Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Електробезпека

Як напрям наукових досліджень та інженерних розробок електробезпеку започатковано у другій половині XIX ст., коли швидко впроваджувалась електрична енергія у різні сфери життєдіяльності суспільства.

Електробезпекасистема організаційних та технічних заходів і засобів, що захищають людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Спочатку електричний струм як чинник небезпеки не розглядали. У 1862 р. було описано випадок смертельного ураження людини при випадковому дотику до струмоведучої частини в мережі постійного струму. Згодом нещасні випадки почастішали.

Деякі дослідники вважають, що до загибелі людини призводять достатньо великі струми, інші стверджують, що смерть можлива за уражень незначним струмом. Статистичні дані свідчать про розмаїті реакції людини на дію електричного струму та особливу чутливість до малих струмів.

Дія електричного струму спричинює електричні травми. їх умовно поділяють на:

  • 1) місцеві – чітко окреслені місцеві порушення цілісності тканин тіла, в т. ч. кісткової тканини під впливом електричного удару або електричної дуги. Найчастіше це поверхневі пошкодження, тобто ураження шкіри, іноді інших м'яких тканин, а також зв'язок і кісток;
  • 2) загальні (електричні удари), що вражають увесь організм через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.

При контакті з електричним струмом всі ці види діють одночасно, але наслідки бувають різними залежно від обставин. Необережне поводження з електричним струмом у промисловості призводить до таких травм: 20% – місцеві електротравми, 25% – електричні удари, 55% – мішані травми (одночасно місцеві електротравми та електричні удари). Понад 85% смертельних уражень електричним струмом зумовлені електричними ударами.

Залежно від наслідків ураження електричні удари поділяють на п'ять ступенів: судомне, ледве відчутне скорочення м'язів; судомне скорочення м'язів, що супроводжується сильними болями, але без втрати свідомості; судомне скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця; втрата свідомості, порушення серцевої діяльності чи дихання; клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

Електричний удар може призвести до розладу організму (серцево-судинні, нервові захворювання, послаблення пам'яті та уваги, загальної стійкості організму), що виявляється одразу або через кілька годин, днів, навіть місяців.

На наслідках ураження організму позначаються проходження струму, його частота та ін. (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Характеристика дії електричного струму на організм людини залежно від його виду і величини

Сила струму, мА

Змінний струм частотою 50 Гц

Постійний струм

1

2

3

0,6-1,5

Слабке свербіння, пощипування шкіри

Не відчувається

2–4

Відчуття поширюється, злегка зводить м'язи

Не відчувається

5-7

Вольові відчуття посилюються, судороги

Слабке нагрівання шкіри

8–10

Сильний біль, судоми, руки важко відірвати від електродів

Нагрівання посилюється

10–15

Нестерпний біль, руки не можна відірвати від електродів

Нагрівання посилюється ще більше

20–25

Сильний біль. Руки паралізуються, їх неможливо відірвати від електродів, ускладнюється дихання

Шкіра нагрівається, відчувається внутрішнє нагрівання,

скорочуються м'язи рук

50–60

Параліч дихання. Порушується робота серця

Сильне нагрівання. Руки не можна відірвати від електродів

80–100

Параліч дихання

Параліч дихання, фібріляція серця

300

Швидкий параліч дихання

Параліч дихання. Протягом 3 с і більше – фібриляція серця

За великих струмів, навіть у разі короткочасного впливу, одночасно із зупинкою серця настає параліч дихання. При вимкненні струму дихання, як правило, самостійно не відновлюється і потрібна невідкладна медична допомога (штучне дихання та закритий масаж серця).

Основні причини нещасних випадків, пов'язаних із дією електричного струму, можна об'єднати у такі групи:

  • – випадкове доторкання до струмопровідних частин, що перебувають під напругою;
  • – несправність захисних засобів, якими потерпілий доторкався до струмопровідних частин;
  • – поява напруги на металевих частинах електрообладнання (огорожах, карнизах) унаслідок пошкодження ізоляції струмопровідних частин електрообладнання, замикання фази на землю тощо;
  • – виникнення крокової напруги навколо струмопровідної лінії, яка торкається землі, на її поверхні або підлозі, де стоїть людина, унаслідок замикання проводу на землю чи несправності заземлення.

Отже, щоб звести до мінімуму ризик ураження електричним струмом, перед тим, як вмикати електроприлад, необхідно візуально перевірити електрошнур на наявність механічних порушень. Електроприлади мають бути надійно заземлені згідно з правилами його встановлення. Заборонено працювати з електроприладами вологими руками, залишати їх без нагляду на тривалий час. Після закінчення роботи перевіряють, чи всі прилади вимкнені. У разі несправності негайно викликають електрика.

Рятування життя людини, ураженої струмом, у багатьох випадках залежить від швидкості і правильності дій осіб, які надають допомогу. Передусім потрібно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії електричного струму. Якщо людина не знепритомніла, їй потрібно забезпечити спокій до прибуття лікаря. Коли потерпілий дихає рідко і судорожно, але прослуховується пульс, йому роблять штучне дихання, за відсутності дихання, розширення зіниць і посиніння шкіри – штучне дихання і непрямий масаж серця. Надавати допомогу необхідно ще до прибуття лікаря, оскільки штучне дихання і масаж серця можуть повернути потерпілих до життя.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші