Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Література arrow Українські та зарубіжні письменники
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

Микола Васильович Гоголь – гордість російської літератури. А української хіба ні? Так, він є також і українським письменником, бо не лише мова, якою пише автор, визначає його як творчу особистість, а насамперед той матеріал, з якого складається ця творчість. А матеріал у письменника Гоголя в переважній більшості український. 1 не тільки у "Вечорах на хуторі біля Диканьки" чи в "Миргороді" або "Тарасі Бульбі", а й у "Мертвих душах". М. Гоголь – гордість його рідного краю – Полтавщини, яку він завжди і всюди носив у своєму серці.

Микола Гоголь (Яновський) народився 1 квітня 1809 року у селі Сорочинцях (тепер – Великі Сорочинці Миргородського району) на Полтавщині в поміщицькій сім'ї. Дитинство минуло у селі Василівні (Яновщині, тепер Гоголеве Шишацького району). У розвитку духовного світу хлопця значну роль відіграв батько Василь Панасович, поет і драматург того часу (помер 1825 року). Батько його був праправнуком полковника козацького війська часів Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пізніше знаменитий нащадок звеличить його до легендарної постаті й оспіває в образі Тараса Бульби.

Навчався Гоголь у Полтавському повітовому училищі (1818-1819), де брав уроки в учителя гімназії Г. Сорочинського, а у 1821-1828 роках – у Ніжинській гімназії вищих наук.

Мовно-музична культура рідної землі знаходила свій вияв у виховній практиці бабусі Тетяни Семенівни, маминої мами. Любов до мови, відчуття слова закладалися у юного Миколи Гоголя уже з дитячих літ. Згодом він захопиться збиранням українських народних пісень, прислів'їв та приказок, готуватиме матеріали до українсько-російського словника. Пізніше він так писав про українську пісню: "Якби наш край не мав такої скарбниці пісень, я б ніколи не зрозумів історії його, тому що не збагнув би минулого..." "Моя радість, життя моє! Як я вас люблю! Що всі холодні літописи, в яких я тепер риюся, перед цими дзвінкими, живими літописами! Як мені допомагають в історії пісні!.." "Це народна історія, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкриває все життя народу". Ще в студентські роки, глибоко переймаючись соціальними негараздами, внутрішньо опираючись найрізноманітнішим виявам зла, вболіваючи за всю державу і свою "милу Україну", М. Гоголь налаштовувався на таку діяльність, "щоб бути по-справжньому корисним для людства". Загалом же всю творчість великого письменника було спрямовано на "очищення серця", "розуміння серцем", щоб досягти хоч якоїсь подоби суспільної гармонії. "Я палав незгасним прагненням зробити своє життя потрібним для блага держави, я жадав принести хоча б найменшу користь. Тривожили думки, що я не зможу, що мені перепинять шлях, завдавши мені глибокого суму. Я поклявся жодної хвилини короткого життя свого не втрачати, не зробивши блага", – писав палко настроєний на самопожертву юнак.

У 1828 році М. Гоголь переїжджає до Петербурга. Цілеспрямована натура Гоголя привела його до мети: 1831 року виходить перша частина "Вечорів на хуторі поблизу Диканьки", у 1832 – друга. Успішний дебют подвоїв сили.

Але туга за батьківщиною, за мальовничою Україною, змусила М. Гоголя наприкінці 1833 року клопотатися про місце професора історії в Київському університеті Св. Володимира. Спонукала до цього ще й дружба з М. Максимовичем, професором-земляком, етнографом, фольклористом, істориком, ботаніком, майбутнім ректором Київського університету. "Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої в Києві. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір 'їв, пісень! Якими цікавими можна зробити університетські записки, скільки можна умістити в них подробиць, цілком нових про сам край!" – переповнювався творчими планами письменник. "Туди! Туди! До Києва! Там, або навколо нього, звершалися діяння віковічності нашої... Багато можна буде зробити добра", – писав він про свої сподівання.

Розраду від нездійснених планів письменник шукав і знаходив у творчості. З'являються збірки "Миргород", "Арабески" (1835), комедія "Ревізор" (поставлена 1836), нарешті "Мертві душі" (1841) та "Вибрані місця з листування із друзями" (1847).

У червні 1836 року Гоголь зі своїм шкільним товаришем і земляком О. С. Данилевським виїхав за кордон. У Швейцарії, Римі, Парижі він працював над поемою "Мертві душі", писав також драму з історії Запоріжжя (збереглися уривки), повість "Рим" (1842) тощо.

Останні роки життя письменника були сповнені драматичних пошуків істини. У 1848 році письменник повертається на батьківщину, посилено працює над другим томом "Мертвих душ", але незадовго перед смертю спалює рукопис. Тяжка хвороба обірвала життя неповторного майстра слова 21 лютого 1852 року.

Микола Васильович ніколи не забував Василівну, матір, сестер. В Яно- вщину він приїжджав із Петербурга і з-за кордону влітку 1832, 1835, 1841, 1848,1850 та 1851 років. Залишаючись удома на все літо, він іноді відвідував Полтаву, Миргород, Шишаки, Обухівку та інші села.

Під час останнього перебування в Україні весною 1851 року він працював над другим томом "Мертвих душ" (з 20 квітня до 22 травня). Улюбленими місцями прогулянок для Гоголя були в цей час навколишні поля й, особливо, ліс поблизу Василівни під назвою Яворівщина. Рідні місця – Диканьку, Миргород, Сорочинці, Гадяч, річку Псьол – М. Гоголь прославив у багатьох своїх творах. Шляхи М. В. Гоголя пролягали через Опішнє, Чорнухи, Велику Багачку, Обухівку та інші населені пункти Полтавщини.

Микола Гоголь відомий і як збирач та великий шанувальник українського фольклору. Зібрані ним пісні були опубліковані 1909 року Академією наук. Панас Мирний у листі до М. Коцюбинського 1902 року писав: "Що не кажіть, а Гоголь душею і натурою наш..."

Нині на Полтавщині працює два музеї М. В. Гоголя – у селі Великі Сорочинці, де письменник народився і був похрещений (відкритий 1951 року), та в Гоголевому (колишній Василівні), де в 1982-1984 роках відбудовано весь комплекс будівель у садибі Гоголів. Пам'ятники письменникові є в Полтаві, Сорочинцях, Диканьці, Миргороді, Пирятині, селах Шишаки, Білоцерківка та інших.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси