Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Техніка arrow Інформаційні технології в технічній експлуатації автомобілів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Системотехнічні моделі системи технічної експлуатації

Модель загальносистемна

В ТЕ, а також в більшості інших реальних систем, дослідженню підлягає функціонування систем в деякий період часу , деіє, відповідно, початком і кінцем досліджуваного інтервалу часу.

За час Т функціонування системи в різні моменти часу т поступають деякі вхідні дії- PC. Дії обумовлені зовнішнім середовищем і в цілому, це сукупність об'єктів, що не належать системам, але пов'язаних з ними і що чинять на них істотний, не цілеспрямований вплив.

Множина вхідних дій, визначена для всіхтобто що реалізовуються за весь період Т функціонування систем, є вхідним процесомсистем. За визначенням це:

Проте взаємодія систем і зовнішнього середовища має двосторонній характер і, щоб врахувати вплив, який системи чинить на середовище, доцільно ввести поняття дії вихідної (t) і, відповідно, процесу вихідного

В процесі функціонування систем на їх вхід подаються різні вхідні процеси і виникають процеси вихідні, які необхідно зміряти і, таким чином, дістати можливість встановити і математично записати зв'язок між цими процесами у вигляді рівняння

(2.6)

Рівняння зв'язує значення вхідних і вихідних дій для кожного інтервалу Т і є рівнянням "вхід – вихід". Проте дане рівняння дозволяє прогнозувати вихідний процес лише по заданому вхідному процесу і періоду функціонування, а тому може розглядатися лише як проста природна модель функціонування (MF) систем.

Необхідно врахувати, що в системах існують їх внутрішні властивості Z. Саме вони обумовлюють неоднозначність залежності між вихідними і вхідними процесами і тому їх доцільно врахувати на момент часу і У відповідності з чим модель (2.6) прийме вигляд

(2.7)

де – стан систем у момент часу .

Стан систем – це сукупність істотних властивостей (характеристик) систем, знання яких у момент часудозволяє визначити поведінку систем в майбутньому ().

Для однозначного і математично коректного поняття стану систем, системотехнічний підхід визначає чотири умови, яким повинні задовольняти рівняння (2.6) і (2.7):

1. Якщо пара процесів (, ) задовольняє рівнянню (2.6), то знайдеться z (), при якому ця пара задовольняє також рівнянню (2.7).

2. Кожна пара процесів (,J, що задовольняє рівнянню (2.7), задовольняє і рівнянню (2.6).

3. Для кожної пари (z(ζ), ХТ) існує єдиний вихідний процес , що задовольняє рівнянню (2.7).

4. Якщо рівняння (2.7) виконується для пари процесів Т. ΥТ). то для будь- якого знайдеться , для якого , де , фрагменти вхідного і вихідного процесів, а через позначено інтервал часу

Умови №1 і №2, тобто їх сумісне виконання дозволяє стверджувати, що рівняння (2,6) і (2.7) є моделями однієї і тієї ж системи, еквівалентними по змінним вхід-вихід.

Умова №3 обмежує клас даних систем системами без передісторії, тобто такими системами, функціонування яких в сьогоденні не залежить від того, як вони функціонували в минулому.

Умова №4 стверджує, що стан системи z(l) визначено для всіх моментів часу t, на яких задані вхідні і вихідні процеси.

Проте будь-яка модель процесів функціонування системи, виходячи із заданого вектора початкового стану системи z(ζ), а також, виходячи із записаного у векторному вигляді вхідного процесу Хт, повинна забезпечити прогнозування на всьому інтервалі функціонування системи.

Для вирішення даного завдання в моделі систем досить задати:

- множини Т, X, Υ, Ζ;

- простори XN, ΥM, ΖK;

- оператори виходу і переходу, відповідно G і H.

Тоді модель функціонування систем без передісторії є кортежем

(2.8)

Слід підкреслити, що якщо всі компоненти моделі MF відомі, то модель функціонування повністю визначена і може бути використана для опису і вивчення процесів, властивих тій або іншій системі. Дана модель не накладає ніяких обмежень на характер процесів і тому може бути використана для моделювання будь-якої системи і зокрема системи ТЕ, яка, як і багато інших, є системою без передісторії довільної природи і призначення.

Для побудови моделей функціонування конкретних систем, наприклад, систем ТЕ, необхідно взяти модель (2.6) за основу, а потім, послідовно визначаючи і конкретизуючи властивості її компонентів, отримати придатні для інженерних розрахунків рівняння виходу і стану, що описують процес функціонування досліджуваної системи ТЕ. Наділяючи систему тими або іншими властивостями, можна отримати цілий набір моделей, які називаються системними.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси