Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Техноекологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вироби на основі цементу

Бетон почали використовувати з середині XIX ст. Його виробляють з цементу, піску та заповнювачів (щебінка, галька).

Залізобетонні плити (стовпчики, стояки, панелі перекриття та ін.). Спочатку зварюють арматуру і кладуть її у формівний ящик, який заливають бетонним розчином. Через добу, після застигання розчину, одержують готову плиту перекриття чи інші вироби. Кислотоутворюючі оксиди є агресивними для бетону, у середовищі "кислотних" дощів можливе руйнування бетонних конструкцій. Речовини, що містяться в навколишньому середовищі вступають у хімічну взаємодію зі складовими цементного каменю, що обумовлює процеси хімічної корозії. Наприклад, вплив на бетон кислот, СО2 приводить до розчинення цементного каменю:

Са(ОН)2 + 2НСl = СаС12 + 2Н2O

Са(ОН)2 + СО2 = СаСО3 + Н2O

Са(ОН)2+ СO2+ Н2O = Са(НСО3)2

Азбестоцемент. Як сировина використовується природний або штучний азбест та цемент. Промисловість спеціалізується на виробництві шиферу та труб. Продукція є крихкою, тому легко б'ється в процесі перевезення.

Бітумні та дьогтьові в'яжучі

Бітумні в'яжучі – складні суміші вуглеводнів та їхніх неметалічних похідних (сірка, кисень, азот) природного та штучного походження. Природні бітуми дуже дорогі і досить рідкісні, тому застосовуються тільки у виробництві бітумних лаків. Залишкові бітуми (гудрон) утворюються в процесі розгонки нафти, за в'язкістю розділяються на тверді, напівтверді та рідкі. Тверді та напівтверді бітуми використовують для одержання

дорожніх покрить, покрівельних рулонних матеріалів, бітумних мастик і лаків, рідкі – тільки для одержання дорожніх покрить.

Дьогтьові в'яжучі одержують як побічний продукт в процесі переробки на хімічних заводах твердого органічного палива. Найчастіше використовують кам'яновугільний дьоготь та кам'яновугільний пек. Кам'яновугільний дьоготь – в'язка рідина з характерним запахом фенолу та нафталіну. Кам'яновугільний пек – токсична речовина.

Органічні в'яжучі широко використовуються у будівництві доріг (до 75% від зробленої кількості) у вигляді асфальту й асфальтобетону, укладанні підлог промислових будинків, для виготовлення покрівельних матеріалів (просоченням картону, паперу одержують руберойд, толь, матеріали без основи – брізол, ізол, склоруберойд (виготовляють покриваючи бітумом полотно із скловолокна).

Бітумні та дьогтьові в'яжучі пластичні, розчинні в органічних розчинниках, водонепроникні. До недоліків можна віднести: підвищену крихкість в інтервалі від'ємних температур, знижену теплостійкість, горючість.

Розчинне скло та його похідні

Розчинне скло – технічний продукт, що складається із силікатів лужних металів M2OmSi2 (М – Na, К; т – кількість молекул SiO2).

Існують сухі та мокрі способи одержання розчинного скла.

Сухі – сировинну шихту, що складається з кремнеземних (пісок, кремнезем) та лужних (сода, Na2SO4, NaOH, КОН) матеріалів плавлять за високої температури, прохолоджують і розчиняють.

Мокрі – засновані на розчиненні кремнезему в розчинах лугів під тиском в автоклавах: 2МОН + mSiO2 = М2ОmSіО2 + Н2O. У цьому випадку розчинне скло одержують минаючи стадію розчинення.

Рідке скло – густий в'язкий розчин. На практиці використовують маси, що представляють собою композиції з наповнювачами (наприклад, кварцовим піском) та рідке скло. Властивості затверділої маси залежать від концентрації вихідного розчину рідкого скла: з розведених розчинів одержують пухку масу, з концентрованих – щільну та міцну.

Полімербетони – це матеріали, які одержують із мінерального в'яжучого, полімеру та наповнювача. У випадку введення до складу полімерцементного бетону арматури (у виді стрижнів або волокон) одержують армополімерцементні бетони (армополімербетони) високої міцності. Такі будматеріали застосовують у хімічній, гірничо-металургійній, нафтовій промисловості (там, де конструкції піддаються постійному агресивному впливу і де звичайний бетон і сталь не можуть бути ефективно використані). їх застосовують для виготовлення хімічно стійких підлог, ємностей та трубопроводів для агресивних та біологічно активних рідин.

Крім полімербетонів у будівництві використовують інші вироби з полімерних матеріалів. Залежно від властивостей полімерів в процесі їх нагрівання та охолодження їх розділяють на термопластичні та термореактивні. Термопластичні полімери розм'якшуються в процесі нагрівання і тверднуть в процесі охолодження. Термореактивні полімери тверднуть під дією нагрівання і тиску і не розм'якшуються у випадку повторного нагрівання. До цієї групи відносяться фенолформальдегідні, карбамідні, епоксидні полімери.

Процес виготовлення будівельних виробів із пластиків включає:

  • 1 – підготовку сировинних компонентів (дроблення, помел та просівання твердої сировини, готування суспензій або емульсій),
  • 2 – приготування композицій, у які входять наповнювачі (порошкоподібні – крейда, тальк, деревне борошно, волокнисті – деревні чи скляні волокна, шаруваті – папір, тканина, деревний шпон), які додають пластикам високу міцність, теплостійкість, довговічність, затверджувані (наприклад, для скорочення часу затвердження фенолформальдегідних полімерів вводять кислоти), пластифікатори (застосовують для поліпшення формувальних властивостей пластмас, використовують дібутилфталат, камфору, олеїнову кислоту та ін.), барвники (органічні або мінеральні). Процес здійснюється в змішувачах періодичної або безперервної дії,
  • 3 – формування виробів різними методами (лиття, лиття під тиском, екструзією, каландрування, пресування і т.д.).

Лиття – найпростіший спосіб одержання виробів, суть полягає в розливі розплавленого полімеру у форми, де він застигає, здобуваючи задану форму. Його використовують для одержання аркушів, стрижнів, брусків. Лиття під тиском здійснюють за допомогою спеціальних машин. Це високопродуктивний спосіб, що може бути цілком автоматизований, його використовують для одержання трубопровідної арматури, електротехнічних, санітарно- технічних виробів.

Екструзія – безперервне профільне видавлювання, виконується на екструдерах – апаратах безперервної дії. Цим методом виготовляють труби, поручні, плінтуси, стрижні, аркуші, плівки.

Каландрування – формування виробу в зазорі між обертовими валками каландрів, що утворюють стрічку виробу заданої товщини та ширини, використовується у виробництві плівок, рулонних матеріалів для підлоги.

Процес пресування полягає в заповненні прес-порошком (термореактивні полімери, наповнювач, пластифікатор і ін.) прес- форми, що обігрівається, (матриці) і обробка його тиском. Так виготовляють ванни, раковини, мийки й інші великогабаритні вироби.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші