Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Стандарт лікування віл-позитивних людей, які є споживачами ін'єкційних наркотиків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інфекційний ендокардит

У зв'язку з частим введенням наркотичних препаратів у магістральні вени, в тому числі яремні, для СІН характерний високий ризик розвитку інфекційного ендокардиту. Залежно від характеру перебігу захворювання, виділяють гострий і підгострий ендокардит. Слід визначати бактеріальну етіологію ендокардиту, оскільки це є вирішальним для вибору антибіотиків та встановлення тривалості терапії. Інфекційний ендокардит може бути зумовлений найрізноманітнішими мікроорганізмами, однак найбільш частими збудниками є стрептококи та стафілококи (80-90%).

Таблиця 12. Етіологія інфекційного ендокардиту

Збудник

Частота виявлення, %

Стрептококи

55-62

Альфа-стрептококи

30-40

Інші стрептококи

16-25

Ентерококи

5-18

Стафілококи

20-35

S. aureus

10-27

Грибки

2-4

Мікроорганізми інших груп

менше 5

Змішана інфекція

1-2

Збудник не виявлено

5-24

Гострий інфекційний ендокардит потребує негайного призначення антибіотикотерапії, в той час як лікування підгострого ендокардиту може бути відстрочено до завершення діагностичного обстеження. Необхідність негайного початку лікування гострого ендокардиту зумовлена етіологією. Найчастішим збудником є, який може викликати токсичний шок, септичні метастази та швидке руйнування серцевих клапанів.

Підгострий інфекційний ендокардит викликається мікроорганізмами, які відрізняються низькою вірулентністю, і досить рідко супроводжується септицемією або шоком. Відстрочення початку лікування на 1-2 доби дає змогу отримати попередні дані мікробіологічного дослідження крові і призначити цілеспрямовану етіотропну терапію. Проте, небажано відкладати початок антибактеріальної терапії більше, ніж на 48 годин, тому застосовується метод де-ескалаційної антибактеріальної терапії і лікування проводиться за принципами ведення сепсису. Для завершення лікування інфекційного ендокардиту необхідно досягти ерадикації мікроорганізмів із вегетацій, що можливо тільки при дотриманні наступних умов:

  • • використовувати антибіотики активні як до потенційних, так і встановлених збудників;
  • • застосовувати бактерицидні антибіотики, через присутність у вегетаціях мікроорганізмів у стані низької метаболічної активності;
  • • використовувати комбінацію антибіотиків, які мають сінергізм;
  • • вводити антибіотики парентерально для досягнення вищих концентрацій в плазмі;
  • • безперевна антимікробна терапія повинна тривати не менше 30-45 діб для забезпечення стерилізації клапанів.

Таблиця 13. Емпірична антибактеріальна терапія інфекційного ендокардиту

Режим дозування

Курс

Особливості

Підгострий інфекційний ендокардит

Бензилпеніцилін 12-24 млн ОД/добу в/в в рівних дозах кожні 4 год або

Ампіцилін 175 мг/кг/добу в/в в рівних дозах кожні 4 годин

+

Амікацин 1г 1р на добу

4 тиж 4 тиж 2 тиж

Цефазолін 2 г в/в або в/м 2 рази в сутки

2 тиж

Цефтріаксон 2 г в/в або в/м 2 рази в сутки

+

Нетилміцин 4 мг/кг в/в 1 раз в сутки або Тейкопланін 400мг в/в або в/м або Ванкоміцин 15мг /кг в/в кожні 12годин

2 тиж 2 тиж 4-6тиж

При алергії на Р-лактами

Гострий інфекційний ендокардит

Оксацилін 2г в/в кожні 4години або Цефазолін 2г в/в кожні 12 годин Цефтріаксон 2г в/в кожні 12 годин Цефепім 2г в/в кожні 12 годин

4-6 тиж 4-6 тиж

Застосування цефазоліну можливо у пацієнтів без ^Е-алергії на пеніциліни (макулопапульозна екзантема)

Ванкоміцин 15мг /кг в/в кожні 12годин Тейкопланін 400мг 1р в/м, в/в Амікацин 1г 1р в сутки

2-3тиж 10-14днів

При алергії на Р-лактами та

Бактеріальний менінгіт

Гостре або хронічне запалення мозкових оболонок, котре проявляється характерними клінічними симптомами та плеоцитозом спинно-мозкової рідини (СМР).

Більше ніж у 80% випадків бактеріальні менінгіти. Окрім того, серед збудників можуть виявлятися лістерії, стрептококи групи В, ентеробактерії та інші.

Успіх лікування гострого бактеріального менінгіту залежить від ряду факторів, передусім від своєчасного та правильного призначення антибіотиків. При виборі антибіотиків необхідно враховувати їх здатність проникати через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ).

Таблиця 14. Здатність окремих препаратів проникати через ГЕБ

Здатність окремих препаратів проникати через ГЕБ

Антимікробна терапія повинна розпочатися відразу після встановлення попереднього діагнозу. Початкова люмбальна пункція та забір матеріалу (СМР, кров) для мікробіологічного дослідження повинні здійснюватися до першого призначення антибіотиків. Вибір антибіотиків проводиться за результатами обстеження, в тому числі попередньої ідентифікації збудника після фарбування мазків СМР за Грамом і серологічних експрес-тестів.

Якщо швидкі методи діагностики не дозволяють попередньо ідентифікувати збудника або з інших причин відбувається затримка з виконанням люмбальної пункції, то антибактеріальна терапія призначається емпірично.

Таблиця 15. Емпірична антимікробна терапія бактеріального менінгиту

Фактори

Препарат

Невиражена імуносупресія

Ампіцилін + цефотаксим або цефтріаксон

Виражена імуносупресія

Тейкопланін або ванкоміцин + ампіцилін + цефтазідим

Травми голови, стан після нейрохірургічної операції

Оксацилін + цефтазідим, тейкопланін або ванкоміцин + цефтазідим

Після отримання результатів бактеріологічного дослідження лікування повинно бути скориговане залежно від виявленого збудника та визначеного спектру чутливості до антибіотиків. Для лікування використовують максимальні дози антибіотика, особливо у випадку застосування препаратів, що погано проникають через ГЕБ.

Таблиця 16. Дози препаратів для лікування інфекцій ЦНС у дорослих

Препарат

Добова доза

Інтервал між введенням, год

Азтреонам

6-8 г

6-8

Амікацин

15-20 мг/кг

12

Ампіцилін

12 г

4

Бензилпеніцилін

18-24 млн ОД

4

Ванкоміцин

2 г

6-12

Тейкопланін

400 мг/кг

12

Ко-тримоксазол

10-20 мг/кг (по триметоприму)

6-12

Меропенем

6 г

8

Метронідазол

1,5-2 г

8

Оксацилін

9-12 г

4

Рифампіцин

0,6 г

24

Тобраміцин

5 мг/кг

8

Хлорамфенікол

6

Цефотаксім

12 г

6

Цефтазидім

8

Цефтріаксон

12-24

Ципрофлоксацин

1,2 г

12

Основним шляхом введення антибіотиків є внутрішньовенний, за показаннями (вторинний бактеріальний менінгіт, полімікробна етіологія, гнійні ускладнення черепно-мозкових травм) можна призначати ендолюмбальні введення. Ендолюмбально вводяться тільки антибіотики, які погано проникають через ГЕБ (аміноглікозиди, ванкоміцин).

Таблиця 17. Дози антимікробних препаратів для інтратекального або інтравентрикулярного введення

Дози антимікробних препаратів для інтратекального або інтравентрикулярного введення

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші