Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Техноекологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Металообробка

Для загального уявлення про її принципи розглянемо деякі способи обробки матеріалів з яких виготовляють необхідні деталі та вузли для її галузей.

Обробка металів різанням

Обробці різанням піддаються метали такі як залізо, мідь, алюміній та сплави і деякі неметалеві матеріали. Розрізняють такі види обробки матеріали різанням (рис.6.6):

а – точіння; б – свердління; в – фрезерування; г – поперечне стругання, д – поздовжні стругання; е – протягування; є – плоске шліфування; ж – кругле шліфування; 1 – різальний інструмент, 2 – заготовка.

  • точіння – здійснюють на верстатах токарної групи (рис. 6.6, а);
  • свердління – виконують на свердлильних верстатах (рис. 6.6, б);
  • фрезерування – на фрезерних верстатах (рис. 6.6, в);
  • стругання – на поперечно та поздовжньо-стругальних, поперечностругальних і поздовжньо-стругальних верстатах (рис. 6.6, г, д);
  • шліфування виконують на шліфувальних верстатах (рис. 6.6, є, ж).

Зварювання. Основні технологічні процеси

Зварювання – це процес з'єднання в одне ціле окремих металевих частин міжатомними силами зчеплення, які можуть виникати між контактними частинами, що з'єднуються, коли відстань між ними наближається до міжатомної. Внаслідок цього у зоні зварювання відбувається взаємне проникнення атомів з однієї частини металу в іншу з утворенням міцного нероз'ємного з'єднання. Зварювання може здійснюватися як із застосуванням нагрівання, так і без нього. Зварюють головним чином метали. Зварювання значною мірою замінило клепання, особливо у виробництві листових конструкцій. Застосування його дає змогу економити метал, наприклад виготовлення конструкції зварної замість клепаної дає економію металу приблизно 30%.

Методом зварювання виготовляють каркаси будинків, мостів, морських та річкових суден, котлів, турбін, резервуарів, трубопроводів, вагонів, цистерн, вантажопідйомних, транспортних, землерийних та інших машин, об'ємно-листові конструкції оболонок і т. д. Зварювання характеризується економічністю, високою продуктивністю процесу, порівняно невеликою трудомісткістю виготовлення виробів за їх високою якістю, можливістю механізації та автоматизації і подальших удосконалень процесів тощо. Використовують кілька різних видів та способів зварювання, які можна класифікувати за видом енергії, що застосовується і за способом з'єднання поверхонь заготовок. Залежно від енергії, яка використовується, зварювання поділяють на:

  • • електричне (всі види дугового та контактного зварювання, електрошлакове тощо);
  • • хімічне (газове, термітне);
  • • механічне (тертям, тиском).

Дугове, електрошлакове, газове, електронно-променеве, плазмово-променеве зварювання належать до термічного, газопресове, контактне – до термомеханічного, а ультразвукове, дифузійне, тертям, вибухом, магнітно-імпульсне – до механічного зварювання.

Для зварювання застосовують зварювальні генератори постійного струму та зварювальні трансформатори, які живлять зварювальну дугу змінним струмом. Автоматичне зварювання засноване на тому самому принципі, що і ручне. Різниця в тому, що у автоматичному зварюванні дуга горить під шаром флюсу, тобто під шаром порошкоподібної речовини, і підтримується автоматично струмом, що подається провідником в процесі подавання в зону дуги електродного дроту протяжними роликами в міру його плавлення.

Процес електрошлакового зварювання полягає в тому, що зварювані елементи, товщина яких повинна бути не менше 20-30 мм, та пристрої, що формують шов, установлюють так, щоб утворився простір, необхідний для створення ванни з розплавленого шлаку. В щілину вставляють металевий стержень або електродну дротину, які засипають флюсом (завтовшки 40-50 мм). В електрошлаковому процесі зварювання спочатку збуджується електрична дуга, яка розплавляє флюс доти, поки шлак, що утворився, не заллє її. Шлак розплавляє електрод і кромки зварюваних елементів, які затвердівають і утворюють зварний шов.

Електрошлаковим зварюванням зварюють елементи в один прохід з утворенням товщини шва необмежених розмірів (до 1 м), що дає змогу створювати крупногабаритні конструкції; зварнолиті, зварноковані, зварнопрокатні, тощо. Таке зварювання економить електроенергію та електродний матеріал.

Газопресове зварювання – це електродугове зварювання в зоні струменя інертного газу, який утворюючи газову оболонку захищає рідкий метал від шкідливої дії атмосферного повітря. До цього виду зварювання належать аргоно-дугове, атомно-водневе, зварювання в захисних газах гелію, азоту та вуглекислого газу.

Контактне електрозварювання. Під час контактного зварювання деталі, що зварюються, нагріваються внаслідок проходження через них електричного струму. Деталі в цих місцях дуже швидко нагріваються, сплавляються та За відповідного стиснення зварюються. Контактне електрозварювання поділяють на стикове, точкове та роликове.

Газове зварювання – процес з'єднання металу розплавленням кромок зварюваних елементів та присадкового металу теплом, що виділяється від згоряння в кисні різних газів. Для газового зварювання та різання застосовують водень, метан, доменний, генераторний та коксовий гази, пари бензину та газ.

Існують і особливі види зварювання. До них належать холодне зварювання тиском, тертям, ультразвукове, дифузійне у вакуумі, електронним променем, вибухом, дугоконтактне у магнітному полі, плазмове, радіочастотне, ядерне.

Термічне різання – це розподіл листового чи профільного металу на частини за допомогою концентрованого джерела тепла. Розподіл матеріалу відбувається в процесі його розплавлення чи інтенсивного окиснення (спалювання) лінією розрізу. Як джерело тепла використовують газокисневе полум'я чи електричну дугу, у зв'язку з чим розрізняють газове та плазмово-дугове різання металів. Процес кисневого різання металів заснований на здатності металу згоряти в струмені технічного кисню. Видалення утворених в зоні різання оксидів та шлаків відбувається як під дією власної ваги, так і за рахунок видування газовим струменем.

У газоелектричному різанні як нагрівач використовується електрична дуга, що горить між вольфрамовим електродом, що не плавиться, та виробом, що розрізається. Температура дуги 4000- 6000°С. Газ, який заповнює стовп -дуги, містить велику кількість позитивно та негативно заряджених частинок (загальний заряд дорівнює Нулю). Такий стан речовини називається низькотемпературною плазмою. Інтенсивне плазмоутворення досягається продувкою неіонізованого газу через стовп дуги. Видалення розплавленого металу з зони різання за такого типу термічного різання відбувається під дією струменя плазми, що утворюється в дузі.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші