Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow БЖД arrow Безпека життєдіяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Вплив соціального середовища на безпеку життєдіяльності

У процесі життєдіяльності особистість оточують люди, відносини між якими формують людську спільноту – соціальне середовище.

Соціальне середовищечастина середовища життєдіяльності, що охоплює соціально-політичні, духовно-матеріальні, інтелектуальні цінності, які безперервно формуються, впливаючи на світогляд людини і детермінуючи всі аспекти її поведінки.

Людина, будучи істотою соціальною, може розвиватися лише у взаємодії з іншими людьми. Однак саме у соціумі формуються численні загрози безпечному існуванню, як правило, зумовлені різноманітними конфліктами.

Вплив на життєдіяльність людини соціально-політичних конфліктів

Соціально-політичні небезпеки зумовлені різноманітними соціальними та політичними конфліктами, основою яких є зіткнення двох чи більше різноспрямованих сил під час реалізації їх інтересів за умов протидії. Джерелами конфлікту можуть бути соціальна нерівність в суспільстві, системи розподілу влади, матеріальних благ і політичних інтересів.

Конфлікт (лат. conflictusзіткнення)зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін із різними рівнем та складом учасників.

Усі конфлікти в суспільстві, як правило, мають соціально-політичний характер. Вони набувають особливої політичної значущості, якщо зачіпають міжнародні, класові, міжетнічні, міжнаціональні, релігійні, демографічні та інші відносини.

До соціально-політичних небезпек належать виникнення глобальних і локальних військових конфліктів на міжетнічній, релігійній основі, тероризм, захоплення заручників та важливих об'єктів, епідемії тощо.

Війни. Найбільшу кількість жертв через соціально- політичні причини зумовлюють війни. Підраховано, що більше як за чотири тисячоліття історії лише до трьохсот років були абсолютно мирними. Війни на планеті забрали вже понад 4 млрд людських життів. Кількість загиблих різко зростає з розвитком засобів знищення людей та розширенням масштабів військових дій. Крім загибелі людей, великих руйнувань, військові дії завдають величезних збитків навколишньому середовищу.

Війна1) збройна боротьба між державами (іх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; 2) (у переносному розумінні) крайній ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.

За час Другої світової війни в СРСР (1941–1945) загинуло 55 млн осіб, було повністю знищено 1710 міст та 70 тис. селищ. За приблизними даними, після її закінчення в локальних військових конфліктах (війна у В'єтнамі, в Афганістані, вторгнення Іраку в Кувейт, війна в Руанді, військовий конфлікт в Югославії, війна в Чечні та інші "малі" війни) загинуло 22–25 млн осіб.

Сучасний світ надто малий і вразливий для війн. Покінчити з ними може лише вироблення світогляду, для якого сама думка про збройні конфлікти буде неприйнятною та неприпустимою.

Тероризм. Лише за використання форм насильства, властивих терору чи тероризму, його суб'єкт не може стати об'єктом (і навпаки) в момент здійснення теракту, тобто насильство є однобічно спрямованим, а його жертва неспроможна адекватно йому протидіяти.

Терор (лат. terrorстрах, жах) – метод впливу шляхом здійснення теракту (теракгів) для досягнення певних цілей, за якого жертва теракту є об'єктом цього методу впливу.

Об'єкт тероризму відрізняється від об'єкта терору.

Тероризмметод впливу шляхом здійснення теракту для досягнення певних цілей, за якого жертва теракту не є об'єктом цього методу впливу.

Терор і тероризм, мають трьох суб'єктів (носіїв): індивіда, групу (від малої до великої) і державний апарат. Кожному суб'єкту властиві певні особливості використання терору або тероризму (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Особливості терору і тероризму

Об'єкт впливу

Тероризм

Терор

Індивід

Використовується вкрай рідко

Використовується вкрай рідко

Група

Притаманний повною мірою

Використовується вкрай рідко

Держава

Притаманний повною мірою

Притаманний повною мірою

Визначити тероризм також можна як політику залякування, пригнічення супротивника силовими засобами. Існує три основні види тероризму: політичний, релігійний та кримінальний.

Терор і тероризм складаються з окремих елементів – терористичних актів.

Терористичний актдія, що набуває різноманітних форм насильства (або загрози його застосування), особливістю яких є те, що об'єкт насильства не може стати суб'єктом в момент здійснення теракту.

При здійсненні терактів терористи можуть переслідувати цілі, пов'язані з жертвами теракту, і цілі, що з ними не пов'язані.

До найпоширеніших терористичних актів належать:

  • – напади на державні або промислові об'єкти, які призводять до матеріальних збитків, а також є ефективним засобом залякування та демонстрації сили;
  • – захоплення державних установ або посольств (супроводжується захопленням заручників, що викликає серйозний громадський резонанс);
  • – захоплення літаків або інших транспортних засобів (політична мотивація – звільнення з тюрми товаришів по партії; кримінальна мотивація – вимога викупу);
  • – насильницькі дії проти особистості жертви для залякування або з пропагандистською метою;
  • – викрадення з метою політичного шантажу для досягнення певних політичних поступок або звільнення в'язнів, а також як форма самофінансування;
  • – політичні вбивства (один із найрадикальніших засобів ведення терористичної боротьби);
  • – вибухи або масові вбивства, розраховані на психологічний ефект;
  • – поширення збудників хвороб (наприклад, сибірської виразки).

Основною стратегічною умовою боротьби з тероризмом є зміцнення держави та її монополії на застосування сили.

Антитерористичні служби США, Ізраїлю, Франції та інших країн рекомендують такі практичні тактики і технології боротьби з тероризмом:

  • – блокування тероризму на початковій стадії і недопущення становлення і розвитку його структур;
  • – недопущення ідеологічного виправдання терору;
  • – передання управління антитерористичною діяльністю надійним спецслужбам із невтручанням у їх роботу будь-яких інших органів управління;
  • – використання договорів із терористами тільки спецслужбами та лише для прикриття підготування акції з повного знищення терористів;
  • – недопущення поступок терористам, жодного безкарного теракту, навіть якщо за це заплачено життям невинних. Практика свідчить, що будь-який успіх теро

ристів провокує подальше зростання терору і кількості жертв.

У становищі заручника слід поводитися так, щоб не привертати уваги: не вставати без дозволу, не ходити, навіть не дивитися в бік терористів (прямий погляд у вічі сприймається як виклик). У присутності терористів бажано мовчати, а за крайньої потреби розмовляти тихо. Слід позбавитись усього, що привертає увагу, особливо це стосується жінок (косметика, прикраси). У разі стрілянини треба негайно лягти на підлогу і чекати припинення вогню. Всі накази терористів варто виконувати без суперечок. Слід докласти всіх зусиль, щоб зберегти своє життя.

За останні роки розроблено більше десяти конвенцій і протоколів з питань боротьби проти тероризму, але багатоманітність форм його проявів ускладнює розв'язання цієї проблеми.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші