Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Література arrow Українські та зарубіжні письменники
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

Терень (Терентій) Германович Масенко народився 10 листопада 1903 року в селі Глодоси на Кіровоградщині у незаможній селянській родині. В автобіографічному вірші "Родословна" герой говорить, що його прадід був кріпаком, діда поглинули води Цусіми, батько поліг під Перемишлем у роки Першої світової війни, а мати ходила росяними стернями, дбаючи про долю своїх дітей...

Дід майбутнього письменника керував церковним хором, хата стояла біля сільського храму. Великим авторитетом і, можна сказати, першим учителем Терентія був його старший брат Степан, що закінчив Херсонську вчительську семінарію. Брат привозив з міста українські книги, які Терентій захоплено читав. Він і учитися пішов в українську гімназію, одну з перших у краї.

Навчався на робітфаку Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту, а пізніше в Харківському інституті народної освіти. 1930 року закінчив факультет журналістики університету.

Працював у редакціях газети "Червоний кордон", журналів "Молодняк" і "Перець", а у роки Великої Вітчизняної війни на радіостанції імені Т. Г. Шевченка.

Дебютував Терень Масенко "Маршем робітфаківців" у 1924 році. Перша збірка поезій "Степова мідь" вийшла 1927 року. Працював письменник також як нарисовець та автор книжок для дітей. Чимало віршів Т. Масенка покладено на музику композиторами Георгієм та Платоном Майбородами, А. Філіппенком, М. Дремлюгою, К. Домінченим, І. Шамо, Я. Цеглярем та іншими. Значне місце у творчості поета належить епічному жанру (роман у віршах "Степ"), Останні, видані за життя, прозові твори – есе та спогади про митців-побратимів Павла Тичину, Максима Рильського, Анатолія Петрицького, братів Майбородів, Джамбула та Янку Купалу, Андрія Малишка "Роман пам'яті".

Помер автор уславленої "Пісні про Дніпро" 6 серпня 1970 року. Похований у Києві.

ЗІРКА МЕНЗАТЮК (нар. 1954)

Зірка Захаріївна Мензаткж народилась 21 жовтня 1954 р. в с. Мамаївці Кіцманського району і. Українська письменниця, журналіст.

1972-1977 рр. – навчання на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка;

1977-1978 рр. – кореспондент районної газети "Прапор перемоги" м. Заставна Чернівецької області;

1979-1985 рр. – кореспондент республіканської газети "Радянська Україна", м. Київ;

1985-1987 рр. – кореспондент газети "Вісті з України";

З 1988 р. до сьогодні – на творчій роботі.

Писати вірші та друкуватися в районній і обласній газетах почала в шкільні роки (перший вірш був надрукований, коли поетесі було лише 11 років).

Друкувалася в газетах "Літературна Україна", "Зірка", "Культура і життя", "Наша віра" та інших, а також у журналах "Соняшник", "Барвінок", "Малятко", "Дніпро", "Веселочка", "Паросток", "Дошкільне виховання", "Мамине сонечко", "Дзвіночок", "Перець", "Ластівка", "Сільські обрії" (усі – Україна), "Веселка" (США), "Веселка" (Словаччина).

У різні роки вела в дитячому журналі " Соняшник" рубрики "Храми України", "Фортеці України", "Щоб любити", "Щоденник мандрівника", а також рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів "АБЦ" на Першому каналі Українського радіо.

Друкувалася за кордоном – у США, Словаччині та Польщі. Член Національної Спілки письменників України (з 1995).

ПАНАС МИРНИЙ (Панас Якович Рудченко) (1849-1920)

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятирічний хлопець йде на власний хліб.

Чиновницька служба Рудченка почалася в 1863 році в Галицькому повітовому суді. Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, а згодом, після короткочасного перебування в Прилуках, займає цю ж посаду в Миргородському казначействі. Так минули перші 8 років служби в невеликих містах Полтавщини.

На цей час припадають його перші спроби на ниві літературної творчості та фольклористичної діяльності. Частина зібраних П. Рудченком фольклорних матеріалів була згодом опублікована його братом Іваном Біликом у збірниках "Народные южнорусские сказки" (1869, 1870) та "Чумацкие народные песни" (1874).

З 1871 року Панас Рудченко живе і працює в Полтаві, обіймаючи різні посади в місцевій казенній палаті. Його зовсім не приваблювала чиновницька кар'єра (хоч сумлінне, ретельне виконання службових обов'язків і дозволило досягти високого чину дійсного статського радника). І. П. Рудченко починає пробувати свої сили в літературі. Прикладом для нього був старший брат Іван, що вже з початку 60-х років публікував свої фольклорні матеріали в "Полтавских губернских ведомостях", друкувався в "Основі", а пізніше видав окремі збірники казок і пісень, перекладав оповідання Тургенева, виступав у львівському журналі "Правда" з критичними статтями.

Літературна праця стає справжньою втіхою і відрадою П. Рудченка. Уриваючи час від відпочинку, просиджуючи вечори за письмовим столом, він з натхненням віддається улюбленим заняттям. Перші його твори (вірш "Україні" та оповідання "Лихий попутав"), підписані прибраним ім'ям Панас Мирний, з'явилися за кордоном, у львівському журналі "Правда" в 1872 році. Незважаючи на те, що в 1870-1880-х роках письменник продовжує інтенсивно працювати, його твори, у зв'язку з цензурними переслідуваннями українського слова в Російській імперії, друкувалися переважно за кордоном і на Наддніпрянській Україні були майже невідомі широким колам читачів.

Так, 1874 року в журналі "Правда" побачили світ нарис "Подоріжжя од Полтави до Гадячого" та оповідання "П'яниця", а в 1877 році в Женеві з'являється повість "Лихі люди". Ще 1875 року в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" і подано до цензури, але в зв'язку з так званим Емським указом 1876 року в Росії цей твір не був опублікований і теж уперше з'являється в Женеві у 1880 році.

Тільки в середині 1880-х років твори Панаса Мирного починають друкуватися на Наддніпрянщині: на сторінках альманаху "Рада", виданого М. Старицьким у 1883-1884 рр., публікуються перші дві частини роману "Повія" та два оповідання з циклу "Як ведеться, так і живеться". 1886 року в Києві виходять збірник творів письменника "Збираниця з рідного поля" та комедія "Перемудрив". Одночасно Мирний продовжує виступати і в західноукраїнських збірниках та журналах, де друкуються такі його твори, як "Лови", "Казка про Правду та Кривду", "Лимерівна", переспів "Дума про військо Ігореве".

Підтримував Мирний тісні зв'язки з багатьма діячами української культури – Лисенком, Старицьким, Карпенком-Карим, Кропивницьким, Коцюбинським, Лесею Українкою, Заньковецькою, Білиловським, Жарком. Як член комісії міської думи він брав активну участь у спорудженні пам'ятника І. Котляревському в Полтаві.

Коли 1914 року було заборонено вшанування пам'яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення ганебними діями уряду. Не дивно, що в 1915 р. поліція розшукує "політично підозрілу особу" Панаса Мирного.

У зв'язку з тим, що письменник, не бажаючи ускладнювати свої службові стосунки, весь час конспірувався, його особа для широких кіл читачів та для офіційних властей була таємницею. Та справа ще й у тому, що Панас Мирний, як людина виключної скромності, вважав, що треба дбати не про популярність своєї особи, а про працю на користь народові. Вже незадовго до смерті в листі до знайомого І. Зубковського він просив не розкривати його псевдоніма.

Помер Панас Мирний 28 січня 1920 року. Поховано його в Полтаві. У будинку, де письменник жив з 1903 року, створено літературно-меморіальний музей. У 1951 році в Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси