Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Питання оцінки впливу на навколишнє середовище
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Українське екологічне законодавство

Екологічна експертиза сьогодні - один з найбільш ефективних засобів запобігання шкоді, яка завдається навколишньому середовищу і здоров'ю людини: це особливий різновид експертної діяльності державних органів, наукових колективів, громадських й інших формувань, що базується на міждисциплінарному екологічному і соціально-економічному дослідженні, перевірці, аналізі й оцінці проектів законів, рішень, програм і проектно-кошторисної документації об'єктів і спрямована на забезпечення їхньої відповідності нормам і правилам охорони довкілля, раціонального природокористування, вимогам екологічної безпеки; це особлива організаційно-правова форма превентивного контролю- Основне призначення ЕЕ полягає в тому, що вона повинна передувати прийняттю господарських й інших рішень і стати перешкодою екологічно необґрунтованим рішенням, забезпечуючи тим самим контроль за здійсненням заходів екологічної безпеки в господарській та Іншій діяльності.

Як специфічний елемент екологічного прогнозування ЕЕ дозволяє не лише визначати і своєчасно передбачати наслідки впливу запланованих проектів і діючих об'єктів економічного розвитку на довкілля, але й давати науково обґрунтовані рекомендації для їх наступного опрацювання з екологічних, соціальних, технічних і економічних позицій за конкретних

природних умов. Таким чином, ЕЕ, будучи важливим організаційно-правовим заходом, спрямованим на забезпечення реалізації екологічної функції держави, є невід'ємною частиною планування, проектування і прийняття рішень. У цьому полягають основні функції екологічної експертизи. Її мета полягає в тому, щоб забезпечити оптимальне узгодження соціально-економічних інтересів суспільства на основі встановлення, застосування і виконання нормативно-правових приписів. Ця мета досягається через регулювання еколого-експортних відносин, а також правовідносин суміжних галузей права. Тобто становлення ЕЕ як самостійного правового інституту, галузі екологічного права, пов'язане з розвитком і відокремленням регульованої правовими нормами сфери суспільних відносин, у свою чергу пов'язаних із забезпеченням екологічної безпеки, запланованої та здійснюваної господарської й іншої діяльності природокористувачів.

Міждисциплінарний, комплексний характер визначення можливих наслідків від експлуатації планованої й здійснюваної екологічно значимої діяльності не дозволяє екологічній експертизі бути універсальним засобом забезпечення екологічної й технологічної безпеки. Така безпека може бути гарантована лише у разі системного розгляду планованої й здійснюваної діяльності всіма діючими у цій сфері видами експертиз - технічною, економічною й екологічною. Комплексний підхід до проведення ЕЕ значущої діяльності передбачає ієрархічну систему експертиз. Провідне місце в ній повинно належати екологічній експертизі, оскільки технічна й економічна експертизи використовуються у системі державного управління у сфері розвитку продуктивних сил для здійснення внутрішньосистемної функції, а ЕЕ забезпечує міжсистемну корекцію розвитку суспільства і природи. Таке положення ЕЕ повинно забезпечувати їй визначальну роль у прийнятті екологічно значущих рішень у країні.

Основні принципи організації екологічної експертизи визначені ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" (ст. 26-28), а конкретний механізм ії здійснення регламентований ЗУ "Про екологічну експертизу". Відповідно ст. 4 останнього, мета ЕЕ - запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан довкілля та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах. Основними завданнями ЕЕ є: визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів ЕЕ; встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил; оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан довкілля та якість природних ресурсів; оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості й достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища: підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи. Законодавство визначає основні принципи екологічної експертизи: гарантування безпечного для життя та здоров'я людей довкілля; збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів і врахування громадської думки; наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність; екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів ЕЕ, запланованої чи здійснюваної діяльності; державне регулювання; законність.

До документації на об'єкти ЕЕ додаються обґрунтування щодо забезпечення екологічної безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності з комплексною еколого-економічною оцінкою існуючого чи передбачуваного впливу на стан довкілля, оцінкою екологічного ризику та з альтернативними прогнозними варіантами зменшення цього впливу. Особи, які передають документацію на об'єкти ЕЕ, у разі необхідності організують і фінансують проведення додаткових досліджень, пошукових і експертних робіт, забезпечують гласність і враховують громадську думку щодо запланованої чи здійснюваної діяльності, гарантують достовірність попередньої оцінки впливу на навколишнє середовище, що відображається в Заяві про екологічні наслідки діяльності.

Еколого-експертну функцію здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації и еколого-експертні підрозділи чи комісії; інші державні органи, місцеві ради й органи виконавчої влади на місцях відповідно чинного законодавства; громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування; інші установи, організації й підприємства, в тому числі іноземні юридичні й фізичні особи, які залучаються до проведення ЕЕ; окремі громадяни. Наявність позитивного експертного висновку щодо відповідності нормам і вимогам законодавства про охорону довкілля є обов'язковою умовою для отримання дозволу на реалізацію проекту будівництва чи реконструкції господарського об'єкта. Відповідні рішення приймають сільські, селищні й міські ради, місцеві державні адміністрації, контрольні органи виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Екологічній експертизі, відповідно ст. 7 Закону, підлягають: проекти законодавчих й інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан довкілля; екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан довкілля.

Державну екологічну експертизу здійснюють експертні підрозділи чи спеціально створені комісії уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органи на місцях. Екологічній експертизі на державному рівні підлягають: державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства; проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів тощо; інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, робочі проекти на будівництво нових і розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств; документація з перепрофілювання, консервації й ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, які можуть негативно впливати на стан довкілля, в тому числі військового та оборонного призначення; проекти законодавчих й інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони довкілля І використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан довкілля; документація з упровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу довкіллю. На ДЕЕ приймаються проекти, технічна документація, що мають матеріали комплексної еколого-економічної оцінки впливу проектованої діяльності на стан довкілля, використання природних ресурсів, здоров'я місцевого населення, і текст заяв про можливі екологічні наслідки цієї діяльності. За результатами ДЕЕ готується висновок, що містить оцінку екологічної допустимості прийняття рішень щодо реалізації діяльності, яка передбачена проектами.

Незалежно від ДЕЕ може здійснюватись громадська екологічна експертиза (ГЕЕ), яку проводять еколого-експертні формування й об'єднання громадян. Ініціатором її здійснення щодо будь-яких проектів господарської діяльності, які потребують врахування громадської думки при їх оцінці, можуть бузи групи місцевого населення чи громадські організації, що зареєстровані у встановленому порядку. ГЕЕ здійснюється тимчасовими еколого- експертними формуваннями, що створюються на добровільній основі і включають фахівців, яким довіряють ініціатори ЇЇ здійснення. Висновки громадської екологічної експертизи можуть враховуватись органами, які здійснюють державну екологічну експертизу, а також органами, заінтересованими в реалізації проектних рішень.

Закон докладно регулює статус експерта екологічної експертизи. Зокрема, встановлюється, що експертом ЕЕ може бути фахівець, який має вищу освіту, відповідну спеціальність, кваліфікацію і професійні знання, володіє навичками аналізу експертної інформації й методикою еколого-експертної оцінки, а також має практичний досвід у відповідній галузі не менше трьох років. Експерт ДЕЕ має право одержувати на свою вимогу відомості й матеріали, необхідні для проведення екологічної експертизи; ставити питання про відхилення поданих на ЕЕ матеріалів, які не відповідають вимогам природоохоронного законодавства, екологічним стандартам і нормативам і врахування яких потребує додаткових досліджень, пошукових робіт чи виділення додаткових капіталовкладень; вносити пропозиції про залучення до проведення ЕЕ висококваліфікованих спеціалістів, науковців, створення належної матеріально-технічної й інформаційної бази; на викладення особистої думки щодо висновків проведеної ЕЕ. Водночас експерт ЕЕ зобов'язаний дотримуватись встановлених термінів і порядку- здійснення ЕЕ, норм і вимог законодавства про охорону довкілля; забезпечувати всебічне, комплексне, об'єктивне, якісне й ефективне проведення екологічної експертизи; своєчасно готувати обґрунтовані й об'єктивні висновки; обґрунтовувати пропозиції про повернення документації на об'єкти екологічної експертизи на доопрацювання; вносити відповідні пропозиції щодо вдосконалення форм І методів проведення ЕЕ; заявляти самовідвід за наявності особистої заінтересованості щодо конкретного об'єкта екологічної експертизи.

Поряд із цим Закон встановлює гарантії незалежності експерта ЕЕ, зокрема, проведення екологічної експертизи у встановленому законодавством порядку; виконання еколого- експертних функцій відповідно до вимог законодавства незалежно від розпоряджень посадових осіб державних органів, об'єднань громадян й інших формувань; свобода вибору форм і методів еколого-експертного аналізу й оцінки та викладення особистої думки з питань проведеного аналізу; заборона втручатися будь- кому в проведення ЕЕ, за винятком випадків порушення експертом вимог законодавства; захист порушених прав експерта у встановленому законодавством порядку.

Замовники ЕЕ мають право порушувати відповідні клопотання й одержувати консультації; надавати суб'єктам ЕЕ письмові чи усні пояснення, зауваження, пропозиції щодо об'єктів екологічної експертизи чи з окремих їх рішень та обґрунтувань; знайомитися з висновками ЕЕ; клопотати про проведення додаткової ЕЕ; одержувати інформацію про хід проведення ЕЕ; здійснювати й інші функції в галузі екологічної експертизи в порядку, встановленому законодавством. Водночас, відповідно до законодавства, замовники ЕЕ зобов'язані подавати на екологічну експертизу необхідні матеріали на об'єкти ЕЕ і висновки щодо попередньої оцінки їх впливу на довкілля; сприяти суб'єктам ЕЕ в об'єктивному і комплексному розгляді об'єктів ЕЕ та їх науково обґрунтованій оцінці; надавати суб'єктам ЕЕ необхідні додаткові відомості й матеріали; своєчасно вносити до документації на об'єкти ЕЕ необхідні корективи і зміни, що не потребують конструктивних досліджень і розрахунків, оплачувати виконані еколого-експертні роботи згідно з договорами; виконувати вимоги висновків ЕЕ; вирішувати інші питання відповідно до законодавства України.

Згідно ст. 33 ЗУ "Про екологічну експертизу", процедура її проведення передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження й оцінку об'єктів ЕЕ, підготовку обґрунтованого об'єктивного еколого- експертного висновку. Процедура проведення ЕЕ передбачає: перевірку наявності й повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об'єкти екологічної експертизи та створення еколого- експертних комісій (груп) відповідно до вимог законодавства (підготовча стадія); аналітичне опрацювання матеріалів ЕЕ, у разі необхідності натурні обстеження і проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок ступеня екологічної безпеки, достатності й ефективності екологічних обґрунтувань діяльності об'єктів екологічної експертизи (основна стадія); узагальнення окремих експертних досліджень одержаної інформації та наслідків діяльності об'єктів експертизи, підготовку висновку екологічної експертами та подання його заінтересованим органам і особам (заключна стадія).

ДЕЕ проводиться у разі: наявної або можливої потенційної небезпеки об'єктів екологічної експертизи для довкілля; прийняття відповідного рішення КМУ, Урядом АРК, місцевими радами чи їх виконавчими комітетами, судом і правоохоронними органами відповідно до законодавства; обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами. ДЕЕ видів діяльності й об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності й подання еколого-експертним органам комплекту документів з обґрунтуванням оцінки впливу на довкілля. Порядок передачі документації на ДЕЕ визначається КМУ. Заява про екологічні наслідки діяльності повинна містити відомості про заплановану діяльність, мету і шляхи її здійснення; суттєві чинники, що впливають чи можуть впливати на стан довкілля з урахуванням можливості виникнення надзвичайних екологічних ситуацій; кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику запланованої діяльності, а також заходи, що гарантують упровадження діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів; інформування громадськості щодо запланованої діяльності, ЇЇ мету і шляхи її здійснення. У матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище запланованої чи здійснюваної діяльності обґрунтовуються її доцільність та способи реалізації, можливі альтернативні варіанти рішень, характеристика стану довкілля території, види та рівні впливу на нього в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення вимог екологічної безпеки.

ДЕЕ проводиться шляхом: аналізу й оцінки об'єктів екологічної експертизи - групами фахівців еколого-експертних підрозділів чи спеціалізованих установ і організацій органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів; еколого-експертних досліджень і оцінки об'єктів екологічної експертизи - спеціально створюваними комісіями із залученням фахівців-практиків і науковців інших підприємств, установ і організацій; створення спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів спільно з іншими органами державної виконавчої влади міжгалузевих експертних комісій; залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки відповідних пропозицій. Закон встановлює граничні терміни проведення ДЕЕ об'єктів, зокрема: групами спеціалістів еколого- експертних підрозділів, установ чи організацій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - до 45 календарних днів із продовженням у разі потреби до 60 днів, а у виняткових випадках, залежно від складності проблеми, - до 120 днів; спеціально створеними міжгалузевими еколого-експертними комісіями чи іншими спеціалізованими організаціями - до 90 календарних днів; за доопрацьованими матеріалами відповідно до висновків попередньої ЕЕ - до ЗО календарних днів. Початком ДЕЕ вважається день подання еколого-експертному органу комплекту необхідних матеріалів і документів, а у разі необхідності - й додаткової Інформації з тих питань, що виникли під час проведення експертизи.

З метою інформування населення та погодження дій з іншими об'єднаннями громадян суб'єкти громадської екологічної експертизи оголошують через засоби масової інформації Заяву про проведення ГЕЕ, в якій зазначаються відомості про склад громадського еколого-експертного формування, перелік фахівців, залучених до участі в експертизі, об'єкт ЕЕ, терміни її проведення. Така Заява подається до відповідних місцевих рад, органів державної виконавчої влади та державної екологічної експертизи. Висновки ГЕЕ можуть бути висвітлені у ЗМІ та надіслані відповідним радам, органам виконавчої влади на місцях, органам ДЕЕ, іншим зацікавленим органам та особам і замовникам об'єктів екологічної експертизи, стосовно яких вона проводилася. Висновки ГЕЕ можуть враховуватись при проведенні державної екологічної експертизи, а також органами, що приймають рішення про реалізацію об'єкта експертизи.

Висновки ЕЕ складаються з вступної (протокольної), констатуючої (описової) та заключної (оціночно-узагальнюючої) частин. У вступній частині містяться дані про орган, що проводив екологічну експертизу, склад експертів, час проведення, найменування об'єкта екологічної експертизи, його кількісні та якісні показники, відомості про виконавців І замовників ЕЕ та про орган, який приймає рішення щодо реалізації об'єкта ЕЕ. У констатуючій частині подається коротка характеристика видів запланованої чи здійснюваної діяльності, її впливу на стан довкілля, ступеня екологічного ризику відповідних заходів, спрямованих на нейтралізацію і запобігання цьому впливові, забезпечення вимог екологічної безпеки, охорону довкілля, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. У заключній частині містяться узагальнена оцінка об'єкта ЕЕ, зауваження і пропозиції щодо вдосконалення обґрунтування його екологічного впливу, висновки щодо схвалення, повернення на доопрацювання чи відхилення його від подальшого еколого- експертного розгляду з посиланням на відповідні нормативні документи та щодо можливості прийняття рішення про подальшу реалізацію об'єкта екологічної експертизи. Позитивні висновки ДЕЕ після затвердження їх спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів чи його органами на місцях є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності. Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків ДЕЕ забороняється. У разі негативної оцінки об'єктів ДЕЕ замовник зобов'язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову ДЕЕ. Позитивний висновок ДЕЕ с дійсним протягом трьох років від дня його видачі. Якщо за цей час не розпочато реалізацію рішення щодо об'єкта ДЕЕ, то він підлягає новій ДЕЕ.

Юридичні особи, зацікавлені в спростуванні висновків ДЕЕ або їх окремих положень, подають обґрунтовану заяву до відповідних рад, органів державної виконавчої влади, державної екологічної експертизи й інших органів, які приймали рішення про ЇЇ проведення. У разі відмови у розгляді заяви вони мають право звернутися до суду. Відповідні ради, органи ДЕЕ, інші органи, які приймали рішення про проведення ДЕЕ, зобов'язані в місячний термін розглянути подану заяву і за наявності підстав призначити проведення додаткової державної екологічної експертизи із залученням незалежних експертів. Оскарження висновків ДЕЕ не припиняє їх дії. Висновки додаткової ДЕЕ є остаточними для прийняття відповідним органом рішення щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи. Висновки ДЕЕ можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в таких випадках: порушення вимог законодавства про проведення ДЕЕ; недотримання державних санітарних норм, правил, гігієнічних нормативів, будівельних норм і правил, вимог щодо охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки; неврахування важливих достовірних відомостей, про стан екологічної ситуації, що склалася в районі (місці) реалізації об'єкта ЕЕ, який може негативно впливати на стан довкілля, природних ресурсів, здоров'я людей; порушення прав учасників еколого-експертного процесу, якщо це призвело до неправдивого висновку екологічної експертизи. Рішення, прийняті відповідними органами на підставі висновків ДЕЕ, можуть бути оскаржені зацікавленими юридичними та фізичними особами до відповідних вищих органів протягом місяця від дня їх прийняття, а в разі незгоди з рішеннями цих органів - у судовому порядку відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 47 аналізованого Закону, фінансування ДЕЕ здійснюється ЇЇ замовником. Державні екологічні експертизи об'єктів, що реалізуються за рахунок державних капіталовкладень, фінансуються за рахунок державного бюджету. Фінансування ДЕЕ екологічних ситуацій та екологічно небезпечних діючих об'єктів і комплексів, що проводиться за рішенням КМУ, Уряду АРК, місцевих рад чи їх виконавчих комітетів, здійснюється відповідно за рахунок коштів державного бюджету, бюджету АРК, місцевих бюджетів, а також відповідних позабюджетних фондів охорони довкілля. Кошти на проведення ДЕЕ об'єктів, які фінансуються за рахунок її замовників чи державних капіталовкладень, виділяються в межах лімітів проектно-кошторисної документації згідно з нормативами, що встановлюються КМУ. Замовники Інших екологічних експертиз, особи, зацікавлені у проведенні додаткових експертиз, а також підприємства, установи й організації, що експлуатують екологічно небезпечні об'єкти, які негативно впливають на стан довкілля і здоров'я людей, проводять екологічні експертизи за свій рахунок згідно з договорами. Фінансування громадської екологічної експертизи здійснюється за рахунок коштів об'єднань громадян, громадських природоохоронних й інших фондів, а також цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші