Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Тактика при появі токсичності та побічних ефектів АРВ-препаратів

Клінічно виражені побічні ефекти АРВ-препаратів спостерігаються досить часто (приблизно у 50% пацієнтів) і є основною причиною порушення режиму терапії. Лікування побічних ефектів стає успішним, коли медичний персонал підготовлений до їхньої появи і може вжити відповідних дій, а пацієнт розуміє причини та характер цих ефектів та важливість своєчасного інформування про їхню появу. Це дозволяє:

  • • організувати супровід дотримання режиму;
  • • скорегувати терапію, зробивши її безпечною, ефективною та прийнятною;
  • • зменшити ризик розвитку резистентності через погане дотримання режиму.

На початку прийому ВААРТ часто розвиваються легкі побічні ефекти, наприклад головний біль, нудота, діарея та слабкість. Для усунення, як правило, достатньо психологічної підтримки та симптоматичного лікування, наприклад, анальгетиками або антидіарейними засобами. Ці заходи важливі, щоб пацієнт подолав побічні ефеки без заміни схеми терапії. Побічні ефекти можуть можуть відрізнятися за ступенем важкості від легких до важких.. Основні побічні ефекти АРВ-препаратів наведені у додатках 13 та 14. Необхідно провести ретельне клінічне обстеження, щоб виключити інші причини симптомів, які хибно діагностуються як побічні ефекти. Наприклад, опіоїдна абстиненція також супроводжується головним болем, тривожністю та діареєю. У випадку відсутності ефекту від симптоматичного лікування або якщо прояви сильно виражені, можливе призупинення ВААРТ або заміна АРВ-препарату, який їх зумовив, на препарат тієї ж групи, що відрізняється за профілем токсичності.

Взаємодія між препаратами

Медичні працівники повинні інформувати усіх пацієнтів про можливу взаємодію АРВ-препаратів з іншими засобами, у тому числі із засобами замісної терапії, нелегальними наркотиками та препаратами для лікування туберкульозу, гепатитів С та В, опортуністичних інфекцій тощо. Поінформованість пацієнта про взаємодію між препаратами та її прояви, доцільність повідомлення про наявність симптомів медичному персоналу, своєчасне коригування доз є визначальними для забезпечення задовільного самопочуття пацієнта, дотримання режиму лікування та його ефективності.

Метадон та АРВ-препарати

Метадон метаболізується в печінці за допомогою ферментів цитохрому Р450 (особливо СУР3Л4). Таким чином, виникає можливість зниження рівня метадону при одночасному використанні препаратів, які стимулюють цитохромні ферменти, що потребуватиме збільшення дози метадону. Навпаки, у випадку використання метадону та препаратів, що пригнічують цитохромні ферменти, його рівень може підвищуватися, що потребуватиме зниження дози.

Метадон пригнічує метаболізм зидовудину, тому можливе підвищення концентрації зидовудину на 43%. На сьогодні немає чітких рекомендацій щодо емпіричного зниження дози зидовудину, рекомендується ретельний моніторинг ймовірних токсичних реакцій. Метадон може знижувати концентрацію диданозину на 60%, у результаті чого зменшується ефективність АРТ, відбувається неповне пригнічення реплікації вірусу та можливий розвиток резистентності до препарату.

Невірапін, ефавіренз та ритонавір знижують концентрацію метадону та провокують абстинентний синдром. Ймовірність взаємодії ННІЗТ з метадоном значно вище, ніж з ІП. Показано, що ІП - лопінавір/ритонавір - підвищує метаболізм метадону, що потребує у деяких випадках підвищення дози останнього.

Таблиця 5. Взаємодія між АРВ-препаратами та метадоном

АРВ-препарат

Вплив АРВ на метадон

Вплив метадону на АРВ-препарат

Примітки

НІЗТ

Абакавір

Незначне зниження рівня метадону. Низький ризик опіоїдної абстиненції. Корекція доз малоймовірна, хоча для частини пацієнтів варто передбачити необхідність збільшення дози мета дону.

Максимальна концентрація

знижується на 34%. Зростає час досягнення максимальної концентрації.

В одному з досліджень було показано підвищення кліренсу (виведення) метадону на 22%.

Диданозин (таблетки забуферовані; капсули розчинні у кишечнику)

Не повідомлялося. Корекція дози не обов'язкова.

При застосуванні ddI в таблетках концентрація його знижується на 60%, при застосуванні в капсулах- не знижується.

Взаємодія вивчалась лише при прийомі таблеток 2 рази на добу. Є припущення, що ефект пов'язаний із зниженням біодоступності диданозину на тлі уповільненорго пасажу в кислому середовищі шлунка. Оскільки для капсул взаємодії не виявлено, рекомендовано використання капсул.

Зидовудин

Не повідомлялося. Корекція дози необов'язкова.

Значне підвищення концентрації (на

43%).

Клінічна значимість невідома. Можливі побічні ефекти.

Контроль за появою анемії,

нудоти, міалгій, блювання,

астенії, головного болю та

мієлотоксичності.

Якщо рівень метадону в нормі,

ймовірно, токсичні ефекти

пов'язані з зидовудином.

Ламівудин

Не повідомлялося.

Не повідомлялося.

Взаємодія невідома.

Ставудин

Не повідомлялося. Корекція дози необов'язкова.

Концентрація знижується (на 1827%).

Клінічне значення ефекту невідоме.

Тенофовір

Не повідомлялося.

Не повідомлялося.

Взаємодія невідома.

Емтрицитабін

Не вивчався.

Не вивчався.

Взаємодія невідома.

ННІЗТ

Невірапін

Значне зниження концентрації метадону (на 46%).

Часто розвивається метадонова абстиненція. Для більшості пацієнтів необхідне істотне підвищення дози метадону (на 16%).

Не повідомлялося.

У пацієнтів, які тривалий час приймали метадон, після початку терапії невірапіном виникала необхідність збільшення дози метадону на 50-100% для зняття симптомів абстиненції, які розвивалися на 4-8 добу прийому невірапіну, хоча реакція може виникнути через 2-3 тижні.

Ефавіренз

Значне зниження концентрації метадону (на 60%).

Часто розвивається метадонова абстиненція. Необхідне істотне підвищення дози метадону (на 50%).

Невідомий.

Ретельно контролювати ознаки метадонової абстиненції та підвищувати дозу за необхідності. Симптоми абстиненції виникають через 2-3 тижні після призначення ефавірензу.

ІП

Лопінавір/ритонавір

Зниження рівня метадону (на 26-53%). Може виникнути абстиненція, що потребуватиме збільшення дози.

Не повідомлялось.

Побічні ефекти можуть імітувати абстиненцію.

Нелфінавір

Може знижувати рівень метадону (на 29-47%). Клінічні ознаки абстиненції спостерігаються рідко. Інколи необхідно підвищити дозу метадону.

Рівень може знижуватися, проте клінічна значимість невідома.

У дослідженнях, що продемонстрували зниження концентрації метадону, клінічних ознак абстиненції не відмічалося.

Ритонавір

Рівень метадону може знижуватися (на 37%). Інколи необхідно підвищити дозу метадону.

Не повідомлялось.

Досліджень небагато. Рекомендують ретельний контроль ознак метадонової абстиненції та збільшення дози за необхідності.

Ритонавір/типранавір

Рівень метадону може знижуватися (на 50%). Інколи необхідно підвищити дозу метадону.

Не повідомлялось.

Досліджень небагато. Рекомендують ретельний контроль ознак метадонової абстиненції та збільшення дози за необхідності.

Саквінавір

Не повідомлялось.

Не повідомлялось.

Досліджень небагато. Взаємодії препаратів не відмічалось.

Саквінавір 1600 мг + ритонавір 100 мг Саквінавір 1400 мг + ритонавір 400 мг

Незначне зниження рівня метадону

(саквінавір/ритонавір 1600/100 мг - на 0-12%, саквінавір/ритонавір 1400/400 мг - на 20%).

Невідомо

Про розвиток абстинентного синдрому не повідомлялось Інколи необхідно підвищити дозу метадону.

Термін рівень метадону використовують для мінімальної концентрації препарату в плазмі, що визначена через 24 год після прийому останньої дози

ІП можуть пригнічувати або стимулювати метаболізм опіоїдів, тому необхідно проводити ретельне спостереження за пацієнтами. Симптоми абстиненції, зазвичай, з'являються на 4-10 добу після початку АРТ. Рекомендують поступове підвищення дози метадону на 10 мг, починаючи з 8-10 доби. Як правило реальне підвищення дози метадону виявляється нижче, ніж очікувалось, виходячи з фармакокінетичних характеристик.

Деякі з перелічених ефектів взаємодії препаратів не потребують зміни дози або заміни препаратів. На практиці, як правило, застосування ННІЗТ потребує значної корекції дози метадону.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші