Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Обгрунтування системи природоохоронних заходів

Коли ми говоримо про охорону ландшафте, то маємо на увазі систему заходів, спрямованих на зберігання, відновлення або поліпшення виконання ландшафтом певних функцій. Відповідно до визначення Європейської ландшафтної конвенції, ратифікованої в 2005 р., "охорона ландшафту" означає діяльність щодо збереження та підтримання важливих або характерних рис ландшафту, яка виправдовується його спадковою цінністю, зумовленою його природною конфігурацією та діяльністю людей. Основна мета природоохоронних заходів полягає в мінімізації тих змін ландшафте, що викликають погіршення або порушення виконуваних ними функцій; досягти цього можна шляхом регулювання антропогенних впливів на ПТК.

Останнім часом стало очевидно, що охорона ландшафтів як суспільно необхідна діяльність має бути керівним принципом у територіальному плануванні та проектуванні. Ландшафт при цьому розглядається з позиції виконання ним не тільки соціально-економічних, а й екологічних функцій: ресурсу - і середовищетвірних. Геоекологічний підхід до обґрунтування схем і проектів природокористування неминуче виходить за вузькі межі лише природоохоронних заходів і стає координатором усієї суми господарської діяльності в проектованому регіоні.

Особливості геоекологічного прогнозування

Прогнозування можна розглядати з багатьох позицій. У даному випадку йдеться про розробку уявлень щодо ПТК майбутнього та їхні перемінні стани, у тому числі зумовлені антропогенною діяльністю, а також про сукупність дій, які дозволяють оцінювати поведінку природних систем. Основним завданням прогнозування в проектно-планувальній практиці є оцінка можливої реакції навколишнього середовища на безпосередній чи опосередкований вплив людини та попередження несприятливих процесів у ПТК, викликаних впливами різних видів природокористування. Термін прогнозування відповідає рівню територіального проектування. Об'єктами ландшафтного прогнозування служать ПТК та їхні територіальні сполучення; предметом - їхні майбутні зміни, а також зміни чинників і джерел впливу на ПТК. Основою такого прогнозування є ланцюжок: вплив зміна — наслідок. За обсягом території виділяють глобальні, регіональні й локальні прогнози.

Геоекологічне прогнозування складається із трьох блоків, об'єднаних цільовим призначенням: природно-ландшафтного (структура і природний потенціал ландшафту), соціально-економічного (антропогенний вплив і навантаження) та блока екологічних проблем і ситуацій.

  • - Природно-ландшафтний блок прогнозування базується на структурно-динамічній концепції геосистем, сутність якої полягає у переході структури природних систем з однієї в іншу в результаті внутрішнього саморозвитку та під впливом природних і антропогенних факторів. Динамічні тенденції антропогенно перетворених геосистем, як і неперетворених, полягають у закономірній зміні станів у часі. При посиленні антропогенного навантаження геосистема проходить ряд станів, поступово віддаляючись від корінного стану. При послабленні навантаження вона також проходить через ряд станів, але вже наближаючись до корінного. При значному перевищенні антропогенних навантажень (напр., гірські виробітки, створення водосховищ, меліоративні заходи) геосистема повністю деградує, руйнується і переходить у новий якісний стан.
  • - Соціально-економічний блок геоекологічного прогнозування включає аналіз поточних і програмних завдань соціально-економічного розвитку території. При цьому види і ступінь антропогенного навантаження можуть бути нормативно встановленими або непередбаченими. Антропогенне навантаження на ландшафт оцінюють за видами використання земель і характером заселення території. Екологічна оцінка включає визначення різних видів антропогенних дій, у тому числі в зонах впливу, тобто за межами ареалу їхньої безпосередньої дії.
  • - Блок екологічних проблем і ситуацій включає насамперед прогноз соціально-економічних наслідків змін середовища. При цьому враховуються стан здоров'я населення, зниження ефективності господарювання, економічні збитки, витрати на запобігання або ліквідацію несприятливих змін, утрату чи виснаження природних ресурсів, міграцію населення тощо (рис. 19).

Рис. 19. Принципова схема геоекологічного прогнозування

Рис. 19. Принципова схема геоекологічного прогнозування

Прогнозування екологічної ситуації в цілому базується на аналізі та синтезі прогнозів усіх зазначених вище блоків. При цьому методи прогнозування можуть бути зведені до трьох основних груп: екстраполяції, моделювання та експертизи. Кожна з цих груп методів має свої істотні обмеження. Усі системи прогностичних модулів мають включати: процедуру аналізу об'єкта прогнозування; метод аналізу статистичної звітності; процедуру класифікації подій; процедуру аналізу ієрархії об'єкта; процедуру формулювання критеріїв; метод побудови дерева цілей і завдань; метод аналогії; метод картографування; метод морфологічного аналізу, побудови матриць, визначення кореляційних і статистичних залежностей; метод бальної оцінки; метод експертних оцінок.

Послідовність застосування методів та їхній вибір у кожному конкретному випадку можуть змінюватися, але основні етапи прогнозування мають бути збережені. Складність структури об'єкта прогнозування, високий ступінь невизначеності його динаміки, розвитку і функціонування є тими факторами, що визначають вибір експертних методів, оскільки саме твердження експерта дозволяють установити більш-менш чітку картину майбутнього.

Головними методами прогнозування служать: моделювання, метод аналогів, експертиза, екстраполяція та ін. Метод аналогів, наприклад, оснований на тому, що закономірності розвитку одного процесу з певними поправками можна перенести на інший процес, для якого необхідно скласти прогноз (вплив водосховища тощо). Метод екстраполяції - це перенесення встановленого характеру розвитку певної території або процесу на майбутнє. Наприклад, якщо відомо, що при створенні водосховища за неглибокого залягання ґрунтових вод почалося підтоплення та заболочування, тоді можна уявити, що тут і надалі будуть продовжуватися ці процеси. Геоекологічний прогноз виконується для кожної ландшафтно-природоохоронної системи.

Отже, геоекологічне прогнозування - це система досліджень для виявлення напрямів, ступеня, швидкості та просторових масштабів майбутніх змін природних систем (комплексів) з метою розробки заходів з оптимізації природного середовища. Одним з найголовніших завдань геоекологічних прогнозів є запобігання можливим руйнівним природним процесам, які посилюються технічними засобами, а також створення раціональної структури території, виявлення вторинних впливів і можливих довготривалих змін.

Виходячи із властивостей природних геосистем як об'єкта прогнозних досліджень, можна сформулювати такі принципи геоекологічного прогнозування:

  • - комплексність прогнозу, тобто необхідність передбачення змін деяких компонентів природи в їхньому взаємозв'язку або всього комплексу в цілому;
  • - динамічний підхід до прогнозованого об'єкта;

просторово-часова єдність прогнозу, що відображає одночасність змін геосистем у часі і просторі;

  • - урахування природної диференціації середовища (шляхом фізико-географічного районування та ландшафтного картографування);
  • - якісно-кількісний характер прогнозу, який відображає відповідний рівень описання природних геосистем.

На основі карти антропогенного перетворення ПТК і схеми ландшафтно-функціонального зонування території складається прогнозна карта, основними об'єктами зображення на якій є ПТК та їхні сполучення, у межах яких наслідки антропогенних впливів виявляються порівняно однозначно. Саме вони виступають єдиними ландшафтно-природоохоронними системами - основними структурно-планувальними одиницями на ландшафтно-природоохоронній карті, виконаній у масштабі проектування (рис. 20, 21).

Рис. 20. Фрагмент ландшафтно-природоохоронної карти Кіровоградської області (умовні позначення - див. рис. 21)

Рис. 20. Фрагмент ландшафтно-природоохоронної карти Кіровоградської області (умовні позначення - див. рис. 21)

Ландшафтно природньоохоронна карта Кіровоградської області

Рис.21.Ландшафтно природньоохоронна карта Кіровоградської області

Природоохоронні та відноелювальні заходи. Протиерозійні: 1 - агротехнічні, регулювання випасу на схилах; 2 - лісомеліоративні; 3 - гідротехнічні протизсувні та берегоукріплювальні; 4 - контроль за дотриманням правил зберігання і норм внесення добрив і пестицидів. Водно-меліоративні: 5 - контроль за дотриманням зрошувальних норм; 6 - будівництво зрошувальних систем лише за наявності дренажу; 7 - поліпшення якості зрошувальних систем; 8 - будівництво профілактичного дренажу. Фітомеліоративні: 9 - розширення існуючих і створення нових полезахисних лісосмуг. Водоохоронні: 10 - розчистка річища і дна, створення прирічкових лісосмуг. Комплексні: 11 - створення санітарно-гігієнічних лісонасаджень; 12 - обмеження росту і стабілізація техногенних навантажень на ландшафти; 13 - поліпшення технології рекультиваційних робіт; 14 - упровадження мало- та безвідходних технологій, а також систем зворотного водопостачання; 15 - запобігання фільтрації та відвід шахтних високо-мінералізованих вод із зони впливу каналів зрошення; 16 - будівництво очисних споруд на підприємствах; 17 - регулювання рекреаційних потоків; 18 - створення буферних зон навколо особливо охоронних об'єктів; 19 - розширення мережі природоохоронних територій

Отже, кожна зі складених у процесі досліджень карт поетапно включається в процес проектування. Перехід від загальнонаукової ландшафтної карти до серії прикладних карт підвищує її інформативність залежно від мети і виду територіального проектування.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші