Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Хімічні фактори небезпеки

У процесі життєдіяльності людина постійно стикається з великою кількістю хімічних шкідливих чинників, що можуть спричинити різні захворювання, розлади здоров'я, травматизм як у процесі контакту, так і через певний проміжок часу. Відомо приблизно 7 млн. хімічних речовин та сполук, із яких 60 тис. використовуються у діяльності людини. На міжнародному ринку кожного року з'являється від 500 до 1 000 нових хімічних сполук та сумішей.

Хімічні фактори небезпекичинники, що мають високу хімічну спорідненість із тканинами організму людини та речовинами довкілля (їдкими, отруйними, вибухонебезпечними та ін.) і здатні заподіяти шкоду людському організму.

Хімічні елементи, речовини та сполуки можуть перебувати у твердому, газоподібному та рідкому агрегатних станах. Тому в організм людини хімічні речовини проникають через органи дихання, шлунково-кишковий

тракт, шкіру та слизові оболонки. Ступінь ураження хімічними речовинами залежить від їх токсичності, вибіркової дії, тривалості, а також фізико-хімічних властивостей.

Отруєння може бути гострим і хронічним. За будь- якої форми отруєння інтенсивність дії шкідливої речовини визначають ступенем її фізіологічної активності – токсичністю.

Токсичність (грец. toxikonотрута)властивість деяких хімічних елементів, сполук і біогенних речовин згубно впливати на живі організми (рослини, тварини, гриби, мікроорганізми) і здоров'я людей.

За токсичністю отруйні речовини поділяють на такі види:

  • – нервово-паралітичної дії (зарин, зоман): бронхоспазми, задуха, параліч;
  • – загальнотоксичної дії (синильна кислота, хлор, ціан): набряки, кома, параліч, судома, прискорене серцебиття;
  • – подразнювальної дії (аміак, пари кислот): подразнення слизових оболонок носа, ротової порожнини;
  • – ірнонаривної дії (іприти): місцеві запалення та некротичні зміни у поєднанні із загальнотоксичними явищами.

За вибірковістю дії виокремлюють такі групи отруйних речовин:

  • – серцеві, що мають кардіотоксичну дію (ліки, рослинні отрути, солі барію, калію, кобальту, кадмію);
  • – нервові, які призводять до порушення функцій нервової системи (чадний газ, аміак, вуглеводні, фосфорорганічні сполуки, алкогольні вироби, наркотичні засоби, снотворні ліки та ін.);
  • – печінкові, що спричинюють ураження печінки (хлоровані вуглеводні, альдегіди, феноли, фосфор, селен та ін.);
  • – ниркові, що негативно впливають на нирки (сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота та ін.);
  • – кров'яні, які уражають кров (похідні аніліну, анілін, нітрити);
  • – легеневі, що призводять до ураження легень (оксиди азоту, озон, фосген).

Залежно від практичного використання хімічні речовини класифікують на:

  • – промислові отрути, які використовуються у виробництві (органічні розчинники, барвники) і є джерелом гострих та хронічних інтоксикацій у разі порушення правил техніки безпеки;
  • – отрутохімікати, що застосовують у сільському господарстві для боротьби з бур'янами, гризунами, комахами тощо;
  • – лікарські препарати;
  • – побутові хімічні речовини, які використовують як харчові добавки, засоби санітарії, косметичні засоби;
  • – біологічні отрути (рослинні та тваринні, що містяться у рослинах і грибах, тваринах і комахах);
  • – отруйні речовини (зарин, іприт, фосген).

За характером дії хімічні речовини поділяють на такі групи:

  • – токсичні, які зумовлюють отруєння організму людини або впливають на його окремі системи (наприклад, на кровотворення, центральну нервову систему);
  • – наркотичні (спирти, ароматичні вуглеводи), що діють на центральну нервову систему;
  • – подразнювальні (пари кислот, лугів), які спричинюють подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри;
  • – задушливі (оксид вуглецю, оксиди азоту), що призводять до токсичного набряку легень;
  • – сенсибілізуючі (розчинники, формалін) – речовини, які діють як алергени;
  • – канцерогенні (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, нікель, хром), що призводять до виникнення злоякісних пухлин;
  • – мутагенні (свинець, радіоактивні речовини), які порушують генетичний код, змінюють спадкову інформацію;
  • – такі, що впливають на репродуктивну функцію (радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець).

Важливе значення при дослідженні токсичності будь- якого компонента навколишнього середовища має вивчення його фізико-хімічних властивостей, що дає змогу за певними формулами обчислити параметри, що характеризують токсичність речовини і можуть бути використані при розробленні методів та засобів захисту від дії шкідливих речовин.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші