Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Екологічне районування України та його основні принципи

Для ренатуралізації (відновлення) навколишнього природного середовища та збереження біорізноманіття найважливішим і найактуальнішим вважається розширення бази заповідних територій, що потребує розробки науково обґрунтованої програми. Це особливо актуально сьогодні для України.

Україна є лідером у світі з використання сільськогосподарських земель. Розораність сільськогосподарських угідь досягає майже 80 %, що виснажує природну родючість землі. Для порівняння: орні землі в США без Аляски займають 28,4 % загальної площі сільськогосподарських угідь, в Англії - 47,4 %; у Німеччині - 58 %; в Японії - 56,8 %.

Сьогодні в Україні накопичено близько 25 млрд т твердих відходів. Кількість підприємств, що виробляють відходи, перевищує 2,5 тис. Щорічно в Україні утворюється близько 730 тис. т токсичних відходів. Найбільша кількість відходів утворюється на підприємствах гірничодобувної та гірничо-збагачувальної галузей виробництва. В Україні близько 300 нагромаджувачів відходів, у яких вміст токсичних речовин у 50 разів і більше перевищує гранично допустимі концентрації.

Територія України надзвичайно різноманітна в ландшафтному відношенні. Але корінні рослинні угруповання, які генетично визначають ландшафт на більшій частині території давно зведеш, строкатість ґрунтового покриву спрощена. У результаті природне ландшафтне різноманіття України суттєво зменшено під антропогенним впливом. Україна володіє різноманітними природними ресурсами та значним курортно-ресурсним потенціалом. Техногенне навантаження на середовище в Україні перевищує аналогічні показники в сусідніх країнах у 5-15 разів.

Але повернемося до моніторингу. Для здійснення практичного впровадження контролю за негативним антропогенним впливом на природне середовище та стеження за змінами, що відбуваються у геосистемах з наступним прогнозуванням їхнього подальшого розвитку, актуальним стає виконання екологічного районування України, під яким слід розуміти розчленування території за екологічними ознаками відповідно до якісних характеристик навколишнього середовища, а також ступеня впливу на ПТК регіону. Районування передбачає поділ території на такі умовно однорідні таксони, природні екосистеми яких подібним чином реагують на певний рівень фонового забруднення. Основні принципи екологічного районування такі:

  • - принцип комплексності, який полягає в необхідному комплексному розгляді всіх основних факторів екологічного районування в їхньому взаємозв'язку;
  • - системний принцип, згідно з яким таксономічні одиниці районування нижчого рангу розглядаються як підсистеми єдиного цілого вищого рангу;
  • - цільовий принцип, який передбачає визначення основних цілей, на досягнення яких спрямований процес екологізації на кожному із рівнів районування;
  • - принцип територіальної спільності: площа, яка відповідає таксономічній одиниці районування, обов'язково включає декілька територій, які межують між собою і належать до ієрархічних одиниць нижчого порядку;
  • - принцип пріоритетності: першочергова роль екологічних проблем у системі взаємодії природи та суспільства;
  • - принцип перспективної спрямованості: необхідне досягнення довготривалих господарських інтересів.

Таким чином, карта-схема екологічного районування України, побудована з максимальною прив'язкою до конкретних умов середовища, стане об'єктивною базою для наукового обґрунтування мережі розташування станцій геосистем ного моніторингу, а також господарських заходів щодо поліпшення геоекологічної ситуації в кожному конкретному регіоні.

Державна служба моніторингу довкілля створена для збирання, аналізу, зберігання та поширення інформації про стан довкілля, прогнозування Його змін і надання науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень. Тобто ця служба с відкритою інформаційною системою. Пріоритетами 27 функціонування служать захист життєдіяльності громадян і суспільства загалом, збереження природних геосистем, відвернення кризових змін у довкіллі, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій антропогенно-техногенного походження.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 

Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші