Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Екологія arrow Транскордонні проблеми токсикології довкілля
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Токсичність свинцю і його сполук

Свинець потрапляє до організму людини через дихальний апарат (пил і леткі сполуки, що перебувають у повітрі), а також разом із харчуванням і водою. Остання з цих можливостей є дуже суттєвою, зважаючи на факт користування старими водопостачальними системами, зробленими з свинцю. В таких системах відбувається корозія, у випадку якої до води потрапляє добре розчинний гідрокарбонат свинцю Pb(НС03)2.

Також зростаюча кислотність середовища спричиняє утворення хімічних форм свинцю, що є відносно добре розчинними. Певною спробою запобігти цьому є використання в деяких регіонах попередньо лужної питної води, що дає змогу утримати концентрацію розчинних форм свинцю в межах концентрацій, що дорівнюють 30÷40 µг/дм3.

Півперіод життя в організмі (t0,5) – час, необхідний для зниження вдвічі вихідного вмісту металу, який накопичився в органах або в організмі:

для організму загалом 5 років

у м'яких тканинах 21 день

у скелеті 20 років

Свинець впливає на кровотвірну і нервову системи, шлунково-кишечний тракт і нирки. Спричиняє анемію (оскільки включається до ланцюгу біосинтезу гема і скорочує період життя еритроцитів), а також енцефалопатію, зниження розумових властивостей, викликає гіперкінетичні або агресивні стани, шлунково-кишечні розлади, диспепсію, кольки, нефропатію.

Найбільш токсичною сполукою свинцю є тетраетилсвинець, який використовується як присадка до бензину.

Вмісту свинцю в повітрі присвячується дуже багато уваги, з одного боку, зважаючи на масштаб проблеми: спалення 1 літру бензину є рівнозначним з впровадженням до атмосфери 0,4÷0,7 г Pb, а з іншого боку, з огляду на легкість ресорбції пилів та летких сполук свинцю через дихальні шляхи. Процес ресорбції цих сполук свинцю відбувається з продуктивністю близько 50 %. Ресорбція свинцю з органів травлення є різною залежно від віку. У дорослих сягає 5÷10 % свинцю, що потрапляє разом із харчуванням, у дітей сягає 50 %, тому необхідно максимально обмежити вміст свинцю в молоці та інших продуктах, що вони призначаються для немовлят. Свинець, що зазнав ресорбції, транспортується через кров і остаточно, значною мірою (≈ 90 %) відкладається в кістках. За умови вмісту свинцю в крові, який перевищує 100-і- 120 µг у 100 см3, з'являються симптоми гострого отруєння, першим з яких є шлунково-кишкові кольки, а після того – слабкий пульс, блідість шкіри. Потрапляння до організму 250 мг найбільш токсичної сполуки свинцю (С2Н5)4Pb закінчується смертю. У тих осіб, що з огляду на особливості своєї професії змушені контактувати зі сполуками свинцю або перебувають у забрудненому середовищі, спостерігаються хронічні отруєння. Хронічне отруєння виявляється в анемії, яка є наслідком блокування ензимних систем, що ведуть до синтезу гемоглобіну. Свинець зокрема блокує такі ензими, як дигидразол 5-амінолевулінової кислоти, що каталізує синтез порфобіліногену, а також синтез гему і відповідає за впровадження атому заліза до протопорфірину. Дуже сильні отруєння супроводжуються ушкодженнями як центральної, так і периферійної нервової системи. Симптомами таких ушкоджень є погіршення розумової діяльності (у дітей, які відстають у розвитку, встановлено вищий рівень свинцю у крові), надмірна рухливість, агресивність, порушення сну, порушення функцій нирок, які спостерігаються вже при довготривалому впливі іонів металу в межах 70 µг/100 см3 крові.

Варто зауважити, що токсичний вплив свинцю є сильнішим в присутності кадмію, який для Pb є синергетиком. У свою чергу присутність цинку, який є антагоністом свинцю, послаблює його токсичність.

Допустимі концентрації свинцю

Подібно як і у випадку з іншими важкими металами, концентрації свинцю в окремих елементах навколишнього середовища є строго обмеженими. За польськими стандартами у питній воді допустимим є вміст свинцю до 50 рг/дм3, у повітрі – 0,2 рг/м3, а середньорічна концентрація, у ґрунтах, що обробляються, – 100 ppm. Вміст свинцю вище ніж 30 ppm вважається шкідливим для рослин. Норми ВОЗ визнають дозу 500 рг/день Зважаючи на дуже сильні здатності ресорбції з шляхів травлення, концентрація свинцю в молоці і молочних продуктах обмежується до 0,1 рг/кг.

Таблиця 2.17

ГДК для свинцю, що діють на теренах СНД за С.С. Юфітом [14]

В атмосфері населених пунктів (середньодобова доза), мг/м3:

У продовольчій сировині і продуктах харчування(неповний перелік), мг/кг:

свинець і його сполуки (окрім ТЕС)

0,0003

зернові і зернобобові

0,5

свинець сірчистий

0,0017

хліб

0,3

У ґрунті повітряно-сухого ґрунту, мг/кг.

20,0

сіль

2,0

цукор-пісок

1, 0,1

У воді водоймищ, мг/л.

0,1

масло вершкове

м'ясо

0,5

У воді питній

(ТЕС у воді має бути відсутнім), мг/л не більше.

0,03

молоко

0,1

яйця

0,3

чай

10

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші