Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сутність геоекологічного підходу до проектування геотехсистем

У дійсності на порівняно невеликих площах взаємодіють ГТС різного функціонального призначення: промислового та водогосподарського, сільськогосподарського і транспортного, рекреаційного і природоохоронного та ін. У процесі територіального проектування доводиться мати справу саме з комплексом природно-технічних систем. Проектування передбачає визначення найбільш раціональних параметрів технічних споруд і співвідношення між ними і природою, що необхідно для підтримки цих споруд у бажаному для людини стані.

При проектуванні природно-технічних геосистем можливі дві ситуації - нормативна та дослідницька. У першому випадку інженерні споруди створюються за типовими проектами, які є прийнятними для даних фізико-географічних умов. Дослідницька ситуація виникає при проектуванні нових, унікальних об'єктів, які не мають аналогів. У зв'язку з цим з'являється необхідність виявити характер взаємозв'язків між об'єктами і природою, розробити моделі майбутніх ПТГС і відповідні ним програми досліджень і норми природокористування.

Геоекологічне обґрунтування територіальних схем і проектів природокористування - це оптимізація структурно-функціональної організації території, основаної на результатах її ландшафтного аналізу, функціональної типології та оцінки природно-територіальних комплексів, їхньої класифікації залежно від можливості виконання ними різних соціально-економічних функцій.

Природокористування регламентується низкою планувальних документів (генеральними планами, схемами і проектами районних планувань тощо), що приймаються на різних рівнях залежно від масштабу проектування. Однією з найважливіших проблем у проектнопланувальній практиці є функціональна відповідність території (тобто її ПТК) соціально-необхідному виду природокористування. ПТК будь-якого ієрархічного рівня мають деякі загальні риси організації, що обумовлено характером їхнього розташування на земній поверхні. А головним завданням передпроектних геоекологічних досліджень є така організація ПТК, яка б гарантувала їхнє збереження в процесі природокористування, а не руйнування та деградацію.

Особливість комплексного геосистемного підходу полягає у висуненні на перший план важливості збереження усієї природи, усього навколишнього середовища як системи, як цілого. Сутність географічного підходу-у переважанні вивчення різнорідних об'єктів та явищ як територіально організованих систем, що розвиваються у просторі й часі. Географічний підхід може розглядатися як один із загальнонаукових підходів, як різновид просторово-системного підходу. Використання географічного підходу в природоохоронному проектуванні дозволяє територіально диференціювати заходи, їхні норми і правила, пов'язуючи їх з конкретною, часто індивідуальною, географічною обстановкою.

Одним із варіантів системного підходу є екологічний підхід. Він служить для вивчення зв'язків усередині екосистем і вже з чисто біологічного перетворився на загальнонауковий підхід. При проектуванні різних ГТС і пов'язаних з ними природоохоронних заходів для повного аналізу можливих змін у природі та їхніх наслідків необхідно використовувати як географічний, так і екологічний підходи, іншими словами - геоекологічний підхід.

Схеми та проекти територіальних планувань мають бути обґрунтовані з погляду відповідності функціональної ландшафтної організації території її просторовій організації. При цьому слід пам'ятати, що соціально-економічні функції ландшафту задаються суспільними цілями, виконання яких покладається саме на ландшафт, а можливість їхньої реалізації залежить від ландшафтної організації території, що склалася. Таким чином, геоекологічне обґрунтування схем і проектів природокористування, крім ландшафтного аналізу території, має включати також соціофункціональний аналіз ПТК, що полягає в дослідженні їхніх можливостей та обмежень у процесі виконання соціально-економічних функцій в системі "природа - суспільство". Іншими словами, геоекологічне проектування має базуватися на соціо-економіко-функціональному підході до ландшафтного аналізу. У результаті інтеграції результатів ландшафтного, екологічного, економічного та соціологічного підходів у проектно-планувальній практиці саме і зародився геоекологічний підхід до проектування, що є оптимальним з усіх поглядів.

Геоекологічний підхід до обґрунтування схем і проектів природокористування потребує постійного пошуку нових принципів і методів, які розвивають і поглиблюють сучасні уявлення про територіальну організацію природи. Так, у процесі реалізації картографічного методу, основаному на взаємозв'язку стадій регіонального проектування та рівнів щільності ландшафтної інформації, необхідно враховувати принцип поліструктурності територіальної ландшафтної організації, відповідно до якого може бути виділено низку ландшафтних структур, кожну з яких подано власними територіальними одиницями.

Система одиниць ландшафтно-планувальних структур розробляється на основі ландшафтного районування території; взаємозв'язок типологічного та регіонального підходів сприяє ув'язці ландшафтних і планувальних структур у просторі й часі, розв'язанню проблеми вибору одиниць картографування для проектно-планувальних цілей. Результатом такого підходу стає уявлення про єдину ландшафтно-планувальну структуру, територіальні рівні якої відповідають масштабу проектування.

При розробці системи територіальних рівнів ландшафтно-планувальних структур за основу береться концепція природно-господарських територіальних систем, згідно з якою природа та господарство розглядаються як єдине ціле Ця система відображається на схемі ландшафтно-функціонального зонування проектованої території і складається із взаємопов'язаних одиниць ландшафтного районування аж до ландшафтно-функщональних підрайонів і ділянок, що виділяються в результаті послідовного зонування ландшафтних районів відповідно до особливостей ландшафтної структури, а також сучасної і майбутньої структури природокористування. Це цілком відповідає уявленню про внутрішню територіальну диференціацію інтегральних геосистем, різні структурні підрозділи яких і є тими функціональними зонами, що проектуються.

При проведенні геоекологічних досліджень для проектно-планувальних цілей необхідно також враховувати адміністративне ділення; наприклад, адміністративну область при цьому доцільно повністю включати до природно-господарського регіону. ПТК як цілісні утворення виступають носіями функціональних властивостей регіону, у межах якого вони розташовані. На кожній стадії досліджень з геоекологічного обґрунтування проектів природокористування обов'язковим є врахування усіх субстантивних властивостей ПТК, відображених на ландшафтній карті, які є необхідними для прийняття проектно-планувальних рішень. При цьому детальність ландшафтознавчої інформації збільшується зі збільшенням масштабу проектування. Програма та порядок таких досліджень підпорядковані цілям та основним завданням територіальних планувань.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші