Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Література arrow Українські та зарубіжні письменники
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

6 березня (22 лютого) 1815 року в далекому Сибіру, у селі Безруково Ішимського повіту Тобольської губернії, у родині сільського чиновника Павла Гавриловича Єршова народився син. Хлопчик був дуже слабкий здоров'ям, у нього часто траплялися нервові напади. Батьки, щоб позбавити сина від хвороби, вирішили, за старовинним обрядом, символічно "продати" дитину через вікно жебракові за гріш. Після цього в Петра напади практично припинилися. Згодом поет не раз говорив: "Що мені чини і почесті, коли я від народження коштую усього лише гріш".

Раніше дитинство він провів у м. Березові, а в 12 років батько відправив його разом зі старшим братом у Тобольську гімназію. Річ у тім, що коли Єршову виповнилося 10 років, його батька перевели в Тобольськ. Майбутній поет був надзвичайно вражений величезними, як здавалося йому, кам'яними будинками, стародавнім Кремлем, пустельним Чуваським мисом, поблизу якого відбувся колись вирішальний бій між військами Єрмака і хана Кучума, а особливо – багатолюдним ярмарком. У 1830 році з відзнакою закінчив гімназію і вступив на філолофсько-юридичний факультет Петербурзького університету. Утім, Єршов виявився не надто старанним студентом, втриматися в університеті йому допомагало своєрідне везіння. Якщо, скажемо, готуючись до екзамену з карного права, він встигав вивчити тільки один білет, то саме цей білет йому і попадався на іспиті. Закінчивши університет, Єршов сам неодноразово засмучувався: "От явипускник університету, а не знаю жодної іноземної мови".

У 1833 році професор літератури П. А. Плетньов просто на лекції прочитав своїм студентам першу частину віршованої казки "Горбоконик", представленої студентом Єршовим у вигляді курсової роботи.

Казка сподобалася. Плетньов знайшов час показати її Пушкіну. І Пушкіну казка сподобалася, він навіть поправив у ній перших чотири вірші. "Тепер цей рід творів можна мені і залишити, – нібито сказав він друзям. – Цей Єршов володіє своїм віршем".

У 1834 році казку " Горбоконик" було надруковано в журналі "Бібліотека для читання". Того ж року вона вийшла окремою книжкою, принісши дев'ятнадцятирічному поетові широку популярність. За життя поета " Горбоконик" витримав не менше 7 видань, породивши при цьому безліч наслідувань.

Улітку 1836 року, після закінчення університету, Єршов одержав призначення в рідну йому гімназію. У Тобольську поет здружився з композитором Аляб'євим, зустрічався з деякими засланими туди декабристами. Відомо, що саме через Єршова було переправлено у Петербург віршовану відповідь Одоєвського на послання Пушкіна. У Тобольську Єршов написав бувальщину "Сибірський козак", склав поему "Сузге" й оповідання "Купець Базім, або Спритність бідняка". Однак це виявилися цілком ординарні твори, нічого рівного казці "Горбоконик" Єршов більше вже ніколи не створив, хоча задумів у нього було багато. Наприклад, він тривалий час збирався написати великий сибірський роман, узявши за зразок популярні тоді романи Фенімора Купера; продумував величезну казкову епопею "Іван-Царевич -– казка казок у десятьох книгах і ста піснях". Можливо, він навіть щось встиг зробити, але нам це залишається невідомим. Архів поета, що нараховував, за словами сина, 7 солідних томів, дотепер не знайдений.

У Тобольську Єршов палко закохався в Серафіму Олександрівну Лещову – вдову, обтяжену чотирма дітьми. Дочка колишнього директора Тобольської гімназії, гарна, освічена, але при цьому практична, не відразу зважилася на шлюб із молодим 23-річним учителем. Однак згодом весілля таки відбулося.

Одруження сильно змінило життя Єршова. Тепер він постійно мав піклуватися про заробіток. Мрії про вільні етнографічні дослідження, якими він себе колись тішив, розчинилися самі собою, слава не приваблювала та, ймовірно, не здавалася вже можливою. "На "Конику-Горбоконику", – не раз говорив Єршов, – наочно збувається російське прислів'я: не родися ні розумний, ні вродливий, а родися щасливий. Уся моя заслуга отут, що мені вдалося потрапити в народну жилу".

До всього іншого сильно ускладнилися відносини Єршова з директором гімназії. Єршов думав про від'їзд із Тобольська. Цьому перешкодили лише особисті обставини – народження і смерть дочки, уже налагоджений побут, який поетові не хотілося ламати.

Захопившись педагогікою, Єршов намагався створити новий гімназичний курс, обмірковував деякі реформи в словесності, – однак усі ці його роботи не були надруковані, і судити про них зараз можна лише за короткими спогадами його учнів.

У 1844 році Єршова призначили інспектором гімназії. Помер Петро Єршов 18 (30) серпня 1869 року в Тобольську.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси