Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Робота з персональними комп'ютерами

Комп'ютери застосовують у всіх галузях народного господарства, а також для особистих потреб. Поширені електронна пошта і передавання даних через світові електронні мережі. Сучасне діагностичне і лікувальне медичне устаткування обладнують електронно-обчислювальною технікою (апарати УЗД, комп'ютерна томографія тощо).

Персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) складаються із системного блока, систем уведення інформації (клавіатура, сканер та ін.) і її виведення (монітор, принтер тощо). Найбільше інформації оператор отримує з монітора. Розмір діагоналі екрана монітора може бути 14, 15, 17, 21 дюйм і більше. Залежно від застосовуваної технології розрізняють монітори на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ), рідких кристалів (РКД) і плазмові (ПД). РКД і ПД мають плоскі дисплеї, зручні для розміщення у приміщенні, що сприяє спрощенню ергономічної конструкції робочих місць (випускають також плоскі ЕПТ), невелику масу, чітке зображення внаслідок відсутності змін випромінювання світлового потоку в часі (немає мерехтінь і не спотворюється зображення). Несприятливими чинниками є електромагнітні поля, які генерують монітори на основі ЕПТ, однак розробники і споживачі уже відмовляються від таких пристроїв.

Використання комп'ютера супроводжується розумовою творчою працею, напруженням зору, концентрацією уваги на фоні нервово-емоційного напруження, загальною гіподинамією.

В осіб, які працюють із сучасною обчислювальною технікою, може виникнути астенопія – суб'єктивні зорові симптоми, емоційний дискомфорт, що є результатом зорової діяльності. Її симптомами є: пелена перед очима, двоїння, блимання, відчуття втоми очей і біль, підвищення температури, печіння, почервоніння, втома, головний біль та ін. Чутливіші до астенопії люди з порушеннями зору. У користувачів ПЕОМ її симптоми більше виявляються після 60 хв. роботи за екраном за частоти регенерації 30 Гц, ніж після роботи протягом такого самого часу за частоти регенерації 60 Гц, що забезпечує стабільне зображення. Дефекти фокусування і розпливчасті символи на екрані посилюють астенопію. Зоровий дискомфорт частіше виникає у разі великої різниці між яскравістю екрана і паперового документа. Є дані про можливість виникнення катаракти в осіб, які працювали з моніторами на основі ЕПТ.

Оператори, котрі працювали з дисплеєм із зеленими знаками на темному фоні, можуть бачити потім білі предмети у рожевому кольорі (ефект Мак-Галоха) протягом дня і довше. Частота таких порушень варіює від 5–8% до 63–90% залежно від виду роботи.

У 80% працівників за напруженої зорової роботи працездатність знижується через 45–60 хв., що поступово призводить до перевтоми, розладів центральної нервової та інших систем організму. У другій половині дня (іноді раніше) з'являються загальна втома, головний біль, біль в очах. Латентний період зорово- та акустико-моторної реакцій до закінчення зміни подовжується відповідно на 14 та 20%; швидкість опрацювання інформації зменшується на 25– 34%, стійкість чіткого бачення – на 40–52%. Під кінець робочого дня частішають серцеві скорочення і підвищується систолічний та діастолічний артеріальний тиск.

Вимушена робоча поза і виконання дрібних стереотипних рухів призводять до кістково-м'язового дискомфорту: болю у кістках, скутості м'язів, втоми, судом, оніміння та тремтіння рук. За даними ВОЗ, у людей, які тривалий час проводять за комп'ютером, унаслідок стресу виникають навіть психічні порушення: тривога, дратівливість і пригніченість у 25–70% користувачів, безсоння, втрата апетиту; психосоматичні симптоми (серцебиття, біль у грудях, запор та інші порушення нижнього відділу шлунково-кишкового тракту) у 15–50%.

В Україні розроблені та діють Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин від 10 грудня 1998 р. № 7 (ДСанПіН 3.3.2007-98). У цих правилах, зокрема, вказано, що приміщення, в якому працюють люди з ПЕОМ, має розміщуватися у північній або північно-східній частині будівлі. Площа одного робочого місця повинна становити не менше 6 м2, об'єм – не менше ніж 20 м3, відстань між робочими столами – не менше 2,5 м у ряду і 1,2 м між рядами. Стіни приміщень фарбують у пастельні тони з коефіцієнтом відбиття 0,5–0,6.

Сучасні програмні засоби обладнані інтерфейсами, які можна налаштовувати: колірне оформлення інтерфейсу, піктограми, видимі панелі інструментів (їх склад і розміщення на екрані монітора) дають змогу автоматизувати виконання одноманітних операцій, підвищити зручність доступу до пунктів меню. Вдосконалення сприяють оптимізації, зменшують кількість дій, які виконують користувачі, викликають позитивні емоції, що підвищує продуктивність праці.

Оптимальний розмір літеро-цифрових знаків становить 16–20', складних знаків – 35–40'. Оптимальні співвідношення параметрів літер і цифр такі: ширина знака 0,75 його висоти; товщина ліній за зворотного контрасту – 1/6–1/8; відстань між знаками – 0,25– 0,5 висоти знака, між словами – 0,75– 1, між рядками – 0,5–1.

Для профілактики загальної втоми і зорового аналізатора слід правильно організувати режим праці та відпочинку. Загальна тривалість робочого дня не має перевищувати 8 год. Частота і тривалість перерв залежать від типу та інтенсивності виконуваних робіт. Під час роботи з великими навантаженнями рекомендовано перерви на 10–15 хв. через кожну годину, а за неінтенсивної і монотонної праці – 10–15 хв. через кожні дві години. Кількість мікропауз (тривалістю до хвилини) потрібно регулювати індивідуально. Регламентовані перерви можуть бути різними: виробнича гімнастика (вправи для очей, гімнастика, спрямована на корекцію вимушеної робочої пози, поліпшення венозного кровообігу, часткову дисфункцію рухової активності), альтернативна допоміжна робота, приймання їжі тощо.

У кімнатах, де є комп'ютери, слід передбачити природне і загальне штучне освітлення, оптимальні значення параметрів мікроклімату, температури, відносної вологості та рухливості повітря відповідно до ГОСТ 12.1.005-88. Місце користувача розміщують так, щоб у поле зору не потрапляли вікна та освітлювальні прилади (монітори – під кутом 90–105° до вікон і на відстані 2,5–4 м від стін і віконних прорізів), а також поверхні, що відбивають світло. Покриття столу має бути матовим з коефіцієнтом відбиття 0,25–0,4.

Для роботи з ПЕОМ існують такі протипоказання: гострота зору з корекцією не нижче 0,5 діоптрій (Д) на одному оці та 0,2 Д – на другому; міопія понад 6,0 Д; гіперметропія більше 4,0 Д; астигматизм – 3,0 Д; відсутність бінокулярного зору; акомодація нижче вікових норм; хронічні захворювання переднього відрізка очей; захворювання зорового нерва, сітківки; глаукома.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші