Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин

При визначенні впливу шкідливих речовин на людину, рослинні і тваринні організми, ступеня забрудненості довкілля, а також для проведення екологічних експертиз стану навколишнього середовища або окремих об'єктів чи районів у світі послуговуються поняттям "якість природного середовища". Нормативи якості виражаються у гранично допустимих концентраціях (ГДК) шкідливих речовин (полютантів), гранично допустимих рівнях (ГДР), гранично допустимих викидах (ГДВ), гранично допустимих екологічних навантаженнях (ГДЕН), максимально допустимому рівні (МДР), тимчасово погоджених викидах (ТПВ) та орієнтовно безпечних рівнях впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у різних середовищах.

Мета нормативів якості полягає у забезпеченні науково обґрунтованого поєднання екологічних і економічних інтересів як основи суспільного прогресу. Це вимушений компроміс, що допомагає розвивати промисловість, охороняючи життя і благополуччя людини. Основою нормативів є три показники: медичний, технологічний, науково-технічний.

Медичний показник встановлює граничний рівень загрози здоров'ю людини. Технологічний показник оцінює рівень встановлених меж техногенного впливу на людину і середовище існування; науково-технічний – можливість науково-технічних засобів контролювати дотримання меж впливу за всіма необхідними характеристиками.

Показник ГДК, що характеризує якість навколишнього середовища стосовно здоров'я людини, належить до нормативів санітарно-гігієнічного характеру.

Гранично допустима концентрація (норматив) кількість шкідливої речовини в навколишньому середовищі, яка за постійного контакту або взаємодії за певний проміжок часу не впливає на здоров'я людини і не спричинює небажаних наслідків у майбутніх поколінь.

Цей вид нормування охоплює не тільки екологічну, а й виробничу, житлово-побутову сфери життя людини. Уперше ГДК було запроваджено у 1939 р. для питної води. До 1991 р. кількість норм ГДК для водяних об'єктів

господарсько-питного і культурно-побутового призначення досягла 1925. ГДК щодо атмосфери вперше були встановлені в 1951 р. для 10 шкідливих речовин. До 1991 р. їх нараховували 479. ГДК у ґрунті почали запроваджувати з 1980 р.

ГДК встановлюють головні санітарні інспекції у законодавчому порядку або рекомендують відповідні установи, комісії на основі результатів комплексних наукових досліджень, лабораторних експериментів, а також відомостей, одержаних під час і після різних аварій на виробництвах, воєнних дій, природних катастроф із використанням тривалих медичних обстежень людей на шкідливих виробництвах (хімічні виробництва, АЕС, шахти, кар'єри, ливарні цехи).

Для обчислення максимальної разової ГДК використовують високочутливі тести, за допомогою яких виявляють мінімальні впливи забруднювачів на здоров'я людини у разі короткочасних контактів (виміри біопотенціалів головного мозку, реакція ока тощо). З метою визначення тривалих впливів забруднювачів (токсикантів) проводять експерименти на тваринах, використовують дані спостережень під час епідемій, аварій, додаючи до певного порогового впливу коефіцієнт запасу, що знижує дію ще в кілька разів.

Чим шкідливіші речовини, тим складніші, масштабніш! та значніші зусилля, спрямовані на охорону атмосферного повітря. Для кожної речовини в Україні встановлено два нормативи: максимальна разова та середньодобова ГДК.

Найвищі значення вмісту забруднюючих домішок в атмосферному повітрі, отримані під час аналізу численних відібраних проб, називають максимальною разовою концентрацією.

Максимальну разову ГДК встановлюють з метою запобігання рефлекторним реакціям у людини через подразнення рецепторів органів дихання (сприйняття неприємних запахів, чхання, алергічні явища, зміна біоелектричної активності головного мозку, світової чуттєвості очей та інше) за короткочасної дії (до 20 хв.) атмосферних забруднень. У зв'язку з тим, що концентрації забруднень в атмосферному повітрі не постійні в часі та змінюються залежно від метеорологічних умов, рельєфу місцевості, характеру викиду, виду та інтенсивності забудови й інших причин, разові проби відповідно до вимог стандартів відбирають регулярно кілька разів на добу протягом короткого проміжку часу (20–30 хв.).

Середньодобову ГДК встановлюють для попередження загальнотоксичної, канцерогенної, мутагенної та іншої прямої чи побічної шкідливої дії на людину в умовах тривалого (цілодобового) вдихання речовини. Середньодобову концентрацію визначають як середньоарифметичне значення разових концентрацій, для яких вказано термін часу відбору, чи як середній вміст шкідливих домішок у пробах атмосферного повітря, відібраних протягом 24 год. без перерви чи з однаковими інтервалами між відборами. Відбір проб регламентувало ГОСТ 7.2.6.01–86.

З метою обмеження впливу на довкілля шкідливих видів антропогенної діяльності нормують кількість шкідливих речовин, що викидаються в повітря, ґрунт, воду всіма типами забруднювачів, постійно контролюють викиди різних об'єктів, прогнозуючи стан довкілля і приймаючи відповідні санкції та рішення щодо порушників законів про охорону природи.

В Україні стан довкілля контролює кілька відомств: основний контроль здійснюють Міністерство охорони здоров'я, управління санітарно-епідеміологічної служби та ін.; екологічний контроль і екологічне нормування – служби міністерств комунального господарства, рибнагляду, геології, товариства охорони природи, "зелені служби" Управління екологічного моніторингу Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до чинного Закону "Про охорону навколишнього середовища" (ст. 9) кожний громадянин України має право на безпечне для свого життя і здоров'я довкілля. Це право гарантовано, крім заходів, спрямованих на запобігання екологічно шкідливій діяльності, аваріям, катастрофам, стихійним лихам, також нормуванням якості навколишнього природного середовища, що є юридичним засобом для визначення меж дозволеної поведінки у природокористуванні.

Нормуваннявстановлення планової міри користування ресурсами з урахуванням її якості, розроблення і затвердження норм на одиницю запланованої продукції (у встановленій номенклатурі), а також контроль за їх виконанням.

Нормування всіх забруднювачів ґрунтується на визначенні ГДК у різних середовищах. За основу обирають найнижчий рівень забруднення на основі санітарно-гігієнічних норм (табл. 1.5, 1.6, 1.7). ГДК забруднювачів у нормативах різних країн можуть бути неоднаковими (незначною мірою).

Таблиця 1.5

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів

Речовина

ГДК (максимальна) разова, мг/м3

ГДК середньодобова, мг/мя

Нітробензол

0,008

0,008

Оксид сірки

0,5

0,05

Сірководень

0,008

0,008

Чадний газ

3,0

1.0

Аміак

0,2

0,004

Оксиди азоту

0,04

Пил нетоксичний

0,5

0,15

Кіптява (сажа)

0,15

0,05

Сірчана кислота

0,3

0,1

Фтороводень (пари)

0,02

0,005

Пари свинцю, ртуті

0,0003

Хлороформ

0,03

Хлор

0,1

0,03

Оцтова кислота

0,2

0,06

Ацетон

0,35

0,35

Таблиця 1.6

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у питній воді

Речовина

ГДК (максимальна) разова, мг/л

ГДК середньодобова, мг/м3

1

2

3

Кадмій

0,001

Кобальт, манган

0,1

Бензол, бор

0,5

Діоксан

5 • 10-10

Діоксан

3,5 • 10-3

ГОСТ 4630-88

Нітрати

45,0

Нітрити

3,3

Срібло

0,005

Ртуть

0,0005

Свинець

0,03

Стронцій

7,0

Бензин, гас, цинк, кобальт, залізо

0,1

Хром, нікель, мідь, молібден, вольфрам

0,01

Таблиця 1.7

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у ґрунтах (ГОСТ 3034-84, 3210-85, 42-128-4433-87)

Речовина

ДК, мг/кг

Речовина

ГДК, мг/кг

Бензпірен

0,02

Бромофос, метилспірал

0,4

Свинець

20,0

Сірководень, поліхлорпілен

0,5

Хром

шестивалентний

0,05

Фтор

10,0

Ртуть

2,1

Хлорофос

0,5

Бензол, толуол

0,3

Карбофос

2,0

Нітрати

130,0

Хлорамін

2,0

Мідь

3,0

Метафос

0,1

Нікель

4,0

Гексахлоран

1,0

Цинк

23,0

Бромофос, метилстирал

0,4

Манган

2,0

Гетерофос

0,005

Ванадій

150,0

Атразин

0,01

Кобальт

5,0

Сірка

160,0

Кадмій

1,0

Кадмій

1,0

Нормативи ГДК в Україні єдині та обов'язкові для усік підприємств і структур, незалежно від форм власності і підпорядкованості. Під час визначення ГДК враховують не лише ступінь впливу на здоров'я людини, а і їх дію на диких та свійських тварин, рослини, гриби, мікроорганізми і природні угруповання загалом.

Результати найновіших досліджень свідчать, що нижніх безпечних меж впливів канцерогенів та іонізуючої радіації не існує. Будь-які дози, що перевищують звичайний природний фон, є шкідливими.

За наявності в повітрі чи воді кількох забруднювачів їх сумарна концентрація не має перевищувати 1. Це можна приблизно обчислити так:

C1/ГДК1 + С2/ГДК2 + ... + С/ГДК = 1,

де C1, С2, ... С – фактичні концентрації забруднювачів, мг/м8; ГДК1, ГДК2, ... ГДК – ГДК забруднювачів, мг/м3.

Якщо сумарна концентрація забруднювачів більша за 1, то санітарний стан не відповідає нормативним вимогам. Дуже шкідлива сумарна дія таких полютантів, як сірчаний газ, діоксид азоту, фенол, аерозолі дезінтеграції, сірчана та фтористоводнева кислоти.

Для неоднакових середовищ ГДК одних і тих самих токсикантів різняться. Під час визначення ГДК речовин природних вод їх поділяють на ГДК вод господарсько-питного призначення і ГДК вод рибного господарства (при цьому ГДК однакових речовин мають різне значення). У ґрунтах ГДК речовин визначають переважно для одного шару. Полютанти не мають шкідливо впливати на якість продукції, вирощеної для споживання, а також на здатність ґрунту самоочищуватись, нормально функціонувати. Останнім часом роблять дедалі більше розрахунків ГДК для продуктів харчування.

Основними засобами захисту людини від дії шкідливих речовин є гігієнічне нормування їх вмісту у різних середовищах, різні методи очищення газових викидів (адсорбція, абсорбція, хімічне перетворення) та стоків (первинне, вторинне та третинне очищення), а також засоби індивідуального захисту.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші