Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Література arrow Українські та зарубіжні письменники
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

Валентина Олександрівна Осєєва (Осєєва-Хмельова) народилася в Києві 1902 року. Мати майбутньої письменниці була в числі організаторів у 1924 р. комун і колоній для знедолених дітей.

У юні роки Валентина Осєєва мріяла стати акторкою і навіть вступила на акторський факультет Інституту ім. М. Лисенка в Києві. Однак усе змінив переїзд родини в Москву, а потім у Солнечногорськ. У 21 рік юна Валя Осєєва, прийшовши одного разу у трудову комуну для безпритульних дітей, зрозуміла, що її покликання – виховувати дітей. Шістнадцять років вона віддала вихованню дітей-безпритульників і малолітніх правопорушників.

Працюючи вихователькою в дитячих установах, на дозвіллі Осєєва складала для дітей казки, сама писала п'єси і ставила їх разом із дітьми. Вона любила вигадувати ігри, захоплюючись ними не менше самих дітей. Саме за вимогою своїх вихованців у 1937 р. Осєєва віднесла в редакцію своє перше оповідання – "Гришка". А в 1940 р. вийшла її перша книжка "Рудий кіт".

Осєєва багато писала для малят – вірші, казки, короткі оповідання. Її твори були відзначені жвавістю викладу і побудовані на близьких дітям сюжетах. Велику любов у найменших читачів завоювали збірники "Рудий кіт", "Батьківська куртка", "Мій товариш" та інші. Маленькі читачі особливо полюбили цикл оповідань "Чарівне слово", у якому в захоплюючих історіях, у живих характерах подано зразки людських відносин. Ці розповіді-притчі вчать ввічливості, чесності, поваги до людей.

У 1946 р. Осєєва почала працювати над книгою "Васьок Трубачов та його товариші". Письменниця показала, як у безтурботне життя дітей втручається війна, як вона загартовує їхній характер, як вони вчаться дружити, як стають учасниками боротьби із загарбниками. Ця книга була відзначена Державною премією.

Багато епізодів нелегкого дитинства письменниці знайшли відображення в її творах. Повість "Дінка" багато в чому автобіографічна. Дитинство головної героїні збіглося зі складними роками першої російської революції 1905 р. Спритність, сміливість дівчинки виручають дорослих у важку хвилину. Гостре почуття справедливості, здатність співпереживати викликали симпатію читачів до Дінки. Ця дівчинка так полюбилася дітям, що вони не хотіли з нею розставатися.

"Доброю і чесною, сміливою і по-рицарськи шляхетною" – такою запам'ятав письменник Анатолій Алексин Валентину Осєєву.

Померла письменниця 5 липня 1969 р. у Москві.

КОСТЯНТИН ПАУСТОВСЬКИЙ (1892-1968)

Народився майбутній письменник у Москві у Гранатному провулку, у родині залізничного статистика, але, незважаючи на професію, непоправного мрійника. Його батько був нащадком запорізьких козаків, мати походила з інтелігентної польської родини середнього статку.

Дитинство та юність Паустовського пройшли в Києві. У родині любили театр, багато співали, грали на роялі. Навчався в класичній гімназії, де були гарні вчителі російської словесності, історії, психології. Багато читав, писав вірші. Після розлучення батьків змушений був сам заробляти собі на життя й навчання, перебивався репетиторством.

У 1912 році закінчив гімназію і вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Провчившись перший курс, перейшов на філософське відділення історико-філологічного факультету. Через два роки перевівся в Московський на юридичний факультет.

Почалася Перша світова війна, але його, як молодшого сина в родині, в армію не взяли.

Ще в останньому класі гімназії, надрукувавши своє перше оповідання, Паустовський вирішує стати письменником, але вважає, що для цього треба "піти в життя", щоб "усе знати, усе відчути й усе зрозуміти""без цього життєвого досвіду шляху до письменства не було".

Але спочатку Костянтин стає вожатим на московському трамваї, потім – санітаром на тиловому санітарному потязі. Тоді він пізнав і назавжди полюбив природу й міста Росії.

Паустовський працював на Брянському металургійному заводі, на ливарному заводі в Таганрозі й навіть у рибальській артілі на Азовському морі. На дозвіллі почав писати свою першу повість "Романтики", що вийшла у світ у Москві аж у 1930-х роках.

Після початку Лютневої революції виїхав у Москву, працював репортером у газетах, став свідком усіх подій у Москві в дні Жовтневої революції.

Після революції К. Паустовський багато їздив по країні, бував у Києві, служив у Червоній Армії, виїхав в Одесу, де працював у газеті "Моряк". Тут він потрапив у середовище молодих письменників, серед яких були Катаев, Ільф, Бабель, Багрицький та інші.

Незабаром ним знову опанувала "муза далеких мандрівок": він живе в Сухумі, Тбілісі, Єревані, поки нарешті не повертається в Москву. Кілька років працює редактором і починає друкуватися.

Першою книгою була збірка оповідань "Зустрічні кораблі", потім повість "Кара-Бугаз". Після виходу цієї повісті Паустовський назавжди залишає службу і письменство стає його єдиною улюбленою роботою.

Паустовський відкриває для себе заповідну землю – Мещеру, якій зобов'язаний багатьма своїми оповіданнями. Він, як і раніше, багато їздить, і кожна поїздка – це книга. За роки свого письменницького життя він об'їздив весь Радянський Союз.

Під час Великої Вітчизняної війни Костянтин Паустовський був військовим кореспондентом і теж відвідав багато місць.

Після війни вперше побував на Заході: Чехословаччина, Італія, Туреччина, Греція, Швеція тощо. Зустріч із Парижем була для нього особливо дорогою.

Паустовський написав серію книг про творчість і про людей мистецтва: "Орест, Кіпренський", "Ісаак Левітан" (1937), "Тарас Шевченко" (1939), "Повість про ліси" (1949), "Золота троянда" (1956) – повість про літературу, про "прекрасну сутність письменницької праці".

В останні роки життя письменник працював над великою автобіографічною епопеєю "Повість про життя".

К. Паустовський помер 14 липня 1968 у м. Таруса, де і похований.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси