Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Література arrow Українське літературознавство постколоніального періоду
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Утвердження компаративістичної методології

Компаративізм (компаративістика, порівняльно-історичний метод) зосереджений на вивченні національного художнього письменства в різноманітних інокультурних контекстах, але вже без колоніальних озирань на російську літературу як обов'язкового посередника міжлітературного діалогу. Для перших пострадянських десятиліть характерне активне відродження компаративістичних шкіл — в Інституті літератури, Києво-Могилянській академії та Київському, Львівському, Тернопільському, Прикарпатському, Чернівецькому та інших уншерситетах, що символізувало розвиток національної наукової традиції (М. Драгоманов, М. Дашкевич, І. Франко, В. Перетц, М. Возняк, О. Білецький, Д. Чижевський, М. Гудзій, А. Шамрай, Ю. Бойко, М. Ласло-Куцюк, М. Неврлий, Г. Вер-вес, Д. Наливайко та ін.), а також активне засвоєння світового теоретичного досвіду, дослідження "діалогу культур". На теоретичному рівні новітній компаративістиці, як і багатьом сучасним методологіям, притаманні міждисци-плінарність та плюралізм аналітичних підходів, інтегрування з герменевтикою, феноменологією, семіотикою, формалізмом, націологією, рецептивною естетикою, пост-структуралізмом, постколоніалізмом, інтертекстуальністю, що урізноманітнювало напрями дослідницьких пошуків і значно розширювало предмет інтерпретації.

Мало кого з літературознавців логіка наукового дослідження не змушувала братися і за компаративістський пізнавальний інструментарій. Когорту послідовних компаративістів формували В. АІггофійчук, Р. Багрій, Ю. Барабаш,

A. Волков, М. Васьків, Г. Вервес, О. Веретюк, О. Гальчук, 3. Геник-Березовська, Л. Голомб, М. Гольберг, Г. Грабович, С. Гречанюк, Л. Грицик, Р. Гром'як, Т. Денисова, І. Дени-сюк, І. Дзюба, Л. Задорожна, М. Зимомря, І. Качуровський, С. Козак, Л. Кравченко, М. Лановик, Т. Лучук, Т. Маленька,

B. Матвіїшин, М. Машкудіані, П. Михед, В. Моренець, Д. Наливайко, В. Нарівська, Г. Нудьга, А. Нямцу, Н. Овча-ренко, Л. Оляндер, В. Панченко, І. Папуша, І. Пасемко, 0. Пахльовська, С. Пригодій, Р. Радишевський, С . Росо-вецький, Т. Руда, Л. Рудницький, Т. Рязанцева, Т. Свербіло-ва, Г. Сиваченко, Е. Соловей, О. Тарнавський, М. Ткачук, О. Турган, Л. Ушкалов, С. Хороб, Р. Чілачава, М. Шах-Май-стренко, М. Шкандрій та ін.

Дефіцит розлогих теоретичних студій з компаративістики частково компенсувало практичне її використання: М. Машкудіані "Грузинсько-українські літературно-мистецькі взаємини 20—30-х років XX століття" (К., 1991), Д. Наливайко "Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам'ятках)" (К., 1992), "Очима Заходу: Рецепція України в Західніїї Європі XI—XVIII ст." (К., 1998), Р. БагрШ "Шлях сера Вальтера Скотта на Україну" (К., 1993), Л. Грицик "Орієнталістика А. Кримського в українському літературному процесі поч. XX ст." (К., 1994), Л. Задорожна "Вірменська література і Україна" (К., 1995), М. Ткачук "Західноєвропейська романна традиція і жанрова матриця роману "Основи суспільності" І. Франка" (Донецьк, 1995), Р. Чілачава "Сходження на Зедзані" (К., 1995), Н. Овчарен* ко "Міфологема землі в канадській і українській прозі" (К., 1996), В. Антофійчук, А. Нямцу "Проблеми поетики традиційних сюжетів та образів у літературі" (Чернівці, 1997), Л. Ушкалов "Григоріїі Сковорода і антична культура" (Харків, 1997), С. ПригодШ "Літературний імпресіонізм в Україні та США" (К., 1998), М. Зимомря "Німеччина та Україна: у нарисах взаємодії культур" (Львів, 1999), Т. Рязанцева "Змалювати думку (Консептизм як напрям метафізичної поезії в літературі Європи доби Бароко)" (К., 1999),

О. Гальчук "Микола Зеров і античність" (К., 2000), 3. Геник-Березовська "Грані культур" (К., 2000) та ін.

Послідовно теоріїо порівняльного літературознавства у 90-х роках розробляв Дмитро Наливайко. Показові щодо цього вступ до монографії "Очима Заходу...", у якому йшлося про вивчення "образу України" в межах імагології, та доповідь "Стан і завдання українського порівняльного літературознавства" на IV Міжнародному конгресі україністів (Одеса, 1999). У нш розкрито непрості обставини існування української компаративістики в радянський період, коли під впливом "відродження імперської великодержавної ідеології" часто головним у порівняльних студіях було "розкриття "величезного і благотворного впливу передової російської літератури"... на українську літературу, літературу інших народів СРСР, країн "народної демократії", зрештою на всесвітню літературу". Наголошував Д. Наливайко на необхідності розширення предмета дослідження — доповнення аналізу контактно-генетичних зв'язків порівняльно-типологічними студіями, здійсненими на тематологічному, морфологічному, генологічному, формальному, інтертекстуальному рівнях, активізації "вивчення міжнаціонального контексту (чи контекстів) української літератури", зосередженні на імагології — "вивченні національних образів (іміджів) народів і країн у рецепції інших народів і цілих регіонів", а також вивченні "літератури в системі мистецтв та інших сфер духовно-практичної діяльності" [140,55—58].

Компаративний контекст осмислення національно-духовної та естетичної ідентичності української літератури домінував у багатьох докторських дисертаціях історико-лі-тературного плану: В. Матвіїшин "Українсько-французькі літературні зв'язки ХГХ — поч. XX ст. (Переклади. Критичне сприйняття. Творче засвоєння)" (1991), В. Нарівська "Національний характер як художньо-естетичний феномен української та російської прози 50—70-х років двадцятого століття" (1995), Л. Задорожна "Історія українсько-вірменських літературних взаємин XX ст. Парадигма розвитку" (1996), Р. Радишевський. "Польськомовна українська поезія кінця XVI — початку XVIII століття" (1996), Т. Руда "Взаємодія національних художніх культур: літературознавчі аспекти" (1996), О. Турган "Античність в українськії! літературі кінця ХГХ — початку XX століть. Шляхи рецепції" (1996), В. Панченко "Творчість Володимира Вин-ниченка 1902—1920 рр. у генетичних і типологічних зв'язках з європейськими літературами" (1998) та ін.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси