Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Література arrow Українські та зарубіжні письменники
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

Анатолій Агафонович Бортняк народився 27 квітня 1938 р. в с. Олександрівка Тростянецького району в учительській родині. Дитинство майбутнього письменника пройшло в с. Жабокричі Крижопільського району. Картини, які він бачив хлоп'ям, надовго закарбувалися в пам'яті, а з часом були відтворені в поезіях. Животіння в окупованому селі, приниження, бомбардування, спалення сусіднього партизанського села Павлівки... Пам'ятає Анатолій, як вони, сухоребра малеча, по черзі крутили корбу і частували криничною водою бійців, що вигнали з села німоту. 1 за це дітям перепадала то грудочка цукру, то гільза від патрона. За декілька вечорів у свої неповні шість років з маминою допомогою вивчився хлопчик грамоти і кривульками виписував першого в житті листа батькові на фронт. А в чоботях, пошитих зі шкіри подарованого патронташа, пішов у 1945 році в перший клас.

В 1960 р. закінчив філологічний факультет Одеського університету. Спершу працював у Тульчинській районній газеті, потім – у Вінницькому радіокомітеті, переважно старшим редактором художнього мовлення. До спілки письменників України прийнятий у 1965 р. 1974-1986 рр. – відповідальний секретар Вінницької письменницької організації. Він член правління Спілки письменників України (СПУ). З 1993 р. – оглядач з питань літератури та мистецтва "Вінницької газети". Зокрема, веде популярні рубрики "Од слова до слова..." (з історії, сучасного стану і розвитку української мови);

"Надбужанські музи" (літературно-мистецька сторінка) і "Сміхопад" (сатирично-гумористичні добірки).

Лауреат обласних літературних премій ім. М. Трублаїні та ім. М. Коцюбинського (з 1992 р. ця премія – Всеукраїнська), а також Всеукраїнських – ім. В. Сосюри (за лірику, 1985 р.), ім. О. Копиленка (за твори для дітей 1987 р.), ім. С. Олійника (за сатиричні збірки, 1991 р.), "Срібний Еней" (за сатирично-гумористичні публікації в журналі "ВУС", 1993 р.), ім. С. Руданського (за сатиру й гумор, 1995 р.). У 1995 р. відзначений Міжнародною премією за цикл іронічних катренів "Біблійна алегорія" (США, Філадельфія). 1997 р. став дипломантом Міжнародного конкурсу "Створімо сучасну українську патріотичну пісню" (Всеукраїнська музична спілка разом з Українським культурним центром м. Детройта-Воррена, США). За збірки віршів "Одинадцята заповідь" і "Важке щастя" письменник відзначений Всеукраїнською літературно-мистецькою премією імені Євгена Гуцала (2003).

Основні видання творів письменника: збірки поезій: "Мелодія" (К., 1965), "Немирівське шоссе", "Довголіття" (Одеса, 1970), "Полустанок" (К., 1973), "Право" (Одеса, 1975), "Русло" (К., 1977), "Батькове вогнище" (Одеса, 1979), "Адреса" (К.,1987), "Синоніми до України" (Вінниця, 1993), "Журавель у небі" (Вінниця, 1996); збірник сатири і гумору: "Майте на увазі" (Одеса, 1981), "Бажаю усміху!" (К., 1981), "Невже таке буває?" (К., 1984), "Де правда, де вигадка?" (Одеса, 1986), "Вибране" (К.,1988), "Помилки Колумба" (К., 1991).

Твори А. Бортняка друкувалися в Росії, Білорусі, Молдові, Казахстані, Польщі, Болгарії, Угорщині, Канаді, США, Австралії та інших країнах.

Помер письменник 2009 року в м. Вінниця.

ОЛЕГ БУЦЕНЬ (1923-1966)

Олег Буцень народився 1923 року в Києві. Дитинство його пройшло у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделюванням літаків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книжками. Мандруючи стежками рідного краю, він мріяв про подорожі – не менш як у джунглі Африки чи на Південний полюс. "Та не так часто діється, як в дитинстві мріється", – любив повторювати в зрілому віці Олег Васильович. Тільки закінчив десятирічку, як почалася війна. Усі мрії дитинства змінилися на шинель і гвинтівку. Після закінчення Тбіліського авіаційного училища юнак воював на фронтах Вітчизняної війни аж до Дня Перемоги. Демобілізувавшись, він вступив на філологічний факультет Київського університету. Після його закінчення працював учителем української мови і літератури в Бережанському педагогічному училищі на Тернопільщині, потім – у дитячій редакції Українського радіо, у видавництві "Веселка".

Олег Буцень ще з дитинства писав вірші. Постійні зустрічі з дитячою аудиторією спонукали його писати для дітей. Це були здебільшого оповідання і казки.

Письменник любив ділитися з друзями своїми планами, спостереженнями. "Знаєте, – розказував він, – був нещодавно в лісі. Лежу під сосною, на небо дивлюся, замислився. Раптом: кап, кап... Що за дивина? Небо як вимите, ані хмаринки. А тут дощ! Приглядаюсяаж то мурахи капають! Поспішають, бач, до хати, поки сонце не сіло. Без парашутів стрибають. Напишу..." І написав оповідання "Наше відкриття".

Багато відкриттів зміг би ще зробити Олег Буцень, та важка недуга передчасно зламала його. Відійшов письменник за святу межу, залишивши нам свої твори. Його оповідання та казки ввійшли у книги "З ранку до вечора", "Не варто ображатись", "Так чи не так?" та інші.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси