Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Ландшафтознавчий аналіз території

У процесі створення прототипу певного регіону з досконалішою структурою природокористування головним аспектом передпроектних геоекологічних досліджень стає вивчення просторово-часової структурно-функціональної ландшафтної організації території.

При складанні ландшафтної карти за основу беруться генетико-морфологічний і структурно-функціональний принципи, а також враховується попередній досвід наявних ландшафтно-класифікаційних розробок. Значення ландшафтної карти як базової основи досліджень полягає в тому, що вона відображає загальні та регіональні властивості ПТК у систематизованому вигляді, що є найбільш прийнятним для комплексного проектування. Об'єктами зображення на середньомасштабній карті є ПТК рангу ландшафтних місцевостей, а за необхідності - домінантних урочищ, які в процесі подальших досліджень виступають також об'єктами оцінювання й охорони.

Роль ландшафтної карти і схеми ландшафтного районування полягає також і в тому, що вони забезпечують спряженість галузевих матеріалів, які несуть цінну проектно-планувальну інформацію. Зовнішні фізіономічні особливості ландшафтів, нерозривно пов'язані з їхнім генезисом і внутрішнім змістом, виявляють чітку кореляцію з їхніми функціональними властивостями і можуть служити в чималому ступені індикаторами їхнього господарського використання.

Ландшафтне районування і класифікація ПТК

При складанні схеми ландшафтного районування ландшафтні області виділяються в межах провінцій за співвідношенням елементів водного, теплового і геохімічного балансів, що є причинами значних внутрішньопровінційних відмінностей у протіканні та інтенсивності сучасних фізико-географічних процесів, і об'єднують переважаючі види ландшафтів. Ландшафтні райони виділяються в межах областей і характеризуються переважанням одного виду ландшафтів, представленого генетично сполученою групою ландшафтних місцевостей.

Значення типології ландшафтних районів для проектно-планувальної практики полягає у специфічності видів природокористування в кожному з них; у процесі проектування доводиться рахуватися з подібностями та відмінностями в їхній ландшафтній структурі. Типові ПТК у кожному ландшафтному районі вимагають однотипного використання.

Типологія ландшафтних районів, які виступають у проектно-планувальних розробках ландіпафтно-планувальними системами, є основою прогнозування їхніх змін при обґрунтуванні оптимізаційних заходів за принципом ландшафтних аналогів.

Класифікація антропогенно перетворених ПТК проводиться за сукупністю природних і антропогенних чинників їхнього формування. Така класифікація відображає ступінь просторової ландшафтної диференціації території з урахуванням функціональної ролі ПТК у структурі природокористування регіону; у зв'язку з цим її можна визначити як структурно-функціональну. Необхідно, однак, ураховувати динамічність функціонального призначення ландшафтів, тому класифікація підлягає періодичному "коригуванню".

В основу подібної класифікації покладено інтегральний функціонально-генетичний принцип, що відображає зв'язок ПТК з їхнім функціональним використанням. При цьому виділяють основні функціональні типи ландшафтів (для кожного типу характерно переважання видів природокористування, які різко відрізняються за силою впливу на ПТК) та підтипи (у них відмінності пов'язані також з технологією природокористування). У класифікаційній матриці кожній ландшафтній одиниці відповідає її функціональний підтип або їхнє сполучення. Класифікацію лісостепових і степових ландшафтів Кіровоградської області України подано в додатку.

Оскільки ландшафт виконує декілька функцій одночасно, можна зробити такий важливий висновок: кожній формі природокористування відповідає своє функціональне і територіальне сполучення цілей, методів і видів впливу на ландшафт. При цьому треба пам'ятати, що види природокористування і функціональний тип ландшафту взаємопов'язані, але це не одне й те ж. Функціональний тип ландшафту - це результат процесу природокористування, його технології і тривалості, він відображає просторово-часові форми природокористування; він включає навіть ті ландшафти, які не піддаються безпосередньому антропогенному впливу. Найбільш різноманітно (і, як правило, найбільш негативно) вплив на ландшафт виявляється на першому етапі освоєння його ресурсів, коли й формується певний вид перетвореного ландшафту.

Основною класифікаційною одиницею сучасних ландшафтів, які піддаються виробничому впливу (навантаженню), що призводить до їхніх помітних перетворень, прийнято вважати саме функціональний тип ландшафту. Він утворює перший (верхній) рівень класифікації (див. Додаток). На другому рівні враховується природно-ландшафтна специфіка господарського використання земель через зонально-провінційні ознаки та властивості природного ландшафту. На наступних рівнях класифікаційні одиниці виділяють шляхом урахування ступеня перетвореності природного ландшафту.

Виділяють такі основні соціальні функції ландшафтів: 1) заповідні; 2) мисливсько-промислові; 3) лісогосподарські; 4) рекреаційні; 5) луки і пасовища; 6) землеробські (у тому числі меліоративні); 7) водогосподарські; 8) селітебні; 9) дорожні; 10) промислові; 11) гірничопромислові; 12) ті, що не використовуються. Цей ряд функцій розміщений в порядку загального збільшення інтенсивності природокористування і, звичайно, глибини перетворення природних ландшафтів.

Названі типи територіально сполучаються між собою, іноді "накладаються" один на одного і при цьому утворюють регіональні одиниці своєрідні господарські "агломерації" ландшафтів. Це, наприклад, урбанізовані (сполучення селітебних, промислових, гірничопромислових, дорожніх функцій) або сільськогосподарські (сполученім землеробських, пасовищних, селітебних, дорожніх функцій) ландшафти. При "накладанні" типів їхні функціональні властивості не зникають, але ці так звані "агломерації" являють собою якісно інші системи, у яких сполучаються функціональні і виробничі зв'язки між різними формами природокористування на певній території. Функціональна структура таких "агломерацій" є їхньою найважливішою характеристикою.

Також необхідно виділяти підтипи та види ландшафтів. Так, у селітебному типі виділяють міські та сільські підтипи, у рекреаційному природні паркові, лісопаркові, курортні паркові тощо. При виділенні класифікаційних одиниць ураховуються також їхні істотні ознаки. Наприклад, полезахисні лісосмуги створюються для вдосконалення польових сільськогосподарських ландшафтів і тому є невід'ємним елементом цих ландшафтів, а не лісогосподарських, з якими мають природну спільність. У даному випадку лісосмуги виступають як угіддя польового ландшафту. Таким чином, загальна класифікаційна схема має такий вигляд: функціональний тип використання ландшафту - зонально-провінційна специфіка типу використання (підтип) - регіональні відмінності щодо ступеня перетворення ландшафтів (вид) - місцеві особливості перетворення ландшафту у зв'язку з технологією природокористування.

Щоб краще зрозуміти наведене вище, проаналізуємо всі етапи досліджень на прикладі геоекологічного обґрунтування схеми районного планування Кіровоградської адміністративної області України.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші