Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Питання оцінки впливу на навколишнє середовище
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ВСТУП

Діла добрих оновляються, діла злих згинуть

Т.Шевченко

Залучення нових природних умов у сферу матеріального виробництва означає, що компоненти навколишнього природного середовища стають спеціалізованими елементами суспільного буття або як засоби виробництва, або як різноманітні предмети суспільного чи особистого споживання. Сучасна технологія виробництва дає можливість використовувати природні ресурси та пристосовувати для життя людей природне середовище, проте значний її вплив на довкілля свідчить про низьку ефективність процесів природокористування. У зв'язку з цим нині існує нагальна необхідність екологізації виробництва (зменшення технологічного навантаження, підтримка природного потенціалу шляхом самовідновлення і режиму економії природних ресурсів, скорочення втрат, використання відходів як вторинної сировини, удосконалення екологічного механізму захисту довкілля тощо). З метою врахування екологічних чинників і запобігання можливим негативним екологічним наслідкам майбутньої господарської діяльності об'єкта мас здійснюватися екологічна оцінка такої діяльності.

Екологічна оцінка (ЕО) - процес систематичного аналізу екологічних наслідків планованої діяльності, консультації Із зацікавленими сторонами, а також облік результатів цього аналізу і консультацій у плануванні, проектуванні, затвердженні й здійсненні даної діяльності. У розвинених країнах вона виконується згідно певних правил та охоплює всі етапи здійснення планованої діяльності. Системи ЕО активно стали розвиватися в середині XX ст. у зв'язку з проблемою попередження техногенних катастроф І питаннями організації екологічного моніторингу1. Нині вони використовуються практично всіма країнами світу і багатьма міжнародними організаціями та входять як обов'язковий елемент до склад) обґрунтування проекту будь-якої промислової діяльності, у тому числі для попередження й особливо управління аварійною ситуацією та її наслідками. Процес ЕО (Environmental Assessment (ЕА)). як правило, поділяють на: 1) екологічну оцінку проектів (ЕОП), Environmental Impact Assessment (ЕІА); 2) стратегічну екологічну оцінку (CEO). Strategic Environmental Assessment (SEA). ЕОП включає: а) екологічну оцінку планованої діяльності стратегічного рівня (планів, програм, стратегій і проектів нормативних актів): б) систематичний процес виявлення й обліку екологічних чинників і можливих екологічних наслідків пропонованих стратегій, політик, планів і програм; в) формалізований, систематичний і всесторонній процес оцінки екологічних наслідків здійснення політики, плану чи програми та їх альтернатив, включаючи підготовку письмової доповіді про результати цієї оцінки і використання цих результатів в ухваленні рішення. У більшості систем ЕО важливу роль відіграє "заява про вплив на навколишнє середовище" (ЗВНС), Environmental Impact Statement (EIS). Цей документ не має офіційного визначення в українському законодавстві.

В основі методології ЕО лежать такі три принципи: превентивність. комплексність і демократичність. Принцип превентивності означає, що ЕО проводиться до ухвалення основних рішень з реалізації планованої діяльності, а також що її результати використовуються при виробленні й ухваленні рішень. Послідовна реалізація цього принципу призводить до необхідності CEO, предметом якої є рішення більш високого рівня, що передують плануванню конкретних проектів. Одним з важливих інструментів реалізації принципу превентивності є аналіз альтернатив, що дає можливість ухвалити оптимальне рішення. Принцип комплексності має на увазі спільний розгляд і облік чинників впливу планованої діяльності й пов'язаних з ними змін у всіх природних середовищах та у соціальному середовищі. Принцип демократичності відображає той факт, що ЕО не повинна обмежуватися науково-технічними проблемами, оскільки передбачуваний вплив планованої діяльності на довкілля зачіпає інтереси потенційно необмеженого кола осіб і організацій. Тому громадськість повинна мати можливість безпосередньо брати участь у процесі ЕО і думка населення повинна враховуватися разом з висновками експертів. Необхідно зазначити, що у розвинених країнах список науково-учбової літератури з екологічної оцінки нараховує сотні найменувань, а практичний досвід їх застосування надзвичайно багатогранний.

Основу української системи екологічної оцінки складають оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та екологічна експертиза (ЕЕ), а також узгодження підходів, які застосовуються, з міжнародною практикою при врахуванні специфіки нашої країни.

В Україні ОВНС проводиться замовниками документації, а ЕЕ організовується державними природоохоронними органами. Оцінка впливу на навколишнє середовище (Assessment of Environmental Impacts) - аналіз виду діяльності з погляду пов'язаних з нею екологічних наслідків до ухвалення рішення про її здійснення. ДБН А2.2-1-2003 дає таке визначення оцінки впливів на навколишнє середовище:"Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) - визначення масштабів і рівнів впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, заходів щодо запобігання або зменшення цих впливів, прийнятності проектних рішень з точки зору безпеки навколишнього середовища". Роль сучасної процедури проведення ОВНС в обґрунтуванні інвестицій надзвичайно значна. Екологічні обмеження господарської діяльності при реалізації пропонованих інвестиційних проектів дозволяють виконувати ранжування території за рівнем екологічної безпеки на регіональному та локальному рівнях і визначати допустимість майбутніх техногенних впливів на об'єкти природи. Вже на стадії планування готуються рекомендації й регламенти забезпечення безпеки населення. Співвідношення різних видів господарської діяльності й ділової активності визначається рівнями прийнятого ризику можливих відхилень у рамках встановлених науково обґрунтованих і прийнятих суспільством обмежень.

Екологічна експертиза (Environmental Review, Environmental Expert Review, Environmental Examination) - "втілення попереджувальної екологічної політики", що припускає оцінку екологічного впливу проектів господарського розвитку на навколишнє середовище, активне участь громадськості на всіх стадіях проведення екологічної експертизи й ухвалення рішення про остаточну реалізацію цих проектів, широке інформування про результати ЕЕ (Директиви ЄЕС № 337/85 ЕЕ). Закон України "Про екологічну експертизу" дає таке визначення: "Екологічна експертиза в Україні . - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному досліджені, аналізі й оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки".

Незважаючи на законодавчо-нормативне закріплення процедур ОВНС та ЕЕ, їх природоохоронний вплив на якість проектів в Україні ще досить слабкий. Це обумовлено: недостатньою розробленістю соціально-економічних концепцій і обґрунтованістю альтернативних варіантів у проектах, а також необхідністю узагальнення і систематизації складових системної екологічної оцінки - ОВНС та ЕЕ; покомпонентним розглядом природного середовища без урахування взаємозв'язку і взаємозумовленості; неспівмасштабним інформаційно- картографічним забезпеченням проектів; відомчим чи вузькокорпоративним (галузевим) підходом; недостатньою розробленістю методики обґрунтування моніторингових і компенсаційних заходів; відсутністю чіткого ранжування негативних ефектів реалізації проектів тощо.

Концепція монографії відповідає міжнародній регламентації екологічної діяльності та стратегії сталого розвитку. Її створено з урахуванням принципу поєднання положень загальних методологій екологічної безпеки і системного підходу з екологічними закономірностями, положеннями міжнародних стандартів і регламентів з ОВНС та ЕЕ, вітчизняного природоохоронного законодавства та міжнародного і європейського екологічного законодавства, а також врахований вітчизняний досвід міжнародної співпраці з питань розвитку транскордонного екологічного співробітництва. В книзі аналізуються екологічні проблеми господарської діяльності, характеристики впливів різних антропогенних чинників на живу і неживу природу та шляхи їх подолання, методика і практичні прийоми геоекологічного обґрунтування господарської діяльності, а також принципи проектування природоохоронних об'єктів. Викладені процедури з пропозиціями оцінки впливу на навколишнє середовище й екологічної експертизи, які є основними інструментами екологічного супроводу планованої господарської діяльності в Україні. Слід зазначити, що своїх дослідників ще чекають питання оцінки впливу господарської діяльності на довкілля, які проводитимуться на екосистемному рівні з використанням інтегральних показників. Це дозволить виконувати прогноз саме екологічних впливів, а не замасковане відомче тестування (санітарно- гігієнічне, водоспоживче, метеорологічне тощо) окремих компонентів довкілля. Але наразі способи й підходи ОВНС та ЕЕ, які розглядаються в цій книзі, ще довго будуть слугувати інструментом управління, еколого-економічними і соціально-демографічним механізмами сталого розвитку України. Поряд з рутинними аспектами в них є значний потенціал для вдосконалювання і творчого застосування у рамках сучасної методології.

Особливість видання полягає у наданні читачу значного вибору. Монографія зорієнтована на формування цілісного уявлення про системи оцінки впливу на навколишнє середовище й екологічної експертизи та відповідні механізми їх впровадження. Вона буде однаково корисна викладачам вузів, аспірантам і студентам відповідного фаху, працівникам органів екологічного управління і контролю, фахівцям з екологічного підходу для вирішення задач створення різноманітних об'єктів, експертам. Автор розуміє, що книга не може бути без недоліків, тому прийме з вдячністю поради та зауваження щодо змісту і структури пропонованого видання.

Автор щиро вдячний ректору Рівненського державного гуманітарного університету пану Руслану Постоловському за організаційну підтримку проекту.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші