Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка вищої школи
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Студентська сім'я

Студентська сім'я – це мала соціальна група, членами якої є студенти денної форми навчання і їхні діти. Створивши сім'ю, студент змушений поєднувати навчальні обов'язки з виконанням сімейних функцій. Назріває рольовий конфлікт між обов'язками сім'янина, батька (матері) і студента. Нові труднощі та суперечності з'являються у зв'язку з народженням дитини, що потребує великих затрат часу і сил, додаткового матеріального і психічного навантаження, певних жертв, зміни стилю життя. Серйозною проблемою є матеріальні та житлові умови. Часто це позначається на навчанні, на становленні молодих людей як фахівців.

Молодій студентській сім'ї важко впоратися самій із розв'язанням усіх проблем, які виникають після шлюбу. Подолати морально-психологічні проблеми допоможуть лекції, бесіди, в т. ч. індивідуальні, консультування різних спеціалістів, проведення вечорів запитань і відповідей, конференції з обміну сімейним досвідом, диспути, ознайомлення молоді зі спеціальною літературою, перегляд кінофільмів, зустрічі з лікарями, психологами, юристами та ін. Розв'язання побутових проблем студентської сім'ї є одним з основних завдань керівництва вищих навчальних закладів.

Успішно готувати студентську молодь до сімейного життя можуть лише компетентні викладачі вищого навчального закладу, чиї життєві принципи не розходяться з декларованими, яким студенти довіряють і яких поважають. Окрім того, хоч би якими системними, цілеспрямованими й результативними щодо цього були виховні впливи, важливо пробудити у студента прагнення до самовдосконалення, опанування культурою шляхетної статевої поведінки у найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

Гендерний аспект виховання

Демократизація та гуманізація суспільства в Україні сприяє створенню рівних можливостей для самореалізації особистості незалежно від віку і статі. Проте дисбаланс представництва чоловіків і жінок у державотворчій та управлінській діяльності, різниця в тривалості життя чоловіків і жінок, подвійна зайнятість жінок, недостатня самореалізація чоловіків у виховній та господарсько-побутовій функціях сім'ї, подвійні стандарти свідчать про існування традиційних стереотипних поглядів на роль і місце кожної статі у сімейній, професійній і суспільній сферах.

Бути в суспільстві чоловіком чи жінкою – означає не лише мати певні анатомічні особливості, а й виконувати тендерні ролі. Йдеться про систему соціальних стандартів, вказівок, нормативів, очікувань, яким людина повинна відповідати, щоб її визнали як чоловіка чи жінку. Тендерна роль охоплює також думки, почуття, слова, вчинки, які вказують на стать індивіда.

На сучасному етапі система навчально-виховної роботи закладів освіти та сім'ї навчає індивіда виконувати статеву роль відповідно до стандартизованих уявлень про "чоловіче" і "жіноче", що стримує розвиток особистості, перешкоджає її самореалізації, оскільки не відповідає сучасному розвитку продуктивних сил, міжстатевому розподілу на ринку праці. Це зумовило коригування поглядів на соціально-психологічні відмінності, які існують між статями, і відповідно передбачає тендерний аспект у процесі виховання.

Гендерне (англ, genderрід) вихованняцілеспрямований систематичний вплив на свідомість, почуття, поведінку вихованців з метою формування у них егалітарних (партнерських) цінностей, поваги до особистості незалежно від статі, розвитку індивідуальних якостей і здібностей задля їх самореалізації, оволодіння навичками статевотолерантної поведінки.

Тендерне виховання передбачає відмову від сексизму (упереджене ставлення до людини, групи людей, пов'язане з їх належністю до певної статі; дискримінація за ознакою статі) у формуванні досвіду взаємодії між статями на засадах тендерної рівності, недопустимість протиставлення за статевою ознакою в сім'ї, закладі освіти, суспільних інститутах, створення рівних умов і можливостей для розвитку, самовдосконалення і самореалізації кожної особистості.

Реалізація тендерного підходу в усіх ланках навчально-виховного процесу передбачає усвідомлення проблем гендерного паритету, оволодіння певним обсягом знань про упередження щодо кожної статі; пом'якшення стереотипів щодо сімейних, професійних, суспільних ролей та корекцію уявлень про норми маскулінності (система властивостей особистості, які традиційно вважають чоловічими) та фемінності (сукупність фізичних, психічних і поведінкових властивостей, яких очікують від жінки в певному соціумі); збагачення емоційного світу, створення умов для розвитку індивідуальних здібностей з метою самореалізації особистості; накопичення та формування досвіду егалітарної (партнерської) поведінки. Цьому сприяє гендерна соціалізація – процес спрямованих і спонтанних впливів на особистість, що допомагає їй засвоїти норми, правила поведінки та установки відповідно до культурних уявлень про роль, становище й призначення статей у суспільстві, робить повноцінним чоловіка чи жінку і прилучає їх до усталеної системи тендерних ролей (С. Вихор).

Тендерне виховання ґрунтується на засадах гуманітарної педагогіки, яка акцентує на тому, що:

  • – немає статевовідповідних видів людської діяльності; освоєння будь-якого виду занять залежить від індивідуальних інтересів, здібностей, мотивації діяльності;
  • – чоловік і жінка відіграють однаково значущі ролі в сім'ї та вихованні дитини;
  • – хлопці та дівчата, чоловіки і жінки мають рівні можливості в оволодінні трудовими вміннями і навичками кар'єрного зростання;
  • – у вихованні дітей слід виходити з тези про рівні здібності, можливості статей та їхніх життєвих сценаріїв;
  • – недопустимо протиставляти дітей за статевою ознакою в різних сферах життєдіяльності, іграх, навчанні, планах на майбутнє;
  • – необхідно розвивати вміння дітей протистояти стереотипам і статевотипізованим очікуванням;
  • – важливо підтримувати дружнє співіснування статей у гендернонейтральному вихованні. Вони мають отримати рівнозначне виховання на базі однакових статевих ролей, включення в однакові види діяльності (В. Кравець).

Традиційна сім'я побудована на домінуванні однієї статі, як правило, чоловічої, на чіткому розподілі ролей і видів діяльності, згідно з яким чоловік матеріально забезпечує добробут сім'ї, утримує дружину і дітей, а дружина виховує дітей, веде домашнє господарство й у всьому підпорядковується чоловікові. Егалітарна сім'я вибудувана на протилежних нормативних засадах (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Нормативні засади тендерних ролей традиційної та егалітарної сім'ї (Т. Говорун, О. Кікінеджі)

Традиційна (домінаторна) сім'я

Егалітарна (партнерська) сім'я

Нерівномірний розподіл влади, зловживання нею

Авторитет кожного, кооперативне використання влади

Керівництво, основане на силі

Керівництво, основане на авторитеті

Ригідність тендерних ролей

Взаємозамінність тендерних ролей

Статевотипізовані родинні обов'язки та тендерна сегрегація інтересів

Гнучкість розподілу сімейних обов'язків та видів діяльності з відповідним розмежуванням інтересів

Суворі правила сімейного життя

Лабільність (нестійкість) правил родинного життя

Деструктивний спосіб розв'язання конфліктів

Конструктивний спосіб розв'язання конфліктів

Невдачі та помилки приховують, засуджують, піддають обструкції, довго пригадують

Невдачі та помилки не приховують, обговорюють без нарікань, прощають, забувають

Відсутність поваги до приватних справ, особистих таємниць, тотальна підконтрольність поведінки

Повага до приватних справ, особистих таємниць, невтручання в інтимний світ без запрошення

Почуття незахищеності, підпорядкованості, самотності, переживання провини, тривожності, депресії

Сприйняття сім'ї як найбезпечнішого місця, де набувається впевненість у собі, зникають сумніви, тривожність, покращується настрій

Закритість сімейного життя, подружніх стосунків

Відкритість сімей його життя для соціуму, активне включення подружжя в суспільне життя

Виховання дітей в умовах гіперконтролю, підпорядкованості, звітності, слухняності

Виховання в умовах розширення автономії дитини, її самовизначення, повноправної участі в прийнятті колективних рішень

Як видно з таблиці нормативних засад тендерних ролей традиційної та егалітарної сімей, творення міжособистісних стосунків у сім'ї має відбуватися на засадах психологічної рівності особистостей чоловіка і жінки. З огляду на це юнаків та дівчат потрібно орієнтувати на те, що за домашні, побутові справи повинен братися в сім'ї той, хто на цей момент менше зайнятий, незалежно від статі. Основою егалітарної тендерної поведінки є взаємозамінність статей у виконанні господарських, побутових, виховних функцій сім'ї.

Рівноправ'я у навчально-виховному процесі покликані забезпечувати:

  • – однакові педагогічні вимоги, тон і зміст звертання до юнаків і дівчат;
  • – статевонейтральні вимоги до дотримання правил культури поведінки, уникнення нав'язування стереотипів на кшталт: " юнакам (дівчатам) не личить...", " ти ж не дівчина (хлопець), щоб..." тощо;
  • – орієнтацію на індивідуальний розвиток молодої людини, її здібностей, уподобань, можливостей у навчанні, оволодіння професійними вміннями, досягнення певного статусу в громадсько-політичній діяльності незалежно від статі;
  • – заохочення молоді та однаковий доступ до користування навчальним, спортивним інвентарем, приладами;
  • – заохочення молоді до статевозмішаних занять, ігор, видів навчальної діяльності, уникнення статевого сепаратизму в спілкуванні;
  • – обговорення зі студентами проблем стосунків статей, наголошення на їхній рівності та взаємозамінності в сім'ї і суспільстві;
  • – привернення уваги студентів до нав'язування тендерних стереотипів ЗМІ, проявів сексизму, що принижує гідність жінок і чоловіків.

Побудова навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі на таких засадах сприятиме формуванню у студентів егалітарних цінностей, поваги до особистості незалежно від її статі.

Прикладом здійснення гендерного виховання молоді є введення спецкурсу "Професійне становлення сучасної жінки" в Київському національному аграрному університеті. Він покликаний, на думку його автора С. Виговської, створювати додаткові можливості для розкриття творчого потенціалу студенток, а також їх підготовки до майбутнього життя, яке передбачає поєднання професійних і специфічно жіночих ролей. Метою спецкурсу є сприяння ефективному професійному становленню студенток під час навчаняя у вищому навчальному закладі. Основними завданнями спецкурсу е:

  • – отримання уявлень про власні потенційні можливості, психофізіологічні, соціально-культурні особливості, розвиток адекватного розуміння самої себе, корекція самооцінки, стимулювання розвитку та розкриття творчих здібностей студенток як запорука успішної інтелектуальної діяльності;
  • – усвідомлення самоцінності праці, формування готовності до неї;
  • – підвищення рівня впевненості в собі;
  • – допомога в усвідомленні життєвих цілей, визначення професійних намірів, формування прагнення до само- актуалізації, бажання самовдосконалення, навчання, у т. ч. на основі самоосвіти;
  • – формування готовності до конкуренції на ринку праці, досягнення певного соціально-професійного статусу як фактору економічної та творчої незалежності;
  • – виховання характеру, розвиток інтелектуальної та духовної свободи, почуття власної гідності, уміння долати життєві труднощі, емоційної стійкості у складних життєвих ситуаціях, віри у власні сили в поєднанні з відповідальністю та повагою до інших людей;
  • – набуття навичок, формування культури спілкування як передумови успішної інтеграції в суспільство, готовності до взаємодії між людьми, групами, з одного боку, а з іншого – як запорука збереження психологічного комфорту та рівноваги;
  • – залучення до знань про роль жінки в історії цивілізації, її становище в сучасному світі;
  • – виховання лідерських якостей студенток.

Для розв'язання цих завдань зміст навчальної програми спецкурсу передбачає: опрацювання загальних питань, що розкривають історію, сутність і специфіку професіоналізації особистості у контексті статевої диференціації; ознайомлення студентів з проблематикою професійного становлення сучасної жінки; спеціальну підготовку з питань диференціації як спільних для обох статей, так і специфічно чоловічих і жіночих соціально-психологічних рольових моделей поведінки у професійній сфері.

Основні методи реалізації змісту програми: а) проблемні лекції; б) діагностичні методики; в) тренінгові заняття (рольова і ділова гра, "мозковий штурм", дискусія, груповий аналіз ситуації, конструювання успішного становлення особистості та ін.); г) індивідуальні співбесіди та консультації щодо реалізації особистістю своїх професійних можливостей і намірів.

Досвід реалізації спецкурсу засвідчив, що він сприяє зростанню ефективності професійного становлення студенток вищих аграрних навчальних закладів за таких педагогічних умов:

  • а) загальних (наявність професійно значущої мотивації і ціннісних орієнтацій, спрямованих на професійну самореалізацію, сформованість життєвої перспективи, зокрема професійних намірів);
  • б) специфічних (урахування специфіки життєвих інтересів і статево-психологічних особливостей студенток, організація спеціальної навчально-виховної діяльності з удосконалення професійного становлення студенток-аграріїв із застосуванням інтерактивних методів та форм навчання).
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші