Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Безпека життєдіяльності у природному, техногенному і соціально-політичному середовищах

Природне середовище життєдіяльності людини

Людина як природна істота є елементом природного середовища – джерела ресурсів для підтримання життя. Її безпека безпосередньо залежить від умов, у яких вона взаємодіє з природою.

Природне середовище життєдіяльностічастина земної природи, з якою суспільство безпосередньо взаємодіє, здобуваючи ресурси для життя і розвитку.

Природне середовище утворилося внаслідок тривалої еволюції планети Земля і впливу людської діяльності.

Складові середовища життєдіяльності людини

Біосфера охоплює частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери, що взаємопов'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії.

Атмосфера. Це газова оболонка Землі, яка обертається разом із нею. Атмосферу утворюють азот (70%), кисень (21%) та інертні гази (2%).

За характером зміни різних параметрів атмосферу Землі поділяють на такі шари: тропосферу (9–18 км), де повітря придатне для дихання; стратосферу (50– 55 км), де повітря розріджене, а температура у нижній частині становить 55 °С, у верхній – 0 °С; мезосферу (80–90 км), в якій температура знижується і досягає -80–90 °С; термосферу (90 до 800–1000 км), де температура зростає до 1000 °С, і екзосферу (вище 800– 1000 км), у ній повітря зовсім розріджене.

Озоносфера приблизно збігається із стратосферою і має максимальну концентрацію озону на висоті 20– 25 км.

Основними компонентами повітря, що впливають на життєдіяльність людини, є:

  • 1) атмосферний кисень (O2), необхідний для дихання людей, тварин, більшості рослин і мікроорганізмів. Джерело його утворення – це фотосинтез зелених рослин (за рік майже 70 млрд т кисню). Приблизно 80% кисню виробляє морський фітопланктон, 20% – наземна рослинність. Кисень утворюється також з водяної пари, яка у верхніх шарах атмосфери під впливом УФ-випромінювання розкладається на Н+ і СТ;
  • 2) вуглекислий газ, що є обов'язковим компонентом фотосинтезу рослин. Він надходить в атмосферу внаслідок виверження вулканів, розпаду органічних речовин, дихання живих організмів, парів з поверхні океанів;
  • 3) водяна пара. Її вміст в атмосфері визначається співвідношенням процесів випарювання, конденсації і горизонтального перенесення. У приземній частині концентрація пари становить від 0,1–0,2% у полярних широтах, до 3% – в екваторіальних. Водяна пара є джерелом утворення хмар, туманів, опадів, у комплексі з двооксидом вуглецю (СO2) захищає земну поверхню від надмірного охолодження, забезпечуючи парниковий ефект. Якби не було атмосфери, то середня температура поверхні Землі становила б не +15 °С, а -23 °С.

Атмосфера регулює теплообмін Землі з космічним простором, впливає на її радіаційний та водяний баланси. Взаємодія атмосфери з океаном, процеси газо- і теплообміну між ними суттєво впливають на клімат Землі.

Гідросфера. Нею є водяна оболонка Землі. До надземної частини гідросфери, що вкриває 70% поверхні Землі, належать океани, моря, озера, ріки, а також льодовики, в яких вода перебуває у твердому стані. Висока полярність молекул води зумовлює сильну здатність розчиняти інші речовини, зокрема полярні (солі). Тому в природі хімічно чистої води немає. Залежно від кількості розчинених речовин природні води поділяють на: прісні (із вмістом солей до 1 г на 1 л води); солонуваті (із вмістом солей від 1 до 25 г на 1 л води); солоні (із вмістом солей від 25 до 50 г на 1 л води); розсоли (із вмістом солей понад 50 г на 1 л води).

Для живих організмів придатна тільки прісна вода. її запаси (майже 70%) містяться в льодовиках і снігах, лише 0,75% запасів води доступні для живих організмів. Загальна кількість води у поверхневих оболонках Землі, земній корі становить 1 трлн 600 млн т. Період повного обороту всієї води у процесах утворення живої речовини сягає 2 млн років.

За хімічним складом морська вода близька до людської крові, тому основна гіпотеза появи людини стверджує, що життя зародилося саме у воді (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Хімічний склад води Світового океану і крові людини

Хімічний елемент

Частка від суми розчинених солей, %

у воді Світового океану

у крові людини

Хлор

55,0

49,3

Натрій

30,6

30,0

Кисень

5,6

9,9

Калій

1,1

1,8

Кальцій

1,2

0,8

Літосфера. Це зовнішня тверда оболонка Землі, яка охоплює земну кору з частиною верхньої мантії та складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід. Літосфера містить усі мінеральні ресурси і є одним з основних суб'єктів антропогенної діяльності людини. У верхній частині континентальної земної кори розташовані ґрунти. У межах літосфери періодично відбуваються сучасні фізико-географічні процеси (зсуви, селі, обвали, ерозія), які впливають на екологічну ситуацію у різних регіонах.

Біосфера. Нею є оболонка Землі, утворена живими організмами, або сукупність живих істот, що населяють Землю, зона органічного життя, яка охоплює сферу взаємодії атмосфери, літосфери та гідросфери.

Сучасне трактування біосфери запропонував В. Вернадський: "Біосфера – оболонка життя, сфера існування живої речовини".

Найважливіша функція біосфери полягає у стійкому підтриманні життя. Фундаментальною умовою виконання цієї функції є фізіологічна різноманітність живих організмів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші