Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Метадон та інші препарати

Описано випадки взаємодії метадону або АРВ-препаратів з іншими препаратами, котрі використовуються для лікування супутньої патології, зокрема психічних розладів та туберкульозу. У випадку призначення цих препаратів лікарі можуть використовувати наступну таблицю

Таблиця 6. Взаємодія меж метадоном, АРВ-препаратами та іншими засобами

Препарат

Группа, застосування

Взаємодія з метадоном

Взаємодія з АРВ-препаратами

Алпразолам (бензодіазепін)

Транквілізатор

Непередбачувана взаємодія. Додаткове пригнічення ЦНС, можлива сильна загальмованість.

Кліренс алпразолама знижується на 41%. Варто уникати одночасного призначення деяких бензодіазепінів (алпразолам, мідазолам, триазолам) з усіма ІП та ефавірензом.

Вальпроєва кислота

Протисудомний засіб

Не повідомлялось.

У доклінічних дослідженнях виявлено зниження рівня зидовудину.

Дезипрамін

Трициклічний антидепресант

Непередбачувана взаємодія. Можливе підвищення токсичності трициклічного антидепресанта. Викликає порушення ритму серця, з метадоном використовується з обережністю.

Кліренс дезипраміну знижується на 59%.

Звіробій

(Hypericum perforatum)

Антидепресант

Описано суттєве зниження рівня метадону.

Рівень індинавіру знижується на 57%. Можливе зниження активності нелфінавіру та розвиток резистентності. Може знижуватися рівень саквінавіру та інших ІП

Сертралін

Лікування депресії та неврозу нав'язливого стану

Підвищення рівня метадону на 26% без посилення побічних ефектів. Викликає порушення серцевого ритму, з метадоном призначають з обережністю.

Не вивчалось або не повідомлялось.

Флуоксетин

Лікування депресії та неврозу нав'язливого стану

В доклінічних дослідженнях показано зниження рівня метадону. Викликає порушення серцевого ритму, з метадоном призначають з обережністю.

Рівень ритонавіру підвищується на 19%.

Флувоксамін

Лікування депресії та неврозу нав'язливого стану

Описано підвищення рівня метадону.

Не повідомлялось.

Карбамазепін

Протисудомний засіб

Знижує рівень метадону. Може викликати опіоїдну абстиненцію.

Інколи необхідно підвищити дозу метадону. Необхідно розглянути можливість заміни карбамазепіну на вальпроєву кислоту.

Рекомендований моніторинг побічних ефектів та корекція доз.

Інтерферон-альфа + рибавірин

Лікування гепатиту С

Побічні ефекти можуть імітувати опіоїдну абстиненцію При одночасному прийомі пегінтерферону-альфа 2а і метадону, рівень останнього підвищується на 10-15%. Клінічна значимість невідома. Рекомендують контроль симптомів токсичності метадону.

Лікування гепатиту С може посилювати токсичність деяких АРВ-препаратів.

Рифабутин

Протитуберкульозний засіб. Лікування туберкульозу.

Рівень метадону не змінюється. Слабо виражені симптоми абстинентного синдрому.

Існують певні взаємодії з ІП, проте рифабутин має переваги перед рифампіцином, рекомендують моніторинг побічних ефектів та корекцію доз.

Рифампіцин (Рифампін) Рифампін/ ізоніазид

Протитуберкульозний засіб. Лікування туберкульозу.

Можливе різке зниження рівня метадону (на 33-68%). Може викликати абстиненцію. Інколи необхідно підвищити дозу метадону.

Протипоказано спільне призначення рифампіцину з лопінавіром, нелфінаві-ром і саквінавіром. Рифабутин може бути альтернативою (окрім саквінавіру).

Сілденафіл

Лікування

еректильної

дисфункції

Не повідомлялось.

Сілденафіл не впливає на ІП. Ритонавір підвищує рівень сілденафілу у 10 разів, саквінавір в 3 рази. Застосовувати з обережністю, контролювати побічні ефекти.

Фенітоїн

Протисудомний засіб

Зниження рівня метадону, часто різке. Може викликати абстиненцію. Інколи необхідно підвищити дозу метадону.

Існують певні взаємодії. Рекомендований моніторинг побічних ефектів та корекція доз.

Фенобарбітал (барбітурат)

Протисудомний, снодійний засіб

Зниження рівня метадону, часто різке. Може викликати абстиненцію. Інколи необхідно підвищити дозу метадону.

Є індуктором ЄУР3Л4. Необхідно уникати спільного призначення з препаратами, що активують ЄУР3Л4 (ефавіренз, невірапін). Може знижуватися концентрація нелфінавіру

Флуконазол

Протигрибковий препарат

Підвищення рівня метадону (35%). Клінічна значимість невідома, описано випадки вимушеного зниження дози. Ознак токсичності метадону не описано. Інші азольні протигрибкові антибіотики, наприклад ітраконазол, кетоконазол, вориконазол, можуть викликати токсичність опіоїдів.

Взаємне пригнічення деяких азольних протигрибкових антибіотиків та ІП. Рекомендований моніторинг побічних ефектів та корекція доз. При застосуванні ННІЗТ описана токсичність та зниження

протигрибкового ефекту.

Бупренорфін та АРВ-препарати

Взаємодія АРВ-препаратів з бупренорфіном вивчена гірше ніж з метадоном. Похідні морфіну та антагоністи опіоїдних рецепторів, такі як налтрексон, не призначають разом з бупренорфіном через частковий антагоністичний ефект. У деяких випадках на фоні прийому бупренорфіна зареєстровано підвищення активності печінкових ферментів (АСТ, АЛТ). Варто зазначити, що підвищення активності трансаміназ було незначним та спостерігалось після тривалого прийому бупренорфіну у пацієнтів з гепатитом. Оскільки бупренорфін метаболізується за допомогою ізоферментів СУР3Л4, необхідно з обережністю призначати інші лікарські засоби, що взаємодіють з цими ізоферментами (невірапін, ефавіренз і ритонавір). Проте клінічних даних для підтвердження цього поки немає. На сьогоднішній день дані про взаємодію бупренорфіна з АРВ-препаратами обмежені. Стосовно ефавіренза та зидовудину є дані, що:

  • - у випадку спільного призначення ефавірензу та бупренорфіну рівень останнього знижується, проте симптомів абстиненції не спостерігається;
  • - поєднання зидовудину з бупренорфіном не викликає абстиненції, рівень зидовудину не підвищується на відміну від його використання з метадоном.

Бупренорфін може взаємодіяти з наступними препаратами:

  • • інгібіторами цитохрому Р450 3Л4, такими як флуконазол і макролідні антибіотики;
  • • індукторами цитохрому Р450, такими як фенобарбітал, карбамазепін, фенітоїн та рифампіцин;
  • • транквілізаторами, наприклад, бензодіазепінами.

Лікування бупренорфіном під безпосереднім наглядом можна використовувати для контролю ВААРТ, проте для частини пацієнтів достатньо приймати бупренорфін раз на два-три дні, що може ускладнювати організацію прийому АРТ під безпосереднім наглядом. Медичні працівники повинні знати, що СІН можуть розчиняти сублінгвальні таблетки бупренорфіну та використовувати для ін'єкцій, є декілька повідомлень про випадки гепатиту серед СІН, які використовували такий метод введення бупренорфіну.

Нелегальні/рекреаційні наркотики та АРВ-препарати

Між АРВ-препаратами і психоактивними речовинами, що використовуються з немедичною метою, можливі взаємодії. Це може мати серйозні клінічні наслідки стосовно ефективності та безпечності ВААРТ. ІП та ННІЗТ пригнічують або стимулюють ферментну систему цитохрома Р450 в печінці, впливаючи на метаболізм бензодіазепінів, амфетамінів та опіоїдів.

Бензодіазепіни

  • • мідазолам, триазолам, алпразолам, флунітразепам і інші бензодіазепіни, метаболізм яких залежить насамперед від СУР3Л4, можуть взаємодіяти з ІП та іншими АРВ-препаратами, які пригнічують СУР3Л4, що викликає сонливість, спутаність свідомості або парадоксальну агресію;
  • • невірапін, підвищуючи активність СУР3Л4, може провокувати симптоми абстиненції та необхідність підвищення дози бензодіазепінів (передозування);
  • • для бензодіазепінів, у метаболізмі яких СУР3Л4 відіграє несуттєву роль (лоразепам, оксазепам, темазепам та діазепам), не описано взаємодії з АРВ-препаратами.

Кокаїн

Кокаїн вживають самостійно або у поєднанні з іншими психоактивними препаратами. Розуміння процесів, які відбуваються з кокаїном, важливо для призначення ВААРТ:

  • • перетворення кокаїну в норкокаїн (активний гепатотоксичний метаболіт) відбувається за участі СУР3Л4;
  • • ІП та інші препарати, що пригнічують активність СУР3Л4, можуть викликати летальне передозування кокаїну;
  • • невірапін, стимулюючи цей фермент, може викликати накопичення гепатотоксичного метаболіта кокаїну.

Амфетамін, метамфетамін та 3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА)

  • • вказані речовини метаболізуються переважно за допомогою ізофермента CYP2D6;
  • • деякі ІП, особливо ритонавір, можуть пригнічувати активність СУР2Б6 і таким чином підвищувати токсичність амфетамінів. Описано летальні випадки в результаті взаємодії МДМА та ритонавіру.

Опіоїди включно з героїном, кодеїном, морфіном та іншими анальгетиками

• взаємодія АРВ-препаратіов з опіоїдами відбувається так само, як з метадоном. Тому ННІЗТ та деякі ІП можуть викликати опіоїдну абстиненцію та зниження знеболюючого ефекту.

Тетрагідроканнабінол (ТГК) — основний активний компонент продуктів коноплі

  • • інформації про взаємодію ТГК з АРВ-препаратами небагато;
  • • дослідження впливу ТГК на ВААРТ не виявило клінічно значимих змін рівня індинавіру та нелфінавіру в плазмі;
  • • призначення сильних інгібіторів СУР3Л4 (наприклад ІП або Ефавірензу) може привести до посилення та подовження ефекту ТГК.

Інші психоактивні засоби, що можуть використовуватися з немедичною метою

  • • гамма-гідроксибутират натрію ("рідкий экс") проявляє токсичність при поєднанні з ритонавіром та саквінавіром;
  • • кетамін може пригнічувати СУР3Л4 та посилювати побічні ефекти АРВ-препаратів;
  • • метаболізм фенциклідину відбувається переважно за участю СУР3Л4, тому ІП можуть підвищувати ризик токсичності цього препарату.

У таблиці 7 коротко описана взаємодія психоактивних та АРВ-препаратів. Наведено також основний шлях метаболізму у печінці. Проте варто зазначити, що у метаболізмі кожного препарату задіяні і інші ферментні системи.

Таблиця 7. Взаємодія психоактивних речовин та АРВ-препаратів

Взаємодія психоактивних речовин та АРВ-препаратів

Допомога у дотриманні режиму лікування

Допомога у дотриманні режиму лікування та контроль повинні бути частиною щоденної клінічної роботи медичних та немедичних працівників, які надають допомогу ВІЛ-інфікованим пацієнтам. Надзвичайно важливим чинником тривалого імунологічного та вірусологічного ефекту терапії є дотримання режиму терапії, особливо протягом перших 4-6 місяців лікування. Незначні відхилення у прихильності до терапії (88-99%) у подальшому менше впливають на результат лікування. З цією метою доцільно використовувати перелік заходів для підвищення прихильності до лікування, але максимум зусиль необхідно зосередити на заходах, які проводяться у перші місяці ВААРТ.

Консультуючи СІН з питань прихильності, медичний (соціальний) працівник повинен переконатися, що пацієнт:

  • - має психологічну та практичну підтримку у щоденному житті;
  • - адаптував режим терапії до свого розпорядку дня;
  • - розуміє, що недотримання рекомендацій загрожує розвитком резистентності та неефективності лікування;
  • - знає, що необхідно приймати усі призначені дози препаратів;
  • - не приховує і не соромиться приймати препарати у присутності сторонніх осіб;
  • - своєчасно приходить на прийом;
  • - поінформований про можливу взаємодію та побічні ефекти АРТ, замісної терапії та нелегальних наркотиків;
  • - знає симптоми та ознаки, які потребують негайного звернення до лікаря. Додатковими заходами, які сприяють прихильності у СІН, є:
  • • лікування депресії;
  • • усунення небажаної взаємодії препаратів та корекція доз;
  • • видача ліків невеликими порціями через короткі інтервали часу, для того, щоб:
    • o виявити пропуски прийому до моменту формування резистентності; o передбачити переривання терапії та нецільове використання препаратів;
  • • прийом АРВ-препаратів під безпосереднім наглядом, особливо у випадку одночасного лікування наркозалежності.

Доцільно призначати антиретровірусні лікарські засоби, що приймаються один раз на день, схеми лікування, які потребують прийому невеликої кількості таблеток, застосування лікарських засобів в комбіупаковці та використання комбінацій фіксованих доз препаратів в одній таблетці.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші