Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Принцип управління і контролю

Сформулювати цей геоекологічний принцип проектування можна таким чином: "Геоекологічне проектування має включати не тільки створення природно-технінної геосистеми, але й розробку режиму її функціонування, контролю та управління". Оскільки всі геосистеми мають властивості стійкості й мінливості, певні змінні стани, остільки неможливо проектувати умовний "середній" стан ПТГС. Вони як відкриті системи постійно пристосовуються до факторів, що на них впливають, трансформуються під їхнім впливом, саморегулюються. Тому важливо проектувати не один стан, а ряд можливих станів ГТС і територій, які їх оточують.

Обов'язковим елементом проекту ПТГС будь-якого функціонального призначення має бути підсистема комплексного контролю за діяннями, за змінами, що виникають як у природних, так і в інтегральних геосистемах, а також за біоекологічними та соціально-економічними наслідками цих змін.

Управління природно-технічними геосистемами - це організація раціональної й оптимальної взаємодії між господарством, технікою, діяльністю людини та природними складовими геотехсистем, регулювання функціонування геотехсистем у ході виконання ними соціально-економічних функцій. Управління включає такі дії:

  • - підбір ландшафту, придатного для задоволення потреб суспільства;
  • - вибір характеру та рівня функцій, які має виконувати ландшафт;
  • - вирішення питань про заміни існуючих функцій геосистем; узгодження просторових і часових потреб суспільства з можливостями ландшафту;
  • - запобігання аварійним ситуаціям і заходи захисту природної складової при аваріях.

Управління природно-технічними геосистемами є необхідним у процесі як проектування, так і їхньої експлуатації. При цьому процеси саморегуляції геосистем необхідно використовувати в інтересах управління. Наприклад: формування стійких берегів водосховищ за рахунок природних процесів, створення нормального профілю берегової зони, пляжу, абразійних уступів тощо; використання для боротьби з евтрофікацією водойм рослиноїдних риб, використання біологічних процесів при рекультивації та ін.

Управління слід розуміти не як єдиномоментний акт, а як послідовні дії, що включають: проектування системи - ії створення - вивчення стану та функціонування системи - дослідження змін природи виявлення негативних наслідків - їхнє оцінювання - вибір принципових заходів щодо боротьби з цими наслідками - проектування конкретних заходів - їхнє здійснення - дослідження системи після проведення коректувальних заходів - визначення їхньої ефективності — внесення змін у режим експлуатації системи.

Контролю підлягають як позитивні, так і негативні зміни та наслідки, що виникають у процесі створення певної ПТГС. При здійсненні контролю за впливом природно-технічних геосистем на природу важливо враховувати не тільки види впливів, але й їхню частоту, інтенсивність, тривалість і поширеність у просторі. Слід контролювати впливи як на окремі компоненти геосистеми (повітря, вода, біота, ґрунти), так і на геосистему в цілому.

Розглянемо шляхи реалізації принципу управління і контролю та підтримки функціонування на прикладі геотехсистем природоохоронного призначення. З цього приводу існує багато думок - від неприпустимості будь-якого втручання в природне функціонування охоронних ландшафтів і до ставлення до них, як до звичайних природно-технічних геосистем. Можна говорити про три типи участі людини у функціонуванні геосистем природоохоронного призначення:

  • - невтручання;
  • - надання допомоги;
  • - активне керування.

Невтручання (або мінімальне втручання у хід природних процесів) можливе лише в тих випадках, якщо ландшафти, що охороняються, практично не займані господарською діяльністю і розташовані в слабо освоєних районах, тобто зовнішні антропогенно-техногенні діяння зведені до мінімуму.

Надання допомоги ландшафтам, що охороняються, у збереженні їхньої структури та режиму функціонування застосовується в умовах інтенсивного ведення господарства на територіях, які оточують геосистеми природоохоронного призначення, а також у тих випадках, коли основним завданням є збереження певних біологічних видів. Воно включає, крім прямої охорони геосистеми від проникнення в неї людини, також створення буферних зон, у яких режим користування перешкоджає поширенню негативних впливів. Це, наприклад, створення лісозахисних смут, виключення застосування добрив і хімікатів, екстенсивне ведення сільського або лісового господарства тощо. Передбачається також система підтримувальних заходів (напр., виловлювання або відстріл окремих видів тварин, підгодівля їх у суворі зими, очищення лісів тощо).

Активне керування організацією геотехсистем використовується в тих випадках, коли метою створення природоохоронних ГТС є збереження антропогенних модифікацій природних ландшафтів, а також при збереженні за геосистемами певних виробничих функцій (національні природні парки, біосферні резервати, пам'ятки природи). При цьому планується система підтримувальних регулярних заходів - обмежений випас, рубки догляду тощо. У національних природних парках система заходів має насамперед забезпечувати охорону ландшафтів, їхнє рекреаційне використання, вирішення наукових завдань і лише по можливості - іншу господарську діяльність.

У системі контролю та управління якістю навколишнього середовища головну роль відіграють екологічні нормативи чистоти повітря, ґрунтів, біоти, які служать засобом обмеження негативної дії на природу.

Розрізняють два види керування (управління) геотехсистемами:

  • - управління, що випереджає, - це керування геотехсистемами, sud проектуються, на основі прогнозів;
  • - оперативне керування (регулювання) геотехсистемами, що вже існують, за допомогою безперервного контролю за виконанням функцій.

Керування, що випереджає, являє собою аналіз відповідності геосистеми соціально-економічним потребам суспільства, можливості переведення її в інший стан і прогноз найближчих і віддалених у часі і просторі наслідків цього переведення. Воно також включає вибір методів впливу, аналіз стану геосистем і допустимих наслідків. У проекті обов'язково має бути передбачена також можливість негативних наслідків запланованих заходів. Наприклад, у випадку зрошення негативними змінами можуть бути: підйоми рівня ґрунтових вод, засолення ґрунтів, змив родючого шару. Можливі негативні явища і при осушенні: висушування та розпилення торфу, виникнення вітрової ерозії тощо.

У процесі оперативного управління основна увага приділяється не просто особливостям поведінки технічної частини геосистеми, а тим змінам і наслідкам, які можуть виникнути в природі, господарстві та населенні у відповідь на впливи в ході будівництва та функціонування ПТГС. Має постійно здійснюватися контроль за відповідністю стану ГТС, що реально спостерігається, нормативним характеристикам та існуючим умовам середовища, регулювання та підтримка заданого режиму за допомогою пристроїв і технологічних процесів.

Контролювати необхідно, з одного боку, особливості функціонування ПТГС та її впливи на природу, з іншого - вплив змінених природних і соціально-економічних умов на ГТС. Контроль має здійснюватися і на етапі будівництва, і на етапі функціонування ПТГС. Під час будівництва контроль включає:

  • - спостереження за впливами на властивості геосистем у процесі спорудження ПТГС, а також спостереження за здійсненням самого проекту (авторський нагляд у тому числі);
  • - стеження за станом елементів зовнішнього середовища, зокрема станом та зміною важливих для людини та біоти властивостей компонентів (повітря, води, сонячної радіації та ін.);
  • - співвідношення отриманих даних з нормативними стандартними характеристиками;
  • - виявлення джерел, факторів негативного впливу, а також видачу інформації для органів управління.

Контроль за станом і поведінкою ПТГС розглядається як складова однієї з основних частин моніторингу - системи спостереження, контролю за станом навколишнього середовища з метою його охорони. Контроль має бути встановлений і за природними, і за антропогенно-техногенними впливами. У процесі функціонування ПТГС можливі періодичні зміни природних умов (напр., чергування посушливих і вологих років). Відсутність системи контролю, наприклад, у зрошувальних ГТС може призвести до перезволожений ґрунтів. Можливі також екстремальні явища - посухи, пилові бурі, ураганні вітри, у деяких районах - землетруси тощо, у результаті чого може відбутися часткова втрата деяких функцій ПТГС, а в окремих випадках - вихід із ладу всієї природно-технічної геосистеми.

Контролю підлягають як позитивні, так і негативні зміни і наслідки, що виникають у процесі створення певних ГТС. Так, наприклад, створення водосховищ переслідує такі позитивні цілі: регулювання водного режиму, зменшення повеней, можливість отримання більш високих урожаїв із земель, що зрошуються водами водосховищ. Але одночасно виникають і негативні зміни: затоплення великих площ земель у результаті заповнення чаші водосховища, підтоплення та засолення земель у прибережній зоні, абразія берегів, осушення заплави з високопродуктивними травостоями у нижньому б'єфі. Звідси стає ясно, що в проекті має бути передбачений контроль за шляхами можливої мінімізації негативних наслідків.

- Принцип управління і контролю відображається в таких установках:особливу увагу слід приділяти біоті — компоненту, з яким дуже

тісно пов'язані процеси саморегулювання;

  • - недопустимою є поява нових джерел негативного впливу на природу, насамперед внесення токсичних та інших шкідливих речовин;
  • - важлива роль належить удосконаленню технологічних процесів (створення маловідходних технологій);
  • - необхідно розширяти біологічні засоби боротьби із шкідниками; <* важливим є комплексне використання невідтворюваних ресурсів.

У системі контролю за якісним станом навколишнього середовища та керування ним головну роль відіграють екологічні нормативи чистоти повітря, води та інших компонентів природи (ГДК, ГДВ), які служать засобом обмеження негативного впливу на природу.

Отже, геоекологічні принципи проектування сформульовані на основі знань про властивості природних та інтегральних геосистем з урахуванням особливостей територіального проектування. Вони є вказівками, які орієнтують проектувальників на дії, що забезпечують найбільш раціональне використання природних ресурсів, збереження та відновлення властивостей навколишнього природного середовища. А загальні принципи охорони природи - це принципи, яких потрібно дотримуватися не тільки в територіальному проектуванні, але й в усіх видах діяльності у сфері природокористування.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші