Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Зміни природних процесів у геосистемах

Як уже було сказано вище, вплив людини на геосистеми викликає істотні зміни їхніх станів. Початковий вплив на той чи інший компонент природи ланцюгом вертикальних зв'язків передається на інші компоненти, а каналами горизонтальних зв'язків - на інші геосистеми. У результаті прямо або опосередковано змінюються багато природних процесів. Особливо глибокі перетворення спостерігаються у переміщенні літогенного матеріалу, вологообміні, біологічному та геохімічному кругообігу, тепловому балансі.

Зміни в переміщенні літогенного матеріалу тісно пов'язані з порушенням гравітаційної рівноваги в процесі як прямого, так і опосередкованого впливу людини. Найчастіше вони виявляються при видобуванні корисних копалин і земляних роботах. У результаті утворюються техногенні форми мезорельєфу - терикони, відвали порожньої породи, виїмки, кар'єри. їхнє створення, у свою чергу, стимулює вторинні гравітаційні процеси. Терикони і кар'єри дають початок обвалам, осипам, зсувам; відвали і терикони піддаються розмиву та розвіюванню. На місці утворених форм рельєфу починають формуватися нові природні комплекси, які за своїм рангом цілком зіставляються з урочищами, а у великих гірничопромислових районах - навіть із ландшафтами (напр., у Донбасі).

Побічним ефектом техногенного переміщення гірських порід є порушення природного режиму поверхневих та особливо підземних вод. Ще інтенсивніші процеси гравітаційного переміщення твердого матеріалу пов'язані з порушенням рослинності, розорюванням земель, випасом худоби. Щорічно ерозія та дефляція виносять з ландшафтів суші мільярди тонн ґрунтових гумусових часток. При цьому утворюються вторинні форми рельєфу - яри, бархани, улоговини вимивання та ін. Ці процеси, як правило, мають незворотний характер.

Зміна вологообміну обумовлена, насамперед, перетворенням однієї з його ланок — поверхневого стоку. Відомі два шляхи перетворення стоку: 1) прямий вплив на річища рік із штучним регулюванням їхнього режиму; 2) вплив на фізико-географічні фактори стоку, а через них - на елементи водного балансу водозбору. Перший шлях, як правило, пов'язаний із спорудженням водосховищ, які дають можливість штучно перерозподіляти стік усередині року та за багаторічний період і тим самим раціональніше використовувати водні ресурси. Другий шлях - перетворення водного балансу на водозборах - нерідко глибоко змінює функціонування геосистем. Наприклад, в умовах лісостепової зони сильним перетворювальним фактором виступають заходи з інтенсифікації сільського господарства. Так, лісосмуги не лише перехоплюють весняний стік з полів, але й затримують сніг і зменшують фізичне випаровування. Травосіяння у сполученні із внесенням добрив також збільшує інфільтрацію ґрунту і скорочує поверхневий стік. Важливими факторами зміни вологообігу і водного балансу є осушення, зрошення, розширення забудованих територій в містах. Забудова, штучне покриття, міські зливові стоки помітно зменшують інфільтрацію та різко посилюють поверхневий стік.

Антропогенні зміни біоценозів та заміщення природних спільнот штучними призвели до порушення біологічного кругообігу речовин. Так, у результаті вирубки лісів, знищення лісової підстилки з біологічного кругообігу вилучається велика кількість азоту, кальцію, фосфору та інших елементів, що призводить до збіднення ґрунтів. Порушення трав'яного та чагарникового покриву в степах і пустелях супроводжується порушенням ґрунтової структури, утратами ґрунтової вологи, розвіюванням легких ґрунтів.

Заміна природних біологічних спільнот штучними, як правило, призводить до зменшення загальної біологічної продуктивності і відповідно - інтенсивності біологічного кругообігу. З урожаєм щорічно з ґрунту відчужуються сотні мільйонів тонн зольних елементів і азоту. Наприклад, з урожаєм пшениці з 1 га виноситься 70 кг азоту, 30 кг фосфору, 50 кг калію, ЗО кг кальцію. Таким чином, ґрунт із середнім вмістом мінеральних речовин може бути повністю виснажений в результаті вилучення врожаю протягом 15-150 років. Особливі проблеми виникають у зв'язку із застосуванням пестицидів. Потрапляючи до харчових ланцюгів, вони накопичуються в організмах від нижчих ланок ланцюга до вищих. Саме це визначає можливість їхнього розповсюдження (напр., в організмах птахів) далеко за межі тієї ділянки, де вони були застосовані.

Зміна геохімічного кругообігу обумовлена залученням до нього тисяч нових сполук, багато з яких у природних умовах не утворюються. У результаті біосфера збагачується непритаманними їй речовинами, тобто порушується природне співвідношення хімічних елементів і сполук. Частина з них потрапляє в природу в процесі господарської діяльності (добрива, пестициди тощо), але більшість вводиться в кругообіг ненавмисно - у вигляді відходів виробництва, різних промислових виробів та ін. Багато техногенних елементів починають міграцію в повітряному середовищі. Ефект атмосферних забруднень інтенсивніше виявляється у безпосередній близькості від їхніх джерел, але через рухомість повітряного середовища забруднення можуть розповсюджуватися на багато тисяч кілометрів.

Багато промислових викидів (різні кислоти, феноли, нафтопродукти тощо) починають свій шлях зі стічними водами. Складніший шлях водної міграції проходять різні побутові та господарські викиди. їхніми джерелами є сільськогосподарські землі, тваринницькі комплекси, рекреаційні угіддя, відвали і терикони, звалища промислових і побутових відходів. Із цих джерел різні органічні й мінеральні речовини (часто токсичні) залучаються до водної міграції талими сніговими та зливовими водами, а також шляхом інфільтрації. Природними колекторами забруднених поверхневих і ґрунтових вод є річки, озера та моря; кінцевою ланкою водної міграції викидів є Світовий океан, забруднення якого має незворотний характер.

Поведінка елементів, що беруть участь у техногенному геохімічному кругообігу, умови їхнього накопичення або видалення з геосистем залежать від структури геосистеми, її термічного режиму, умов зволоження і дренажу, механічного та хімічного складу ґрунтів, характеру рослинності. Так, негативні форми рельєфу (напр., міжгірні западини) сприяють формуванню стійких осередків атмосферного та ґрунтового забруднення; цьому ж сприяють температурні інверсії та штилі. Велику роль у техногенному геохімічному кругообігу відіграють рослини - концентратори окремих елементів. Наприклад, лишайники здатні захоплювати радіоактивні ізотопи безпосередньо з повітря.

Зміна теплового балансу має ненавмисний характер і є побічним результатом господарської діяльності людини. Це пов'язано з такими факторами:

  • - перетворенням підстильної поверхні за рахунок зрошення, осушення, збільшення штучних покриттів у містах тощо;
  • - збільшенням концентрації вуглекислого газу в атмосфері та створенням парникового ефекту, що підвищує температуру повітря;
  • - надходженням тепла в атмосферу за рахунок спалювання палива;
  • - збільшенням вмісту аерозолів в атмосфері, які підвищують частку відбитої сонячної радіації та знижують температуру повітря. Так, в умовах посушливого клімату при зрошенні відбувається збільшення радіаційного балансу, що пов'язано зі зменшенням альбедо (за рахунок зволоження ґрунту і появи рослинності) та зниженням ефективного випромінювання (за рахунок підвищення вологості приземного шару повітря). При осушенні, навпаки, зменшуються витрати тепла на випаровування (на 10-15 %) та помітно збільшуються витрати енергії на турбулентний обмін з атмосферою (на 10-25 %). У результаті відбувається більший, ніж раніше, нагрів приземного шару повітря і ґрунтів удень та охолодження їх уночі.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші