Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Техніка arrow Теплові насоси та кондиціонери
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розрахунок для холодного періоду

У холодний період зовнішнє повітря в кількості GH =Сгпр надходить у калорифери І підігріву, де воно підігрівається до температури, при якій тепломісткість стає рівною тепломісткості при адіабатному процесі зволоження. Після підігріву повітря надходить у промивну камеру, де відбувається його адіабатне зволоження, у результаті якого повітря здобуває задану тепломісткість при Ф = 95 %. Тому що при зволоженні температура повітря стає менше необхідної температури приточного повітря потрібно нагрівати.

З метою спрощення системи автоматичного регулювання параметрами повітря в системі кондиціювання звичайно в теплий і холодний періоди приймається повітрообмін у приміщенні однаковий.

Процес у приміщенні протікає по d = const. Знаходимо на діаграмі (рис. 2.10) точку В і по t/=const спускаємося до ф = 95 %. Тут знаходимо точку К, яка характеризує параметри повітря, що виходить із промивної камери.

Зволоження повітря раціонально проводити по И=сох${. Перед зволоженням зовнішнє повітря піддається нагріванню в калориферах І підігріву - по сЬ=сот. Тому температура, до якої необхідно підігрівати зовнішнє повітря, визначається на діаграмі в точці перетинання.

З камери повітря з параметрами точки К може бути випущено у приміщення, якщо в ньому виділяється достатня кількість теплонадлишків для його нагрівання або може нагріватися в калорифері другого підігріву, якщо теплонадлишків в приміщенні немає або їх недостатньо.

Процес обробки повітря у холодний період

Рис. 2.10. Процес обробки повітря у холодний період

Температура підігріву повітря в другому калорифері визначиться з умови теплового балансу приміщення Й підігріву Його у вентиляторі, що становить біля 5 К для холодного періода. Однак підігрівом повітря у вентиляторах у зимовий час можна зневажити.

Відповідно до вищенаведеного побудовою знаходять: - витрати тепла для калорифера І підігріву

- витрати тепла для калорифера II підігріву

де Gnp- кількість повітря, що нагрівається, однакове для калорифера І і II підігріву; /?| - кінцева тепломісткість повітря, що нагрівається в калорифері до/|; Лпр - кінцева тепломісткість повітря, що нагрівається в калорифері II підігріву.

Приклад. Побудувати процес у прямоточному кондиціонері й визначити витрату тепла для калорифера І і II підігріву й кількість води в камері. Параметри повітря: tH =-20°С; <р#=80%; Ин =-4,5 кДж/кг; dH =0,5 г/кг; внутрішнього повітря: tB =24 °С; ц>в = 50 %; hB =48,2 кДж/кг; dB =9,5 г/кг; повітрообмін у приміщенні відповідно до розрахунку для літнього періоду Gnp= 4550 кг/год. Влаговиділення в приміщенні немає. На систему кондиціювання покладається й опалення приміщення. Брак тепла відповідно до теплового балансу СНЄд= 5800 Вт.

Знаходимо на діаграмі точки Н і В. Далі з точки В, опускаючись по d = const, знаходимо точку К і її параметри: t%= 14°С, ср^ = 95 % , hK =38,1 кДж/кг; dK =9,5 г/кг. Потім будуємо лінію процесу першого підігріву повітря // 11 і знаходимо її параметри: Г|= 36,4°С, /?, = =38,1 кДж/кг; ¿7^ =0,5 г/кг. На продовженні лінії Кі на кривій ф = 100 % знаходимо точку tWK= 13,4°С.

Потім визначається температура приточного повітря з урахуванням покриття недостачі тепла в приміщенні

З точки Knod= const знаходимо точку П і її параметри: /пр= 28,6°С, ф„р = 38 %, = 12,6 кДж/кг; dnp =9,5 г/кг.

Отже, витрата тепла для калорифера І підігріву й = 4550(38,1 - (-18,9)) / 3600 = 71,6 кВт, витрата тепла для калорифера II підігріву

Qll = 4550(52,8-38,1)) / 3600 = 18,5 кВт. Кількість води, що випарувалася у камері Кип =4550(9,5-0,5)0,001=41 кг/год.

Якби за умовою на систему кондиціювання повітря не покладалося завдання опалення приміщення (не було б QHea~ 5800 Вт, або втрати покривалися б системою центрального опалення), то температура приточного повітря в цьому випадку дорівнювалась би заданій температурі повітря в приміщенні, тобто /пр =/в= 24°С.

Обробка повітря з першою рециркуляцією

У приміщенні, де немає шкідливих газовиділень і пилу, але є тепловиділення, доцільно застосовувати рециркуляцію повітря. У схемі з рециркуляцією внутрішнього повітря в зимовий час заощаджується теплота на підігрів зовнішнього повітря, а в літню пору - холод на його охолодження, тому що тепломісткість внутрішнього повітря в зимовий час більше, ніж зовнішнього, а в літню пору - навпаки. Можливість рециркуляції обумовлена ще й тією обставиною, що в системі кондиціювання повітря загальна кількість приточного повітря (Gnp), яке потребно для боротьби з тепло- і вологовиділенням, звичайно буває більше, ніж кількість свіжого зовнішнього повітря (С7Н), потрібного по санітарних нормах.

Зовнішнє повітря змішується з рециркуляційним у камері І змішання, розташованої перед промивною камерою. Далі повітря проходить промивну камеру й після обробки в ній надходить у приміщення. Можливі способи обробки повітря після промивної камери аналогічні способам, розглянутих у прямоточному кондиціонері. Із приміщення частина повітря в кількості 6р забирається на рециркуляцію, а інша частина Сн віддаляється із приміщення системою витяжної вентиляції й частково через нещільності огороджень, тому що в приміщеннях, як правило, створюється надлишковий тиск повітря (підпір).

Тому що повітря для рециркуляції забирається з верхньої зони приміщення й транспортується по повітрогонам, то повітря рециркуляції, яке надходить у кондиціонер, має тепломісткість більше, ніж повітря в приміщенні.

Деякі особливі прийоми обробки повітря в системах кондиціювання: - використання адіабатного випару для охолодження повітря. Охолодження повітря в системах кондиціювання є найбільш дорогим. Тому завжди треба намагатися прохолоджувати зовнішнє повітря за рахунок його адіабатного зволоження в промивній камері кондиціонера. Із загальної кількості води, що розпорошується в камері, у повітря випаровується біля 3 %. Інша її частина зливається в піддон, звідки забирається насосом і знову подається до форсунок. Тому що кількість паркої води незначна, а, отже, і кількість додавання її в камеру, то циркулююча вода зберігає сталість своєї температури; обробка повітря в камерах зі зрошуваною насадкою. Така камера складається з кожуха, усередині якого розміщений робочий шар насадки, наприклад кільця Рашига розміром 25x25x3мм на металевій сітці. Над насадкою розташовані форсунки, що зрошують її холодною водою (або розсолом). Замість форсунок можливо застосовувати перфоровану трубку. Над форсунками розташований краплевідділювач, що запобігає виносу крапель води. Вода може прохолоджуватися в піддоні за допомогою змійовика із хладоагентом. Товщина шару 200-400 мм. Швидкість повітря становить 0,8-1,2 м/с.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси