Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Література arrow Українські та зарубіжні письменники
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

Ігор Січовик народився 17 червня 1943 р. на Волині у родині сільських вчителів.

Виріс на Херсонщині, де й закінчив середню школу. Робітничу спеціальність здобув у Кривому Розі. Пройшов армійську службу. Навчався у Дніпропетровському держуніверситеті та на Вищих літературних курсах у Москві. Член Національної Спілки письменників України. Нині мешкає в Києві.

Пише з 12 років. Видав три книжки сатири та гумору для дорослих ("Жертва моди", "Зачарована шістка", "Азбука для дорослих") та два десятки книжок для дітей, чимало з яких побачили світ у "Веселці", "Грайлику", "Детской литературе". Упорядкував навчальні збірники для молодших шко

лярів, такі, як "Виручалочка" (сім перевидань), "Кобзарик" (два перевидання), "Дивокрай", "Дитячі ігри та розваги". Є автором підручників для позакласного читання "Першокласник" і "Сонячне перевесло", близько трьохсот ігор з буквами і словами "Словограй" і "Мовограй", збірників для дошкільних навчальних закладів "Світлячок", "Чеберяйчик", "Дошкільнятко". Видав книжки для найменших читачів "Математичні ігри", "Веселий задачник", "Таємниця десяти невідомих" та книжку "Весела школа".

У доробку Ігоря Січовика – дитячі віршовані казки "Хитра киця", "Сірничок", "Лісник-чарівник", "Таємниця острова Коралів", "Чорний дощ", понад три сотні загадок, тисяча скоромовок.

Чимало його дитячих творів вивчають у початковій школі. Вони містяться у "Букварях", читанках і збірниках.

2003 року письменник створив повість "Неймовірні пригоди барона Мюнхгаузена в Україні". Знаменитий німецький герой потрапляє в Україну, де пристає до козацького війська. Більшість його пригод, про які він хвацько розповідає сам, відбуваються у поселенні, де він мешкає, а також на всій території України, зокрема й у Києві. Автор бачить Україну очима іноземного героя – це дає йому можливість уважніше придивитися до тогочасних подій, показати полярні риси характеру українців. У повісті широко використовується український фольклор, демонологія, описано традиції, звичаї і побут наших предків. Головний герой твору – гумор, пригоди, оптимізм. Автор прагне привернути увагу не тільки іноземців, а й самих українців до величної історії України, яка, за висновками очевидців, була чи не найромантичнішою і найцікавішою у світі.

2003 року Ігор Січовик написав сатиричну політичну повість "Дурилло" (Сповідь президентського песика).

У 2012 році Ігор Січовик написав дві повісті на одну тему для дітей середнього віку: "Формула вузла, або Як розплутати клубок таємниць" та "Комп'ютерна алхімія". Чекають на видання дві нові книжки "Великий букварик" і "Все починається з Нуля". Ігор Січовик має власний Інтернет-сайт "Словограй", який відвідало понад сто тисяч читачів.

ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ (нар. 1937)

Понад ЗО років пише вірші, поеми, казки для дітей Вадим Петрович Скомаровський. Присвячені вони рідному краю, природі, героїці воєнної пори, працьовитим людям і, звичайно, дівчаткам і хлопчикам – допитливим і непосидючим, яким був і сам поет в пору дитинства.

Народився Вадим Скомаровський І червня 1937 року. Його рідне село Балико-Щучинка (Кагарлицький район на Київщині) лежить на покраяному

ярами правому березі Дніпра, довкола ліси, а в лісах – озера. А які багатозначні та загадкові там назви місцевостей – Криничний яр, Воронів ліс, Боброве озеро, Чаїний острів. Ця багата природа розвивала творчу уяву майбутнього поета, дещо скрашувала його дитинство, яке припало на роки Вітчизняної війни. На фронті загинув батько Вадима Скомаровського. Мати все життя працювала вчителькою. І Вадим після закінчення семирічки, а потім Ржищівського педучилища працював учителем у Бородянській школі на Київщині. Згодом В. Скомаровський закінчив Ізмаїльський педінститут. І подальша його журналістська, комсомольська, партійна робота та робота головним редактором і директором видавництва "Молодь" була тісно пов'язана зі школою, з дітворою та молоддю.

1956 року Вадим Скомаровський надрукував у журналі "Піонерія" свій перший вірш для дітей і, можливо, сам того не знаючи, зробив свій вибір: став на літературний шлях і назавжди залишився вірним юним читачам. Уже перші книжечки Вадима Скомаровського "У сестрички радість" (1959) та "Зірочка" (1961) засвідчили, що в автора є природний дар розповідати про дітей і для Дітей, поетично змальовувати природу.

3.роками тематика творів Вадима Скомаровського розширилась. До образів земляків, до чарівних пейзажів рідного краю додалися нові герої–діти й дорослі, нові краєвиди. У 1963 році вийшла в світ книжка Вадима Скомаровського "На Тарасовій горі". Це вірші, присвячені геніальному українському поетові Тарасові Григоровичу Шевченку. Відтоді поет не раз звертався до образу Великого Кобзаря. У 1973 році він видав збірку "Тарасова криниця", а в 1979 – створив поему "Тарасові птиці". Це одні з найбільш яскравих, натхненних сторінок у творчості Вадима Скомаровського.

У дитинстві майбутній поет зачитувався чудовими книжками Аркадія Гайдара і Миколи Трублаїні, наскрізь пронизаними романтикою подвигів. Шана до відомих письменників залишилася у Вадима Скомаровського на все життя. І поет захотів розповісти сучасним школярам про їхнє незвичайне життя. Так появилися талановиті поеми "Зошит у лінійку", "Багряний листок", "Вітер мандрів".

Серед творів Вадима Скомаровського є і казки: "Де поділися зірки?", "Чому в морі вода солона", "Чому Лютий короткий" та інші. Вони цікаві та повчальні.

Більшість віршів В. Скомаровського – це невимушені оповідки про ту чи іншу (в повному розумінні екстремальну подію), пригоду і обов'язково з несподіваною розв'язкою. Цікаво, наприклад, прочитати, як моряки врятували напівзамерзлих солов'їв, що заблукавши у пітьмі, прибилися на корабель ("Солов'ї"). Люди по черзі зігрівали "дві безпорадні грудочки малі" своїм диханням, годували крихтами хліба. І сили повернулися до солов'їв.

Незвичайна подія відбулася в лісі ("Погоня"). Там дуб захистив бідолашного зайчика від лисиці: скинув, наче з рукава, снігу на його сліди: спробуй тепер, лисице, заячу стежку віднайти! Справжня біда трапилася з окунцями: "опинились окунці в лузі після повені", а вода почала спадати ("Окунці-стрибунці"). Проте біди не сталося – діти виловили окунців і кинули у Дніпро. Читаючи такі вірші, постійно ловиш себе на думці, що треба берегти все живе, любити і плекати красу довкола нас.

Новою, цікавою сторінкою творчості Вадима Скомаровського стали гумористичні, сатиричні поезії, мініатюри, шаржі. Про це свідчить нова збірка поета "Комп'ютер з характером", що вийшла друком у 2002 році.

Твори В. П. Скомаровського перекладено російською, білоруською, молдавською, казахською, киргизькою, туркменською, башкирською мовами. Відомі вони читачам у Болгарії, Польщі, Чехії, Канаді. Поет також відомий як перекладач з російської, білоруської і туркменської мов.

В. Скомаровський – лауреат чотирьох літературних премій: імені Миколи Трублаїні (1978), імені Олександра Копиленка (1986), імені Лесі Українки (1989), імені Наталі Забіли (2003).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси