плану; використання під час занять мобільних телефонів; недбале ставлення до майна навчального закладу та навмисне його псування; вживання вульгарної лексики та нецензурних висловлювань; паління у неналежних місцях тощо. Подібні негативні явища спостерігаються майже у всіх вищих навчальних закладах.

Профілактичній роботі важливо надати системного характеру, що передбачає налагодження тісних контактів з органами правопорядку, ведення чіткого обліку негативних вчинків, скоєних студентами, систематичний аналіз стану дисципліни в навчальному закладі та інформування про нього студентів і викладачів.

У багатьох вищих навчальних закладах створено дисциплінарні комісії, до складу яких входять найавторитетніші працівники закладу. Комісію очолює ректор або один із його заступників. На засіданнях комісії розглядають аморальні вчинки студентів у їх присутності, аналізують причини їх скоєння, дають їм морально-правову оцінку, приймають рішення щодо студента-порушника та подальшого вдосконалення роботи щодо зміцнення дисципліни.

До форм загальнопрофілактичної виховної роботи відносять; лекції на морально-етичні та правові теми; бесіди про стан навчальної дисципліни; зустрічі з працівниками правоохоронних органів; своєчасне інформування про прийняття нових законів та інших нормативно-правових актів і їх роз'яснення; колективні консультації; "круглі столи" та ін.

У практиці індивідуальної профілактичної роботи зі студентами вищих навчальних закладів використовують такі форми педагогічного впливу: бесіди з порушниками дисципліни працівників адміністрації; обговорення неправомірної поведінки окремих студентів у студентській групі, на кафедрі; індивідуальну виховну роботу кураторів зі студентами, які допускають відхилення від норм поведінки.

Значні можливості профілактики відхилень від норм поведінки студентів мають засоби масової інформації вищого навчального закладу. Телерадіомережам, багатотиражкам необхідно систематично інформувати колектив про допущені студентами порушення навчальної дисципліни, правил проживання в гуртожитку тощо.

Профілактика правопорушень серед студентів передбачає забезпечення певних умов: створення в кожному вищому навчальному закладі системи управління профілактикою правопорушень, організуючим і координуючим центром якої має стати рада профілактики; розроблення комплексної профілактичної програми, що передбачає заходи загального характеру (поліпшення умов навчання, побуту і дозвілля), а також спеціальні заходи, спрямовані на підвищення рівня моральної і правової культури студентів, виявлення осіб, схильних до скоєння правопорушень і проведення з ними індивідуально-профілактичної роботи тощо; забезпечення у студентському колективі широкої інформованості про факти правопорушень і гласності заходів щодо порушників громадського порядку; узгодження дій суб'єктів профілактики, використання комплексу різномантних форм і методів профілактичної роботи.

Правове виховання студентської молоді може бути результативним за дотримання таких умов:

  • – розкривати зміст усіх галузей права, не акцентуючи на жодній, оскільки у повсякденній діяльності та житті людина керується основними положеннями усіх галузей права;
  • – характеризуючи конкретні правові норми, показувати їх зв'язок із мораллю, на якій ґрунтується право;
  • – ілюструючи порушення норм права, не зловживати негативними прикладами, а використовувати зразки, які вчать, як потрібно діяти у певній правовій ситуації;
  • – описуючи факт скоєння злочину, не вдаватися до деталей, щоб не викликати бажання його наслідувати; важливо розкрити суть негативного вчинку;
  • – залучаючи до правовиховної роботи працівників правоохоронних органів, наголошувати їм на особливостях спілкування з молодими людьми, специфіці студентської аудиторії;
  • – залучати студентів до посильної правоохоронної діяльності;
  • – високий рівень правової культури педагогів і відповідний право-моральний клімат у вищому навчальному закладі.

Прилучення студентської молоді до правової культури збагачує її духовне життя, а знання нею своїх прав і обов'язків розширює можливості самореалізації. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадянську активність, загострює почуття непримиренності до негативних явищ.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші