Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Техноекологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вплив об'єктів кольорової металургії

До чинників, що становлять значний вплив на стан довкілля відносяться газоподібні, рідкі та тверді відходи виробництва.

Забруднення атмосфери

Щорічно підприємствами кольорової металургії викидається в атмосферу до 3000 тис. тонн шкідливих речовин. Забруднення атмосфери підприємствами кольорової металургії характеризується переважно викидами SO2 (75% від сумарного викиду в атмосферу), оксидів вуглецю (10,5%) та пилу (10,4%).

Джерелами утворення шкідливих викидів у виробництві глинозему, алюмінію, міді, свинцю, олова, цинку, нікелю та дорогоцінних металів є різні види печей. Слід зазначити, що в процесі пірометалургійної переробки руд та концентратів утворюється значна кількість відхідних сірковмісних газів, для утилізації яких відсутні економічно виправдані технології. Внаслідок цього ступінь вловлювання діоксиду сірки на підприємствах кольорової металургії не перевищує 22,6%.

У виробництві алюмінію в атмосферне повітря викидається велика кількість сірчаних сполук і значна кількість пилу. Піч спікання викидає за годину 45 тонн пилу. Причому цей пил містить у собі токсичні пиловидні речовини такі як миш'як і свинець, а тому є особливо небезпечним. Оскільки алюміній отримують електролізним способом, струм, що протікає через електроліт, приводить до нагріву середовища у ванні до високих температур. Розвиваються чисельні хімічні реакції, відбувається бурхливе виділення анодних газів, збагачених пилом та шкідливими складниками. В процесі виробництва однієї тонни алюмінію в атмосферу потрапляє приблизно 27 кг фтору.

Окис вуглецю утворюється у результат згоряння анодів, які виготовляють із нафтового коксу та інших матеріалів, що містять вуглець та смолисті речовини. Аноди взаємодіють з киснем, що виділяється, з утворенням СО2 та СО. Крім цього на аноді виділяється фтор, що утворює CF4 і HF. В атмосферу виділяється (мг/м3):

  • – пил – 300 – 700,
  • – HF-200-350,
  • – смолисті речовини – ЗО – 40.

Температура анодних газів від 50 до 150°С, тому має місце також теплове забруднення атмосфери.

В аналогічному ступені відбувається забруднення атмосферного повітря на підприємствах кольорової металургії (табл.3.10), із виготовлення міді, цинку, свинцю, нікелю та інших металів.

Таблиця 3.10

Викиди в атмосферу у кольоровій металургії (%)

Виробництво

Тв.частки

SO2

Кольорова металургія

в цілому

Ni і Сo

Аl

Сu

Pb i Zn

Забруднення гідросфери

Щорічно у кольоровій металургії використовується до 1200 млн. м3 води. Стічні води підприємств кольорової металургії забруднені мінеральними речовинами, більшість з яких є токсичими (ціаніди, ксантогенати, нафтопродукти тощо), солями важких металів (мідь, цинк, свинець, нікель), сполуками мишяку, фторидами, меркурієм, стибієм, сульфатами, хлоридами тощо. У виробництві алюмінію використовується замкнена система споживання води, свіжа вода необхідна для підживлення системи. Значне забруднення води відбувається через поверхневий сток з території підприємства. Алюмінієве виробництво належать до тих виробництв, на яких за умовами технології неможливо у повній мір виключити надходження у сток специфічних домішок з токсичними властивостями.

Виробництво кольорових металів споживає великі кількості води, відповідно утворюється велика кількість відходів. Вода виконує роль охолоджувального середовища, розчинника реагентів,

транспортує домішки. Стічні води пірометалургійного виробництва нагріті і забруднені механічними домішками. Стічні води гідрометалургійного виробництва містять реагенти вилуговування, іони кольорових металів, дрібнодисперсні домішки.

На виробництво 1 т металу затрачається води (м3):

А1 – 146 Рb и Zn – 360

Сu – 775 Ті – 960

Ni – 2420 Mo – 2480

Забруднення літосфери

Важливою проблемою для підприємств кольорової металургії є забруднення ландшафтів. На територіях заводів накопичується дуже велика кількість твердих відходів та шламів. Шламосховища часом досягають за площею 200 га. Поверхня шламонакопичувачів з часом висихає і вітер розносить пилюку прилеглими до заводів територіями. Відходи також інфільтрують у ґрунт і потрапляють у підземні горизонти, забруднюючи їх.

На території алюмінієвих заводів накопичується особливо багато промислових відходів. Це червоні шлами. Вони зберігаються просто неба у спеціальних шламонакопичувачах, які займають сотні гектарів. Наприклад, площа шламонакопичувача Миколаївського глиноземного заводу займає 188 га із загальної площі заводу 480 га. У даний час у шламонакопичувачі знаходиться 15 – 17 млн. тонн червоного шламу, причому щорічно додається близько 1 млн. тонн. Дуже важливою проблемою є транспортування глинозему та бокситів. Боксити доставляють водою і в процесі вивантаження вони сильно пилять і забруднюють береги та води водойм. Глинозем везуть вагонами, і оскільки він борошноподібний, то дуже велика кількість його висипається і розпилюється у атмосферу.

Шлаки є другим продуктом металургійних процесів, які утворюються в технологіях виробництва кольорових металів – в процесах ошлакування (виведення у шлак) оксидів порожньої породи та флюсів. Хоча шлаки можуть бути і досить цінною сировиною, проте у більшості випадків вони є відвальним продуктом, тобто

відходами металургійного виробництва. Вихід шлаків в процесах плавки руд кольорових металів зазвичай великий і становить 60 – 120% від маси рудної частини шихти. Основними компонентами шлаків є SiO2, FeO, СаО, а також А12О3, MgO, ZnO.

У табл. 3.11 наведені дані щодо забруднення ґрунтів біля підприємств виробництва кольорових металів.

Таблиця 3.11

Вміст забруднювачів у ґрунті біля підприємств виробництва кольорових металів (мг/кг):

Глибина шару ґрунту, см

Відстань від підприємства, км

0,8

1,5

0,8

1,5

Рb (ГДКг = 20мг/кг)

As (ГДКг = 2мг/кг)

1-20

1010

410

11

5

35-40

32

63

3

1

95-100

32

32

2

1

Вплив металургійного виробництва на зміни клімату

Значну частку шкідливих викидів підприємств металургійного комплексу становлять парникові гази, до яких відносять: оксид вуглецю (IV) – СO2, метан (СН), оксид азоту (IV) – NO2, гідрофторвуглецеві та перфторвуглецеві гази, гексафторид сірки.

Оксид вуглецю (IV) як і інші парникові гази має здатність утримувати теплове випромінювання біля поверхні Землі і цим викликати підвищення температури. ІЗ 1950 до 1990 р. обсяги викидів оксиду вуглецю (IV) зросли на 30%. У 2012 році в атмосферу планети надійшло 35,6 мільярдів тонн вуглекислого газу.

Відповідно до "Кіотського протоколу" (Японія, 1997 р.), антропогенні викиди парникових газів не повинні перевищувати рівень 1990 р. Слід зазначити, що в 1992 р. (у рік прийняття конвенції в Pio-де Жанейро) викиди в країнах, що розвиваються, становили 25%, а сьогодні вони вже становлять 50% загальної маси викидів.

"Лідерами" за багатьма специфічними шкідливими викидами (CO, SO2, NO2) У чорній металургії є коксохімічне та агломераційне виробництва, однак не слід забувати і про проблеми, що виникають у сталеплавильних цехах та цехах виробництва кольорових металів Тому все це обов'язково потрібно враховувати під час розроблення ресурсозберігаючих технологій та відповідного обладнання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші