Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Техноекологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Виробництво азотних добрив

У виробництві селітри можливе забруднення повітря оксидами азоту, пилом селітри; крім того, існують джерела тепло- та вологовиділення, небезпека хімічних та термічних опіків людей. Відомо також, що селітра, особливо калієва, вибухо- та пожежонебезпечна.

Боротьба з негативними факторами включає ряд технічних та оздоровчих заходів. Оздоровчі заходи у виробництві селітри включають запобігання забрудненню повітря токсичними газами та пилом, боротьбу з залишковим тепловиділенням, захист працівників від травм та отруєнь, а також потрапляння токсинів у навколишнє середовище.

В процесі гранулювання отриманого плаву на 1 т NH4NO3 подають до 10-12 тис.м3 повітря. Після грануляційної вежі вміст NH4NO3 у повітрі, що відходить, складає близько 0,3 г/м3. Втрати продукції з пиловиносом складають від 3,0 до 3,6 кг/т продукції через невисокий ступінь очищення (60-80%). У газах, що викидаються, може міститися NH3 та СО2, оскільки у технології отримання азотних добрив широко використовуються газові цикли.

Виробництво калійних добрив

Вологість галітових відходів, що надходять у відвали, 10-12%, у відвалах вона знижується до 5-8%.

Пилогазові викиди калійних виробництв складаються з димових газів сушильних відділень, вони містять пил КС1, НСl, пари флотореагентів та антизлежувачів (в основному амінів). Шкідливий вплив цих виробництв на навколишнє середовище виражається в засоленні ґрунтів, підземних та поверхневих вод, забрудненні атмосфери пилом, НСl, SO2. Ореоли засолення під шламосховищами і; солевідвалами калійних підприємств поширюються на відстань порядку 1000 м.

Стебниківський калійний завод (м.Калуш) має шламосховища на площі 130 га. У шламосховищі №1 накопичено більш 9 млн.м3 відходів, у тому числі більше 2 млн.м3 рідких. Частина шламосховищ розташована в заплаві ріки Кропивник. Через недостатню гідроізоляцію дна вихід солоних вод з мінералізацією до 50 г/дм3 відзначений у 200 м від шламосховища. У річковій воді концентрація солей перевищує 1 г/дм3.

Виробництво кальцинованої соди

Як відходи утворюється 8- 12 м3 дистилерної рідини, що містить до 1 т СаСl2 і 0,5 т NaCl (концентрація сухого залишку 200-250 кг/м3), що складують у спеціальних шламонакопичувачах – "білих морях" – які займають більше 350 га біля содових заводів, де відбувається їхнє поступове зневоднювання. Щорічно площа шламонакопичувачів збільшується на 30-40 га.

Твердий залишок дистилерної рідини (дистилерний шлам) у сухому стані – світло-сіра маса щільністю близько 970 кг/м3, склад якої залежить від якості використовуваної сировини та деяких технологічних факторів. Наприклад, склад шламу ПО "Сода" (Стерлітамак, 500тис.т/рік):

СаСОз – 56,7-75,5%, NaCl – близько 6%,

Са(ОН)2 – 5,2-15,7, SiO2 – 4,75-15,0%,

CaSO4 – 0,7-6,8%, R2O3 – 3,2-7,6% і інші компоненти.

СаС12 – 0,03-10,4%,

Крім дистилерної рідини відходами виробництва кальцинованої соди є шлами очищення розсолу, що складаються із СаСО3 і Mg(OH)2, газів карбонізаційних колон і колон-промивачів газу, що відходить, повітря фільтрів, що містить NH3, газів, що відходять від обпально-вапняних печей і містять оксид вуглецю.

Нафтохімічні виробництва

Нафтохімічні виробництва характеризуються застосуванням широкого спектру технологій і великими обсягами забруднень навколишнього середовища – велика кількість рідких відходів та стоків, забруднення атмосфери великою різноманітністю забруднювачів, тверді відходи (багатотоннажні відпрацьовані каталізатори). Галузі нафтохімічної промисловості значно забруднюють всі компоненти довкілля – атмосферу, гідросферу та літосферу. Разом зі стічними водами підприємств відходять нафтопродукти, завислі сульфати, загальний фосфор, ціаніди, тіоціанати, сполуки кадмію, кобальту, марганцю, міді, нікелю, ртуті, свинцю, хрому, цинку, сірководень, сірковуглець, спирти, бензол, формальдегід, фурфурол, фенол, поверхнево-активні речовини, пестициди.

В хімічній та нафтохімічній промисловості щорічно утворюється значна кількість твердих відходів, які потребують утилізації. Тільки до 30% з них використовуються як вторинні ресурси. До 40% невикористаних твердих відходів знищуються, або перероблюються, а решта накопичується в спеціально відведених місцях. Основними твердими відходами галузей є фосфогіпс, кубові залишки, вапнякові та гіпсові відходи, шлам дистильованої суспензії, галітові залишки флотаційного збагачення хлориду кальцію тощо. Коротка інформація про забруднення атмосфери підприємствами хімічної та нафтохімічної промисловості приведена в таблиці 7.4.

Таблиця 7.4

Виробництва хімічної промисловості – забруднюючі атмосфери

Виробництво

Забруднювальні речовини

Виробництво аміаку та сечовини

аміак, пари азотної кислоти

Виробництво азотної кислоти

оксид азоту, аміак, пари соляної кислоти

Виробництво фосфорної КИСЛОТИ

діоксид азоту, пари фосфорної кислота, гідрофторид

Виробництво азотних і калійних добрив

пари азотної кислоти, аміак

Виробництво емалей, фарб

пари розчинників

Виробництво синтетичних спиртів

пари спиртів, оксид вуглецю, діоксид вуглецю

Виробництво кетонів, фенолформальдегідних смол

формальдегід, фенол, аміак, діоксид азоту, оксид азоту

Виробництво органічних барвників

пари розчинників, толуолу, ксилолу, бензолу

Виробництво вибухових речовин

діоксид азоту, оксид азоту, оксид вуглецю

Виробництво полімерів та епоксидних смол

пил, альдегіди, оксид вуглецю, оксид азоту

Виробництво фармацевтичних матеріалів

пил, оксид вуглецю, пари кислот

Виробництво хлору та гідроксиду натрію

хлор, водень, пари соляної кислоти

Виробництво гуми, бутадієну, латексів

оксид сірки, оксид вуглецю, аміак, ацетон, бензин, сірководень

Електролітичне виробництво хлору із хлоридів, виробництво гідрохлориду

хлор, гідрохлорид, пари соляної кислоти

Виробництво сірки

оксид сірки, сірководень, оксид вуглецю

Виробництво сірчаної кислоти, сульфатів і сульфітів

діоксид сірки, триоксид сірки, оксид вуглецю

Заходи зі зниження рівня негативного впливу хімічної та нафтохімічної промисловості на навколишнє середовище та його попередження

Для охорони атмосфери від забруднень виробництвами хімічної та нафтохімічної галузі застосовують ряд методів (механічні, хімічні, фізико-хімічні), які детально розглянуті у розділі 1.5.2.

Для очищення стоків хімічної та нафтохімічної промисловості, які можуть містити широкий спектр забруднювальних речовин у великій кількості комбінацій, застосовуються практично всі методи, детально описані у розділі 1.5.3. Вибір оптимальних технологічних схем очищення стоків – достатньо складна задача, що обумовлено переважним різноманіттям домішок, що знаходяться у стоках, і високим вимогами, які ставляться до якості їх очищення. Вибираючи спосіб очищення стоків враховують не тільки їх кількість в стічних водах та склад, але і вимоги, яким повинні задовольняти очищені води: у випадку скидання в водойми – ГДС (гранично допустимі скиди) і ГДК (гранично допустимі концентрації речовин), а у випадку використання очищених стічних вод у виробництві – ті вимоги, які необхідні для здійснення конкретних технологічних процесів. Ступінь очищення стічних вод у випадку скидання їх у водоймища визначається нормативами якості води водойми в розрахунковому створі і у значній мірі залежить від фонових забруднень. Для зниження концентрацій шкідливих домішок, що містяться в стічних водах, до необхідних величин потрібне достатньо глибоке очищення.

Найефективнішим методом попередження забруднення літосферами твердими відходами є використання їх у інших технологіях з ціллю отримання корисних для економіки продуктів. Відомо цілий ряд таких способів застосування твердих відходів хімічної та нафтохімічної промисловості. І оскільки в переважній кількості ці відходи багатотоннажні, з ціллю забезпечення повноти утилізації доцільним є розроблення низки технологій, де б вони могли використовуватись як сировина.

Так залізний купорос – багатотоннажний відхід виробництва диоксиду титану, може використовуватись для виробництва таких продуктів (рис.7.5). Білий шлам – відхід цього ж виробництва, доцільно використовувати як добавку у кількості 5 – 10% до складу шихти у виробництві будівельної кераміки.

Напрямки утилізації заліза (II) сульфату

Рис.7.5. Напрямки утилізації заліза (II) сульфату.

Ефективною стратегію зменшення ступеня екологічної небезпеки від нагромаджених в Калузькому промисловому районі твердих та рідких відходів калійного виробництва є запровадження комплексної технології утилізації розсолів (які утворюються внаслідок перероблення полімінеральних калійних руд та витіснення із затоплених гірничих виробок під час проходження процесів сегрегації) та твердих відходів калійного виробництва як вторинної техногенної сировини, яка використовується для отримання цінних для економіки України хімічних продуктів.

На рис. 7.6 представлена стратегія уникнення екологічної загрози від нагромаджень фосфогіпсу.

Стратегія забезпечення екологічної безпеки від звалищ фосфогіпсу.

Рис. 7.6. Стратегія забезпечення екологічної безпеки від звалищ фосфогіпсу.

Аналогічні підходи можуть бути розроблені для всіх багатотоннажних відходів хімічної та нафтохімічної промисловості шляхом проведення наукових досліджень та впровадження розроблених технологій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші