Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Техніка arrow Інформаційні технології в технічній експлуатації автомобілів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Чинник часу і його оцінка в організації системи технічної експлуатації

Важливість чинника часу в питаннях сучасної організації системи ТЕА- АСУ, пояснюють наступні математичні висновки.

Звернемося до загальновідомої формули по забезпеченню умов безпечного руху автомобіля, яка сьогодні закладена в найбільш складну підсистему сучасних програм ІTS – підсистему управління транспортними потоками. Це формула безпечної відстані між автомобілями, що рухаються один за одним

(2.1)

де – шлях автомобіля гальмівний, м;

– шлях автомобіля за час реакції водія, м; а – відстань від ока водія до передньої точки автомобіля, м; с – відстань допустима між автомобілями після раптової зупинки першого, м.

По аналогії з формулою (2.1), для управління практично будь-яким процесом справедлива формула визначення допустимої швидкоплинності процесу, що забезпечує здійснення управління

(2.2)

де – час (долі робочого дня), необхідний для здійснення змін (робіт ТО і Р ) в процесі функціонування об'єкту (автомобіля) відповідно до дії оператора, що управляє (системи TEA), дн;

– час реакції оператора (очікування автомобілем робіт ТО і Р в системі TEA), дн;

– час додаткових обмежень, шо забезпечують продовження функціонування (ринкові умови) або вимоги безпеки, дн.

Якщо в процесі експлуатації автомобіля виникає аварійна ситуація, шо порушує транспортний процес, яка вимагає для його якісного здійснення лише директивного часу усунення порушень , яке менше часу, що запрошується, наприклад, СТО, тобто системою TEA, , то, вочевидь, дана СТО не

в змозі брати участь в такому комерційному процесі експлуатації. Тільки при значеннях , виникає вірогідність безпомилкового (своєчасного) ухва-

лення рішень в управлінні, яка росте із збільшенням відношення , обертаючись в одиницю при великих значеннях цього відношення.

Цій вимозі відповідає загальновідома залежність вірогідності усунення відмови протягом часу „ що широко використовується в теорії надійності і теорії масового обслуговування (ТМО)

(2.3)

де – час, заданий для закінчення ремонту (відновлення автомобіля), дн; μ – інтенсивність відновлення автомобіля, дн-1; е – експонента.

В першому наближенні, якщо аргументом залежності (2.3) є відношення , для , то як аналітичну модель можна прийняти формулу

(2.4)

де – вірогідність безпомилковості управління, залежна від швидкоплинності процесів, якими необхідно управляти;

– час (долі робочого дня), потрібний комерційній службі для усунення відхилень в керованому процесі, дн;

– час мінімальний, необхідний ІТС для усунення відхилень, дн;

– коефіцієнт, що визначає зв'язок між мінімальним значенням часу і часом допустимим , ритм ІТС.

Характер залежності (2.4) показує, що якщо процес змінюється швидко (), то вірогідність безпомилкового управління мала. При уповільненні керованого процесу вірогідністьпідвищується. В цілому вираз (2.4) характеризує вплив чинника часу на процеси експлуатації автомобіля і підкреслює значущість часу в питаннях організації ТЕА-АСУ і контролю рівня її організації.

В TEA чинник часу відображає, як зазначено вище (1.13) культуру експлуатації або культуру праці, що є наслідком організованості будь-якої системи і в спрощеному вигляді на АТЗК оцінюється середньою продуктивністю системи "автомобіль – водій":

За роки реформ зафіксовано істотне зниження . Так для підприємств, що виконують міські перевезення, коефіцієнт випуску скоротився з 0,62 до 0,32. На приміських і обласних перевезеннях відмічено зниження до 0,105, що, проте, не слід вважати за негативне явище, оскільки дана статистика а„ відповідає інтенсивності експлуатації PC в країнах з ринковою економікою. Так згідно із загальновідомими даними середні річні пробіги вантажних автомобілів і автобусів в СРСР були значно вищі (40...50 тис. км) в порівнянні з капіталістичними країнами. В США це 18 тис. км. Тоді, якщо прийняти =200 км, та кількість днів експлуатації вантажного автомобіля складе, наприклад =18/0,2 = 90 дн. Відповідно:= 0,25, а резерв часу, наприклад, для ТО і Р – 275 дн. Для автомобілів періоду СРСР, ці показники складали: 0,62 і 140 дн.

Наявність фактично двократного, в порівнянні з минулим періодом, резерву часу вносить свої корективи до оцінки споживачем, тобто АТЗК, рівня послуг ІТС, що забезпечується TEA. Необхідно достовірно оцінити відповідність послуги очікуванням і перевагам споживачів і на основі цієї оцінки виробити належні критерії для сертифікації і подальшого контролю ІТС.

Вибір критерію сертифікації послуг є важливим і найбільш важким ступенем оцінки відповідності послуги. Проте загальновідомо, що до характеристик, які визначають вимоги до послуг, відносяться:

- час очікування послуги клієнтом;

- час дотримання термінів виконання послуги і інші кількісні характеристики.

Тому в основі сучасної організації процесів ТО і Р в системі ТЕА-АСУ і, відповідно, їх оцінки за наслідками контролю, повинен бути обов'язково присутнім, як зазначено вище, час обслуговування (виконання) заявки або час її затримки системою TEA. Проте з урахуванням специфіки сучасної експлуатації PC (коли величина коефіцієнта залишається на АТЗК вкрай низькою), доцільно мати на АТЗК також і комплексні, відносні до часу, критерії для сертифікації і подальшого контролю ІТС, що дозволяють однозначно оцінити якість організації ТЕА-АСУ і її внесок в процес перевезень. Сьогодні це: вірогідність безпомилковості управління (2.15) і надійність автомобіля.

В сучасних умовах комерційної діяльності, надійність автомобіля повинна виключити у нього стани ТО або Р в довільний, що характерно для умов ринку, момент початку роботи автомобіля. При цьому, почавши роботу, автомобіль зобов'язаний безперервно працювати без впровадження в його транспортний процес ІТС (наприклад, СТО) протягом часу, наприклад, наряду Тц, Що оцінюється вірогідністю

(2.5)

де – показник надійності автомобіля;

- коефіцієнт готовності автомобіля;

- вірогідність безвідмовної роботи автомобіля за час ;

- середній час безвідмовної роботи автомобіля, дн;

- середній час відновлення автомобіля, дн.

Пропоновані відносні показники оцінки рівня організації робіт ІТС в системі ТЕА-АСУ містять в своїй основі абсолютні тимчасові характеристики, які легко контролювати в процесах:

- по-перше, контролю космічного на основі програм ITS;

- по-друге, контролю інспекційного, передбаченого процесом сертифікації, і можуть бути використані для організації і контролю систем якості виробництв ТО і Р в системі ТЕА-АСУ.

Розробка і впровадження систем якості – одна з найважливіших сфер діяльності сучасного підприємства. Сьогодні якість стає політичною, економічною і етичною категорією. Підвищення якості обов'язково призводить до зниження витрат (втрат), а, отже, до зниження собівартості, ціни і підвищенню життєвого рівня людей.

Найважливіше завдання державної економічної політики полягає у виявленні і підтримці конкурентоздатних підприємств. Пропоновані показники якості організації ТЕА-АСУ дозволять достатньо точно проводити експертизу проектів організацій і подальший контроль діяльності системи на будь-якому рівні з використанням найбільш передових і прогресивних технічних засобів контролю.

При цьому особливо важливим з погляду теорії і практики TEA є створення на АТЗК системи TEA з контролем рівня надійності PC по величині його коефіцієнта готовності.

У відповідності, з чим виникає необхідність наявності такої математичної моделі ТЕА-АСУ, яка б дозволяла достатньо точно змоделювати (розрахувати) параметри часу, що представляють критерії ефективності сучасної TEA.

Основи системотехнічного моделювання систем складних

Моделювання в системотехніці реалізує в цілому кібернетичну ідею Вінера про "чорний і білий ящики". Це пізнання "чорного ящика", про який відомо лише стан входів і виходів, на основі пізнання "ящика білого", де передбачається наявність повної інформації про його устрій.

При цьому, "білий ящик" – це не копія, а лише модель, наприклад електронна, "ящика чорного", наприклад, механічного. Завдання дослідника полягає в подачі на вхід кожного з ящиків однакового білого шуму і в отриманні однакового сигналу на виходах, що має бути забезпечене шляхом послідовних змін в конструкції "білого ящика".

Системотехнічна особливість дослідження полягає в тому, що білий шум не можна використовувати як засіб ідентифікації:

- по-перше, досліджуючи систему, ми не можемо робити з нею все, що побажаємо, тобто систему неприпустимо виводити з робочого діапазону умов;

- по-друге, при створенні нової, реально не існуючої системи, самі умови погано відомі;

- по-третє, стосовно складних систем, важко визначити, що таке білий шум.

Тому замість загальновідомого білого шуму в системотехніці береться деякий "ансамбль" важливих для уявлення ситуацій зовнішніх дій, що уточнюються в процесі моделювання. При цьому модель, тобто "білий ящик" може мати навіть інший фізичний принцип, проте головне полягає в тому, що модель зобов'язана відповідати трьом основоположним положенням: "набагато простіше", "досить добре" відображати властивості, що "цікавлять дослідника".

Науковою, головним чином математичною, базою системотехніки є нова наукова дисципліна – теорія складних систем, тобто систем, специфіка яких обумовлена організацією проектування. Це проектування в два етапи:

1 – макропроектування (проектування зовнішнє);

2 – мікропроектування (проектування внутрішнє).

Системотехніка об'єднує точки зору, підходи і методи по питаннях зовнішнього проектування складних систем. Макропроектування починається з формулювання проблеми, яка включає три основні розділи:

- визначення цілей створення системи і сфери вирішуваних нею завдань;

- оцінка чинників, що діють на систему, і визначення їх характеристик;

- вибір показників ефективності системи.

Системотехніка передбачає обов'язкове створення загапьносистемної, системної і конструктивних моделей функціонування систем що досліджуються.

Моделі загальносистемні і системні необхідні для теоретичних досліджень. Вони дозволяють виявити загальні закономірності, що властиві системі. Модель конструктивна – це алгоритм дослідження, користуючись яким, можна визначити значення одних змінних, що характеризують дану систему, по заданих або зміряних значеннях інших змінних.

Створення конструктивної моделі є сферою спеціальних дисциплін і, перш за все, специфічним завданням ТЕ. Проте, будь-яка конструктивна модель в міру накопичення знань про систему, уточнення і конкретизації її властивостей і характеристик, обов'язково повинна закономірно зростати з більш загальної системної моделі. У цьому полягає основна суть системотехнічного підходу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси