Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка вищої школи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Підготовка студентів до сімейного життя. Гендерний аспект виховання

Нині в Україні гостро постає проблема родини та родинних стосунків. Вона надзвичайно актуальна, тому що саме родина є базовою структурною одиницею суспільства.

За статистикою, на 100 шлюбів припадає 58 розлучень, розпадається кожна друга родина. Аборти роблять 500– 700 тис. українських жінок щорічно. їх кількість як мінімум у 1,2–1,7 раза перевищує кількість пологів. У Європі це співвідношення відповідає 0,25.

Одним із основних завдань суспільства є підготовка молоді до створення повноцінної сім'ї. Така підготовка повинна ґрунтуватися на системі знань, умінь і навичок, здобутих за час навчання у загальноосвітній школі. Однак педагогічні дослідження свідчать про існування певних проблем щодо сприйняття студентами себе у сімейному житті: незнання елементарних норм сімейного права; хибне уявлення про особливості статеворольової поведінки; відсутність психологічної готовності до домашньої праці, рівномірного розподілу домашніх обов'язків; несформоваяість психологічних рис, необхідних для гармонійного спілкування в шлюбі, невміння розв'язувати конфліктні ситуації у міжстатевому спілкуванні; відсутність психологічної і практичної підготовки до виховання і догляду дітей, виконання материнських і батьківських функцій.

Готовність до шлюбу і сімейного життя передбачає не лише бажання закоханих постійно бути разом, а й відповідальність і серйозні зобов'язання. Вона охоплює декілька аспектів (Л. Шнайдер).

  • – формування певного морального комплексу: готовність особистості прийняти на себе нову систему обов'язків щодо свого партнера, майбутніх дітей. Йдеться насамперед про розподіл ролей між подружжям;
  • – готовність до міжособистісного спілкування і співпраці. Сім'я є малою групою, для її нормального функціонування необхідна узгодженість ритмів життя подружжя;
  • – готовність до самопожертви заради партнера, що передбачає здатність до відповідної діяльності, заснованої на альтруїзмі (безкорисливість);
  • – наявність якостей, пов'язаних із проникненням у внутрішній світ людини (емпатійний комплекс);
  • – висока естетична культура почуттів і поведінки особистості;
  • – уміння розв'язувати конфлікти конструктивним способом, здатність до саморегуляції власної психіки і поведінки.

У процесі підготовки до сімейного життя слід виховувати у молодих людей вміння уникати ситуацій, які спричинюють сімейні чвари, а часто – і розлучення. Йдеться про намагання партнерів домінувати у сім'ї; незадоволену потребу в спілкуванні; несумісність партнерів, що зумовлено різними умовами проживання, перебуванням під впливом різних колективів, сімей, різними життєвими цінностями; недоліки виховання, характер і моральний розвиток сім'ї (споживацтво, егоїзм, надмірна критичність); нерівномірний розподіл обов'язків; незадоволені матеріальні потреби; порушення сімейної етики (ревнощі, подружня невірність), незадоволення сексуальних потреб тощо.

Підготовка молоді до шлюбу і сім'ї є багатогранним процесом, який охоплює кілька аспектів (В. Кравець): загальносоціальний, моральний, психологічний, правовий, господарсько-економічний, естетичний, інтимно-сексуальний. Всі вони тісно пов'язані між собою, доповнюють один одного, мають за мету формування хорошого сім'янина.

Загальносоціальна підготовка молоді до сімейного життя передбачає завершення освіти, здобуття професії, початок самостійної трудової діяльності. З цим нерозривно пов'язана соціально-економічна готовність до шлюбу, сутність якої полягає в можливості молодих людей самостійно матеріально забезпечити себе і свою сім'ю, і усвідомлення ними відповідальності за партнера, за сім'ю, за дітей. Загальносоціальна підготовка передбачає також ознайомлення молоді із суспільною сутністю шлюбно-сімейних стосунків, із значенням сім'ї в житті людини і суспільства, соціальними ролями подружжя і батьків.

Моральна підготовка до сімейного життя передбачає формування готовності будувати сім'ю, серйозного ставлення до шлюбу, почуття відповідальності, доброти, чуйності, обов'язку, терпеливості, турботливості тощо, а також ознайомлення з правилами подружнього етикету, культурою і етикою поведінки в сім'ї тощо.

У моральній підготовці молоді до сімейного життя доцільно опиратися на релігійність значної частини студентської молоді. Зокрема, це ефективно у боротьбі з розпустою, різними збоченнями. Людина, яка вважає себе віруючою, не піддається цим негативним явищам.

Є ефективним релігійний підхід у подоланні поширеного серед молоді явища переривання вагітності. Від часу його легалізації (1957 р.) й до сьогодні в Україні зроблено приблизно 30 млн абортів. Нині в Україні становище з народжуваністю критичне: на десять новонароджених припадає вісім абортів. Зростає кількість ранніх абортів: за рік роблять 8 тис. легальних абортів у віці від 10 до 17 років. Релігія розглядає ненародженого як особистість, а не як ембріон чи зародок, а переривання вагітності як переривання життя дитини, незважаючи на те, на якій стадії її тіло знаходилось, бо життя вже розпочалося. Тому аборт релігія розглядає як вбивство, смертний гріх.

Правова підготовка до сімейного життя має на меті ознайомлення молодих людей з основними положеннями сімейного права: моногамія (одношлюбність); досягнення шлюбного віку, визначеного в Україні: для дівчат 17 – років, для юнаків – 18 років; запобігання кровозмішуванню (неможливий шлюб між родичами по прямій лінії, а також між тими, хто усиновлював, і тими, кого усиновили); психічне здоров'я партнерів (дієздатність); обопільна згода партнерів (добровільність); рівноправність незалежно від походження, соціального і майнового стану, національності тощо.

У процесі підготовки до сімейного життя студенти засвоюють права і обов'язки подружжя, особисті правовідносини, майнові відносини, правовідносини між батьками і дітьми. Ознайомлюються також зі змістом державних актів про позбавлення материнських і батьківських прав, усиновлення, правові основи і наслідки розлучення, шлюбний контракт. Важливо розкрити студентам положення кримінального права про кримінальну відповідальність за ухиляння від лікування венеричних хвороб, зґвалтування, розбещення неповнолітніх тощо.

З 1 січня 2005 року набув чинності новий Сімейний кодекс України. Згідно з новим законодавством:

  • 1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
  • 2. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав і обов'язків подружжя.
  • 3. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у чоловіка та жінки прав і обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органом реєстрації актів цивільного стану.
  • 4. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
  • 5. Сім'ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку.
  • 6. Заява про реєстрацію шлюбу подається до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їх вибором.
  • 7. Шлюб реєструється через місяць після дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до настання цього строку.
  • 8. Осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважають зарученими.
  • 9. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка перебуває в іншому шлюбі. У разі визнання такого шлюбу недійсним друга сторона має право на поділ майна, набутого в цьому шлюбі, на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв'язку з недійсним шлюбом, на аліменти, прізвище, яке вона обрала під час реєстрації шлюбу.
  • 10. Шлюб не може бути визнаним недійсним у разі вагітності.
  • 11. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові згідно з правом на спільну сумісної власність, незважаючи на те що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
  • 12. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
  • 13. Батьки і діти, зокрема ті, які проживають спільно, можуть бути самостійними власниками майна.
  • 14. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
  • 15. Повнолітня дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
  • 16. При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми неоплачених аліментів за кожен день прострочення.

З цими правовими положеннями потрібно знайомити студентів у процесі їх правової підготовки до сімейного життя.

Господарсько-економічна підготовка до сімейного життя передбачає формування умінь і навичок економічного і господарського характеру, необхідних у домашньому побуті: ведення домашнього господарства, рівномірний розподіл обов'язків між членами сім'ї, подолання хибних установок щодо поділу домашньої праці на жіночу і чоловічу, планування і дотримання сімейного бюджету тощо.

Естетична підготовка молоді до сімейного життя зорієнтована на формування уявлень про естетичну культуру сім'ї, ознайомлення з естетикою міжстатевих стосунків, основами етикету у взаєминах чоловіка і жінки; на виховання поваги до сімейних традицій, бажання їх примножувати, вміння організовувати сімейні свята. У її процесі формуються правильні уявлення про естетику побуту, з'являється бажання вносити прекрасне у свій побут, розвивається хороший смак (вміння одягатися, користуватися прикрасами, косметикою). Дуже важливо, щоб студенти усвідомили значення мистецтва в житті сім'ї, що допоможе їм цікаво організовувати дозвілля та відпочинок людини.

Психологічна підготовка до сімейного життя спрямована на формування здатності розуміти іншу людину, підтримувати її і психологічно розвантажувати. А це передбачає виховання в собі таких якостей, як емпатія (здатність співпереживати), емоційна гнучкість, розуміння потреб партнера, вміння пристосуватися до його звичок, особливостей характеру. Важливим також є вміння створювати спокійний морально-психологічний клімат в сім'ї, готовність підтримувати обстановку радості, бадьорості й оптимізму, здатність регулювати складні конфліктні ситуації. Цій меті підпорядковано розвиток психологічної привабливості особистості, її здатності до контактів з іншими людьми, вміння спілкуватися і співпрацювати.

Інтимно-сексуальна підготовка полягає у формуванні в молоді певного рівня сексуальної культури. Важливим її елементом є емоційне багатство особистості, вміння надавати своєму почуттю різних відтінків, здатність до переживання насолод, віднайдення засобів вираження почуття кохання. Одним з невід'ємних атрибутів сексуально вихованої людини є дотримання нею гігієнічних вимог.

Підготовка молоді до виконання материнських і батьківських функцій передбачає освоєння нею репродуктивної функції сім'ї. Це усвідомлення ролі дітей у подружньому житті, їхнього впливу на родинне життя: діти урізноманітнюють і збагачують міжособистісні стосунки, розширюють сферу інтересів і потреб сім'ї, дають батькам емоційне задоволення самою своєю появою на світ, а відтак – своїми успіхами задовольняють почуття материнства і батьківства, підносять престиж сім'ї як мікроосередка суспільства.

У статевому вихованні студентської молоді важливого значення потрібно надавати висвітленню проблеми СНІДу. Синдром набутого імунодефіциту загрожує знищенням значної частини населення планети.

ВІЛ-інфекція розповсюджується надзвичайно швидкими темпами. Щодня в Україні вірус імунодефіциту людини вражає 38 осіб, вмирає інфікованих – 8. За статистикою, щороку понад 10 тис. мешканців нашої держави стають ВІЛ-інфікованими. За 20 років в Україні понад 119 тис. людей визнано такими. У 27,5 тис. випадків встановлено діагноз СНІД. За цей час померло понад 12 тис. мешканців України, серед них – 233 дитини.

Завдання статевого виховання полягає в поширенні інформації про СНІД; формуванні співчутливого ставлення до людей, які хворіють на СНІД (член сім'ї, колективу, одногрупник тощо); умінні переживати складні життєві ситуації (втрата близької людини, невиліковна хвороба, каліцтво та ін.).

Ця хвороба може мати найрізноманітніші варіанти. Домінуючим у розвитку СНІДу раніше вважали захворювання лише імунної системи, нині відомі випадки неврологічного СНІДу, при якому переважно вражена центральна нервова система, при відсутності вираженого послаблення імунного захисту захворювання травного тракту та інших систем. Поліморфність розвитку СНІДу ускладнює винайдення ефективних засобів його лікування та профілактики.

Передається вірус статевим шляхом, через заражену донорську кров, її компоненти або донорські органи, сперму, забруднені голки, які використовують для ін'єкцій, від матері дитині у внутріутробний період, під час пологів, при годуванні грудним молоком.

Щоб спричинити хворобу, вірус повинен потрапити до крові людини через поріз чи подряпину на шкірі або слизових оболонках рота, вагіни чи прямої кишки. Вірус імунодефіциту людини не передається через рукостискання, торкання і навіть поцілунки, якщо при цьому не було порушено цілісність слизової оболонки або поверхні язика, губів, ясен. Ним не можна заразитися в басейні, через посуд, страви, воду, перебуваючи в одному приміщенні з інфікованим.

Носії СНІДу – хворі та вірусоносії – практично здорові люди без виражених ознак хвороби на початковому етапі. Групу вірусоносіїв становлять гомосексуалісти, наркомани, донори крові та органів, інфіковані матері, а також люди з відхиленням у статевій і соціальній поведінці.

Характерні клінічні симптоми захворювання на СНІД:

  • 1. Збільшення лімфатичних вузлів (за вухами, на шиї, під пахвами і в паху). При СНІДі вони не зникають протягом місяця і більше.
  • 2. Пурпурні затвердіння на різних частинах тіла, які, як правило, збільшуються у розмірі.
  • 3. Втрата маси тіла більше ніж на 4 кг за два місяці.
  • 4. Підвищення температури (38°С і вище) або нічна пітливість протягом кількох тижнів.
  • 5. Сухий кашель більш ніж два тижні й довше, який ускладнюється дихальною недостатністю і лихоманкою.
  • 6. Прогресуюча слабкість і втрата апетиту протягом двох місяців.
  • 7. Шлунково-кишкові розлади протягом двох тижнів і більше.
  • 8. Порушення координації і м'язова слабкість, часто однієї частини тіла (рука, нога).
  • 9. Поява герпетичних висипів і виразок, які не проходять більш ніж за місяць.
  • 10. Щільний білий наліт на слизовій оболонці порожнини рота (не тільки на язиці), який не зникає протягом кількох тижнів.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші