Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Методика досліджень при проведенні моніторингу довкілля

У структурі моніторингу природного довкілля залежно від об'єктів моніторингу виділяють такі підсистеми:

- природних компонентів [покомпонентний моніторинг) - передбачає здійснення спостережень за станом літосфери, педосфери, гідросфери, біосфери, атмосфери;

- природних ресурсів (поресурсний моніторинг) - спостереження за станом мінерально-сировинних, земельних, водних, біотичних, кліматичних та інших природних ресурсів;

- природних комплексів (гєосистемний моніторинг) - включає спостереження за станом структурних елементів геосистем (фацій, урочищ, ландшафтів);

- природно-антропогенних процесів (динамічний моніторинг) - досліджує стан проходження таких природно-антропогенних процесів, як ерозія, дефляція, осушення, зрошення, заболочення, засолення тощо;

- антропогенних забруднень (інгредієнтний моніторинг) - ідеться про спостереження за станом забруднення компонентів природного середовища нафугопродуктами, мінеральними добривами, пестицидами, детергентами, важкими металами тощо.

Уявлення про моніторинг природно-антропогенних ландшафтів

може дати проста схема (рис. 23).

Дослідження геосистем як підконтрольних об'єктів моніторингу

мають включати такі основні позиції:

- ретроспективний аналіз компонентних спостережень (гідрометеорологічних, санітарно-епідеміологічних, лісотаксаційних та ін.);

- ландшафтне середньомасштабне картографування регіону для визначення тестових площ щодо організації мережі моніторингу геосистем;

- ландшафтне великомасштабне картографування тестових площ для визначення підконтрольних елементарних геосистем локального рівня (урочищ, фацій);

- обґрунтування методики та програми спостережень на локальних станціях і постах, визначення географічних, фізичних, хімічних і біологічних показників і параметрів;

- порядок обробки, зберігання та передачі інформації в регіональний та національний центри моніторингу.

Моніторинг геосистем структуризованого природно-соціального довкілля

Рис 23. Моніторинг геосистем структуризованого природно-соціального довкілля

Умовні позначення: Л - літосфера; Г - гідросфера; А - атмосфера; П - педосфера; Б - біосфера; В - виробництво; Пб - побут; Р - рекреація; КП - катаклізми природи; СК - соціальні катастрофи

Тестові моніторингові райони мають охоплювати зонально-регіональні особливості ландшафтних умов території, забезпечуючи репрезентативність спостережень за змінами природних і перетворених ПТК. Виходячи з різного ступеня антропогенізації ПТК, можна запропонувати організацію таких тестових моніторингових районів в Україні:

- Мішано-лісовий на базі Поліського природного заповідника та Сарненської науково-дослідної станції з освоєння боліт. Тут можливе поєднання моніторингу освоєних і меліоративно-освоєних ландшафтів, а також торф'яників, боліт, заплав з реконструкцією басейнів приток Прип'яті та охороною лісових і болотних ландшафтів,

- Лісостеповий Середньодніпровський на базі Канівського природного заповідника, Ржищівської, Канівської та Степанцівської лісомеліоративних станцій, Богуславської гідрологічної станції, Канівської озерної станції та інших служб. Тут можливий моніторинг грабової діброви, яка збереглася в Канівському заповіднику, протиерозійної меліорації, стану водосховищ та їхнього впливу на розвиток ерозійних і болотних процесів.

- Степовий промислово-рекультиваційний зі значним перетворенням ландшафтів. Він базується на Луганському природному заповіднику, Донецькому ботанічному саду. Тут можливий моніторинг промислового впливу водогосподарського будівництва на степові перетворені та заповідні ландшафти.

- Південностеповий Причорноморський, який охоплює Каховську та Червонознаменську зрошувальні системи, Чорноморський біосферний заповідник, заповідник "Асканія-Нова" з ботанічним садом і зоологічним парком. Визначальним ланцюгом геосистемного моніторингу тут має бути контроль за змінами заповідних та агроландшафтів, прибережних акваторій під впливом водогосподарського" гідротехнічного та меліоративного будівництва.

- Лісогосподарсько-рекреаційний гірський Карпатський на базі Карпатського природного парку та біосферного заповіднику. Тут можливий моніторинг протиерозійної та водоохоронної меліорації, впливу на ландшафти літньої та зимової рекреації, сучасних стихійних процесів і явищ, впливу на їхні прояви лісогосподарської діяльності.

- Рекреаційно-природоохоронний гірський Кримський з прилеглими акваторіями. Тут базою моніторингу можуть бути Ялтинський гірничо-лісовий та Карадазький природні заповідники, Нікітський ботанічний сад, Кримська гірничо-лісова дослідна станція та ін. Найважливішим є моніторинг рекреаційних гірських і прибережних ландшафте, протиерозійної та протизсувної меліорації, зрошувального землеробства на схилах та ін.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси