Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вплив побутового мікроклімату на безпеку людини

Оптимальні умови життєдіяльності людини забезпечує дотримання певних параметрів таких чинників: побутовий мікроклімат (температура, рух повітря, його вологість, вентиляція та іонізація, озонування, теплоізоляція), освітлення, рівень шуму, випромінювання (ультрафіолетове, інфрачервоне, електромагнітні хвилі радіочастотного діапазону) та електробезпека.

Основним місцем перебування людини, як правило, є приміщення, де вона живе і працює. З огляду на це мікроклімат має великий вплив на її здоров'я. Забезпечують комфорт у приміщенні температура, рух, вологість повітря тощо. Вони впливають на теплообмін організму з навколишнім середовищем та забезпечують функціональний тепловий стан.

Мікрокліматичні умови також діють на репарацію ДНК, активність генів теплового шоку.

Вплив температури на стан людини. У квартирі оптимальні температурні параметри варіюють від 20 до 22 °С у холодному та помірному кліматі; від 23 до 25 °С в умовах жаркого клімату. Відхилення температури більше ніж на З °С від оптимального (підвищення або зниження) може призвести до охолодження кінцівок та рефлекторної зміни температури верхніх дихальних шляхів. Особливо важливо забезпечити цей норматив у північних районах. Вказані параметри температури повітря в приміщеннях задовольняють гігієнічні вимоги лише в тому разі, якщо температура поверхні стін менша за температуру кімнатного повітря не більше ніж на 2–3 °С. Нижча температура стін та навколишніх предметів навіть за нормальної температури повітря підвищує випромінюючі тепловтрати, що спричинює дискомфорт.

Підвищення температури повітря потребує відповідного зниження вологості, і навпаки, оскільки за високої температури та вологості зменшується можливість тепловіддачі.

Довготривала дія дискомфортних умов зумовлює зміщення теплової рівноваги та напруження апарату терморегуляції, ослаблення загального та специфічного опору організму, імунітету, зростає ймовірність катарів верхніх дихальних шляхів, ангін, ревматизму, невралгії, ускладнень серцево-судинних захворювань.

Вплив руху повітря на стан людини. Цей рух діє на людину і фізично, і фізіологічно. Легкий рух здуває насичені парами та перегріті шари повітря, стимулюючи рефлекторні процеси терморегуляції, однак надмірний рух повітря, особливо у разі охолодження, збільшує тепловтрати через конвекцію випаровування. Оптимальний рух повітря (залежно від температури в приміщенні) становить 0,1–0,25 м/с.

Вплив вологості повітря на стан людини. Вологість має велике значення для теплообміну людини. Оптимальною вважають відносну вологість 40–60%. Вологому повітрі властиві велика теплопровідність і теплоємність, що збільшують тепловіддачу організму, особливо взимку. Це може призводити до тонзилітів, ангін, катарів верхніх дихальних шляхів. Підвищену вологість спричинюють недостатнє опалення, перенаселення житла, прання і сушіння білизни, готування їжі за недостатньої вентиляції. Застосування вологомістких будівельних матеріалів, в'язких розчинів, відсутня або недостатня гідроізоляція, дефекти покрівлі та ринв, розташування споруди в улоговині, яка погано освітлюється та провітрюється, також сприяють появі вологості.

Висока вологість у приміщенні погіршує умови проживання і негативно впливає на організм людини. На стінах, шпалерах, меблях, підлозі з'являється пліснява, розвиваються бактерії, грибки, що мають неприємний запах, руйнують дерев'яні деталі будівель, меблі, спричинюють різні захворювання.

Унаслідок порушення терморегуляції виникають ревматизм, радикуліт, невралгія, загострення туберкульозу. Особливо небезпечне охолодження для людини, яка спить у приміщенні з підвищеною вологістю.

Регулювання мікроклімату. Параметри мікроклімату у визначений час доби мають змінюватися, тобто пульсувати. Однак людині не слід забезпечувати тепличні умови, коливання параметрів, що викликає цілеспрямовану терморегуляцію, підвищує адаптаційні властивості організму. Важливим є регулювання мікроклімату в зимовий та літній періоди за допомогою систем опалення і кондиціонування.

Причиною алергії та астми може стати атмосфера квартири, перенасичена шкідливими речовинами, випарами побутової хімії, синтетичних матеріалів оздоблення, меблів, а якщо вологість у кімнатах підвищена, то й спорами цвілі та грибків. Для регулювання стану і якості повітря існує багато засобів і прийомів.

У СНІП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляція та кондиціювання" рекомендований обсяг надходження свіжого повітря в житлові будівлі становить 3 м3 на годину на м2 житлової площі. У МГСН 3.01-96 "Житлові будинки" – 30 м3 на годину свіжого повітря на людину. Фахівці вважають, що краще керуватися нормою 60 м3 свіжого повітря за годину.

Віконні вентиляційні (кліматичні) клапани призначені для створення потоку свіжого повітря при закритому вікні. У середньому їх пропускна здатність становить 3–10 м3 на годину і регулюється залежно від швидкості вітру, температури на вулиці та рівня вологості в квартирі. Монтуються такі пристрої безпосередньо в раму.

Важливим елементом у системі природної вентиляції є вентиляційні короби, розташовані на кухні та у санвузлі. Повітрообмін з їх допомогою відбувається внаслідок різниці внутрішніх і зовнішніх температур, зміни тиску залежно від висоти і швидкості вітру. Однак канали вентиляції – місце розмноження цвілі, патогенних мікроорганізмів, джерело хвороботворних агентів, які потрапляють у квартири. З огляду на це вентиляційні короби слід регулярно чистити.

На комфорт людини в закритому приміщенні впливає електричний стан повітря. У разі вдихання іонізованого повітря з певними параметрами зростає стійкість організму до гіпоксії, холоду, впливу токсичних речовин, фізичного навантаження. У процесі іонізації повітря, крім іонів, генеруються озон та оксиди нітрогену. Біологічний ефект іонізації забезпечується впливом озону, оксидів нітрогену та електричного поля, однак у комплексі вони можуть спричинити мутації в соматичних клітинах організму.

Основними джерелами іонізації в закритих приміщеннях є космічні промені, радіоактивне випромінювання землі, будівельні матеріали, у т. ч. Радон-222. Швидкість іонізації визначається потужністю дози іонізованого опромінення, температурою, атмосферним тиском і вологістю повітря. В іонізованому повітрі містяться легкі та важкі іони. Зі зменшенням кількості легких іонів (заряджених молекул озону внаслідок їх поглинання у процесі дихання) знижується фізіологічна та хімічна активність повітря. За високої вологості та запиленості іонізація призводить до накопичення важких іонів (за рахунок іонізації продуктів метаболізму людини). Вміст пилу в іонізованому запиленому повітрі різко зростає, затримується в дихальних шляхах у великих кількостях. Тому іонізація не є універсальним засобом для оздоровлення повітря.

За неможливості регулярного провітрювання застосовують системи штучної вентиляції та кондиціонування. Такі пристрої можуть підігрівати повітря, охолоджувати, зволожувати, очищати від пилу за допомогою фільтрів. Однак при цьому повітря втрачає негативно заряджені іони, що благотворно впливають на здоров'я людини. Замість фільтрування для видалення газоподібних домішок використовують озонатори, які створюють озон за допомогою електричних розрядів. Озонатор моделює природні процеси, видаляє запахи, надаючи повітрю свіжості. Озон – сильний природний окислювач, що руйнує більшість летких органічних речовин, зменшує кількість бактерій, грибків і цвілі, обеззаражуючи повітря. Протягом приблизно півгодини озон перетворюється на звичайний кисень.

Сучасні системи кондиціонування не тільки регулюють температуру повітря, а й очищують і осушують його.

У регіонах із вологим кліматом доцільно використовувати спеціальні осушувачі (продуктивність побутових і напіввиробничих моделей становить від 12 до 300 л/добу). Для підвищення вологості повітря призначені побутові зволожувачі. Традиційні системи забирають повітря з приміщення і проганяють через мокрі фільтри, одночасно очищуючи його від пилу. Сучасні ультразвукові зволожувачі перетворюють воду на мікроскопічний туман за допомогою високочастотних коливань.

Мікроклімат приміщення залежить від матеріалів, використаних при будівництві. Теплоізоляція не тільки зберігає тепло, а і впливає на інші параметри мікроклімату.

Вологопровідність – здатність матеріалів пропускати водяну пару. Цей процес відбувається постійно, особливо активно взимку. Волога в житлових приміщеннях накопичується постійно, людина у процесі дихання і потовиділення виділяє до одного літра води на добу. Якщо вчасно не забезпечити вологопровідність, у приміщенні з'явиться сирість, цвіль і грибок.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші